Ухвала суду № 140316167, 05.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 жовтня 2026 рокуСправа №160/19344/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

07.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.03.2026 року №047050035679 про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місце знаходження вул. Набережна Перемоги, 26 м. Дніпро, індекс 49000; код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до пільгового стажу за Списком №2, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, ОСОБА_1 наступні періоди трудової діяльності: з 05.07.1989 по 13.12.2004 року, відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 04.07.1989 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місце знаходження вул. Набережна Перемоги, 26 м. Дніпро, індекс 49000; код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути, заяву ОСОБА_1 від 22 лютого 2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням висновків суду.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач 04.02.2026 року досягла 55-річного віку та 26.02.2026 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV. За результатами розгляду поданої заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 05.03.2026 року №047050035679, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з підстав відсутності необхідного пільгового стажу. При цьому пенсійним органом зазначено, що до загального страхового стажу зараховано всі періоди роботи, а до пільгового стажу за Списком №2 - лише періоди, підтверджені відомостями про спеціальний стаж, наявними в Реєстрі застрахованих осіб. Позивач вважає зазначене рішення протиправним, оскільки при вирішенні питання про призначення пенсії відповідачем не враховано відомості її трудової книжки серії НОМЕР_1 , яка містить записи про роботу на посадах та роботах, що, за твердженням позивача, надають право на зарахування відповідних періодів до пільгового стажу за Списком №2. Зокрема, пенсійним органом не зараховано до такого стажу період роботи позивача контролером продукції кольорової металургії в технічному контролі на Костянтинівському заводі «Укрцинк» з 05.07.1989 року по 13.12.2004 року. При цьому у спірному рішенні відповідачем не наведено конкретних мотивів та правових підстав не зарахування зазначених у трудовій книжці періодів до пільгового стажу. Позивач наголошує, що записи у трудовій книжці містять відомості щодо характеру виконуваної нею роботи, посилання на відповідні накази, засвідчені підписами уповноважених осіб та печатками підприємства. За розрахунком позивача, підтверджений трудовою книжкою пільговий стаж за Списком №2 за період з 05.07.1989 року по 13.12.2004 року становить 15 років 5 місяців 9 днів, тобто перевищує необхідні для призначення пенсії 10 років роботи зі шкідливими і важкими умовами праці. Крім того, позивач зазначає, що можливе не проведення або несвоєчасне проведення роботодавцем атестації робочих місць за умовами праці не може покладати на працівника негативні наслідки у вигляді позбавлення права на пільгове пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок щодо організації та проведення такої атестації покладено на роботодавця, а контроль за її проведенням здійснюється відповідними державними органами. На підтвердження цієї позиції позивач посилається, зокрема, на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а. Також позивач посилається на те, що відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність підтвердження стажу іншими документами виникає, зокрема, у разі її відсутності або відсутності в ній відповідних записів. скан позов На переконання позивача, формальні недоліки оформлення трудової книжки або інших документів, допущені роботодавцем, не можуть бути підставою для покладення негативних наслідків на працівника та позбавлення його права на пенсійне забезпечення. Позивач посилається на відповідну практику Верховного Суду, за якою на особу не може перекладатися тягар доведення достовірності належним чином внесених до її трудової книжки відомостей, а окремі недоліки її заповнення самі по собі не є достатньою підставою для неврахування відповідного періоду роботи до стажу. Окремо позивач звертає увагу на те, що у разі недостатності поданих документів пенсійний орган мав не формально відмовляти у призначенні пенсії, а повідомити заявника про необхідність подання додаткових документів та забезпечити всебічний, повний і об`єктивний розгляд документів, поданих разом із заявою про призначення пенсії. Таким чином, позивач вважає, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії вона досягла встановленого законом віку та мала необхідний страховий і пільговий стаж, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.03.2026 року №047050035679 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 є протиправним, порушує її право на належне пенсійне забезпечення та підлягає скасуванню із зобов`язанням пенсійного органу вчинити дії, необхідні для відновлення порушеного права.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 08.07.2026 року передана судді Пруднику С.В.

13.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

17.07.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач-2 зазначив наступне. Позивач 26.02.2026 року звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, з 01.04.2021 року територіальними органами Пенсійного фонду України застосовується екстериторіальний принцип призначення та перерахунку пенсій, у зв`язку з чим заява позивача була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області. За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 05.03.2026 року №047050035679, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України №1058-IV у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Відповідач-2 послався на положення статті 24 Закону України №1058-IV, відповідно до яких страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до її впровадження - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі таких документів до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Також відповідач-2 зазначив, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України №1058-IV право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 мають працівники, зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з яких не менше 10 років має становити стаж роботи у відповідних шкідливих і важких умовах праці. Для працівників, які мають не менше половини необхідного пільгового стажу, законодавством передбачено можливість зменшення пенсійного віку: для жінок - на один рік за кожні два роки такої роботи. При визначенні права особи на пенсію за віком на пільгових умовах застосуванню підлягають Списки №1 та №2, які були чинними у відповідний період роботи особи. Водночас до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за відповідними професіями незалежно від дати внесення такої посади чи професії до відповідного Списку. Окремо відповідач-2 звернув увагу на необхідність проведення атестації робочих місць. З посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 зазначено, що атестація робочих місць за умовами праці проводиться у строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п`ять років. Оскільки зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992 року, відповідач-2 вважає, що для зарахування до пільгового стажу періодів роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після цієї дати відповідне право має бути підтверджене результатами атестації робочого місця. Крім того, відповідач-2 послався на положення Порядку №637, за якими основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку, є трудова книжка. Разом з тим, якщо трудова книжка відсутня або в ній відсутні необхідні записи чи містяться неправильні або неточні відомості про періоди роботи, трудовий стаж може підтверджуватися іншими передбаченими законодавством документами. Відповідач-2 наголосив, що у випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, які визначають право особи на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Такі довідки повинні видаватися на підставі первинних документів щодо характеру виконуваної роботи, умов праці та безпосередньої зайнятості працівника протягом повного робочого дня на роботах, які надають право на пільгове пенсійне забезпечення. У довідці мають бути зазначені відповідні періоди роботи, професія або посада, характер виконуваної роботи, відповідний розділ, підрозділ, пункт Списку та первинні документи, на підставі яких її видано. За результатами дослідження наданих позивачем документів відповідачем-2 до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. Водночас пільговий стаж враховано відповідно до даних Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб. Згідно з проведеним пенсійним органом розрахунком, страховий стаж позивача на дату звернення становив 34 роки 0 місяців 11 днів, у тому числі пільговий стаж за Списком №2 - 2 роки 7 місяців 0 днів. Саме недостатність необхідного пільгового стажу стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відмову у призначенні пенсії. Щодо позовної вимоги про зобов`язання призначити пенсію відповідач-2 зазначив, що відповідно до частин третьої та четвертої статті 245 КАС України суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача лише за умови, що для прийняття такого рішення виконані всі визначені законом умови та його прийняття не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Посилаючись, зокрема, на постанову Верховного Суду від 15.12.2021 року у справі №1840/2970/18, відповідач-2 вказав на неприпустимість втручання адміністративного суду у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки його рішення за критеріями, встановленими частиною другою статті 2 КАС України. Отже, на переконання відповідача-2, оскаржуване рішення від 05.03.2026 року №047050035679 прийнято на підставі та у межах повноважень, визначених чинним законодавством, а позивачем не підтверджено наявності необхідних 10 років пільгового стажу за Списком №2. З огляду на це Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд зауважує, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, дія якого продовжувалася і триває дотепер.

Частиною 2 статті 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на вищевикладене, з метою повного та всебічного розгляду адміністративної справи, суд доходить висновку про продовження строку розгляду справи на 30 днів.

Керуючись статтями 121, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Продовжити строк розгляду даної справи на 30 днів.

Копію ухвали суду надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник