Рішення № 140316161, 05.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокуСправа №160/29/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти та науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Інфоресурс" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

01.01.2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мороз Вікторія Сергіївна звернулася через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства освіти та науки України, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії щодо відмови Міністерства освіти і науки України, оформленої листом №5/2560-25 від 23.10.2025 року у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України вжити заходи щодо внесення змін до ЄДЕБО в частині відомостей про відсутність порушення послідовності здобуття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вищої освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 01.10.2025 року на ім`я позивача ОСОБА_1 сформовано Довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі за текстом - ЄДЕБО) №778629, яка містить інформацію про те, що ОСОБА_1 має непослідовний порядок навчання. На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, що відображено в довідці №778629, вказано що ОСОБА_1 порушує поточне здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту". Проте, вказані в довідці відомості суперечать чинному законодавству про освіту, оскільки позивач наразі здобуває рівень освіти фаховий молодший бакалавр, що відповідає 5 рівню НРК (Національна рамка кваліфікації), а отриманий раніше диплом кваліфікованого робітника Державного професійного-технічного навчального закладу «Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти» 23.06.2017 року, відповідає 4 рівню НРК. Вважаючи такий висновок помилковим, ОСОБА_1 звернувся до Міністерства освіти та науки України з заявою про вжиття заходів щодо внесення змін до ЄДЕБО в частині відомостей про відсутність порушення послідовності здобуття ОСОБА_1 . Листом №5/2560-25 від 23.10.2025 року відповідач повідомив про, ОСОБА_1 01.09.2013 року був зарахований на навчання до Відокремленого структурного підрозділу «Машинобудівний фаховий коледж Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара» на денну форму навчання за спеціальністю «Технологія обробки матеріалів на верстатах і автоматичних лініях» 5.1 рівень НРК та 26.01.2015 року був відрахований з цього закладу освіти за власним бажанням, у зв`язку із чим підстави для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування довідки про відсутність порушення послідовності здобутої освіти відсутні. Позивач не погоджується із такими діями відповідача, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.

12.01.2026 року позивачем були усунені недоліки зазначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 18.02.2026 року. Також вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі Державне підприємство "Інфоресурс" (вул. О. Довженка, буд. 3, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 37533381) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

23.01.2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Міністерства освіти і науки України надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач Міністерство повністю заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає заявлені вимоги безпідставними, необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях регулює Закон України від 05.09.2017 року № 2145-VIII «Про освіту» (далі - Закон № 2145-VIII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин). Частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII передбачено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо- творчий) рівень вищої освіти. Згідно з інформацією, наявною в ЄДЕБО встановлено, що ОСОБА_1 01.09.2013 року був зарахований на навчання до Відокремленого структурного підрозділу «Машинобудівний фаховий коледж Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара» на денну форму навчання за спеціальністю «Технологія обробки матеріалів на верстатах і автоматичних лініях» для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст» (5.1 рівень НРК) та 26.01.2015 року був відрахований з цього закладу освіти за власним бажанням. Також, за інформацією, наявною в ЄДЕБО, ОСОБА_1 10.06.2015 року був зарахований на навчання до Державного професійно-технічного навчального закладу «Дніпровський центр професійно-технічної освіти» на денну форму навчання за професією «Слюсар з ремонту автомобілів. Водій автотранспортних засобів. Водій автотранспортних засобів» для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Кваліфікований робітник» (4 рівень НРК) та завершив навчання в даному закладі освіти 23.06.2017 року. За інформацією, наявною в ЄДЕБО, ОСОБА_1 25.09.2025 року зарахований на навчання до «Дніпровського фахового коледжу Київського університету культури» на денну форму навчання за спеціальністю «Готельно-ресторанна справа та кейтеринг» для здобуття освітньо-професійного ступеня «Фаховий молодший бакалавр» (5 рівень НРК), що свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку для формування зазначеної довідки. Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку, а в довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує», що відповідає дійсності. Враховуючи вищевикладене, повідомляємо про відсутність підстав для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування відповідної довідки. Враховуючи вищевикладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

27.01.2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій він не погоджується із доводами відповідача та зазначає наступне. Описана відповідачем позиція має місце лише при наявності в особи діючого (виданого навчальним закладом на підставі успішного виконання відповідної освітньої програми) документа про освіту з рівнем, не нижчим ніж рівень поточного навчання за денною або дуальною формою. Позивач ОСОБА_1 має лише один здобутий рівень навчання, на підставі якого ним отримано диплом кваліфікованого робітника, що відповідає 4 рівню НРК. Інших здобутих рівнів НРК позивач не має. Факт вступу, проте незавершеного навчання ОСОБА_1 та не отримання диплому, що відповідає рівню 5.1 НРК, не можна вважати порушенням послідовності навчання, адже порушення послідовності має місце лише при наявності виданого та діючого диплому певного рівня, в даному випадку рівня 5.1. Оскільки ОСОБА_1 не отримав диплому Відокремленого структурного підрозділу «Машинобудівний фаховий коледж Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара», що відповідає рівню 5.1 НРК, він не має права та кваліфікації працювати за спеціальністю «Технологія обробки матеріалів на верстатах і автоматичних лініях», адже він не прослухав необхідний курс, не склав іспити на знання з даної сфери, не захистив дипломну роботу та, як наслідок, не отримав диплом та не має права та кваліфікації працювати в даній сфері. Тобто, рівень 5.1 НРК ОСОБА_1 не отримано. Основним критерієм під час вирішення питання про дотримання послідовності здобуття освіти є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що, своєю чергою, має підтверджуватись відповідним документом про освіту. Наголошує, що в застосунку ДІЯ позивач ОСОБА_1 має наявний диплом кваліфікованого робітника серії НОМЕР_1 від 23.06.2017 року (що відповідає рівню 4 НРК). Інших відомостей про отримані дипломи ОСОБА_1 застосунок ДІЯ не має. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Від третьої особи - Державного підприємства "Інфоресурс" письмові пояснення щодо позовних вимог на адресу суду не надходили.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2026 року продовжено строк розгляду адміністративної справи до 05.10.2026 року.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з інформацією, наявною в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО) ОСОБА_1 01.09.2013 року був зарахований на навчання до Відокремленого структурного підрозділу «Машинобудівний фаховий коледж Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара» на денну форму навчання за спеціальністю «Технологія обробки матеріалів на верстатах і автоматичних лініях» для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст» (5.1 рівень НРК) та 26.01.2015 року був відрахований з цього закладу освіти за власним бажанням.

Також, за інформацією, наявною в ЄДЕБО, ОСОБА_1 10.06.2015 року був зарахований на навчання до Державного професійно-технічного навчального закладу «Дніпровський центр професійно-технічної освіти» на денну форму навчання за професією «Слюсар з ремонту автомобілів. Водій автотранспортних засобів. Водій автотранспортних засобів» для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Кваліфікований робітник» (4 рівень НРК) та завершив навчання в даному закладі освіти 23.06.2017 року.

ОСОБА_1 25.09.2025 року був зарахований на навчання до «Дніпровського фахового коледжу Київського університету культури» на денну форму навчання за спеціальністю «Готельно-ресторанна справа та кейтеринг» для здобуття освітньо-професійного ступеня «Фаховий молодший бакалавр» 5 рівень НРК.

01 жовтня 2025 року на ім`я позивача ОСОБА_1 сформовано довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №778629, яка містить інформацію про те, що ОСОБА_1 має непослідовний порядок навчання.

На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, що відображено в довідці №778629, вказано що ОСОБА_1 порушує поточне здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".

Так, внаслідок відображення в ЄДЕБО некоректних даних про навчання позивач не може реалізувати своє право на відстрочку від призову на військову службу.

15.10.2025 року представник позивача звернулася до Міністерства освіти та науки України з адвокатським запитом про вжиття заходів щодо внесення змін до ЄДЕБО в частині відомостей про відсутність порушення послідовності здобуття ОСОБА_1 .

Листом Міністерства освіти та науки України №5/2560-25 від 23.10.2025 року, повідомлено, що ОСОБА_1 01.09.2013 року був зарахований на навчання до Відокремленого структурного підрозділу «Машинобудівний фаховий коледж Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара» на денну форму навчання за спеціальністю «Технологія обробки матеріалів на верстатах і автоматичних лініях» 5.1 рівень НРК та 26.01.2015 був відрахований з цього закладу освіти за власним бажанням, у зв`язку із чим підстави для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування довідки про відсутність порушення послідовності здобутої освіти відсутні.

Позивач не погоджуючись із діями щодо відмови Міністерства освіти і науки України, оформленої листом №5/2560-25 від 23.10.2025 року у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої-третьої статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Частиною першою статті 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

А за змістом статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює та визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (далі Закон № 3543, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 23 Закону № 3543 передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок № 560).

Додатком 5 до Порядку № 560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Вказаним переліком передбачено, що документами, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторантів та осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров`я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна.

Додатком 9 до Порядку № 560 затверджено форму довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Отже, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту.

Своєю чергою, документом, що підтверджує право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Суд встановив, що 01 жовтня 2025 року на ім`я позивача ОСОБА_1 сформовано довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №778629, яка містить інформацію про те, що ОСОБА_1 має непослідовний порядок навчання.

Отже, спірним у цій справі є питання послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» у контексті застосування пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює та визначає Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII Про освіту (далі Закон № 2145, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною другою статті 10 Закону № 2145 передбачено такі рівні освіти: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Відповідно до частини другої статті 16 Закону № 2145 фахова передвища освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти. Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.

Згідно з частиною другою статті 17 Закону № 2145 вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

За приписами статті 40 Закону № 2145 після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.

Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності.

Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Пунктом 23 частини першої статті 1 Закону № 2145 визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлює та створює Закон України 01 липня 2014 року № 1556-VII Про вищу освіту (далі Закон № 1556, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 7 Закону № 1556 встановлено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.

Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Невід`ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.

Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми необхідного обсягу та проходження атестації.

Тобто, основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що, своєю чергою, має підтверджуватись відповідним документом про освіту.

Суд встановив, що позивач не завершував навчання за освітнім рівнем молодшого спеціаліста та не отримував диплом молодшого спеціаліста, як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму необхідного обсягу, оскільки був відрахований із навчання.

Отже, вказані факти не можуть свідчити про здобуття позивачем відповідного рівня освіти у зв`язку із незавершеністю процесу здобуття освіти.

На факт незавершеності здобуття позивачем освіти безумовно вказують також відомості з ЄДЕБО (щодо позивача), згідно із якими до цієї бази не включено жодні документи про освіту позивача.

Оскільки позивач наразі здобуває рівень освіти фаховий молодший бакалавр, що відповідає 5 рівню НРК (Національна рамка кваліфікації), а отриманий раніше диплом кваліфікованого робітника Державного професійного-технічного навчального закладу «Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти» 23.06.2017 року, відповідає 4 рівню НРК, то навчання позивача є здобуттям позивачем рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий ним рівень освіти.

Отже, оскільки позивач не завершив навчання за освітнім рівнем молодшого спеціаліста, його вступ для здобуття освіти, за наявності лише раніше здобутої професійної (професійно-технічної) освіти, яка є нижчою за рівнем молодшого спеціаліста, не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".

Суд наголошує, що факт здобуття знань і навичок за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти має підтверджуватися відповідним документом про вищу освіту, якого у позивача згідно з матеріалами розглядуваної справи немає.

У цьому аспекті суд звертає увагу відповідача на конструкцію норми пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543, а саме: здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти. Словосполучення у цій конструкції здобутий рівень освіти безумовно вказує на факт завершеності процесу здобуття освіти.

Ключовим є розуміння того, що термін здобутий означає вже завершений на противагу здобував, що вказує на процес, який тривав. Законодавство України про освіту, зокрема, Закон № 2145 та Закон № 1556 чітко визначають, що здобуття рівня освіти підтверджується отриманням відповідного документа.

Отже, законодавець однозначно використовує термін здобутий для позначення завершеного і офіційно підтвердженого рівня освіти, чого у ситуації з позивачем, як встановив суд, не було.

Посилання відповідача на алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, який визначений листом МОН України від 03 червня 2024 року № 1/9758-24, як на належне джерело правового обґрунтування, суд до уваги не бере, оскільки листи це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб`єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі № 826/2426/16.

Відповідно до статті 8 Закону № 1556 засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством.

Інформація про здобувачів освіти та працівників закладів вищої освіти, що міститься у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, надається безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.

Статтею 74 Закону № 2145 встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).

Електронна база містить такі складові: Реєстр суб`єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).

Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратор Електронної бази:

здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази;

відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі;

забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази;

проводить навчання для роботи з Електронною базою;

здійснює інші заходи, передбачені законом.

Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах, Про захист персональних даних, Про авторське право і суміжні права та Про публічні електронні реєстри.

Суб`єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 червня 2018 року № 620 (далі Положення № 620), це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України Про освіту (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.

Пунктом 5 розділу І Положення № 620 передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство Інфоресурс, що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Основні функції уповноважених суб`єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення № 620. Так, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб`єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

Отже, саме Міністерство освіти і науки України та Технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство Інфоресурс мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо позивача.

За наведених вище обставин суд дійшов висновку про те, що дії щодо відмови Міністерства освіти і науки України, оформленої листом №5/2560-25 від 23.10.2025 року у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є протиправними.

З метою повного та ефективного захисту порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, порушені права слід відновити шляхом зобов`язання Міністерства освіти і науки України вжити заходи щодо внесення змін до ЄДЕБО в частині відомостей про відсутність порушення послідовності здобуття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вищої освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 1064,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України.

Згідно частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії щодо відмови Міністерства освіти і науки України, оформленої листом №5/2560-25 від 23.10.2025 року у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України (01135, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 10, код ЄДРПОУ 38621185) вжити заходи щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) в частині відомостей про відсутність порушення послідовності здобуття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) вищої освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".

Стягнути з Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 10, код ЄДРПОУ 38621185) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна