Рішення № 140316114, 05.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокуСправа №160/18444/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В.розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

30.06.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 29.06.2026 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 рр. в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, починаючи з 29.12.2025, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 29.12.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017- 2019 рр. в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115) та у зв`язку з цим здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 04.06.2020 року отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При призначенні пенсії для обчислення її розміру відповідачем було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019 роки у розмірі 7 763,17 грн. Позивач вказує, що відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсій щороку з 01 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії. У зв`язку з цим його пенсія підлягала щорічній індексації з 01.03.2021 року, 01.03.2022 року, 01.03.2023 року, 01.03.2024 року, 01.03.2025 року та 01.03.2026 року. На переконання позивача, під час проведення зазначених перерахунків відповідач мав послідовно збільшувати саме той показник середньої заробітної плати, який був безпосередньо застосований при первинному призначенні його пенсії, тобто 7 763,17 грн, застосувавши до нього відповідні коефіцієнти збільшення: з 01.03.2021 року - 1,11; з 01.03.2022 року - 1,14; з 01.03.2023 року - 1,197; з 01.03.2024 року - 1,0796; з 01.03.2025 року - 1,115; з 01.03.2026 року - 1,121. Водночас відповідач під час індексації пенсії позивача застосовував інший підхід, а саме збільшував на відповідні коефіцієнти показник середньої заробітної плати станом на 01.10.2017 року у розмірі 3 764,40 грн, послідовно проіндексований у попередні роки. Зокрема, за розрахунками відповідача такий показник становив: з 01.03.2021 року - 5 426,60 грн, з 01.03.2022 року - 6 186,32 грн, з 01.03.2023 року - 7 405,03 грн, з 01.03.2024 року - 7 994,47 грн, з 01.03.2025 року - 8 913,83 грн, а з 01.03.2026 року - 9 992,40 грн. Позивач зазначає, що такий порядок індексації не відповідає приписам частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки наведена норма передбачає збільшення показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення конкретної пенсії, а не встановленого підзаконним нормативно-правовим актом показника станом на 01.10.2017 року у розмірі 3 764,40 грн. На обґрунтування такої позиції позивач посилається, зокрема, на висновок Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові від 16.04.2025 року у справі №200/5836/24. Позивач також зазначає, що звертався через свого представника до відповідача з вимогою усунути порушення та провести належний перерахунок пенсії. Листом від 12.05.2026 року №0400-010303-8/90034 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило, що перерахунки пенсії здійснені відповідно до постанов Кабінету Міністрів України та Порядку №124 із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, збільшеного на відповідні коефіцієнти індексації. З таким підходом позивач не погоджується. Таким чином, позивач вважає протиправними дії відповідача щодо проведення індексації його пенсії у 2021-2026 роках із застосуванням показника 3 764,40 грн замість показника 7 763,17 грн, який був врахований при призначенні пенсії. На думку позивача, належним способом відновлення порушеного права є проведення перерахунку та виплати пенсії шляхом послідовного збільшення показника 7 763,17 грн на коефіцієнти 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 та 1,121. Крім того, позивач наполягає, що перерахована на виконання судового рішення пенсія має виплачуватися у загальному порядку фінансування пенсій у солідарній системі, а не за рахунок окремо виокремлених, лімітованих чи чергових бюджетних асигнувань, передбачених для виконання судових рішень, оскільки лише такий спосіб, на його переконання, забезпечить реальне та ефективне поновлення порушеного права.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 01.07.2026 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 06.07.2026 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

15.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

05.10.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду даної справи на 30 днів.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 04.06.2020 року отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позов

При призначенні позивачу пенсії для визначення її розміру Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки у розмірі 7 763,17 грн. Позов

З матеріалів справи також встановлено, що у подальшому пенсія позивача підлягала щорічному перерахунку у зв`язку з проведенням індексації відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV та Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124.

Так, відповідно до матеріалів пенсійної справи та наданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповіді на адвокатський запит, перерахунки пенсії позивача проводилися, зокрема, з 01.03.2021 року, 01.03.2022 року, 01.03.2023 року, 01.03.2024 року, 01.03.2025 року та 01.03.2026 року.

При цьому з наданих відповідачем документів встановлено, що під час проведення щорічної індексації пенсії позивача відповідач не здійснював збільшення безпосередньо показника середньої заробітної плати за 2017-2019 роки у розмірі 7 763,17 грн, який був застосований при первинному призначенні пенсії, а використовував показник середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки, приведений до величини станом на 01.10.2017 року та надалі збільшений на відповідні коефіцієнти індексації.

Зокрема, у відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначено про застосування під час перерахунків коефіцієнтів 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 та 1,121. Такий порядок проведення перерахунків також відображений у розрахунках, доданих до листа відповідача. Обставини застосування саме такого механізму індексації також наведені у позовній заяві.

Так, при проведенні перерахунку з 01.03.2021 року відповідачем застосовано коефіцієнт збільшення 1,11; з 01.03.2022 року - 1,14; з 01.03.2023 року - 1,197; з 01.03.2024 року - 1,0796; з 01.03.2025 року - 1,115; з 01.03.2026 року - 1,121.

Унаслідок послідовного застосування зазначених коефіцієнтів до показника, який використовував відповідач, величина середньої заробітної плати, врахована ним при перерахунках пенсії позивача, становила: з 01.03.2021 року - 5 426,60 грн; з 01.03.2022 року - 6 186,32 грн; з 01.03.2023 року - 7 405,03 грн; з 01.03.2024 року - 7 994,47 грн; з 01.03.2025 року - 8 913,83 грн; з 01.03.2026 року - 9 992,40 грн.

Водночас показник середньої заробітної плати, який був безпосередньо врахований при призначенні пенсії позивачу у 2020 році, становив 7 763,17 грн.

За розрахунком, наведеним позивачем, у разі послідовного застосування встановлених Кабінетом Міністрів України коефіцієнтів саме до цього показника його величина мала б становити: з 01.03.2021 року - 8 617,12 грн; з 01.03.2022 року - 9 823,52 грн; з 01.03.2023 року - 11 758,75 грн; з 01.03.2024 року - 12 694,75 грн; з 01.03.2025 року - 14 154,65 грн; з 01.03.2026 року - 15 867,36 грн.

З метою з`ясування підстав та порядку проведення перерахунків пенсії представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із відповідним запитом.

За результатами його розгляду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь, у якій орган Пенсійного фонду повідомив про проведення індексації пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України та Порядку №124 із застосуванням середнього показника заробітної плати за 2014-2016 роки, збільшеного на відповідні коефіцієнти. Зазначені обставини та розрахунки підтверджуються також самим листом органу Пенсійного фонду і доданими до нього матеріалами.

З матеріалів позовної заяви встановлено, що відповідь на звернення оформлена листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12.05.2026 року №0400-010303-8/90034. Позов

Отже, матеріалами справи підтверджено, що між сторонами виник спір саме щодо визначення показника середньої заробітної плати, який має бути базою для щорічної індексації пенсії позивача: позивач вважає, що збільшенню на відповідні коефіцієнти підлягає показник 7 763,17 грн, фактично застосований при призначенні його пенсії у 2020 році, тоді як відповідач під час проведення перерахунків у 20212026 роках виходив із показника, сформованого на основі середньої заробітної плати за 20142016 роки та збільшеного відповідно до механізму Порядку №124.

Не погоджуючись із таким порядком проведення індексації пенсії та вважаючи, що застосування відповідачем іншого показника середньої заробітної плати призвело до виплати пенсії у неналежному розмірі та порушення його права на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

При вирішені спору суд виходить із того, що відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно приписів статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінет Міністрів України 20 лютого 2019 року видав постанову № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).

Пунктами 1 та 2 Порядку №124 від 20.02.2019 визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Перерахунку підлягають пенсії, обчислені, зокрема, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 5 Порядку №124 від 20.02.2019, у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону, пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до Постанови КМУ № 265 від 26.03.2008 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», щороку підвищуються за рішенням КМУ в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Отже, в силу приписів пункту 5 Порядку №124 від 20.02.2019, у 2019 році при перерахунку пенсій застосовувався показник середньої заробітної плати станом на 01.10.2017.

Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою КМУ №124 від 20.02.2019 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку).

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Отже, Порядок №124 від 20.02.2019 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Тобто, положення пункту 5 Порядку №124 від 20.02.2019 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом в постанові від 13.01.2025 у справі №160/28752/23.

Як уже встановлено судом, позивач отримує пенсію та під час її розрахунку відповідачем застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019 роки, у розмірі 7763,17 грн.

Відповідно до Постанов № 127, №118, №168, №185, №209 та №236 Урядом запроваджені з 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.03.2026 року відповідно, перерахунки пенсій, у зв`язку з щорічною індексацією, які проводяться із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1, 197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115 та у розмірі 1,121.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.03.2026 року, у зв`язку з щорічною індексацією відповідно до запроваджених Урядом постанов, відповідач мав проіндексовати встановлений станом на момент призначення пенсії позивача показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1, 197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115 та у розмірі 1,121 відповідно.

Натомість, відповідач при вчиненні спірних дій врахував вимоги Порядку №124 та показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (3764,40 грн), чим припустився порушення вимог спеціального законодавства, у зв`язку з чим суд такі дії визначає протиправними.

За таких обставин суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у цій частині.

Вимогу про виплату пенсії позивачу у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду, суд залишає без задоволення, у зв`язку її передчасністю.

Судом встановлено, що перерахунок відповідачем ще не проведений, що виключає правові підстави для зазначення у резолютивній частині рішення будь-якої інформації окрім тієї, що пов`язана зі здійсненням такого перерахунку.

У постанові від 16.07.2020 у справі №826/13664/18 Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої відсутність порушених прав та інтересів є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, адже завданням адміністративного судочинства є саме ефективний захист та відновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів особи, чого не можливо досягти без підтвердження (доведення) реальних фактів порушення прав, свобод чи інтересів позивача, або осіб в інтересах яких він звертається з позовом до суду.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у визначений судом спосіб.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1064,96 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1064,96 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 рр. в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, починаючи з 29.12.2025, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести починаючи з 29.12.2025 перерахунок пенсії та виплату ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 рр. в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник