Ухвала суду № 140312546, 29.09.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/9712/26

ун. № 759/26151/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м.Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020110000000663 від 02 червня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся з клопотанням від 23 вересня 2026 року про накладення арешту на чотирнадцять земельних ділянок, які, за наданими матеріалами, належать ТОВ «Новаторські рішення» та передані в оренду ТОВ «СТЕЙТ АГРО», із забороною їх відчуження, розпорядження та користування, а також здійснення реєстраційних дій.

Клопотання обґрунтовано тим, що упродовж 2018-2019 років засновники ТОВ «Новаторські рішення», діючи, за версією сторони обвинувачення, спільно з іншими особами та службовими особами органів Держгеокадастру, організували протиправне вибуття з державної власності земель в адміністративних межах Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області. Земельні ділянки площею до 2 га оформлювалися у власність громадян нібито для ведення особистого селянського господарства, надалі відчужувалися на користь засновників товариства, вносилися до його статутного капіталу та об`єднувалися з присвоєнням нових кадастрових номерів.

Прокурор посилається на використання персональних даних окремих громадян без їхнього волевиявлення, оформлення документів щодо набуття та відчуження земель, розташування ділянок у межах торфового родовища «Трубіж», а також на їх визнання речовими доказами постановою слідчого від 11 вересня 2026 року. Метою арешту визначено збереження речових доказів. Додатково в клопотанні зазначено про можливість пред`явлення цивільного позову та повернення земель державі.

Прокурор просить заборонити використання ділянок, зокрема обробіток ґрунту, засівання, збирання врожаю, видобування торфу, будівельні та меліоративні роботи; зміну площі, конфігурації, кадастрових номерів або цільового призначення; поділ, об`єднання, передачу в оренду та суборенду, встановлення інших речових прав, відчуження та реєстраційні дії, крім реєстрації арешту або виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Прокурор у судове засідання не з`явився, подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, у якій підтримав клопотання. Представники власника майна ТОВ «Новаторські рішення» та орендаря ТОВ «СТЕЙТ АГРО», належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття зазначених осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. Враховуючи належне повідомлення власника й орендаря та письмову заяву прокурора, слідчий суддя визнав можливим розглянути клопотання за їх відсутності. При цьому неявка представників юридичних осіб не звільняє прокурора від доведення підстав арешту та необхідності заявлених обмежень.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх учасників судового провадження фіксування за допомогою технічних засобів згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалося.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання, письмову заяву прокурора та долучені матеріали, оцінивши їх у сукупності, вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З наданої постанови про визначення слідчої групи вбачається, що місцем проведення досудового розслідування визначено місцезнаходження відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Київській області за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 2-А, у межах територіальної юрисдикції Святошинського районного суду м. Києва. За таких обставин клопотання підлягає розгляду слідчим суддею цього суду.

Згідно зі статтями 131, 132 КПК України арешт майна належить до заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення його дієвості. Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України сторона обвинувачення має довести наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, потреби досудового розслідування, які виправдовують відповідний ступінь втручання у права особи, та можливість виконання завдання, для якого заявлено клопотання.

Вирішуючи це питання, слідчий суддя перевіряє достатність фактичних даних для застосування тимчасового обмеження майнових прав. Саме внесення відомостей до ЄРДР, тяжкість правової кваліфікації чи посилання на інтереси держави не є достатніми підставами для арешту без встановлення зв`язку конкретного майна з обставинами кримінального провадження та оцінки необхідності обраного способу обмеження.

Пункт 1 ч. 2 ст. 170 КПК України допускає арешт для збереження речових доказів. За ч. 3 цієї статті з такою метою може бути арештоване майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям ст. 98 КПК України. До таких об`єктів належить, зокрема, майно, яке було об`єктом кримінально протиправних дій або набуте кримінально протиправним шляхом. Для цієї підстави арешту визначальним є зв`язок майна з обставинами розслідуваного правопорушення, а не лише процесуальний статус його власника.

Частини 1, 2 ст. 173 КПК України покладають на заявника обов`язок довести необхідність арешту та відповідні ризики. Слідчий суддя враховує правову підставу арешту, можливість використання майна як доказу, розумність і співрозмірність обмеження права власності, наслідки для власника та інших осіб. Частина 11 ст. 170 КПК України вимагає наявності обставин, які підтверджують ризик негативних змін щодо майна, для заборони або обмеження користування та розпорядження ним.

Згідно з ч. 4 ст. 173 КПК України має бути обраний найменш обтяжливий спосіб арешту, який не спричинить зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності чи інших істотних наслідків для інтересів інших осіб. Тому встановлення ознак речового доказу не означає автоматичної необхідності одночасно заборонити всі способи користування майном.

Слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні № 12020110000000663 від 02 червня 2020 року перевіряються обставини вибуття земель із державної власності, їх оформлення на фізичних осіб, наступного відчуження та передачі ТОВ «Новаторські рішення». Надані матеріали містять відомості про використання персональних даних громадян при оформленні земель та про подальшу консолідацію первинних ділянок у земельні масиви, зазначені в клопотанні.

Зокрема, з долученого протоколу допиту первинного набувача вбачається, що свідок заперечував звернення із заявами щодо одержання землі та видачу довіреностей на розпорядження нею, повідомивши, що документів про право власності не отримував. Наведені відомості стосуються саме волевиявлення особи при первинному набутті й відчуженні землі та, у сукупності з документами щодо переходу прав, дають підстави перевіряти версію про протиправне заволодіння земельними ділянками. Остаточна оцінка правдивості показань і дійсності правочинів виходить за межі вирішення питання про арешт майна.

У матеріалах виконання доручення прокурора наведено походження кожної із чотирнадцяти ділянок від первинних земельних ділянок та відповідні кадастрові номери. Ділянка 3221288400:06:002:0031 пов`язана з об`єднанням ділянок 3221288400:06:002:0029 та 3221288400:06:002:0030; ділянка 3221288400:07:007:0042 - з об`єднанням ділянок 3221288400:07:007:0001 та 3221288400:07:007:0003; щодо решти ділянок також наведено переліки первинних об`єктів, з яких їх утворено. Ці відомості індивідуалізують майно та дозволяють простежити його зв`язок із досліджуваною послідовністю набуття і переходу прав.

Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформовані 08 квітня 2025 року, відображають право власності ТОВ «Новаторські рішення» на ділянки та право оренди ТОВ «СТЕЙТ АГРО». Ці документи підтверджують зареєстровані права на дату їх формування, однак не є відомостями про стан реєстру на день цього розгляду. Окремого реєстрового документа щодо ділянки 3221288400:06:002:0031 серед наданих копій немає; відомості про її належність товариству і походження наведені у матеріалах виконання доручення прокурора. Пункт 3 ч. 2 ст. 171 КПК України дозволяє підтверджувати відповідний зв`язок не лише правовстановлюючим документом, а й конкретними фактами та доказами володіння, користування або розпорядження майном.

Наявність наказів про надання земель, документів землеустрою та державної реєстрації не усуває необхідності перевірки обставин їх оформлення, оскільки саме правомірність первинного набуття і подальшого переходу прав є предметом розслідування. Водночас ці документи не дають підстав уже в межах цього розгляду оголошувати недійсними правочини або остаточно визнавати право державної власності.

У наданих сторінках висновку земельно-технічної експертизи від 30 липня 2026 року № СЕ-19-25/67064-ЗТ зазначено перетин із досліджуваними межами земельної ділянки, на якій розташоване родовище торфу «Трубіж», для ділянок 3221288400:06:002:0031 орієнтовно на 49 га, 3221288400:07:013:0063 - на 55 га, 3221288400:07:013:0064 - на 48 га, 3221288400:07:014:0232 - на 20 га та 3221288401:01:023:0012 - на 30 га.

Щодо ділянок 3221288400:07:007:0042, 3221288400:07:012:0028, 3221288400:07:013:0059, 3221288400:07:013:0065, 3221288400:07:014:0233, 3221288400:07:015:0066, 3221288400:07:015:0067, 3221288401:01:034:0011 та 3221288401:01:035:0008 у висновках зазначено відсутність такого перетину. При цьому щодо частини ділянок експерт окремо навів застереження про невстановлені межі відповідного об`єкта. Дослідницьку частину висновку в повному обсязі до наданої копії не включено. Отже, твердження клопотання про однакове підтверджене розташування всіх чотирнадцяти ділянок у межах родовища не може бути прийняте без цих уточнень.

Відсутність встановленого експертом перетину щодо дев`яти ділянок не є тотожною встановленню законності їх первинної передачі у приватну власність. Розслідувана версія охоплює використання документів і персональних даних громадян при набутті державних земель та їх подальшу консолідацію. Тому доказове значення ділянок як можливих об`єктів протиправного заволодіння не зводиться до наявності торфового родовища. Так само наведені висновки експерта не підміняють остаточного визначення правового режиму кожної ділянки та її ґрунтів.

Посилання прокурора на постанову про визнання земель речовими доказами враховується як довід клопотання. Оскільки копії цієї постанови серед наданих матеріалів немає, її зміст не покладається в основу рішення як самостійно досліджений документ. Висновок про можливу відповідність земель критеріям ст. 98 КПК України ґрунтується на сукупності наведених матеріалів про первинне оформлення прав, їх перехід та утворення об`єднаних ділянок.

Оцінюючи наведені матеріали у взаємозв`язку, слідчий суддя враховує, що предметом перевірки є не лише окремі документи щодо розпорядження землею, а й самі земельні ділянки, які, за версією слідства, вибули з державної власності внаслідок кримінально протиправних дій. Їх подальше об`єднання та зміна кадастрових номерів не усувають такого зв`язку, якщо походження нинішніх об`єктів простежується від первинних ділянок. Надані матеріали містять таке зіставлення щодо кожного об`єкта, переліченого у клопотанні, що на цій стадії дає достатні підстави вважати ці об`єкти майном, яке може відповідати критеріям ст. 98 КПК України.

Доказове значення нинішніх земельних ділянок полягає у можливості встановлення місця розташування, площі та меж земель, які були предметом досліджуваних передач, їх співвідношення з первинними об`єктами, а також характеру наступного формування й переходу прав. Отже, матеріали обґрунтовують необхідність збереження саме індивідуалізованих земельних об`єктів. Висновок слідчого судді про достатність підстав для такого збереження не є вирішенням спору про право власності чи встановленням винуватості будь-якої особи.

Щодо ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, слідчий суддя враховує відображену в матеріалах послідовність переходу прав від первинних набувачів до інших осіб, передачу майна до статутного капіталу товариства та повторне об`єднання земель із присвоєнням нових кадастрових номерів. За таких обставин ризик наступної передачі або юридичного перетворення майна пов`язаний з конкретними операціями, які вже здійснювалися щодо досліджуваних земель. Подальший поділ чи об`єднання змінюватиме об`єкти кадастрового обліку, а відчуження та встановлення нових речових прав змінюватимуть коло осіб, чиї права стосуються цього майна, що ускладнюватиме його збереження як об`єкта доказування.

При цьому сама тривалість розслідування не обґрунтовує арешту і не дає підстав для необмеженого втручання у права власника. У цьому випадку необхідність заходу оцінюється з урахуванням наданих відомостей про походження конкретних ділянок і результатів експертного дослідження 2026 року. З огляду на мету збереження речових доказів достатнім є тимчасове обмеження операцій, які змінюють належність та ідентифікаційні характеристики земель, без припинення користування ними.

Наведені обставини обґрунтовують заборону відчуження, поділу, об`єднання, зміни площі, конфігурації та цільового призначення, а також встановлення нових речових прав і реєстраційних дій, спрямованих на такі зміни. Такі обмеження стосуються юридичної долі конкретних земельних ділянок і не потребують припинення їх поточного використання за чинними правами.

Відомості про зареєстровані раніше арешти щодо частини ділянок не є перешкодою для застосування арешту в цьому кримінальному провадженні. Водночас надані реєстрові документи не встановлюють актуального обсягу всіх попередніх обтяжень, а тому слідчий суддя не робить висновку про їх припинення, заміну чи недостатність. Ця ухвала не скасовує інших обтяжень та не змінює порядку їх виконання.

Стосовно заборони користування прокурор не надав конкретизованих даних про фактичне видобування торфу, заплановані будівельні чи меліоративні роботи або інші дії на визначених ділянках, які створюють актуальну загрозу знищення чи зміни відомостей, що мають доказове значення. Висновок щодо просторового перетину частини ділянок із родовищем сам по собі не підтверджує здійснення таких робіт та необхідності повністю припинити господарське використання земель.

Також не обґрунтовано, які саме доказові властивості кожної ділянки будуть утрачені внаслідок звичайного обробітку, засівання або збирання врожаю, чому збереження відповідних відомостей неможливе менш обтяжливими засобами та чому необхідна заборона всіх видів використання всієї площі кожного об`єкта. Загальне посилання на можливість зміни фізичного стану землі не замінює доказування ризиків, передбачених ч. 11 ст. 170 КПК України.

Оцінюючи співрозмірність втручання, слідчий суддя враховує, що право оренди ТОВ «СТЕЙТ АГРО» відображене у наданих реєстрових документах. Заборона обробітку, засівання та збирання врожаю за своїм змістом припиняє господарське використання всієї площі земель, а тому потребує окремого обґрунтування щодо кожного об`єкта. Даних, які дозволяли б встановити необхідність такого втручання, оцінити стан посівів, характер фактичного використання та співвіднести його з конкретними доказовими властивостями земель, прокурором не надано.

Наявність у матеріалах відомостей про торфове родовище не дає підстав ототожнювати всі види сільськогосподарського користування з видобуванням торфу або іншою діяльністю, здатною знищити предмет доказування. Водночас щодо видобування, будівництва чи меліорації в клопотанні наведено перелік можливих робіт без даних про їх фактичне здійснення або підготовку на відповідних ділянках. Слідчий суддя не має підстав встановлювати заборону таких робіт як захід забезпечення цього провадження виключно на припущенні про їх можливість.

Посилання на можливий майбутній цивільний позов та повернення земель державі не утворюють окремої доведеної підстави арешту для забезпечення цивільного позову за цим клопотанням. Арешт застосовується з метою збереження речових доказів і не вирішує наперед питання реституції, конфіскації чи переходу права власності.

Таким чином, прокурором доведено необхідність арешту земельних ділянок у частині обмеження їх відчуження та розпорядження, яке призводить до зміни об`єктів кадастрового обліку або встановлення нових речових прав, і відповідних реєстраційних дій. Зазначений спосіб арешту відповідає меті збереження речових доказів та вимогам ч. 4 ст. 173 КПК України щодо застосування найменш обтяжливого обмеження. Підстав для повного позбавлення права користування земельними ділянками за наданими матеріалами не встановлено, у зв`язку з чим у цій частині клопотання належить відмовити. Чинні права користування цим рішенням не припиняються; раніше встановлені обтяження зберігаються. Відмова в забороні користування не є дозволом на роботи, заборонені законодавством або іншими судовими рішеннями.

Керуючись статтями 98, 107, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020110000000663 від 02 червня 2020 року задовольнити частково.

Накласти арешт з метою збереження речових доказів на земельні ділянки в адміністративних межах Світильнянської сільської ради Броварського району Київської області, які за наданими матеріалами належать ТОВ «Новаторські рішення» (код ЄДРПОУ 41229847), з такими кадастровими номерами:

1. Кадастровий номер 3221288400:06:002:0031, площею 55,4406 га.

2. Кадастровий номер 3221288400:07:007:0042, площею 3,6392 га.

3. Кадастровий номер 3221288400:07:012:0028, площею 22 га.

4. Кадастровий номер 3221288400:07:013:0059, площею 52 га.

5. Кадастровий номер 3221288400:07:013:0063, площею 59,2628 га.

6. Кадастровий номер 3221288400:07:013:0064, площею 53,0216 га.

7. Кадастровий номер 3221288400:07:013:0065, площею 22,3314 га.

8. Кадастровий номер 3221288400:07:014:0232, площею 34 га.

9. Кадастровий номер 3221288400:07:014:0233, площею 21,6639 га.

10. Кадастровий номер 3221288400:07:015:0066, площею 58,4003 га.

11. Кадастровий номер 3221288400:07:015:0067, площею 37,3625 га.

12. Кадастровий номер 3221288401:01:023:0012, площею 36 га.

13. Кадастровий номер 3221288401:01:034:0011, площею 44 га.

14. Кадастровий номер 3221288401:01:035:0008, площею 24 га.

Заборонити відчуження зазначених земельних ділянок, їх поділ, об`єднання, зміну площі, конфігурації, кадастрових номерів або цільового призначення, передачу у нову оренду чи суборенду, встановлення емфітевзису, суперфіцію, іпотеки та інших нових договірних речових прав або обтяжень.

Заборонити державним кадастровим реєстраторам, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим уповноваженим суб`єктам здійснювати реєстраційні дії, пов`язані із зазначеними вище змінами, крім дій для реєстрації, зміни чи скасування арешту в установленому законом порядку та виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

У задоволенні клопотання в частині заборони користування земельними ділянками та в решті вимог відмовити.

Ухвала в частині арешту майна підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, без виклику якої її постановлено, - з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1