Ухвала суду № 140312528, 05.10.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9526/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді Левицької Я.К.,

за участю секретаря судового засідання Новіцької О.К.,

представника заявника Димитрашка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду заяву адвоката Димитрашка Д.В. про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 10.12.2015 року по цивільній справі № 758/9526/15-ц, поданої в інтересах відповідача ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 758/9526/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів по кредитному договору.

Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 10.12.2015 року було задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», стягнуто солідарно, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» кошти в сумі 747 950,03 грн., з яких: 493 356,63 грн. - заборгованість по кредиту, що станом на 31.07.2015 року, є еквівалентом 22 828,14 дол. США; 254 593,41 грн. - проценти за користування коштами, що станом на 31.07.2015 року, є еквівалентом 11 780,31 дол.США, за період з 08.12.2011 року по 31.07.2015 року. Також стягнути, солідарно, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в дохід держави кошти в сумі 243,60 грн.

04.08.2026 року адвокат Димитрашко Д.В. в інтересах відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та перегляд заочного рішення суду від 10.12.2015 року по цивільній справі № 758/9526/15-ц. Заява обґрунтована тим, що строк на подання такої заяви пропущено з поважних причин, оскільки про розгляд вказаної цивільної справи, а також про постановлення зазначеного заочного рішення суду відповідачу-1, ОСОБА_1 не було відомо. ОСОБА_1 не отримував від суд суду ні ухвалу про відкриття провадження у даній справі, ні судові повістки, а також оскаржуване заочне рішення. Про вказане заочне рішення суду ОСОБА_1 дізнався у зв`язку з накладенням у червні 2026 р. арешту на його банківські рахунку за виконавчим провадженням № 51059916, виконання якого здійснює Подільський ВДВС у м. Києві Київського МУ МЮУ. Докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача - пропуск позивачем строку позовної давності. Так, позивач у справі під час пред`явлення позову приховав факт наявності рішення Подільського районного суду м. Києва від 15.09.2010 року у справі № 2-2357/10, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25.01.2011 року, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів нарахованих за користування кредитом та пені, яким стягнуто на користь ПАТ «УкрСиббанк» з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно суму боргу за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна №11125618000 від 07.03.2007 року в розмірі 31256,00 дол.США, що за курсом НБУ станом на 24.12.2009 року становить 249048,02 грн. Отже, Подільським районним судом м. Києва при постановленні оскаржуваного заочного рішення суду не було враховано факт наявності рішення суду від 15.09.2010 року у справі № 2-2357/10 та факт пропуску позивачем строку позовної давності, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України. Також, звертаючись в лютому 2010 року до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості з боржників, банк використав право вимагати дострокове повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою. Такими діями кредитор на власний розсуд, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов кредитного договору змінив строк виконання основного зобов`язання, а тому мав пред`явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати. Водночас з позовом у цій справі ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду 27.08.2015 р., тобто після спливу шестимісячного строку, що свідчить про припинення поруки та відсутність підстав для покладення на поручителя солідарної відповідальності за кредитною заборгованістю. З огляду на викладене, позовні вимоги до ОСОБА_2 також не підлягають задоволенню.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 15.09.2026 поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 10.12.2015 року у справі № 758/9526/15-ц, поданої адвокатом Димитрашком Д.В. в інтересах відповідача ОСОБА_1 , та прийнято її до розгляду.

У судовому засіданні представник заявника підтримав заяву про перегляд заочного рішення суду.

Представник ТОВ «Свеа Фінанс» у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Заслухавши доводи представника заявника, дослідивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За змістом зазначених положень чинного законодавства скасування заочного рішення суду можливе за умов, що відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, та відповідач надає докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення. Наявність наведених вище обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Заявник заперечує свою обізнаність про розгляд справи № 758/9526/15-ц Подільським районним судом міста Києва. Водночас перевірити факт належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи та ухвалене за його результатом судове рішення не виявляється за можливе, оскільки згідно з довідкою завідувача архіву Подільського районного суду міста Києва від 16.07.2026 року матеріали цивільної справи № 758/9526/15-ц згідно акту знищення цивільних справ за 2015 рік - знищена у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

При цьому, суд враховує те, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення від 29.10.2015 у справі «Устименко проти України», п.46)».

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії»).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі («Ryabykh v. Russia», №52854/99, п. 52).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Так, в судовому засіданні встановлено, що доводи, на які посилаються представник відповідача ОСОБА_1 як на підставу для скасування заочного рішення можуть бути предметом перегляду рішення суду першої інстанції судом апеляційної інстанції.

З урахуванням вищезазначеного, підстав та доказів для скасування заочного рішення заявником не надано, тому заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 128, 130, 131, 284, 285, 287, 288 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Заяву адвоката Димитрашка Д.В. про перегляд заочного рішення Подільського районного суду міста Києва від 10.12.2015 року по цивільній справі № 758/9526/15-ц, поданої в інтересах відповідача ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Роз`яснити, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала суду є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню.

Суддя Я.К. Левицька