Рішення № 140312240, 29.09.2026, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/65209/25-ц

пр. 2-7121/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Вовк С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Ємець Д.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у кредит № 8127552 від 15 липня 2025 року у загальному розмірі 22 833,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15 липня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 8127552.

За умовами вказаного договору кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 9 000,00 грн строком на 360 днів - з 15 липня 2025 року по 09 липня 2026 року, із встановленням фіксованої процентної ставки та комісії за надання кредиту.

Договір укладено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора. За твердженням позивача, відповідач підписав договір одноразовим ідентифікатором 547820, який було направлено на зазначену ним електронну адресу.

Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав та перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 9 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 .

У подальшому між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено Договір факторингу № 16/09/25 від 16 вересня 2025 року, за умовами якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором про надання коштів у кредит № 8127552 від 15 липня 2025 року.

Згідно з Реєстром прав вимог № 19/11/25-01 від 19 листопада 2025 року до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 22 833,00 грн.

Зазначена сума, відповідно до розрахунку позивача, складається з:

9 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту;

7 780,50 грн - заборгованість за процентами;

1 552,50 грн - заборгованість за комісією;

4 500,00 грн - заборгованість за пенею/неустойкою;

0,00 грн - проценти, нараховані за понадстрокове користування.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином свої зобов`язання за договором не виконав, кредитні кошти не повернув, нараховані платежі не сплатив, у зв`язку з чим виникла заборгованість, право вимоги за якою перейшло до позивача.

Також позивач просив стягнути з відповідача понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29 грудня 2025 року у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із позовною заявою та доданими до неї документами направлено відповідачу за адресою, зазначеною позивачем.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач правом подати відзив на позов не скористався.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Вказані принципи знайшли своє втілення і в нормах цивільного процесуального законодавства.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 15 липня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір про надання коштів у кредит № 8127552, на підставі якого відповідачу надано кредит у розмірі 9 000,00 грн із сплатою процентів та інших платежів, передбачених умовами договору.

Відповідно до умов договору кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 9 000,00 грн строком на 360 днів - з 15 липня 2025 року по 09 липня 2026 року, із фіксованою процентною ставкою у розмірі 17,25 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі становить 1 552,50 грн. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокового користування позикою) умовами договору передбачено нарахування неустойки у розмірі 450,00 грн за кожен день понадстрокового користування.

Договір про надання коштів у кредит № 8127552 від 15 липня 2025 року укладено в електронній формі шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора 547820, який був надісланий на електронну адресу, зазначену відповідачем під час укладення договору. Відповідно до умов договору та положень Закону України «Про електронну комерцію» зазначений одноразовий ідентифікатор є електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за допомогою якого відповідач підписав кредитний договір.

Кредитодавцем також проведено ідентифікацію відповідача за допомогою системи BankID НБУ, у результаті чого було встановлено його персональні дані, зокрема прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інші відомості, необхідні для укладення кредитного договору.

На виконання умов договору про надання коштів у кредит № 8127552 від 15 липня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало відповідачу грошові кошти у розмірі 9 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 за посередництвом ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», що підтверджується електронною платіжною інструкцією № 10702cb7-8600-4d53-b024-1fc22c54f581 від 15 липня 2025 року, листом кредитодавця № 19/11/25-19707 від 19 листопада 2025 року та довідкою ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» № КД-000005051 від 24 листопада 2025 року.

Таким чином, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу обумовлені договором грошові кошти у розмірі 9 000,00 грн.

У свою чергу, відповідач, отримавши кредитні кошти, зобов`язався своєчасно та в повному обсязі виконувати умови кредитного договору, повернути суму кредиту, сплачувати проценти, комісію та інші платежі, передбачені договором.

Однак відповідач належним чином свої зобов`язання за договором про надання коштів у кредит № 8127552 від 15 липня 2025 року не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Згідно з розрахунком заборгованості, загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором № 8127552 від 15 липня 2025 року на момент звернення до суду становить 22 833,00 грн, яка складається з: 9 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 7 780,50 грн - заборгованість за процентами; 1 552,50 грн - заборгованість за комісією; 4 500,00 грн - заборгованість за пенею/неустойкою; 0,00 грн - заборгованість за процентами, нарахованими за понадстрокове користування.

16 вересня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (фактор) уклали договір факторингу № 16/09/25.

Відповідно до умов договору факторингу право грошової вимоги до боржників переходить від клієнта до фактора на підставі відповідного Реєстру прав вимог, підписаного сторонами.

На виконання умов договору факторингу № 16/09/25 від 16 вересня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» підписали Реєстр прав вимог № 19/11/25-01 від 19 листопада 2025 року, відповідно до якого від первісного кредитора - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» - до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання коштів у кредит № 8127552 від 15 липня 2025 року.

Відповідно до зазначеного Реєстру прав вимог до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 22 833,00 грн, у тому числі: 9 000,00 грн - основна сума кредиту, 7 780,50 грн - проценти, 1 552,50 грн - комісія та 4 500,00 грн - пеня/неустойка.

Таким чином, ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання коштів у кредит № 8127552 від 15 липня 2025 року та має право вимагати від відповідача належного виконання зобов`язань за вказаним договором.

Оскільки відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів, заборгованість за договором про надання коштів у кредит № 8127552 від 15 липня 2025 року у розмірі 22 833,00 грн залишається непогашеною, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Положення статті 627 Цивільного кодексу України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст. 640 Цивільного кодексу України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ст. 642 Цивільного кодексу України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з статтею 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі, відповідно до статті 1055 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено статтею 526 Цивільного кодексу України.

За приписами частин першої, другої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідаючи перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з частиною першою ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними Кредитним договором.

На підставі частини першої ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Вказаним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Оскільки відповідач не виконує умови договору у добровільному порядку, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим представником позивача, сума непогашеної відповідачем заборгованості по кредиту складає загальну суму у розмірі 9000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 7780,50 грн. - сума заборгованості за процентами; 1552,50 грн - сума заборгованості за комісією; 4500,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0, 00 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає також стягненню судовий збір в сумі 2 422,40 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, то слід зазначити наступне.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з положеннями частин першої - п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Метою впровадження цього принципу пропорційності є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Звертаючись до суду з позовом представник позивача просив покласти судові витрати, пов`язані з отриманням професійної правничої допомоги у сумі 4500,00 грн. на відповідача. Понесені витрати підтверджуються: договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22 серпня 2025 року, витяг з акту приймання передач наданої правничої допомоги, на суму 4 500, 00 грн.; свідоцтвом на зайняття адвокатською діяльністю адвоката Ткаченка Ю.О., ордером серії АХ № 1287256 від 03 вересня 2025 року.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10 грудня 2009 року, справа «Баришевський проти України» від 26 лютого 2015 року). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 02 червня 2014 року, за змістом якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин та ураховуючи складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4500, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 1-22, 509, 525, 526, 530, 536, 612, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 139-141, 258-259, 263-265, 279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ: 44280974, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, оф. 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_3 відкритий в АТ «ОТІ БАНК», код банку - 300528) заборгованість за кредитним договором №8127552 у розмірі 22 833,00 грн., з яких:

9 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

7 780,50 грн. - сума заборгованості за процентами;

І 552,50 грн. - сума заборгованості за комісією;

4 500.00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою;

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ: 44280974, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, оф. 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_3 відкритий в АТ «ОТІ БАНК», код банку - 300528) суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ: 44280974, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, оф. 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_3 відкритий в АТ «ОТІ БАНК», код банку - 300528) витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя Вовк С.В.