Рішення № 140310624, 02.10.2026, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/791/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2026 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Тітової Т. Л.,

за участю секретаря Шуваріної В. А.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду в місті Погребище Вінницької області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У червні 2026 року через систему «Електронний суд» АТ «ПУМБ» через свого представника Анохіну О. О. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 29.05.2024 № 200327671462 у розмірі 137 536 грн 96 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.05.2024 на підставі кредитного договору № 200327671462, укладеного між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 , останньому було видано кредитну картку з кредитним лімітом у сумі 70 000 грн, який у подальшому було збільшено до 100 000 грн.

Відповідач протягом тривалого часу належним чином не виконує взяті на себе кредитні зобов`язання, унаслідок чого станом на 29.04.2026 утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 137 536 грн 96 коп., з яких: 94 501 грн 26 коп. заборгованість за кредитом; 43 035 грн 70 коп. заборгованість за процентами.

З урахуванням наведеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у зазначеному розмірі, а також понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 26.06.2026 відкрито провадження у справі та постановлено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач, у встановлений ухвалою про відкриття провадження строк, відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з вимогами ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку позовного провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки учасники справи не висловили заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд, з урахуванням положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглянув справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності та застосувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статей 2, 12 ЦПК України одним із основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до вимог ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи, а також докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Звертаючись до суду з позовом, позивач самостійно визначає предмет і підстави позову та обирає спосіб захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи інтересу, а також, діючи на засадах змагальності, зобов`язаний довести належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами обставини, на які посилається як на підставу заявлених вимог.

Розглядаючи справу, суд зобов`язаний забезпечити учасникам справи рівні можливості щодо реалізації їхніх процесуальних прав, зокрема подання доказів, участі в їх дослідженні та доведення перед судом їх переконливості, зберігаючи при цьому об`єктивність і неупередженість.

Так, судом встановлено, що 29.05.2024 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 200327671462, за умовами якого позичальнику видано кредитну картку з кредитним лімітом у розмірі 70 000 грн.

Факт укладення 29.05.2024 між сторонами кредитного договору № 200327671462 підтверджується копією заяви від 29.05.2024 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, відповідно до якої АТ «ПУМБ» відкрив ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні для власних потреб (кредитна картка № НОМЕР_2 ) та встановив на вказаний рахунок кредитний ліміт у сумі 70 000 грн.

Відповідно до умов зазначеної заяви розрахунковий день 30 число місяця; платіжна дата 30 число місяця; строк дії кредитного ліміту 12 місяців з дня надання кредитного ліміту; зі спливом вказаного строку дія кредитного ліміту продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін або підстав для його скорочення у порядку, визначеному ДКБО; стандартна процентна ставка за користування коштами кредитного ліміту складає 35,88%; денна процентна ставка складає 0,0611%; тип процентної ставки: фіксована; реальна річна процентна ставка складає 42,36%; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 12 229 грн; загальні витрати за користування коштами кредитного ліміту 2 229 грн.

При цьому своїм підписом відповідач підтвердив, що ознайомився та погодився з тим, що зазначена заява разом із договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, тарифами банку та паспортом споживчого кредиту складають договір кредитування, а також підтвердив ознайомлення із зазначеними документами та відсутність заперечень щодо їх змісту (а. с. 11 на звороті-13).

29.05.2024 відповідач також підписав паспорт споживчого кредиту (а. с. 14).

Встановлений 29.05.2024 кредитний ліміт у розмірі 70 000 грн 13.09.2024 був збільшений до 100 000 грн, що підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту (а. с. 22).

Факт користування відповідачем кредитними коштами підтверджується наданою представниками АТ «ПУМБ» випискою за його рахунком (а. с. 24, 25).

30.04.2026 за вих. № KHO-44.2.2/1688 позивачем АТ «ПУМБ» на адресу відповідача, зазначену в анкеті на отримання кредиту, надіслано письмову вимогу (повідомлення) про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором від 29.05.2024 № 200327671462 у розмірі 137 536 грн 96 коп. протягом тридцяти днів з моменту отримання цього листа, з попередженням про те, що у разі невиконання зазначеної вимоги банк застосує заходи примусового стягнення кредитної заборгованості (а. с. 20).

З розрахунку заборгованості відповідача ОСОБА_1 вбачається, що станом на 29.04.2025 (включно) у нього перед АТ «ПУМБ» виникла заборгованість за кредитним договором від 29.05.2024 № 200327671462 в загальному розмірі 137 536 грн 96 коп., з яких: 94 501 грн 26 коп. заборгованість за кредитом; 43 035 грн 70 коп. заборгованість за процентами (а. с. 23).

Таким чином, надані позивачем письмові докази у своїй сукупності підтверджують факт укладення між сторонами кредитного договору, встановлення відповідачу кредитного ліміту, подальше його збільшення, а також фактичне користування відповідачем наданими кредитними коштами.

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором у частині надання відповідачу можливості користуватися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач користувався кредитними коштами та здійснював часткове погашення заборгованості за договором, що підтверджує користування грошовими коштами, отриманими на умовах укладеного кредитного договору (а. с. 24, 25).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі.

За змістом ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи, крім електронних документів, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Відповідно до ч. 2 цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або необхідні для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Таким чином, виникнення у позичальника обов`язку з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними пов`язується з установленням факту укладення кредитного договору, надання кредитодавцем кредитних коштів та їх фактичного використання позичальником.

Установлені судом обставини та досліджені письмові докази свідчать про те, що між сторонами у належній письмовій формі виникли кредитні правовідносини, позивач виконав взяті на себе зобов`язання щодо надання відповідачу кредитних коштів у межах встановленого кредитного ліміту, тоді як відповідач, користуючись наданими кредитними коштами, належним чином своїх зобов`язань щодо їх повернення та сплати передбачених договором процентів не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість.

При оцінці доказів та доводів сторін суд також ураховує положення ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до яких нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Відповідно до ст. 633, 634 ЦК України умови договору приєднання встановлюються однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, а інша сторона може укласти такий договір лише шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. Оскільки умови договору приєднання розробляються банком, вони мають бути зрозумілими споживачу та доведеними до його відома, а банк повинен довести, що на момент укладення договору діяли саме ті умови, на які він посилається як на складову кредитного договору.

Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, відповідно до якого, з огляду на особливості договору приєднання та розроблення його умов банком, останній має довести факт ознайомлення споживача саме з тими умовами, які діяли на час укладення договору та на які банк посилається на обґрунтування своїх вимог.

Разом із тим з копії заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб убачається, що 29.05.2024 ОСОБА_1 підтвердив ознайомлення з умовами надання банківських послуг та погодився виконувати їх. Зазначена заява містить власноручний підпис відповідача.

У сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами зазначене дає підстави вважати доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору та отримання відповідачем кредитної картки із встановленим кредитним лімітом.

З виписки по картці ОСОБА_1 за період з 06.06.2024 по 30.03.2025 вбачається, що відповідач здійснював операції з використанням кредитних коштів, тобто фактично користувався наданим йому кредитним лімітом.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

При цьому відповідно до пункту 63 зазначеного Положення виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання або зарахування коштів з рахунку чи на рахунок клієнта, за умови наявності в ній передбачених цим Положенням реквізитів.

Отже, надана банком виписка за картковим рахунком позичальника, оцінена судом у сукупності з іншими доказами у справі, підтверджує факт користування відповідачем кредитними коштами, рух коштів за рахунком та здійснення операцій у межах кредитного ліміту.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, відповідно до якої виписка з особового рахунку позичальника може бути належним та допустимим доказом надання і використання кредитних коштів за умови її оцінки судом у сукупності з іншими доказами.

З довідки за лімітами клієнта ОСОБА_1 встановлено, що 29.05.2024 йому встановлено кредитний ліміт у розмірі 70 000 грн, який 13.09.2024 було збільшено до 100 000 грн.

Матеріалами справи також підтверджується, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу користувався кредитними коштами та здійснював платежі на погашення заборгованості, що підтверджується випискою за рахунком та розрахунком заборгованості.

Водночас кредитний договір у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, доказів на спростування факту його укладення, отримання кредитної картки, встановлення кредитного ліміту та фактичного користування кредитними коштами відповідачем суду не надано.

Таким чином, досліджені судом докази у їх сукупності підтверджують наявність між сторонами договірних кредитних правовідносин, належне виконання позивачем свого обов`язку щодо надання відповідачу можливості користуватися кредитними коштами та неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів і сплати процентів.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості узгоджується з даними виписки за картковим рахунком та іншими письмовими доказами, наявними у матеріалах справи. Доказів, які б свідчили про неправильність здійсненого позивачем розрахунку, підтверджували погашення заборгованості в іншому розмірі або спростовували заявлений позивачем розмір заборгованості, відповідачем не надано.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у встановлені договором строки заборгованість не погасив, унаслідок чого за ним утворилася заборгованість перед позивачем.

Оцінюючи надані позивачем докази відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідачем, у свою чергу, не надано доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором, погашення заявленої до стягнення заборгованості або доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Керуючись статтями 2-7, 10, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором від 29.05.2024 № 200327671462 в сумі 137 536 (сто тридцять сім тисяч п`ятсот тридцять шість) грн 96 коп., з яких: 94 501 грн 26 коп. заборгованість за кредитом; 43 035 грн 70 коп. заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп., сплаченого судового збору за подання позовної заяви.

Сторони у справі:

Позивач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 05.10.2026.

Суддя