Рішення № 140308378, 21.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/5074/25Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Ніконової Д.І.

розглянувши справу № 916/5074/25 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго /ЄДРПОУ 00100227, адреса 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25/

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Модуль /ЄДРПОУ 31690378, адреса 68730, Одеська обл., Болградський район, с. Табаки, вул. Бессарабська, буд. 19/

про стягнення 2 333 951,12 грн

за участі представників учасників справи:

від позивача: адвокат Горопашний І.В. на підставі довіреності;

від відповідача: Желясков Д.І. в порядку самопредставництва юридичної особи;

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ Національна енергетична компанія Укренерго звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. №5210/25 від 19.12.2025/ до відповідача ТОВ Агро-Модуль, в якій позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Модуль на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго матеріальну шкоду у розмірі 2 333 951,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 24.10.2023 працівник Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Модуль (далі ТОВ Агро-Модуль, Відповідач) ОСОБА_1 керуючи комбайном JOHN DEERE S660 номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ Агро-Модуль, на полі неподалік с. Миропіль Новоукраїнського району, Кіровоградської області скоїв наїзд на відтяжні троси металевої опори №289 ПЛ 750 кВ Південноукраїнська АЕС Вінницька, що призвело до падіння та руйнування зазначеної опори, внаслідок чого позивачу було спричинену матеріальну шкоду.

Так, позивач вказує, що загальний розмір шкоди внаслідок пошкодження проміжної металевої опори №289 ПЛ 750 кВ Південноукраїнська АЕС Вінницька становить (1938459,27 грн. без ПДВ розмір збитків НЕК «Укренерго» внаслідок пошкодження проміжної металевої опори №289 ПЛ 750 кВ Південноукраїнська АЕС _ Вінницька + 6500,00 грн. без ПДВ вартість послуг з пpоведення незалежної оцiнки майна) + 20% ставка ПДВ згідно ст. 193 ПКУ = 2 333 951,12 грн, у тому числі ПДВ 388 991,85 грн.

Позивач зазначає, що оскільки в описаній у позові ситуації не мали місця жодні договірні відносити між НЕК «Укренерго» та ТОВ «Агро-Модуль», то, відповідно, заявлені до компенсації (відшкодування) завдані збитки не можуть бути пов`язаними з невиконанням чи неналежним виконанням договірних зобов`язань. При цьому, виходячи із аналізу норм Податкового кодексу України і фактичних обставин, господарська операція з перерахування коштів як компенсації вартості (відшкодування) завданих збитків за заподіяну шкоду НЕК «Укренерго» внаслідок пошкодження проміжної металевої опори №289 ПЛ 750 кВ Південноукраїнська АЕС Вінницька, за своєю фактичною сутністю мають розглядатися як оплата (частина оплати) вартості послуг, операції з постачання яких відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ є об`єктом оподаткування ПДВ. За такою операцією НЕК «Укренерго» зобов`язаний скласти податкову накладну для отримувача (покупця) ТОВ «Агро-Модуль» у загальновстановленому порядку нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ (база оподаткування: сума реальних збитків 1 938 459,27 грн без ПДВ + вартість послуг з проведення незалежної оцінки майна 6500,00 грн без ПДВ) за правилом «першої події» і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни. На момент звернення до суду з позовною заявою завдана майнова шкода не відшкодовувалась.

Позов пред`явлено на підставі ст. ст. 1166, 1172, 1187, 1192 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 24.12.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі №916/5074/25. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "03" лютого 2026 на 10:30.

03.02.2026 судом від відповідача отримано клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву на позов /вх.№3989/26 від 03.02.2026/.

У підготовчому засіданні 03.02.2026 судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання та призначено розгляд справи на 24.02.2026 на 12:30.

23.02.2026 судом від позивача отримано пояснення /вх.№6309/26 від 23.02.2026/.

У підготовчому засіданні 24.02.2026 судом оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні та призначає розгляд справи на 17.03.2026 на 13:45.

11.03.2026 судом від позивача отримано клопотання /вх.№8739/26 від 11.03.2026/ про долучення до матеріалів справи на вимогу суду звіту про оцінку майна.

У підготовчому засіданні 17.03.2026 судом прийнято до уваги усне клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання, в зв`язку з чим оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання та призначено розгляд справи на 14.04.2026 на 12:30.

14.04.2026 судом від відповідача отримано відзив на позовну заяву /вх.№12687/26 від 14.04.2026/, в якому відповідач посилається, зокрема, на те, що НЕК «Укренерго» обґрунтовує свої вимоги тим, що пошкоджена металева опора № 289 ПЛ 750 кВ Південноукраїнська АЕС Вінницька перебуває у нього на балансі, а також тим, що позивачем нібито були виконані роботи з її відновлення після пошкодження. Указане позивач заявляє у тексті позову та підтверджує доданою до позовної заяви довідкою від 24.11.2023. Відомості щодо власника опори позовні матеріали не містять.

Отже, на думку відповідача, на рівні суб`єкта права вимоги виникає ключова невизначеність: позивач звертається як власник майна, як балансоутримувач чи як особа, яка нібито понесла витрати на відновлення майна. Це принципово різні моделі позову. Якщо позивач звертається як власник, він повинен довести право власності. Якщо як особа, яка понесла збитки, він повинен довести не просто факт внутрішнього обліку витрат, а те, що саме його власна майнова сфера зазнала шкоди у розумінні статті 22 ЦК України. НЕК «Укренерго» указані обставини не визначив, у той час, матеріали позовної заяви містять документи про виконання робіт господарським способом, які долучено як додатки до Звіту про оцінку майна «Проміжна металева опора № 289 на ПЛ 750 кВ Південноукраїнська АЕС Вінницька, за адресою: територія Надлацької ОТГ, Голованівського району, Кіровоградської області, землі агрофірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб», складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ ПЛЮС 2018» 06.03.2024 (далі Звіт про оцінку майна). Проте ці документи не були покладені в основу прямого, самостійного розрахунку позовних вимог, вони використовувалися оцінювачем як вихідні дані для формування оціночного висновку. Тобто це не самостійний доказ збитків, а складова оціночної моделі. Якщо така модель є дефектною, неналежною або методологічно вразливою, то похідний характер усієї позовної конструкції лише посилює недоведеність вимог.

Відповідач зазначає, що з додатків до Звіту про оцінку майна прямо видно, що йдеться про «приймання робіт, виконаних господарським способом» з «капітального ремонту», спрямованого на підтримання об`єкта в робочому стані, при цьому загальна сума за актом становить 2 472 591,49 гривень, а окремі складові включають значні суми на матеріали, техніку, відрядження, загальновиробничі витрати, логістику, доставку персоналу й техніки. Це свідчить про внутрішньоорганізаційний та виробничий процес капітального ремонту, а не про безспірно доведений обсяг деліктних збитків. Критично важливо й те, що сам позивач не використовує ці документи як самостійну, первинну і достатню основу позову, а спирається у позовній заяві на Звіт про оцінку майна. Тим самим він фактично визнає, що документи господарського способу самі по собі не дають чіткого, завершеного і обґрунтованого розрахунку шкоди. За таких обставин позивач не довів належного права вимоги у даній справі.

Однак на момент події, а саме станом на 24.10.2023, вищезазначена сільськогосподарська техніка знаходилась в оренді з екіпажем у Фізичної особи-підприємця Желяскової Світлани Анатоліївни (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; далі ФОП Желяскова С.А., орендар) на підставі відповідного договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 01.01.2023 № 01/01/2023 (далі Договір оренди). Звідси випливає, що на момент виконання робіт техніка використовувалася не в господарській діяльності ТОВ «Агро-Модуль», а у діяльності орендаря ФОП Желяскової С.А. Саме вона була фактичним користувачем техніки на підставі Договору оренди. Додатково це підтверджується і договором підряду від 24.05.2023 № 24/05/2023 (далі Договір підряду), укладеним між ФОП Желясковою С.А. (підрядник) і Агрофірмою «Хлібороб» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (місцезнаходження: 26512, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Наливайка; ідентифікаційний код 30702633; далі АФ «Хлібороб» у формі ТОВ, замовник), відповідно до пунктів 1.1, 1.4, 2.1 якого ФОП Желяскова С.А. як підрядник зобов`язалась виконати сільськогосподарські роботи власною або орендованою технікою, що керується та обслуговується працівниками підрядника, і саме ФОП Желяскова С.А. взяла на себе договірний ризик виконання цих робіт. Водночас умовами Договору підряду, зокрема, пунктами 1.1, 1.5, 2.2.1, 2.2.6, 2.2.7 передбачено, що АФ «Хлібороб» у формі ТОВ визначав конкретні границі земельних ділянок, на яких повинні бути виконані сільськогосподарські роботи, і їх межі, мав забезпечити підготовку ділянок до виконання робіт, усунення предметів, що заважають нормальному виконанню робіт, забезпечував паливом, GPSмоніторингом та істотно контролював процес виконання робіт.

За таких обставин, як вказує відповідач, саме замовник визначав середовище, в якому виконувались роботи, і саме в його зоні контролю перебувало питання безпечної організації робіт на полі, де розташовувалась опора. НЕК «Укренерго», у свою чергу, обмежилась лише загальним твердженням про належність техніки відповідачу та про те, що водій був його працівником. Але позивач не врахував обставин передачі техніки в оренду з екіпажем і не довів, що саме відповідач, а не орендар і не замовник робіт, фактично здійснював управління та контроль у момент події. За таких умов залишається суттєвий сумнів щодо належності саме ТОВ «Агро-Модуль» як суб`єкта відповідальності, а цей сумнів, відповідно до правил доказування, не може покладатися на відповідача.

Натомість із матеріалів справи вбачається, що позивач підміняє факт шкоди фактом подальшого ремонту. Додатки до Звіту про оцінку майна фіксують виконання робіт господарським способом, списання матеріалів, використання техніки, відрядження, логістичні й загальновиробничі витрати, причому самі роботи визначено як капітальний ремонт, спрямований на підтримання об`єкта у робочому стані. Такі документи підтверджують насамперед організацію та облік внутрішнього виробничого процесу, але не доводять автоматично, що весь цей процес тотожний шкоді в розумінні статей 22 та 1192 ЦК України.

Відповідач наголошує на тому, що позивач не довів належним чином, який саме обсяг первинного пошкодження був спричинений подією, які конкретно елементи опори та пов`язаних з нею конструкцій були пошкоджені, чому саме повна заміна відповідних елементів була технічно необхідною, а також чому весь комплекс витрат, у тому числі на відрядження, техніку, логістику та загальновиробничі потреби, має вважатися прямим наслідком саме події, а не наслідком обраної позивачем моделі організації ремонту. Крім того, позивач не відмежував роботи, спрямовані на безпосереднє усунення пошкодження, від робіт, які мають ознаки капітального оновлення або покращення об`єкта. Відтак позивачем не доведено належним чином сам факт шкоди у тому обсязі та в тій структурі, які заявлені до стягнення, а отже відсутні підстави вважати факт шкоди доведеним у повному обсязі.

Так, з метою підтвердження своїх доводів та надання суду відповідних доказів, ТОВ «Агро-Модуль» звернулось до судового експерта Клівак Олени Володимирівни (свідоцтво від 02.10.2015 № 1388, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України) із заявою про проведення судової оціночно-будівельної експертизи щодо відповідності виконаної Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ ПЛЮС 2018» оцінки нерухомого майна Звіту про оцінку майна «Проміжна металева опора № 289 на ПЛ 750 кВ Південноукраїнська АЕС Вінницька, за адресою: територія Надлацької ОТГ, Голованівського району, Кіровоградської області, землі агрофірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» вимогам нормативноправових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.

Відповідач зазначає, що судовим експертом було встановлено, що: звіт не базується на належному встановленні фактичного стану об`єкта у момент пошкодження; оцінка проведена після відновлення об`єкта та має характер ретроспективної реконструкції; відсутність належних вихідних даних та обґрунтування розрахунків; підміна оцінки шкоди підтвердженням витрат позивача; ігнорування зносу та ризик завищення шкоди.

Ураховуючи зазначене, Звіт про оцінку майна «Проміжна металева опора № 289 на ПЛ 750 кВ Південноукраїнська АЕС Вінницька, за адресою: територія Надлацької ОТГ, Голованівського району, Кіровоградської області, землі агрофірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб», виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ ПЛЮС 2018» 06.03.2024, не має судом прийматись як належний і достатній доказ розміру шкоди і не може підтверджувати заявлену позивачем до стягнення суму грошових коштів.

Що стосується причинно-наслідкового зв`язку між подією та заявленими наслідками, відповідач наголошує на тому, що у даній справі позивач фактично пропонує суду спрощену конструкцію: якщо мала місце подія за участю техніки, то вся подальша сума заявлених витрат автоматично перебуває у причинному зв`язку з цією подією. Саме така логіка є хибною. Причинний зв`язок треба довести не між подією «взагалі» і витратами «взагалі», а між конкретною дією конкретного джерела небезпеки і конкретними безпосередніми наслідками, які справді неминуче випливають із такої дії. Якщо ж між первинною подією і заявленою сумою стоїть значний обсяг подальших господарських рішень позивача спосіб організації ремонту, використання саме такої кількості персоналу, відряджень, техніки, логістики, внутрішніх загальновиробничих витрат, тоді саме по собі це вже ставить під сумнів наявність прямого, а не опосередкованого причинного зв`язку між подією та всією сумою позову.

Окремо відповідач наголошує, що позивач не довів причинного зв`язку не лише між подією та первинним пошкодженням, але й між подією та усім подальшим обсягом витрат, які покладено в основу позову. Навіть за умови безвиновного характеру відповідальності за статтею 1187 ЦК України, відсутність належно доведеного причинно-наслідкового зв`язку також виключає можливість задоволення позову.

Окрім того, відповідач зазначає про безпідставність включення вартості послуг з проведення незалежної оцінки майна до розміру реальних збитків, безпідставність включення ПДВ до складу заявленої шкоди та непридатності індивідуальної податкової консультації як обґрунтування позовної позиції.

Ураховуючи зазначене, відповідач просить у задоволенні позовних вимог НЕК «Укренерго» до ТОВ «Агро-Модуль» про стягнення грошових коштів у розмірі 2333951,12 гривень відмовити у повному обсязі та у разі відмови у задоволенні позову, відповідач просить суд покласти витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 50 000,00 гривень на позивача.

14.04.2026 судом від позивача отримано клопотання /вх.№12764/26 від 14.04.2026/, до якого додано Витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна згідно якого балансоутримувачем ПЛ 750 кВ Південноукраїнська АЕС Вінницька є Приватне акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» та супровідний лист Фонду державного майна України від 25.03.2026 до вищевказаного витягу.

У підготовчому засіданні 14.04.2026 суд оголошує протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні та призначає розгляд справи на 12.05.2026 на 12:45.

22.04.2026 судом від позивача отримано заяву /вх.№13868/26 від 22.04.2026/, відповідно до якої позивач просить продовжити Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» строк для подання відповіді на відзив у справі № 916/5074/25 до п`ятнадцяти днів до 29.04.2026 включно.

30.04.2026 судом від позивача отримано відповідь на відзив /вх.№14959/26 від 30.04.2026/, сформований позивачем в системі «Електронний суд» 29.04.2026, в якій позивач просить: не приймати відзив відповідача як такий що поданий з суттєвим порушенням строку його подання; прийняти до матеріалів справи відповідь на відзив; позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» задовольнити.

При цьому позивач посилається на те, що відзив відповідача наданий з суттєвим порушенням строку його надання. Так, ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.12.2025 по справі № 916/5074/25 був встановлений строк для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, тобто до 08.01.2026. Проте даний відзив був поданий суду лише 13.04.2026, що є підставою для його неприйняття.

Позивач зазначає, що у відзиві на позов відповідач підтверджує факт того, що джерело підвищеної небезпеки є його власністю, а особа, яка ним керувала (Іщенко Кирило Павлович, 10.01.1969 р.) на момент події перебувала з ним в трудових відносинах. Разом з тим, відповідач одночасно заявляє, що на момент події (24.10.2023 р.) саме джерело підвищеної небезпеки (комбайн марки John Deere S660 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ) та ще й разом з його екіпажем наче б то знаходилось в оренді у фізичної особи-підприємця Желяскової Світлани Анатоліївни, на підтвердження чого він надає договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 01.01.2023 № 01/01/2023. З аналізу наведених у відзиві доводів вбачається, що відповідач намагається скласти хибне враження, що відповідати за позовом має не він, а інші особи, для прикладу - та ж фізична особа-підприємець Желяскова Світлана Анатоліївна, з якою він наче б то уклав договір оренди транспортного засобу разом з екіпажем.

В той же час, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що Іщенко Кирило Павлович на момент події перебував у будь-яких трудових відносинах з ФОП Желяскова Світлана Анатоліївна, тож надані ним договір оренди транспортного засобу, як і, власне, договір підряду, жодним чином не спростовують того факту, що відповідальність за шкоду, завдану працівником, несе саме його роботодавець, тобто, в даному випадку відповідач. Сам по собі факт передачі джерела підвищеної небезпеки в оренду разом з екіпажем ніяк не доводить те, що між екіпажем та особою, якій воно було передано в користування, на момент настання події існували будь-які трудові відносини, оскільки за умовами положень ст. 21 Кодексу законів про працю України, для цього має бути укладений відповідний трудовий договір. Крім того, наданим відповідачем договором не визначений строк оренди переданої техніки. Натомість, його пунктами 4.2 та 4.3 встановлено, що строк закінчення оренди зазначається у додатковій угоді та може бути змінений за згодою сторін шляхом оформлення додаткової угоди. Наданою відповідачем додатковою угодою до даного договору від 14.09.2023 р. визначено, що орієнтовне закінчення оренди є 14.12.2023 р. За вказаних положень договору оренди та додаткової угоди вбачається, що строк закінчення оренди за цим договором не є абсолютним, він носить орієнтовний характер, та, відповідно, в будь-який момент може бути змінений. За таких обставин, хоч між Желясковою Світланою Анатоліївною та відповідачем наче б то і міг бути укладений договір оренди джерела підвищеної небезпеки, однак, поряд з цим, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що саме на момент події (24.10.2023 р.) Іщенко Кирило Павлович використовував джерело підвищеної небезпеки від імені та за дорученням ФОП Желяскової Світлани Анатоліївни, а головне як її працівник. Натомість, пунктом 1.4 наданого відповідачем договору визначено, що екіпаж не припиняє трудових відносин із Орендодавцем (ТОВ «Агро-Модуль») та не вступає в трудові відносини з Орендарем (ФОП Желяскова Світлана Анатоліївна). Також, пунктом 2.1 даного договору встановлено, що Орендар зобов`язується використовувати техніку виключно за її цільовим призначенням, з метою провадження сільськогосподарської діяльності та іншої діяльності, не забороненої чинним законодавством. Таким чином, якщо навіть припустити, що джерело підвищеної небезпеки і використовувалось ФОП Желясковою Світланою Анатоліївною в момент настання події на підставі укладеного з Відповідачем договору оренди, відповідальним в даному випадку все одно залишатиметься Відповідач, адже підписавши договір оренди, він таким чином надав право ФОП Желясковій Світлані Анатоліївні використовувати своїх же працівників з метою провадження останньою сільськогосподарської діяльності у власних цілях, при цьому, залишаючись по відношенню до таких працівників роботодавцем.

Посилаючись на укладений між ФОП Желясковою С.А. та агрофірмою «Хліборуб» договір підряду, відповідач, знову ж таки, намагається нав`язати хибну думку, що відповідати за позовом має хтось інший, але тільки не він.

Ні сам договір, ні додатки до нього, не містять жодних даних, які б свідчили про те, що проведення робіт на земельній ділянці, де розміщувалась повітряна лінія, є предметом даного договору. В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що водій джерела підвищеної небезпеки Іщенко Кирило Павлович на момент події міг виконувати роботи саме на підставі даного договору як працівник підрядника чи замовника.

Крім того відповідачем не надано об`єктивних доказів існування зазначених договорів оренди та підряду на момент пошкодження опори ПЛ 750 кВ Південноукраїнська АЕС Вінницька, а не появи даних договорів після подачі позову позивачем.

Однак, такого клопотання відповідачем заявлено не було, а від так всі його доводи з приводу даного звіту є не більш ніж його власним суб`єктивним переконанням. Крім того, якщо відповідач не погоджується з розміром завданої шкоди, то в такому разі він не позбавлений також і можливості з власної ініціативи замовити проведення оцінки завданих збитків і залучити для цього іншого експерта, який на його переконання впорався б із цим завданням краще.

Щодо включення ПДВ до складу заявленої шкоди та індивідуальної податкової консультації позивач зазначає, що вимоги щодо нарахування податкових зобов`язань з ПДВ покладаються в цій ситуації саме на НЕК «Укренерго» згідно роз`яснення податкового органу та правових основ оподаткування ПДВ, що встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ. Враховуючи, що НЕК «Укренерго» є товариством, 100% акцій якого належать Державі, в особі Міністерства енергетики України, а джерелом доходів є тариф на передачу електричної енергії та диспетчеризації, що встановлюється Регулятором, відповідно фінансування до бюджету податку на додану вартість за рахунок власних коштів НЕК «Укренерго, без компенсації відповідного податку стороною, що нанесла шкоду, є по своїй суті додатковим збитком для НЕК «Укренерго» в межах відповідної операції.

12.05.2026 судом від відповідача ТОВ «Агромодуль» отримано заперечення на відповідь на відзив /вх.№16368/26 від 12.05.2026/, в якому відповідач зауважує, що клопотання НЕК «Укренерго» про неприйняття відзиву є формальним, не враховує зміст клопотання відповідача про поновлення строку та має бути відхилене. Відзив повинен бути прийнятий судом і оцінений по суті.

Відповідач наголошує на тому, що доводи НЕК «Укренерго» щодо господарського відання можуть стосуватися питання його процесуальної зацікавленості, але не спростовують заперечень відповідача щодо недоведеності шкоди, її розміру, причинного зв`язку та належного суб`єкта відповідальності.

Відповідач звертає увагу на те, що позивач фактично намагається звести всю справу до одного формального критерію хто є роботодавцем водія. Проте стаття 1187 ЦК України використовує інший критерій володіння та використання джерела підвищеної небезпеки на відповідній правовій підставі. Ця правова підстава прямо може бути договором оренди або підряду. Отже, сама логіка закону спростовує твердження позивача про те, що трудові відносини автоматично і безумовно визначають належного відповідача. У даній справі договір оренди техніки з екіпажем має принципове значення саме тому, що він встановлює розподіл функцій між орендодавцем і орендарем. Водій міг залишатися працівником ТОВ «Агро-Модуль», але комерційне використання техніки, вибір робіт, використання її в господарській діяльності та економічна мета експлуатації здійснювалися не в інтересах відповідача, а в інтересах орендаря та замовника робіт. Позивач ці обставини не спростував. Таким чином, сам факт трудових відносин між водієм і ТОВ «Агро-Модуль» не є достатнім для автоматичного покладення відповідальності на відповідача, оскільки у спорах за статтею 1187 ЦК України необхідно встановити фактичного володільця і користувача джерела підвищеної небезпеки на момент події.

На думку відповідача, поданий ТОВ «Агро-Модуль» договір оренди техніки з екіпажем має істотне значення для справи, оскільки підтверджує, що на момент події техніка використовувалась не в господарській діяльності відповідача, а в господарській діяльності орендаря. Позивач не спростував чинності договору та не довів, що техніка була повернута відповідачу або використовувалася саме відповідачем.

Окрім того, відповідач зазначає, що договір підряду є релевантним доказом, оскільки пояснює господарський контекст використання техніки, а позивач не спростував його чинність, зміст і значення для встановлення фактичного користувача техніки та організатора робіт. Наявність звіту оцінювача і рецензії Фонду державного майна України, на думку відповідача, не звільняє позивача від доведення факту шкоди, її реального розміру, причинного зв`язку і належного відповідача. Звіт залишається лише одним із доказів, який підлягає критичній оцінці судом. Твердження позивача про те, що відповідач мав обов`язково просити суд призначити експертизу, є безпідставним. Висновок експерта, поданий відповідачем, є належним доказом, який підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами. відповідач не зобов`язаний подавати альтернативну оцінку. Достатнім запереченням є доведення того, що звіт позивача не є належним і достатнім доказом заявленої суми. Доводи позивача щодо ПДВ побудовані на індивідуальній консультації, яка не має загальнообов`язкової сили, стосується інших фактичних обставин і не доводить наявності у цій справі операції з постачання товарів або послуг. ПДВ не підлягає включенню до складу деліктної шкоди.

На думку відповідача, первинні документи позивача можуть підтверджувати факт внутрішніх господарських витрат, але не доводять автоматично факт шкоди у заявленому розмірі та її причинний зв`язок із діями відповідача. Ураховуючи вищевикладене, відповідь на відзив не усуває недоліків позовної заяви і не доводить заявлених вимог. Позовні вимоги НЕК «Укренерго» залишаються необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У підготовчому засіданні 12.05.2026 судом задоволено усне клопотання представника позивача про відкладення судового засідання задля ознайомлення з документом та додано до матеріалів справи заперечення на відповідь на відзив. Також судом оголошено протокольну ухвалу про перерву у підготовчому судовому засіданні та призначено розгляд справи на 03.06.2026 на 12:40.

Однак, 03.06.2026 о 12:40 підготовче судове засідання не відбулось у зв`язку із оголошенням засобами цивільного зв`язку сигналу повітряної тривоги в м. Одеса та Одеській області, зважаючи на що призначено підготовче судове засідання у справі №916/5074/25 на "19" червня 2026 на 12:45.

У підготовчому засіданні 19.06.2026 судом постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті, провести судове засідання по суті протягом розумного строку та розгляд справи призначити на "09" вересня 2026 р. на 12:30

В судовому засіданні 09.09.2026 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав відзив на позов та заперечення на відповідь на відзив, в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.

Також в судовому засіданні 09.09.2026 судом здійснено перехід до стадії ухвалення судового рішення та призначено проголошення судового рішення на 21.09.2026 на 13:15.

21.09.2026 судом проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну) частини.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 24.10.2023 працівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Модуль» (далі ТОВ «Агро-Модуль», Відповідач) ОСОБА_1 керуючи комбайном JOHN DEERE S660 номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Агро-Модуль», на полі неподалік с. Миропіль Новоукраїнського району, Кіровоградської області скоїв наїзд на відтяжні троси металевої опори №289 ПЛ 750 кВ Південноукраїнська АЕС Вінницька, що призвело до падіння та руйнування зазначеної опори. Про що було складено протокол про адміністративне правопорушення від 24.10.2023 серії ААД №281992.

З Довідки про результати проведення перевірки інформації, з приводу ДТП, яка мала місце на полі поблизу с. Тимофіївка, Голованівського району Кіровоградської області, складеної поліцейським з РПП сектору поліцейської діяльності №3 (смт Новоархангельськ) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області, вбачається також, що в ході проведення за даним фактом перевірки, було встановлено, що 24.10.2023 водій комбайну марки Джон Дір С-660, д.н.з. НОМЕР_1 , зеленого кольору, Іщенко Кирило Павлович, ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 , під час виконання польових робіт по збору врожаю зернової культури, а саме: кукурудзи, не витримавши інтервалу, випадково допустив зіткнення з натяжним тросом високовольтної електромережі повітряної лінії, після чого, дана електроопора повалилася на землю, та в результаті допустила падіння на інший рухомий комбайн Джон Дір С-660, який також здійснював збір врожаю, під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_3 , що призвело до його механічних пошкоджень кузова, у вигляді вм`ятин. В результаті даної події ніхто не постраждав. До медичного закладу не звертався.

Постановою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області Кавун Т.В. від 08.01.2024 закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Повітряна лінія ПЛ 750 кВ Південноукраїнська АЕС Вінницька перебуває на балансі Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі НЕК Укренерго), що вбачається з довідки від 24.11.2023, виданої начальником Регіонального центру бухгалтерського обліку Північного ТУОМ, а також підтверджується Витягом з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна до листа ФДМУ від 25.03.2026 №10-62-7220.

Згідно Звіту про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ «Атлант Плюс 2018» розмір реальних збитків становить 1938459,27 грн. без урахування ПДВ. Також вартість послуг з пpоведення незалежної оцiнки майна НЕК "Укpенеpго" (Пpомiжна метал.опоpа №289 на ПЛ 750 кВ Пiвденноукp.АЕС-Вiнницька) ТОВ «Атлант Плюс 2018» становить 6500,00 грн. без ПДВ. Загальний розмір шкоди внаслідок пошкодження проміжної металевої опори №289 ПЛ 750 кВ Південноукраїнська АЕС Вінницька становить 1 938 459,27 грн без урахування ПДВ.

За заявою ТОВ «Агромодуль» 27.03.2026 судовим експертом Клівак О.В. було складено Висновок експерта №076-03/26/с за результатами проведеної судової оціночно-будівельної експертизи у господарській справі №916/5074/25, згідно з яким виконана оцінка нерухомого майна Звіт про оцінку майна «Проміжна металева опора №289 на ПЛ 750кВ Південноукраїнська АЕС-Вінницька за адресою: територія Надлацької ОТГ, Голованівському району, Кіровоградської області, землі агрофірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб», складений ТОВ «Атлант Плюс 2018» 06.03.2024р., не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам. Відповідно до пункту 67 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. №1440, зазначений звіт про оцінку майна можливо кваліфікувати, як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний.

Судом встановлено, що 01.01.2023 між ТОВ «Агромодуль» та ФОП Желясковою С.А. було укладено Договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем, відповідно до п. 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в тимчасове платне користування сільськогосподарську техніку (зокрема, і зернозбиральний комбайн марки John Deere S660, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ) та екіпажем (трактористами), забезпечити своїми силами її керування та технічну експлуатацію, а Орендар зобов`язується прийняти в тимчасове платне користування Техніку під керуванням екіпажу (трактористів) Орендодавця і зобов`язується сплачувати Орендодавцю орендну плату.

Також судом встановлено, що 24.05.2023 між ФОП Желясковою С.А. (Підрядник) та Агрофірмою «Хлібороб» у формі ТОВ (Замовник) був укладений Договір підряду №24.05.2023, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов`язання виконати сільськогосподарські роботи, а саме: обмолот пшениці, обмолот сої, обмолот соняшника, обмолот кукурудзи на землях сільськогосподарського призначення, що перебувають у власності або користуванні Замовника. В додатках до договору визначено, що для вказаних робіт використовується, зокрема, і зернозбиральний комбайн марки John Deere S660, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є стягнення матеріальної шкоди у розмірі 2 333 951,12 грн.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 22 ЦК України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У відповідності до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом чи іншим об`єктом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

В ході судового розгляду справи судом достеменно встановлено, що дата події 24.10.2023 припадає на період дії договору оренди, коли техніка використовувалася орендарем для провадження сільськогосподарської діяльності. Тобто, економічна та господарська мета використання техніки була пов`язана не з діяльністю ТОВ «Агро-Модуль», а з діяльністю орендаря та подальшим виконанням робіт за договором підряду.

Відтак, суд дійшов висновку, що на момент події на відповідній правовій підставі сільськогосподарською технікою, зокрема, і зернозбиральним комбайном марки John Deere S660, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , володів саме орендар, тобто ФОП Желяскова С.А., а техніка безпосередньо використовувалась для виконання замовлення за договором підряду в інтересах замовника Агрофірми «Хлібороб» у формі ТОВ.

При цьому суд погоджується з доводами відповідача щодо того, що оренда техніки з екіпажем за своєю природою не передбачає переходу працівників у трудові відносини з орендарем. Саме тому договір і фіксує, що екіпаж залишається у трудових відносинах з орендодавцем. Але це не скасовує того, що техніка передається в користування орендарю, який використовує її для власної господарської діяльності.

Суд зазначає, що в ході судового розгляду справи стороною позивача не спростовані заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та в запереченні на відповідь на відзив. При цьому, з урахуванням того, що на момент події ТОВ «Агро-Модуль» не володіло сільськогосподарською технікою зокрема, і зернозбиральним комбайном марки John Deere S660, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , суд вважає, що в даному випадку позов пред`явлений до неналежного відповідача, оскільки з боку ТОВ «Агро модуль» відсутні порушення прав та законних інтересів позивача.

З урахуванням відмови в позові з вказаних підстав, обставини щодо розміру збитків, завданих позивачеві, в рішенні не встановлюються.

Згідно з ст. 73, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

При цьому доказами, згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми. Докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, що визначені статтями 76 - 79 ГПК України.

Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі, так як не обґрунтовані та не доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судовий збір в порядку ст. 129 ГПК України позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Модуль про стягнення 2 333 951,12 грн, - відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 жовтня 2026 р.

Суддя Н.Д. Петренко