Рішення № 140308371, 05.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/3549/26Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

розглянувши справу № 916/3549/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (ЄДРПОУ 42399676, адреса 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1)

до відповідача: Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (ЄДРПОУ 02071091, адреса 65082, м. Одеса, вул. Змієнка Всеволода, буд. 2)

про стягнення 5 602,06 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом /вх. №3641/26 від 28.08.2026/ до Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, в якому просить суд стягнути з Одеського національного університету імені І.І. Мечникова на користь ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг кошти у загальній сумі 5 602,06 грн, у тому числі: основний борг у сумі 4 099,88 грн; пеню у сумі 1 272,00 грн; три проценти річних у сумі 126,98 грн; інфляційні втрати у сумі 103,20 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2026 для розгляду справи №916/3495/26 визначено суддю Цісельського О.В.

Розпорядженням Керівника апарату суду від 03.09.2026 №434 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи у зв`язку з відрахуванням наказом голови суду №16-к від 02.09.2026 судді Цісельського О.В. зі штату суду, відповідно до Указу Президента України №848/2026 від 01.09.2026 "Про призначення судді", статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України та на виконання пункту 10.6.4. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, затверджених рішенням зборів суддів від 20.03.2025 №17-01/2025 (зі змінами від 06.07.2026 №916-3/2026), відповідно до пункту 2.3.44. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/3549/25.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2026 визначено суддю Петренко Н.Д.

Після отримання суддею Петренко Н.Д. справи №916/3549/26 та ознайомлення з матеріалами справи встановлено наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором постачання природного газу від 29.12.2025 № 14-12380/25-БО-Т.

Позовна заява подана на підставі ст. ст. 11-16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712 ЦК України.

Ухвалою суду від 09.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3549/26. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. ст. 247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

15.09.2026 від відповідача Одеського національного університету імені І.І.Мечникова судом отримано заяву про визнання позову /вх.№31343/26 від 15.09.2026/, в якій відповідач зазначає, що ОНУ імені І. І. Мечникова, користуючись передбаченим п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) правом, визнає позовні вимоги позивача, а саме: з урахуванням часткової сплати переданого природного газу, що підтверджується додатком 8 до позовної заяви, неоплачена заборгованість ОНУ імені І. І. Мечникова складає 4099,88 грн.

Таким чином, ОНУ імені І. І. Мечникова визнає наявність заборгованості за спожитий природний газ за Договором №14-12380/25-БО-Т від 29.12.2025 у розмірі 4 099,88 грн.

Окрім того, ознайомившись з розрахунками, наданими Позивачем в обґрунтування позовної заяви, ОНУ імені І. І. Мечникова погоджується з правильністю нарахованих сум.

На підставі вищезазначеного, ОНУ імені І. І. Мечникова визнає позовні вимоги ТОВ «Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"» у повному обсязі, та не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"».

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено при безпосередньому дослідженні доказів, між Одеським національним університетом імені І. І. Мечникова та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"» було укладено постачання природного газу від 29.12.2025 № 14-12380/25- БО-Т (надалі Договір), на виконання якого, керуючись п. 1.1. Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 379 257,08 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі.

Згідно з п. 5.1. Договору Споживач (ОНУ імені І. І. Мечникова) здійснює розрахунок за фактично переданий природний газ грошовими коштами на рахунок Постачальника (ТОВ «Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"»), зазначений у розділі 14 цього Договору, відповідно до акта приймання-передачі природного газу, оформленого з боку Постачальника та надісланого Споживачу у порядку, визначеному підпунктом 3.5.2 пункту 3.5 Договору, - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання (передача) природного газу.

У разі відсутності акта/актів приймання-передачі природного газу, фактична вартість переданого Споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору. Споживач має право здійснити оплату та/ або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

П. 5.3. Договору закріплює, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника, зазначений у розділі 14 цього Договору.

Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до умов пункту 5.1 цього Договору.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 Договору та/або строків оплати компенсації згідно з пунктом 8.4 Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні втрати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані умови щодо поставки природного газу, однак відповідачем оплата за поставлений природний газ здійснена не в повному обсязі.

Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за Договором постачання природного газу від 29.12.2025 № 14-12380/25-БО-Т в розмірі 5 602,06 грн, у тому числі: основний борг у сумі 4 099,88 грн; пеню у сумі 1 272,00 грн; три проценти річних у сумі 126,98 грн; інфляційні втрати у сумі 103,20 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV, зі змінами та доповненнями (далі ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно норм цивільного законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, а у продавця виникає зобов`язання передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов`язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги. Даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов`язки виникають вже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. Отже, змістом договору є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Судом досліджено наведений позивачем розрахунок заборгованості та встановлено його правильність та відповідність матеріалам справи.

Таким чином, на підставі викладеного, а також враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в розмірі 5 602,06 грн.

Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Судом встановлено, що позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що вбачається із платіжної інструкції № 0000037249 від 27.08.2026.

За правилами ч. 3 ст. 7 Закону України „Про судовий збір у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З урахуванням вказаного, господарський суд приходить до висновку, що позивачу з державного бюджету підлягають поверненню грошові кошти у розмірі 1 331,20 грн (50 відсотків сплаченого судового збору) внаслідок визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі в зв`язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, судовий збір у розмірі 1 331,20 грн (50 відсотків сплаченого судового збору) підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-251, 257-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг до Одеського національного університету імені І.І. Мечникова про стягнення 5 602,06 грн задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (ЄДРПОУ 02071091, адреса 65082, м. Одеса, вул. Змієнка Всеволода, буд. 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (ЄДРПОУ 42399676, адреса 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) заборгованість за Договором постачання природного газу від 29.12.2025 № 14-12380/25-БО-Т в розмірі 5 602,06 грн /п`ять тисяч шістсот дві гривні 06 копійок/, у тому числі: основний борг у сумі 4 099,88 грн; пеню у сумі 1 272,00 грн; три проценти річних у сумі 126,98 грн; інфляційні втрати у сумі 103,20 грн, а також стягнути судовий збір у розмірі 1 331,20 грн /одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок/.

3. Повернути з Державного бюджету України (ГУК в Од.обл./Приморський р-н/ 22030101, код ЄДРПОУ 37607526, банк - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101, рахунок UA938999980313141206083015758) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (ЄДРПОУ 42399676, адреса 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) 50% витрат по сплаті судового збору в сумі 1 331,20 грн /одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок/, сплаченого відповідно до платіжної інструкції № 0000037249 від 27.08.2026, оригінал якої знаходиться у матеріалах справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 05 жовтня 2026 р.

Суддя Н.Д. Петренко