Рішення № 140308180, 05.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2026 р. м. Київ Справа № 911/601/26

Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Профторгплюс про ухвалення додаткового рішення у справі №911/601/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Профторгплюс (54001, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, буд. 92, кв. 9)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Соснова агро (08423, Київська обл, Бориспільський р-н, с. Соснова, пров. Центральний, буд. 3)

про стягнення 2 254 379, 49 грн.

СУТЬ СПОРУ

10.08.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю Профторгплюс надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000, 00 грн.

Ухвалою суду від 14.08.2026 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Профторгплюс» від 10.08.2026 про ухвалення додаткового рішення по справі №911/601/26 до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю «Соснова агро» подати до суду упродовж семи днів з дня вручення даної ухвали заперечення на подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Профторгплюс» від 10.08.2026 про ухвалення додаткового рішення по справі №911/601/26.

21.08.2026 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю Соснова агро надійшло клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до 5 000, 00 грн.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Профторгплюс про ухвалення додаткового рішення у справі №911/601/26, встановивши всі наявні обставини, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, виходячи із наступного.

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.08.2026 у справі №911/601/26 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Профторгплюс до Товариства з обмеженою відповідальністю Соснова агро задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Соснова агро на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Профторгплюс штраф у розмірі 1 612 706, 69 грн. та судовий збір у розмірі 19 352, 48 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

З заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі, вбачається, що останній просить суд стягнути з відповідача на свою користь 50 000, 00 грн.

При цьому, у позові Товариство з обмеженою відповідальністю Профторгплюс також зазначало, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу складає 50 000, 00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність №5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Приписами ч. 3 ст. 233 ГПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Так, позивач в якості підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надану адвокатом Істоміною К.В. надав суду Договір про надання професійної правничої допомоги №25/01-01 від 25.01.2026, додаток №1 до Договору №25/01-01 від 25.01.2026 та Акт приймання виконаних робіт від 07.08.2026.

Так, 25.01.2026 між адвокатом Істоміною Катериною В`ячеславівною (далі Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю Профторгплюс (далі - Клієнт) укладено Договір про надання професійної правничої допомоги №25/01-01 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Адвокат бере на себе зобов?язання надавати правову допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнту зобов?язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами. За цим Договором адвокат надає Клієнту професійну правничу допомогу щодо захисту інтересів Клієнта з питань стягнення збитків за договором поставки, укладеного між ТОВ «ПРОФТОРГПЛЮС» та ТОВ «СОСНОВА АГРО» від 30.12.2025 року №К-30/12-2025-1. Детальний опис робіт за вказаним Договором оформляється окремим додатком, що є новід?ємною частиною цього Договору.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання Сторонами своїх зобов`язань (п. 2.1. Договору).

Пунктом 3.2. Договору його сторони встановили, що розмір гонорару за цим Договором складає 50 000, 00 грн. (п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.).

Відповідно до п. 4.1. Договору оплата гонорару, вказаного у п. 3.2. Договору здійснюється Клієнтом на умовах 100% передоплати в день підписання Договору.

Після надання послуг, обумовлених в Договорі, Сторони складають та підписують акт приймання виконаних робіт (п. 4.3. Договору).

Згідно Додатку №1 до Договору передбачено наступні роботи, які надано адвокатом:

1. консультація клієнта 5 000, 00 грн.;

2. аналіз судової практики, вивчення законодавства 7 000, 00 грн.;

3. ознайомлення з матеріалами справи, аналіз матеріалів справи 7 000, 00 грн.;

4. підготовка позовної заяви, подання до суду 25 000, 00 грн.;

5. участь в судових засіданнях в суді першої інстанції 6 000, 00 грн.;

Всього: 50 000, 00 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що між адвокатом Істоміною К.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю Профторгплюс було підписано Акт приймання виконаних робіт від 07.08.2026, згідно якого адвокат надала, а клієнт прийняв наступні юридичні послуги згідно умов Договору про надання професійної правничої допомоги №25/01-01 від 25.01.2026:

1. консультація клієнта 5 000, 00 грн.;

2. аналіз судової практики, вивчення законодавства 7 000, 00 грн.;

3. ознайомлення з матеріалами справи, аналіз матеріалів справи 7 000, 00 грн.;

4. підготовка позовної заяви, подання до Господарського суду Київської області 25 000, 00 грн.;

5. участь в судових засіданнях в суді першої інстанції 6 000, 00 грн.;

Всього: 50 000, 00 грн.

Крім того, в матеріалах справи міститься ордер серія ВЕ №1183925 від 03.03.2026 на надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю Профторгплюс на ім`я адвоката Істоміної К.В.

Згідно із ч. 3-6 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Такої позиції також притримується Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, судом встановлено, що за підписом адвоката Істоміної К.В. до матеріалів справи від імені позивача було подано наступні документи: позовна заява, заява про забезпечення позову, заява про усунення недоліків, заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №6122/26 від 10.04.2026), заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №6329/26 від 14.04.2026), заява про зменшення розміру позовних вимог, клопотання про долучення доказів (вх. №6337/26 від 14.04.2026), клопотання про долучення доказів (вх. №9487/26 від 01.06.2026), заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №9467/26 від 01.06.2026), клопотання про долучення доказів (вх. №10047/26 від 08.06.2026), заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №11205/26 від 25.06.2026), заява про ухвалення додаткового рішення.

При цьому, судом прийнято до уваги, що подані адвокатом Істоміною К.В. від імені позивача документи є не великими за об`ємом, а також не містять великої кількості доказів, підготовка до подання яких до суду не потребувала значних затрат часу та зусиль.

Також, судом встановлено, що адвокат Істоміна К.В. приймала участь лише у п`яти судових засіданнях у даній справі.

Відтак, суд дійшов висновку, що витрати порівняно з виконаними адвокатом Істоміною К.В. роботами (наданими послугами) у даній справі є не співрозмірними та достатньо завищеними.

Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 25 000, 00 грн.

При цьому витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 25 000, 00 грн. не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю Профторгплюс про ухвалення додаткового рішення у справі №911/601/26 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Профторгплюс про ухвалення додаткового рішення у справі №911/601/26 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Соснова агро (08423, Київська обл, Бориспільський р-н, с. Соснова, пров. Центральний, буд. 3, код ЄДРПОУ 03753450) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Профторгплюс (54001, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, буд. 92, кв. 9, код ЄДРПОУ 44108283) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні іншої частини вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Профторгплюс про ухвалення додаткового рішення у справі №911/601/26 відмовити.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 05.10.2026.

Екземпляр додаткового рішення надіслати сторонам у справі.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.