Ухвала суду № 140308125, 05.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" жовтня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2923/26

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРУМ-КОСМЕТІК

07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Героїв Небесної Сотні, будинок 5, код ЄРДПОУ 24592643

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю БРОВАРИІНВЕСТ

07402, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Кобилянської Ольги, будинок 7, код ЄДРПОУ 41576515

2) ОСОБА_1

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про визнання правочинів недійсними та повернення нерухомого майна

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №12354 від 28.09.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРУМ-КОСМЕТІК до Товариства з обмеженою відповідальністю БРОВАРИІНВЕСТ та ОСОБА_1 про визнання правочинів недійсними та повернення нерухомого майна.

Разом з позовом від позивача надійшла заява (вх. №67/26 від 28.09.2026) про забезпечення позову до відкриття провадження у справі, відповідно до якої заявник заявляв про накладення арешту та заборону відчуження/розпорядження, включаючи заборону зміни контурів, поділу, об`єднання чи передачі в нову оренду/піднайм, щодо капітальної будівлі магазину загальною площею 599,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3143596232060, розташованої за адресою: Київська область, Броварський район, село Пухівка, вулиця Центральна, будинок 116, а також про заборону суб`єктам державної реєстрації прав - державним реєстраторам та нотаріусам - вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані зі зміною власника, припиненням, переходом або обтяженням речових прав стосовно вказаної капітальної будівлі магазину. На момент розгляду заяви про забезпечення позову питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі судом не вирішено.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.09.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРУМ-КОСМЕТІК (вх. №67/26 від 28.09.2026) про забезпечення позову повернуто заявнику.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Київської області від 14.04.2025 у справі №911/854/24 з Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОВАРИІНВЕСТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРУМ-КОСМЕТІК» стягнуто 1458687,70 грн безпідставно одержаних грошових коштів, а рішенням Господарського суду Київської області від 16.01.2026 у справі №911/3550/25 стягнуто 527528,52 грн, з яких: 131281,89 грн 3 % річних та 396246,63 грн інфляційних втрат; загальний розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОВАРИІНВЕСТ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРУМ-КОСМЕТІК» складає 1986216,22 грн.

Позивач стверджує, що під час існування вказаної заборгованості та судових спорів Товариство з обмеженою відповідальністю «БРОВАРИІНВЕСТ» вчиняло дії з відчуження належних йому активів, зокрема, капітальної будівлі магазину загальною площею 599,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3143596232060, що розташована за адресою: Київська область, Броварський район, село Пухівка, вулиця Центральна, будинок 116, на користь ОСОБА_1 .

На підтвердження зазначених обставин позивач посилається, зокрема, на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої право власності ОСОБА_1 на вказану будівлю зареєстровано 27.06.2025, номер відомостей про речове право 60526030, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 79684449 від 30.06.2025.

У розділі інформаційної довідки «Документи, подані для державної реєстрації» зазначено: «акт приймання-передачі, серія та номер: 462;463, виданий 23.06.2025, видавник: сторона угоди».

Також з наданої позивачем інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається державна реєстрація 24.03.2026 іншого речового права - права користування (найму, оренди) вказаною будівлею за ОСОБА_2 , номер запису про інше речове право 64039269. Документом, поданим для державної реєстрації такого права, зазначено Договір оренди майна, серія та номер 1, виданий 23.03.2026, видавники - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

За прохальною частиною позовної заяви позивач заявляє такі позовні вимоги: визнати недійсним правочин, який позивач сформулював як «Акт приймання-передачі №462;463 від 23.06.2025», на підставі якого відчужено з власності Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОВАРИІНВЕСТ» на користь ОСОБА_1 капітальну будівлю магазину загальною площею 599,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3143596232060, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати недійсним Договір оренди майна №1 від 23.03.2026, укладений між ОСОБА_1 (Орендодавець) та ОСОБА_2 (Орендар); скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на будівлю магазину; скасувати запис про державну реєстрацію іншого речового права права користування (оренди) ОСОБА_2 , номер запису 64039269; повернути у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОВАРИІНВЕСТ» капітальну будівлю магазину загальною площею 599,4 кв. м, реєстраційний номер 3143596232060.

Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 163, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлено їх невідповідність вимогам пунктів 3, 4, 8, 9 частини 3 статті 162, пунктів 1, 2 частини 1, частини 4 статті 164 та частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

За змістом позовної заяви позивач зазначив, що позов не містить вимог майнового характеру.

Разом з тим, у пункті 6 прохальної частини позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРУМ-КОСМЕТІК» заявляє позовну вимогу про повернення у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОВАРИІНВЕСТ» капітальної будівлі магазину загальною площею 599,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3143596232060, розташовану за адресою: Київська область, Броварський район, село Пухівка, вулиця Центральна, будинок 116, для забезпечення реального виконання судових рішень про стягнення грошових коштів.

У пунктах 52-57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 зазначено, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162, пунктів 1-3 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно, та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

У пункті 36 постанови Верховного Суду від 02.12.2024 у справі №904/3993/19 (904/2646/24) зазначено: «Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов`язаннях - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Якщо позовну вимогу заявлено про визнання правочину недійсним без застосування наслідків такої недійсності, судовий збір сплачується як з немайнового спору. За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У випадку об`єднання відповідних вимог судовий збір підлягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру. Таку правову позицію виклав Верховний Суд у постанові від 09.04.2019, прийнятої за результатами розгляду справи №916/368/18».

У пункті 37 цієї постанови Верховний Суд зазначив: «Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, у цій справі позовна заява містить дві вимоги про визнання правочинів з відчуження боржником майна недійсними і витребування цього майна, набутого за двома оскаржуваними правочинами, у останнього власника. Таким чином, позовна заява кредитора містить дві вимоги немайнового характеру (вимоги про визнання двох договорів недійсними) і дві вимоги майнового характеру, оскільки витребування майна за оспорюваним правочином, у разі визнання його недійсним, - є застосуванням наслідків недійсного правочину, тобто майновим спором».

Отже, з огляду на наведену правову позицію Верховного Суду, заявлена Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРУМ-КОСМЕТІК» вимога про повернення капітальної будівлі магазину має майновий характер, оскільки її предметом є конкретне нерухоме майно, яке підлягає грошовій оцінці.

Проте, ціна позову позивачем не зазначена.

Матеріали позовної заяви також не містять належних відомостей про вартість спірної капітальної будівлі магазину загальною площею 599,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3143596232060, станом на момент звернення до суду.

При цьому, при вирішенні питання щодо способу усунення вказаного недоліку суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у пунктах 43-50 постанови від 02.12.2024 у справі №904/3993/19 (904/2646/24).

Так, у пункті 43 вказаної постанови Верховний Суд зазначив, що чинним процесуальним законодавством не зобов`язано позивача проводити актуалізацію ринкової вартості майна, що є предметом позову з урахуванням Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" на стадії подання позовної заяви.

У пунктах 44, 45 постанови Верховний Суд звернув увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.. Аналогічні вимоги містить і частина 2статті 163 ГПК України, за змістом якої, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

У пункті 47 цієї постанови Верховний Суд наголосив, що за змістом частини другої статті 174 ГПК України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

У пунктах 48, 50 постанови Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на положення частини 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір" та частини другої статті 163 ГПК України колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у випадку, якщо він вважав, що ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, мав попередньо розрахувати суму судового збору згідно наданої позивачем оцінки майна та в подальшому встановити остаточну ціну позову при розгляді справи по суті і розподілити судові витрати за результатами такого розгляду відповідно до статті 129 ГПК України.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Як вбачається з пункту 3 прохальної частини позовної заяви, позивач заявляє: «Визнати недійсним правочин Акт приймання-передачі №462; 463 від 23.06.2025 року».

Водночас, предметом оспорювання є два окремі акти приймання-передачі №462 від 23.06.2025 та №463 від 23.06.2025.

Тобто, позивач фактично заявляє вимоги щодо двох окремих правочинів, однак, у прохальній частині об`єднав їх в одну вимогу та сформулював її із використанням слів «правочин» та «Акт» в однині.

За такого формулювання прохальна частина позовної заяви не дозволяє однозначно встановити зміст позовних вимог щодо Акта приймання-передачі №462 від 23.06.2025 та Акта приймання-передачі №463 від 23.06.2025.

Верховний Суд у пункті 37 постанови від 02.12.2024 у справі №904/3993/19 (904/2646/24), зазначив: «Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, у цій справі позовна заява містить дві вимоги про визнання правочинів з відчуження боржником майна недійсними і витребування цього майна, набутого за двома оскаржуваними правочинами, у останнього власника. Таким чином, позовна заява кредитора містить дві вимоги немайнового характеру (вимоги про визнання двох договорів недійсними) і дві вимоги майнового характеру, оскільки витребування майна за оспорюваним правочином, у разі визнання його недійсним, - є застосуванням наслідків недійсного правочину, тобто майновим спором».

Отже, позивачу належить привести прохальну частину позовної заяви у відповідність до фактично заявленого предмета спору та окремо сформулювати вимогу про визнання недійсним Акта приймання-передачі №462 від 23.06.2025 і вимогу про визнання недійсним Акта приймання-передачі №463 від 23.06.2025 та, відповідно, врахувати це при розрахунку належного до сплати судового збору.

Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Разом з тим, позовна заява не містить відомостей про наявність у позивача або інших осіб оригіналів письмових та електронних доказів, копії яких додані до позовної заяви.

Позивач також не зазначив, які докази не можуть бути подані разом із позовною заявою та з яких причин.

Зазначене має безпосереднє значення у цій справі, оскільки позивач оспорює Акт приймання-передачі №462 від 23.06.2025, Акт приймання-передачі №463 від 23.06.2025 та Договір оренди майна №1 від 23.03.2026, однак, самих цих документів разом із позовною заявою не подав і не зазначив причин їх неподання.

Отже, позовна заява не відповідає вимогам пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

У пункті 7 прохальної частини позовної заяви позивач заявляє про стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат у справі, включаючи витрати на сплату судового збору та витрати на професійну правову допомогу адвоката, однак позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи, зокрема, не зазначено орієнтовного розміру витрат на професійну правову допомогу адвоката.

Отже, позовна заява не відповідає також вимогам пункту 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

У вступній частині позовної заяви позивач зазначив місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 та зазначив про відсутність у неї електронного кабінету.

На підтвердження направлення документів відповідачу-2 позивач долучив квитанцію №2282410 Товариства з обмеженою відповідальністю «Поштова служба «Е-Пост» від 25.09.2026.

Водночас, із вказаної квитанції вбачається, що поштове відправлення адресоване ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .

Отже, номер будинку та номер квартири у поштовому відправленні не відповідають реквізитам адреси, зазначеним самим позивачем у позовній заяві: замість «будинок АДРЕСА_4 ».

Крім того, квитанція №2282410 містить відомості про прийняття рекомендованого поштового відправлення з оголошеною цінністю, його вагу та вартість поштових послуг, проте, не містить опису вкладення, який би дозволяв встановити, що ОСОБА_1 направлено саме копію позовної заяви та всі документи, що додані до неї.

Відтак, наданий документ не підтверджує належного виконання позивачем вимог пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 3328,00 грн.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні процесуального документа до суду в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як встановлено судом, у цій справі позивачем заявлено п`ять самостійних вимог немайнового характеру: про визнання недійсним Акта приймання-передачі №462 від 23.06.2025; про визнання недійсним Акта приймання-передачі №463 від 23.06.2025; про визнання недійсним Договору оренди майна №1 від 23.03.2026; про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 ; про скасування державної реєстрації іншого речового права - права користування (оренди) ОСОБА_2 .

Таким чином, судовий збір за п`ять вимог немайнового характеру, з урахуванням подання позовної заяви в електронній формі та застосування коефіцієнта 0,8, становить 13312,00 грн, а саме: 3328,00 грн х 0,8 х 5.

Відповідно до доданої до позовної заяви платіжної інструкції від 25.09.2026 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, а у призначенні платежу зазначено: «За позовом немайнового характеру ТОВ Форум-косметік».

Отже, позивачем сплачено судовий збір у розмірі, що відповідає лише одній вимозі немайнового характеру, у зв`язку з чим недоплачений судовий збір за чотири інші вимоги немайнового характеру становить 10649,60 грн.

Крім цього, позивачем заявлена окрема вимога майнового характеру про повернення капітальної будівлі магазину загальною площею 599,4 кв. м, судовий збір за яку також підлягає сплаті.

Водночас, матеріали позовної заяви не містять належних та допустимих доказів, на підставі яких можливо встановити вартість спірної капітальної будівлі магазину загальною площею 599,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3143596232060, яка є предметом заявленої позивачем вимоги про повернення майна.

Наявні у матеріалах справи відомості щодо вартості інших об`єктів нерухомого майна та земельних ділянок не підтверджують вартості саме спірної капітальної будівлі магазину та, відповідно, не дають можливості визначити ціну заявленої майнової вимоги.

При цьому, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України обов`язок зазначити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, покладений саме на позивача, а згідно з пунктом 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову у позовах про витребування майна визначається вартістю майна.

За таких обставин, позивачу належить визначити ціну позову виходячи з дійсної вартості спірної капітальної будівлі магазину загальною площею 599,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3143596232060, та надати суду належні і допустимі докази на підтвердження такої вартості.

Після визначення ціни позову позивачу належить сплатити судовий збір за заявлену вимогу майнового характеру у розмірі, визначеному підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 1,5 відсотка ціни позову, але не менше одного та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням коефіцієнта 0,8, передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» для процесуальних документів, поданих в електронній формі.

Таким чином, з урахуванням уже сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2662,40 грн, недоплачений судовий збір за чотири інші вимоги немайнового характеру становить 10649,60 грн.

Крім того, позивачу належить сплатити судовий збір за заявлену вимогу майнового характеру про повернення спірного нерухомого майна у розмірі, визначеному виходячи з ціни позову, встановленої відповідно до вартості спірної капітальної будівлі магазину загальною площею 599,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3143596232060, за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше одного та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням коефіцієнта 0,8, передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» для процесуальних документів, поданих в електронній формі.

Відповідно до частини 4 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача клопотання про його витребування.

Позивач заявляє позовні вимоги про визнання недійсними Акту приймання-передачі №462 від 23.06.2025, Акту приймання-передачі №463 від 23.06.2025 та Договору оренди майна №1 від 23.03.2026.

Судом перевірений перелік документів, що додані до позовної заяви та фактичний зміст поданих матеріалів.

Матеріали позовної заяви не містять копій, оригіналів або засвідчених витягів з них: Акта приймання-передачі №462 від 23.06.2025, Акта приймання-передачі №463 від 23.06.2025, Договору оренди майна №1 від 23.03.2026.

Надані позивачем інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно містять лише відомості про реквізити відповідних документів та про їх подання державному реєстратору як підстав для проведення державної реєстрації речових прав, однак, не містять тексту зазначених актів і договору та не є їх копіями або засвідченими витягами.

За відсутності Акта приймання-передачі №462 від 23.06.2025 та Акта приймання-передачі №463 від 23.06.2025 суд позбавлений можливості встановити зміст кожного з оспорюваних актів, суб`єктний склад осіб, які їх вчинили, правову підставу передачі спірного нерухомого майна, зміст волевиявлення сторін та інші обставини, що мають значення для визначення правової природи кожного з цих документів та вирішення вимог про їх недійсність.

За відсутності Договору оренди майна №1 від 23.03.2026 суд позбавлений можливості встановити його умови, зміст прав та обов`язків сторін, предмет договору, строк та інші істотні обставини правовідносин, які мають бути оцінені при вирішенні позовної вимоги про недійсність цього договору.

При цьому, позивач не зазначив про відсутність у нього Акта приймання-передачі №462 від 23.06.2025, Акта приймання-передачі №463 від 23.06.2025 та Договору оренди майна №1 від 23.03.2026 та не подав клопотання про витребування відповідних документів.

Отже, позовну заяву подано без додержання вимог частини 4 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Як встановлено судом, позивач зазначив про відсутність електронного кабінету у ОСОБА_1 .

Однак надана позивачем квитанція №2282410 не підтверджує направлення документів за зазначеною в позовній заяві адресою відповідача-2, оскільки містить адресу: будинок АДРЕСА_3 замість зазначеної у позовній заяві адреси: будинок АДРЕСА_5 .

Крім того, до матеріалів позовної заяви не додано опису вкладення до вказаного поштового відправлення, у зв`язку з чим неможливо встановити, що ОСОБА_1 направлено саме копію позовної заяви та всі додані до неї документи.

Отже, позивачем не надано належних доказів виконання вимог пункту 1 частини 1 статті 164 та частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України щодо направлення відповідачу-2 копії позовної заяви та доданих до неї документів.

На підставі викладених вище вимог законодавства суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху за такими недоліками позовної заяви: позивачем не зазначено ціну позову, не зважаючи на заявлення вимоги майнового характеру про повернення у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОВАРИІНВЕСТ» капітальної будівлі магазину, та не надано належних і допустимих доказів, на підставі яких можливо встановити дійсну вартість цього об`єкта нерухомого майна; прохальна частина позовної заяви не відповідає фактично заявленим позовним вимогам, оскільки дві окремі позовні вимоги про визнання недійсними Акта приймання-передачі №462 від 23.06.2025 та Акта приймання-передачі №463 від 23.06.2025 об`єднані позивачем в одну вимогу та сформульовані як вимога про визнання недійсним одного «правочину Акта приймання-передачі №462;463 від 23.06.2025»; у позовній заяві не зазначено відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових чи електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви, а також не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, та причин їх неподання; позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи, у тому числі орієнтовного розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, про стягнення якої з відповідачів заявляється у позовній заяві; позивачем не надано належних доказів направлення відповідачу - ОСОБА_1 копій позовної заяви та доданих до неї документів; позивачем не сплачений судовий збір у встановленому законом розмірі, оскільки за п`ять заявлених вимог немайнового характеру судовий збір, з урахуванням коефіцієнта 0,8, становить 13312,00 грн, тоді як позивачем сплачено 2662,40 грн, у зв`язку з чим недоплата за чотири вимоги немайнового характеру становить 10649,60 грн, крім того, судовий збір не сплачено за заявлену вимогу майнового характеру про повернення спірного нерухомого майна, розмір якого підлягає визначенню виходячи з ціни позову та вартості спірної капітальної будівлі; до позовної заяви не додано копій або оригіналів Акта приймання-передачі №462 від 23.06.2025, Акта приймання-передачі №463 від 23.06.2025 та Договору оренди майна №1 від 23.03.2026 або засвідчених витягів із цих документів, а у разі їх відсутності у позивача - не подано клопотання про їх витребування.

Способом усунення вказаних недоліків визначається: надання суду письмових пояснень щодо усунення недоліків позовної заяви, в яких зазначити: правильно визначену ціну позову з урахуванням майнового характеру вимоги про повернення капітальної будівлі магазину загальною площею 599,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3143596232060; надання належних та допустимих доказів на підтвердження дійсної вартості вказаного спірного нерухомого майна; викладення прохальної частини позовної заяви у новій редакції із окремим формулюванням позовної вимоги про визнання недійсним Акта приймання-передачі №462 від 23.06.2025 та окремим формулюванням позовної вимоги про визнання недійсним Акта приймання-передачі №463 від 23.06.2025; зазначення у письмових поясненнях відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових чи електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви, а також зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, та причин їх неподання; надання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс та які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, у тому числі із зазначенням орієнтовного розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката; надання доказів доплати судового збору у розмірі 10649,60 грн за чотири вимоги немайнового характеру; надання доказів сплати судового збору за заявлену вимогу майнового характеру про повернення спірного нерухомого майна у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, визначеної виходячи з вартості спірної капітальної будівлі магазину, але не менше одного та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням коефіцієнта 0,8, передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір»; надання копій або оригіналів Акта приймання-передачі №462 від 23.06.2025, Акта приймання-передачі №463 від 23.06.2025 та Договору оренди майна №1 від 23.03.2026 або засвідчених витягів із них, а у разі відсутності зазначених документів у позивача подання клопотання про їх витребування; надання належних доказів направлення ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів листом з описом вкладення; надіслання всім учасникам справи копії письмових пояснень щодо усунення недоліків позовної заяви разом із усіма документами, що будуть додані до таких пояснень та надання суду належних доказів такого надіслання.

Одночасно, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, проте, згідно з частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовну заяву (вх. №12354 від 28.09.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРУМ-КОСМЕТІК до Товариства з обмеженою відповідальністю БРОВАРИІНВЕСТ та ОСОБА_1 про визнання правочинів недійсними та повернення нерухомого майна залишити без руху.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ФОРУМ-КОСМЕТІК усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду письмових пояснень щодо усунення недоліків позовної заяви, в яких зазначити: правильно визначену ціну позову з урахуванням майнового характеру вимоги про повернення капітальної будівлі магазину загальною площею 599,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3143596232060; надання належних та допустимих доказів на підтвердження дійсної вартості вказаного спірного нерухомого майна; викладення прохальної частини позовної заяви у новій редакції із окремим формулюванням позовної вимоги про визнання недійсним Акта приймання-передачі №462 від 23.06.2025 та окремим формулюванням позовної вимоги про визнання недійсним Акта приймання-передачі №463 від 23.06.2025; зазначення у письмових поясненнях відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових чи електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви, а також зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, та причин їх неподання; надання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс та які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, у тому числі із зазначенням орієнтовного розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката; надання доказів доплати судового збору у розмірі 10649,60 грн за чотири вимоги немайнового характеру; надання доказів сплати судового збору за заявлену вимогу майнового характеру про повернення спірного нерухомого майна у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, визначеної виходячи з вартості спірної капітальної будівлі магазину, але не менше одного та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням коефіцієнта 0,8, передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір»; надання копій або оригіналів Акта приймання-передачі №462 від 23.06.2025, Акта приймання-передачі №463 від 23.06.2025 та Договору оренди майна №1 від 23.03.2026 або засвідчених витягів із них, а у разі відсутності зазначених документів у позивача подання клопотання про їх витребування; надання належних доказів направлення ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів листом з описом вкладення; надіслання всім учасникам справи копії письмових пояснень щодо усунення недоліків позовної заяви разом із усіма документами, що будуть додані до таких пояснень та надання суду належних доказів такого надіслання.

3. Роз`яснити учасникам справи, що копії їх заяв по суті справи та доданих до них документів повинні бути надіслані іншим учасникам справи, одночасно з надісланням до суду, відтак, до їх заяв, що надані суду, мають бути додані документи, що підтверджують вказане надіслання іншим учасникам справи, за відсутності яких, відповідні заяви та докази не будуть враховані судом.

4. Встановити позивачу строк усунення недоліків - 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 05.10.2026 та не може бути оскаржена окремо від судового рішення, яким закінчиться провадження у даній справі.

Суддя С.О. Саванчук