Рішення № 140308120, 06.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2026 р. м. Київ Справа № 911/601/26

Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Дубенко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №911/601/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Профторгплюс (54001, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, буд. 92, кв. 9)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Соснова агро (08423, Київська обл, Бориспільський р-н, с. Соснова, пров. Центральний, буд. 3)

про стягнення грошових коштів

за участю представників:

від позивача: Істоміна К.В.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю Профторгплюс звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №б/н від 03.03.2026 до Товариства з обмеженою відповідальністю Соснова агро про стягнення 2 254 379, 49 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2026 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

09.03.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 10.03.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Профторгплюс за вих. №б/н від 03.03.2026 залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.

Ухвалою суду від 11.03.2026 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Профторгплюс про забезпечення позову у справі №911/601/26 відмовлено.

13.03.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 19.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.04.2026 о 11:15.

14.04.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд задовольнити позовні вимоги ТОВ «ПРОФТОРГПЛЮС» в наступній редакції: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОСНОВА АГРО» на свою користь штраф в розмірі 1 612 706, 69 грн., неустойку в розмірі 315 030, 10 грн., упущену вигоду в розмірі 196 832, 44 грн.

14.04.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 16.04.2026 судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом прийнято до уваги, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.

Приписами п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 ст. 46 ГПК України визначено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Оскільки заява позивача про зменшення розміру позовних вимог подана ним у відповідності до вимог ст. 46 ГПК України з наданням доказів її направлення на адресу відповідача, суд приймає її до розгляду.

Відтак, судом розглядаються позовні вимоги, з урахуванням вказаної вище заяви позивача та має місце нова ціна позову, заявлена останнім, а саме: вимога про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1 612 706, 69 грн., неустойки в розмірі 315 030, 10 грн., упущеної вигоди в розмірі 196 832, 44 грн.

Також, в судовому засіданні 16.04.2026 судом було продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/601/26 та оголошено перерву до 04.06.2026 о 10:45.

01.06.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

03.06.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №9791/26 від 03.06.2026).

03.06.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №9788/26 від 03.06.2026).

В судовому засіданні 04.06.2026 судом було оголошено перерву до 11.06.2026 о 16:00.

Ухвалою суду від 04.06.2026 залишено відзив (вх.№ 9791/26 від 03.06.2026) та відзив (вх.№9788/26 від 03.06.2026) відповідача без розгляду.

08.06.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 11.06.2026 залишено без розгляду клопотання позивача про долучення доказів (вх.№9487/26 від 01.06.2026), закрито підготовче провадження у справі №911/601/26 та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.07.2026 о 16:00.

Ухвалою суду від 02.07.2026 відкладено розгляд справи на 30.07.2026 о 11:30.

02.07.2026 на адресу суду від відповідача надійшли письмові пояснення у справі, в яких останній зазначає наступне:

- на думку відповідача, позивач мав сплатити 7009000,00 грн. протягом 1 робочого дня після отримання товару;

- однак, не дочекавшись поставки товару, 30.12.2025 позивач здійснив часткову передоплату до поставки Товару в розмірі 3 000 000, 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №45 від 30.12.2025;

- про те, що товар у відповідності до ч. 2 ст. 664 ЦК України було надано відповідачем у розпорядження позивача свідчить отримання останнім частини товару в кількості 343, 87 т на загальну суму 2774311, 02 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №7 від 05.01.2026, №8 від 05.01.2026, №9 від 05.01.2026, №10 від 01.05.2026, №11 від 01.05.2026, №12 від 05.01.2026, №13 від 05.01.2026, №56 від 14.01.2026, №65 від 15.01.2026, №66 від 15.01.2026, №67 від 15.01.2026;

- той факт, що відповідач надав у розпорядження весь товар свідчать ТТН 66 від 15.01.2026 та ТТН 67 від 15.01.2026, тобто, у розпорядженні позивача товар був навіть після сплину терміну виконання договору, а саме 14.01.2026;

- відповідно до правил EXW саме покупець забезпечує подачу транспорту, вивезення товару, організацію приймання товару;

- не можна погодитись з твердженням позивача, що саме через відмову відповідача продовжувати договірні зобов?язання, транспорт не був поставлений до складу, оскільки відповідно до заявки №26 датованої 14.01.2026, TOB «МІРНІКТРАНС» мало перевезти вантаж в кількості 660 т (кукурудзу) зі складу ТОВ «СОСНОВА АГРО» в період з 16.01.2026 по 25.01.2026, що прямо суперечить умовам договору і свідчить лише про недобросовісне виконання умов договору виключно позивачем;

- позивач, який мав договірний обов?язок прийняти та вивезти товар почав ухилятися від приймання тієї партії товару, що залишилась на складі продавця;

- відповідач вважає, що він виконав всі умови договору, у зв`язку з чим нарахування штрафних санкцій у відповідності до п. 6.2. та п. 6.3. договору з боку позивача є необґрунтованим.

У судовому засіданні 30.07.2026 суд ухвалив відкласти ухвалення та проголошення рішення до 06.08.2026 о 16:00.

Ухвалою суду від 30.07.2026 повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю Профторгплюс про те, що ухвалення та проголошення судового рішення у справі №911/601/26 відбудеться 06.08.2026 о 16:00.

У судове засідання 06.08.2026 з`явився представник позивача та підтримав свою позицію щодо позову.

Представник відповідача у судове засідання 06.08.2026 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, враховуючи позицію сторін, суд встановив.

Позов мотивовано заборгованістю Товариства з обмеженою відповідальністю Соснова агро (далі - відповідач, Продавець) перед Товариством з обмеженою відповідальністю Профторгплюс (далі позивач, Покупець), що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №К-30/12-2025-1 від 30.12.2025 (далі - Договір).

Так, 30.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю Профторгплюс та Товариством з обмеженою відповідальністю Соснова агро було укладено Договір, відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити сільськогосподарську продукцію власного виробництва - кукурудза урожаю 2025 року (далі за текстом - "Товар") на умовах даного Договору.

Пунктами 3.1., 3.2., 3.3., 3.4. Договору передбачено, що товар завантажується за адресою - Київська область, Бориспільський район, с. Соснова, пров. Центральний 3. Термін поставки Товару до 14.01.2026 року. Поставка Товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах EXW - склад Продавця, обумовлений в п. 3.1 Договору (ІНКОТЕРМС 2020), за винятком застережень, передбаченим даним Договором. У випадку виникнення розбіжностей між умовами Договору та правилами ІНКОТЕРМС, пріоритет мають умови цього Договору. Приймання Товару по кількості здійснюється Покупцем відповідно до товаро-транспортної накладної на Товар при розвантаженні. Пункт розвантаження та адреса його місцезнаходження вказується у товаро-транспортній накладній. Остаточні взаєморозрахунки здійснюються, виходячи із залікової ваги Товару у місці розвантаження.

У видаткових накладних вказується остаточна ціна на партію Товару, згідно в п.4.2.6 даного Договору (п. 4.2.7. Договору).

Згідно пунктів 5.1., 5.2., 5.3. Договору Покупець зобов`язується здійснити оплату Товару на умовах передоплати - 86% (протягом 1 робочих днів, після отримання Товару в пункті 3.1) від розміру, вказаного в п. 4.1 цього Договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця на підставі рахунку фактури. Залишок коштів в розмірі 14% Покупець сплачує на поточний рахунок Продавця на протязі 5-ти робочих днів з дня отримання від Продавця Товару/партії Товару та відомостей про реєстрацію податкових накладних у ЄРПН (єдиному реєстрі податкових накладних) на суму вартості поставленого товару та документів, передбачених п.п. 3.8., 3.9 даного Договору. На підставі окремої угоди Сторін розрахунки між Сторонами за даним Договором можуть здійснюватись у будь-якій формі, що не заборонена чинним законодавством України.

За порушення будь-якою Стороною умов даного Договору така Сторона відшкодовує іншій Стороні спричинені цим збитки, у тому числі недоотриманий прибуток, у порядку, передбаченому чинним законодавством. Сторони домовились, що збитки стягуються у повній сумі понад штрафні санкції та неустойку (п. 6.1. Договору).

Відповідно до пунктів 6.3., 6.5. Договору у випадку несвоєчасної поставки Товару згідно умов даного Договору Продавець сплачує Покупцеві на вимогу останнього штрафну неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона нараховувалась, від загальної ціни несвоєчасно поставленої партії Товару за кожен день прострочення. У разі поставки неякісного Товару, або поставки Товару у меншій кількості, ніж передбачено цим Договором, або відмови від поставки Товару Продавець повинен сплатити Покупцю штраф у розмірі 30% від суми недопоставленого або не поставленого Товару.

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. При цьому п. 6.9. та п. 9.13. цього Договору діють протягом трьох років з дати поставки Товару (п. 9.1. Договору).

Вказаний Договір сторони підписали за допомогою електронного підпису та електронної печатки.

Позивач зазначає, що 30.12.2025 на прохання відповідача здійснив часткову передоплату до поставки товару в розмірі 3 000 000, 00 грн., на підтвердження чого долучив до матеріалів справи платіжну інструкцію №45 від 30.12.2026 року.

З позовної заяви вбачається, що відповідно до товарно-транспортних накладних №7 від 05.01.2026, №8 від 05.01.2026, №9 від 05.01.2026, №10 від 05.01.2026, №11 від 05.01.2026, №12 від 05.01.2026, №13 від 05.01.2026, №56 від 14.01.2026, №65 від 15.01.2026, №66 від 15.01.2026, №67 від 15.01.2026 було відвантажено зі складу Продавця 343, 87 т кукурудзи на загальну суму 2 774 311, 02 грн.

Вказані вище товарно-транспортні накладні позивачем долучено до матеріалів справи.

Позивач наголошує на тому, що в подальшому відповідач відмовився здійснювати поставку решти обсягу товару. Недопоставлена кількість Товару за Договором складає 656,13 т.

Позивач в позові вказує, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором, 28.01.2026 ТОВ «ПРОФТОРГПЛЮС» направило на його адресу претензію, в якій просило здійснити поставку залишку товару. Вказану претензію позивачем долучено до матеріалів справи.

Позивач наголошує на тому, що вказана претензія було проігнорована відповідачем, у зв`язку з чим 10.02.2026 він направив на електронну адресу ТОВ «СОСНОВА АГРО» претензію із вимогою про розірвання Договору та стягнення збитків. У відповіді на претензію від 20.02.2026 відповідач пояснив, що поставка не відбулась з причини ненадання позивачем транспорту. Вказану претензію та відповідь на неї позивач долучив до матеріалів справи.

Також, позивач зазначає, що ТОВ «ПРОФТОРГПЛЮС» укладено договори на перевезення вантажу №01/04-2024Т від 01.04.2024 з ТОВ «МІРНІКТРАНС» та №011223/1 від 01.12.2023 з ТОВ «ТРАНСЛОГИСТИК ПЛЮС», які забезпечували перевезення Товару зі складу відповідача. Відповідно до заявки №26 від 14.01.2026 ТОВ «ПРОФТОРГПЛЮС» замовило у ТОВ «МІРНІКТРАНС» послугу на перевезення кукурудзи в кількості 660 т зі складу ТОВ «СОСНОВА АГРО».

Однак, позивач наголошує на тому, що вказана заявка не була виконана через відмову відповідача здійснювати подальший продаж Товару. На підтвердження вказаних обставин позивачем надано суду повідомлення ТОВ «МІРНІКТРАНС» від 17.01.2026.

Так, позивач вказує, що відповідачем було порушено зобов`язання за Договором та недопоставлено товару на суму 5 375 688, 98 грн.

За вказаних обставин позивач просить суд стягнути з відповідача попередню оплату в розмірі 225 688, 98 грн. та штраф у розмірі 1 612 706, 69 грн. згідно п. 6.5. Договору.

Крім того, просить суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі 219 151, 38 грн. на підставі п. 6.3. Договору.

Також, позивач вказує, що він уклав договір №06/05-3К від 06.05.2025 з ТОВ «В АГРО», за умовами якого ТОВ «ПРОФТОРГПЛЮС» (Постачальник) зобов`язується передати у власність ТОВ «В АГРО» (Покупець) Товар - зерно українського походження. Вказаний договір позивачем долучено до матеріалів справи.

При цьому, з позовної заяви вбачається, що відповідно до положень Додаткової угоди №008 від 30.12.2025 до Договору №06/05-3К від 06.05.2025 Постачальник передає у власність Покупця Товар кукурудзу врожаю 2025 року в кількості 1000 т (1 000 000 кг) за ціною 9 799, 99 грн./т, та загальною вартістю 9 799 988, 60 грн. Сільськогосподарський виробник, у якого придбаний Товар - ТОВ «СОСНОВА АГРО». Вказана Додаткова угода позивачем долучена до матеріалів справи.

Так, позивач наголошує на тому, що ТОВ «ПРОФТОРГПЛЮС» мало в подальшому реалізувати Товар кукурудзу 2025 року, придбаний у відповідача та отримати прибуток.

За розрахунками позивача, у випадку належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, позивач мав би отримати прибуток в розмірі 196 832, 44 грн.

За вказаних обставин позивач в позові також заявив до стягнення з відповідача упущену вигоду у розмірі 196 832, 44 грн.

При цьому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 1 612 706, 69 грн., неустойку у розмірі 315 030, 10 грн. та упущену вигоду у розмірі 196 832, 44 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, а також заслухавши їх пояснення у судовому засіданні, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд дійшов таких висновків.

Так, судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки.

За нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим,сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки, на думку позивача, мало місце прострочення поставки товару останній просить суд стягнути з відповідача пеню на підставі п. 6.3. Договору в розмірі 315 030, 10 грн. за період з 05.02.2026 по 14.04.2026.

Відповідно до пункту 6.3. Договору у випадку несвоєчасної поставки Товару згідно умов даного Договору Продавець сплачує Покупцеві на вимогу останнього штрафну неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона нараховувалась, від загальної ціни несвоєчасно поставленої партії Товару за кожен день прострочення.

Аналіз змісту зазначеного пункту Договору дає підстави для висновку, що сторони пов`язали застосування пені виключно з порушенням строків поставки товару, тобто з простроченням виконання зобов`язання. При цьому, базою для її нарахування визначено вартість несвоєчасно поставленої партії товару, що свідчить про застосування такого виду відповідальності лише у разі поставки товару із порушенням установленого договором строку.

Натомість, умовами п. 6.5 Договору сторони окремо передбачили відповідальність продавця у вигляді штрафу за поставку товару у меншій кількості, ніж визначено Договором, або за відмову від його поставки.

Отже, умовами Договору розмежовано відповідальність за прострочення виконання зобов`язання та за його повне або часткове невиконання.

Так, враховуючи те, що спір у даній справі виник у зв`язку з непоставкою частини товару, а не його поставкою з порушенням строку, підстави для застосування пені, передбаченої п. 6.3 Договору, відсутні.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Профторгплюс про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Соснова агро пені у розмірі 315 030, 10 грн. задоволенню не підлягають.

Також, за несвоєчасну поставку товару, позивач на підставі п. 6.5 Договору просить стягнути з відповідача штраф, що згідно його розрахунку становить 1 612 706, 69 грн.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 6.5 Договору у разі поставки неякісного Товару, або поставки Товару у меншій кількості, ніж передбачено цим Договором, або відмови від поставки Товару Продавець повинен сплатити Покупцю штраф у розмірі 30% від суми недопоставленого або не поставленого Товару.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, та у відповідності до умов Договору, обставин справи та вимог законодавства, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення 1 612 706, 69 грн. штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача 196 832, 44 грн. упущеної вигоди, яка полягає у втраті доходу, який отримав би позивач якби відповідач виконав свої зобов`язання та поставив вчасно товар у передбаченій Договором кількості.

За порушення будь-якою Стороною умов даного Договору така Сторона відшкодовує іншій Стороні спричинені цим збитки, у тому числі недоотриманий прибуток, у порядку, передбаченому чинним законодавством. Сторони домовились, що збитки стягуються у повній сумі понад штрафні санкції та неустойку (п. 6.1. Договору).

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Збитки, як правова категорія, включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.

При цьому відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків чи не заподіяння ним шкоди. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Таким чином, позивачу слід довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Поряд з цим, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача.

Доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів.

Частиною 2 ст. 623 Цивільного кодексу України визначено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Враховуючи викладене, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. Крім того, у ч. 4 згаданої статті законодавець встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню.

Саме на позивача покладається тягар доказування наявності і обґрунтування розміру упущеної вигоди і саме останній як особа, яка стверджує обставину завдання йому неправомірними діями відповідача збитків у формі упущеної вигоди, мав довести належними та допустимими доказами, що він міг і повинен був отримати визначені ним доходи (реальність отримання доходів), розмір цих доходів і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його такої можливості.

Натомість невиконання позивачем визначеного приписами статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України процесуального обов`язку з доведення належними та допустимими доказами розміру заподіяних йому неправомірними діями відповідача збитків у формі упущеної вигоди має результатом процесуальний наслідок у вигляді відмови в задоволенні таких позовних вимог з підстав їх недоведеності.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц, постанові Верховного Суду від 10.06.2020 у справі №910/12204/17, від 16.06.2021 у справі №910/14341/18.

Так, позивач, в обґрунтування права на відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, посилається на неодержання ним доходу, який, на його переконання, він повинен був отримати за результатом виконання договірних зобов`язань з контрагентом ТОВ "В АГРО" за договором поставки №06/05-3К від 06.05.2025 та Додаткової угоди до нього №008 від 30.12.2025, однак не отримав такий дохід через порушення відповідачем своїх зобов`язань.

На підтвердження понесених збитків, пов`язаних з упущеною вигодою, у розмірі 196 832, 44 грн. позивачем долучено до матеріалів справи копію Договору поставки №06/05-3К від 06.05.2025 та Додаткової угоди до нього №008 від 30.12.2025, які укладені з ТОВ "В АГРО" на поставку Кукурудзи у кількості 1 000 000 кг загальною вартістю 9 799 988, 60 грн.

Таким чином ТОВ "ПРОФТОРГПЛЮС" мало в подальшому реалізувати товар - кукурудзу 2025 року, придбаний у відповідача та отримати прибуток.

Згідно розрахунку позивача, у випадку належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором він мав би отримати прибуток в наступному розмірі (враховуючи витрати на транспорт в розмірі 1350 грн/т): 9799,99 грн 8150, 00 грн. 1350 грн. х 656,13 т (кількість недопоставленого товару) = 196 832, 44 грн.

При цьому, долучена позивачем до матеріалів справи Додаткова угода №008 від 30.12.25 до Договору поставки №06/05-3К від 06.05.2025, укладена із ТОВ «В Агро», вказує на взаємозв`язок між товаром, який позивач збирався придбати у відповідача, та товаром, який позивач мав намір продати ТОВ «В Агро».

Однак, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 30.09.2021 у справі №922/3928/20 визначив критерії для розрахунку розміру збитків у вигляді упущеної вигоди та стандарти його доказування, а саме - звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту); розумні витрати; компенсаційність відшкодування збитків. Звичайними обставинами (умовами цивільного/господарського обороту) фактично є типові (нормальні) обставини (умови) комерційного обігу (функціонування ринку), а не теоретично, потенційно можливі, особливо сприятливі ситуації, що мали місце під час неналежного виконання боржником своїх обов`язків. Розумним витратами із урахуванням таких принципів цивільного права як справедливість, розумність, є витрати кредитора на отримання доходів, які він поніс би, якби не відбулося порушення права. До відповідних витрат відносяться, зокрема, але не виключно, виробничі витрати, інформаційні витрати, транспортні витрати, амортизаційні витрати тощо. Такі витрати пов`язуються з виплатою заробітної плати, сплатою податків і обов`язкових платежів, комунальних платежів, витрат на оренду, інших матеріальних і прирівняних до них витрат тощо.

Тому розмір упущеної вигоди кредитора має визначатися виходячи з розміру доходу, який він міг одержати, за виключенням його витрат на отримання доходів, які він поніс би, якби не відбулося порушення права. Без урахування наведених витрат сам по собі чистий прибуток не може бути покладений в основу розрахунку збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки: по-перше, такий підхід суперечить наведеним засадам цивільного законодавства, зокрема принципам справедливості, розумності; по-друге: зумовить заявлення кредитором вимог до боржника про відшкодування збитків, що виходять за межі тих, які необхідні, а отже, матиме наслідком надкомпенсацію майнових втрат кредитора (позивача), його необґрунтоване збагачення та стягнення з боржника (відповідача) зайвих сум.

Позивачем не наведено критеріїв обчислення розміру збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки в наданому останнім розрахунку не вказано ймовірного чистого прибутку, а зазначено лише суми ймовірного сукупного доходу від перепродажу товару без урахування супутніх витрат позивача, які б він поніс внаслідок виплати заробітної плати, сплати податків і обов`язкових платежів, комунальних платежів, витрат на оренду, інших матеріальних і прирівняних до них витрат тощо.

За вказавних обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Профторгплюс про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Соснова агро упущеної вигоди в розмірі 196 832, 44 грн. задоволенню не підлягають

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Соснова агро на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Профторгплюс штрафу у розмірі 1 612 706, 69 грн.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 06.08.2026, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Профторгплюс до Товариства з обмеженою відповідальністю Соснова агро задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Соснова агро (08423, Київська обл, Бориспільський р-н, с. Соснова, пров. Центральний, буд. 3, код ЄДРПОУ 03753450) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Профторгплюс (54001, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, буд .92, кв. 9, код ЄДРПОУ 44108283) штраф у розмірі 1 612 706 (один мільйон шістсот дванадцять тисяч сімсот шість) грн. 69 коп. та судовий збір у розмірі 19 352 (дев`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят дві) грн. 48 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 05.10.2026.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.