Рішення № 140308074, 05.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.10.2026Справа № 910/9421/26Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг"

до Координаційного центру з надання правничої допомоги

про стягнення 5 049,06 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «газопостачальна компанія «Нафтогаз трейдинг» звернулась до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Координаційного центру з надання правничої допомоги про стягнення 5 049,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором постачання природного газу № 25-12098/25-БО-Т від 27.02.2026, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

17.08.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що загальна вартість Договору у розмірі 10 231,56 грн була сплачена відповідачем згідно платіжної інструкції від 06 травня 2026 року № 313, а отже, твердження про наявність у відповідача заборгованості не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки погоджена сторонами вартість поставки повністю оплачена. Також відповідач зазначає, що позивач не може шляхом одностороннього виставлення рахунку або пред`явлення позову фактично змінити погоджені сторонами умови Договору про закупівлю та створити для бюджетної установи нове грошове зобов`язання. Крім того, відповідач зазначає, що сам факт відображення певного обсягу в інформаційній платформі не може автоматично ототожнюватися з фактом поставки цього обсягу конкретним постачальником у конкретному розрахунковому періоді, а оскільки у період з 01 січня по 31 березня 2026 року на вузлі обліку природного газу відповідача була відсутня автоматична передача даних щодо фактичних обсягів споживання до Оператора газорозподільної системи та після усунення технічної несправності саме 31 березня 2026 року до Оператора ГРМ надійшли одразу всі накопичені показники за три місяці (січень, лютий, березень), однак у період з 01 січня по 28 лютого 2026 року постачання природного газу відповідачу здійснювалося постачальником останньої надії - Газопостачальною компанією «Нафтогаз України», а Договір з позивачем набув чинності лише 27 лютого 2026 року, і постачання здійснювалося виключно у березні, а відтак обсяг, який згодом був відображений у відповідних інформаційних даних, не може без додаткового дослідження розглядатися як обсяг, фактично спожитий відповідачем виключно протягом березня 2026 року.

17.08.2026 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що підписаний уповноваженим представником позивача з використанням КЕП/ ЕЦП Акт приймання-передачі природного газу за березень 2026 року б/н від 4 квітня 2026 року у відповідності до умов Договору було направлено на адресу відповідача за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно.ЕДО» (https://vchasno.ua), але його відповідачем не підписано та не повернуто на адресу позивача, в зв`язку з чим для визначення обсягу (об`єму) використовувалися дані Інформаційної платформи Оператора ГТС, що в повному обсязі відповідає умовам Договору, зокрема підп. 3.5.4 п. 3.5. та п. 5.1. Також позивач зазначає, що у відповідності до пунктів 2.4 та 10.3 Договору, відповідачем не було ні обмежено споживання природного газу, ні повідомлено позивача про виникнення форс-мажорних обставин.

24.08.2026 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2026 року Координаційним центром з надання правничої допомоги (далі - відповідач) за вих. №001/17.3-05/440 від 25 лютого 2026 року було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - позивач) Заяву приєднання до Договору постачання природного газу з 01 березня 2026 року щодо отримання у період з 01 по 31 березня 2026 року природного газу в обсязі (об`ємі/кількості) 0,60000 тис. м3.

27 лютого 2026 року позивачем у відповідь на вищевказану заяву було направлено на адресу відповідача Згоду на приєднання до Договору постачання природного газу за вих. №125/2/2/3-4752 від 27 лютого 2026 року.

27 лютого 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - позивач, постачальник) та Координаційний центром з надання правничої допомоги (далі - відповідач, споживач) укладено Договір постачання природного газу № 25-12098/25-БО-Т (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві, який є бюджетною установою/організацією відповідно до Бюджетного кодексу України, закладом охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/ або державні установи тощо), закладом охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ) (далі також - газ), а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Згідно з п. 1.7 Договору для укладення Договору споживач, що бажає приєднатись до цього Договору, направляє оригінал підписаної уповноваженою особою та завіреної печаткою (за наявності) Заяви на поштову адресу постачальника, зазначену у розділі 14 цього Договору, або з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП)/удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП), електронної печатки (за наявності) та сервісу електронного документообігу за посиланням https://vchasno.ua (з використанням електронної адреси постачальника ngt@naftogaztrading.com.ua) або https://medoc.ua. постачальник має право запитувати у споживача, який бажає приєднатися до Договору, додаткову інформацію.

У разі згоди на приєднання постачальник повідомляє споживача, який бажає приєднатися до Договору, про акцепт Заяви шляхом надсилання оригіналу (у формі електронного документа з використанням КЕП/УЕП) письмової Згоди на приєднання до Договору постачання природного газу на електронну адресу споживача, зазначену у Заяві.

Згода на приєднання до Договору постачання природного газу є невід`ємною частиною цього Договору та оформлюється постачальником відповідно до Додатку № 2 до цього Договору.

У разі незгоди на приєднання постачальник відхиляє Заяву споживача шляхом надсилання листа на електронну адресу споживача, зазначену у Заяві. В такому випадку Договір неукладеним.

Відповідно до пунктів 2.1-2.3 Договору постачальник передає споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період, зазначений споживачем у Заяві, але не раніше ніж з дати набрання чинності цим Договором відповідно до пункту 13.1 Договору, в кількості та відповідно до розрахункових періодів та розподілу, що зазначені споживачем у Заяві, за умови акцепту постачальником Заяви в порядку, передбаченому пунктом 1.7 цього Договору.

Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які зазначені в Заяві, повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді (розрахункових періодах) для потреб, визначених пунктом 1.2 цього Договору.

Відповідальність за правильність визначення замовлених обсягів газу покладається виключно на споживача.

Підписанням Заяви споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на Інформаційній платформі Оператора ГТС (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), відповідно до вимог Кодексу ГТС, на період постачання згідно з пунктом 2.1 Договору, за умови набрання чинності цим Договором відповідно до пункту 13.1 Договору.

У пункті 2.4 Договору узгоджено, що споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу в разі перевищення замовлених обсягів.

Режим використання природного газу протягом розрахункового періоду (у тому числі добове використання) споживач визначає самостійно залежно від власних потреб (п. 2.5 Договору).

У відповідності до п. 2.6 Договору у будь-якому разі обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленому з боку постачальника відповідно до пункту 3.5 цього Договору, вважається фактично спожитим за цим Договором обсягом природного газу. Для підтвердження (у разі такої потреби) обсягу фактично переданого газу у відповідному розрахунковому періоді (розрахункових періодах) постачальник на письмове звернення споживача надає у термін до 30-ти (тридцяти) днів акт звірки, в якому зазначаються обсяги газу відповідно до інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу за формою згідно з Додатком №3 до Договору, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акта надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує, з використанням КЕП/УЕП, електронної печатки (за наявності) та Сервісу електронного документообігу за посиланням https://vchasno.ua, та направляє споживачу підписаний уповноваженим представником постачальника акт приймання-передачі природного газу за відповідний розрахунковий період (далі також - акт) для його підписання споживачем.

Споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акта зобов`язується підписати акт уповноваженим представником споживача.

Після підписання сторонами актів приймання-передачі природного газу, замовлені обсяги природного газу за Договором вважаються скоригованими та не потребують внесення додаткових змін до Договору. Для підтвердження обсягу фактично переданого газу у відповідному розрахунковому періоді (розрахункових періодах) Постачальник надає Споживачу акт звірки у порядку та строки, визначені пунктом 2.6 Договору.

У випадку не підписання споживачем акта до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даними щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.

Згідно з п. 4.1 Договору ціна на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн, крім того ПДВ за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 501,97 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, - 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 552,167 грн, крім того ПДВ 20% - 110,433, всього з ПДВ - 662,60 грн за 1000 куб. м.

Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, за цим Договором становить 17 052,60 грн.

За умовами п. 5.1 Договору споживач здійснює розрахунок за фактично переданий природний газ грошовими коштами на рахунок постачальника, зазначений у розділі 14 цього Договору, відповідно до акта приймання-передачі природного газу, оформленого з боку постачальника та надісланого споживачу у порядку, визначеному підпунктом 3.5.2 пункту 3.5 Договору, - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання (передача) природного газу.

У разі відсутності акта/актів приймання-передачі природного газу, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.

Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Пунктом 6.2 Договору визначено, що споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені пунктом 5.1 цього Договору.

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 Договору та/або строків оплати компенсації згідно з пунктом 8.4 Договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні втрати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Цей Договір набирає чинності з дати, зазначеної в письмовій Згоді на приєднання до Договору постачання природного газу постачальника, надісланої споживачу відповідно до пункту 1.7 Договору, та діє до дати, зазначеної у цій Згоді на приєднання до Договору постачання природного газу включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Припинення Договору можливе за взаємною згодою сторін в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Постачання природного газу споживачу згідно з цим Договором здійснюється з врахуванням умов, зазначених у пунктах 2.1 та 3.3 цього Договору (п. 13.1 Договору).

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу природній газ обсягом 0,86826 тис. м3 на загальну суму 14 806,08 грн із ПДВ, про що складено Акт приймання-передачі природного газу за березень 2026 року б/н від 10 квітня 2026 року, направлено на адресу відповідача за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно.ЕДО» (https://vchasno.ua), однак залишено відповідачем без підпису та погодження.

08 травня 2026 року відповідачем частково оплачено отриманий у березні 2026 року природний газ шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача грошових коштів в сумі 10 231,56 грн.

Позивач звернувся до відповідача із Вимогу вих. 125/2/2/2-14499 від 05 травня 2026 про сплату боргу в сумі 4 574,52 грн за поставлений у березні 2026 року природний газ, яка залишена відповідачем без розгляду та подальшої відповіді.

Також, з метою визначення обсягів поставленого за Договором природного газу, у відповідності до п. 3.5.4 Договору, позивач звернувся до Оператора ГТС із Запитом № 125/9/2/2-17187 від 15.06.2026, у відповідь на який, Оператор ГТС надав Відповідь № ТОВВИХ-26-12711 від 22.06.2026 з Витягом з Інформаційної платформи інформації щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0001277FM00K в період з 01.03.2026 по 31.03.2026, відповідно до яких відповідачем у період з 01 по 31 березня 2026 року спожито природний газ в обсязі 0,86826 тис. м3, що відповідає даним, які відображені в Акті приймання-передачі природного газу за березень 2026 року б/н від 10 квітня 2026 року.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань, оплату отриманого газу здійснив лише частково, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 4 574,52 грн, у зв`язку з чим позивачем вимушений був звернутись до суду з даним позовом.

Також у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 314,54 грн, 3% річних у розмірі 31,46 грн та інфляційні втрати у розмірі 128,54 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу за формою згідно з Додатком №3 до Договору, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акта надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує, з використанням КЕП/УЕП, електронної печатки (за наявності) та Сервісу електронного документообігу за посиланням https://vchasno.ua, та направляє споживачу підписаний уповноваженим представником постачальника акт приймання-передачі природного газу за відповідний розрахунковий період (далі також - акт) для його підписання споживачем.

Споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акта зобов`язується підписати акт уповноваженим представником споживача.

Після підписання сторонами актів приймання-передачі природного газу, замовлені обсяги природного газу за Договором вважаються скоригованими та не потребують внесення додаткових змін до Договору. Для підтвердження обсягу фактично переданого газу у відповідному розрахунковому періоді (розрахункових періодах) Постачальник надає Споживачу акт звірки у порядку та строки, визначені пунктом 2.6 Договору.

У випадку не підписання споживачем акта до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даними щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу природній газ обсягом 0,86826 тис. м3 на загальну суму 14 806,08 грн із ПДВ, про що складено Акт приймання-передачі природного газу за березень 2026 року б/н від 10 квітня 2026 року, направлено на адресу відповідача за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно.ЕДО» (https://vchasno.ua), однак залишено відповідачем без підпису та погодження.

З метою визначення обсягів поставленого за Договором природного газу, у відповідності до п. 3.5.4 Договору, позивач звернувся до Оператора ГТС із Запитом № 125/9/2/2-17187 від 15.06.2026, у відповідь на який, Оператор ГТС надав Відповідь № ТОВВИХ-26-12711 від 22.06.2026 з Витягом з Інформаційної платформи інформації щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0001277FM00K в період з 01.03.2026 по 31.03.2026, відповідно до яких відповідачем у період з 01 по 31 березня 2026 року спожито природний газ в обсязі 0,86826 тис. м3, що відповідає даним, які відображені в Акті приймання-передачі природного газу за березень 2026 року б/н від 10 квітня 2026 року.

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову зазначає, що сам факт відображення певного обсягу в інформаційній платформі не може автоматично ототожнюватися з фактом поставки цього обсягу конкретним постачальником у конкретному розрахунковому періоді, а оскільки у період з 01 січня по 31 березня 2026 року на вузлі обліку природного газу відповідача була відсутня автоматична передача даних щодо фактичних обсягів споживання до Оператора газорозподільної системи та після усунення технічної несправності саме 31 березня 2026 року до Оператора ГРМ надійшли одразу всі накопичені показники за три місяці (січень, лютий, березень), однак у період з 01 січня по 28 лютого 2026 року постачання природного газу відповідачу здійснювалося постачальником останньої надії - Газопостачальною компанією «Нафтогаз України», а Договір з позивачем набув чинності лише 27 лютого 2026 року, і постачання здійснювалося виключно у березні, а відтак обсяг, який згодом був відображений у відповідних інформаційних даних, не може без додаткового дослідження розглядатися як обсяг, фактично спожитий відповідачем виключно протягом березня 2026 року.

Однак, враховуючи наявну в матеріалах справи відповідь від Оператора ГТС із Витягом з Інформаційної платформи, відповідно до якої постачальником природного газу відповідача є саме позивач - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», відсутність жодних доказів у матеріалах справи поставки означеного газу іншим постачальником - ГК «Нафтогаз України», про якого зазначає відповідач, як і відсутність доказів оплати за спожитий газ іншому постачальнику, з огляду на узгодження сторонами у п. 3.5.4 Договору порядку визначення спожитого відповідачем природного газу за умови непогодження Акта приймання-передачі природного газу, обсяг спожитого газу, є таким, що узгоджений сторонами відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а відтак підлягає оплаті.

Твердження ж відповідача про те, що загальна вартість Договору у розмірі 10 231,56 грн була сплачена відповідачем згідно платіжної інструкції від 06 травня 2026 року № 313 і позивач не може шляхом одностороннього виставлення рахунку або пред`явлення позову фактично змінити погоджені сторонами умови Договору про закупівлю та створити для бюджетної установи нове грошове зобов`язання, судом відхиляються, оскільки по-перше, природний газ споживався самим відповідачем, і відповідач не був позбавлений можливості обмежити споживання газу у відповідності до п. 2.4 Договору, а по-друге, саме споживач, згідно з п. 2.2 Договору є відповідальним за визначення необхідного обсягу природного газу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами п. 5.1 Договору споживач здійснює розрахунок за фактично переданий природний газ грошовими коштами на рахунок постачальника, зазначений у розділі 14 цього Договору, відповідно до акта приймання-передачі природного газу, оформленого з боку постачальника та надісланого споживачу у порядку, визначеному підпунктом 3.5.2 пункту 3.5 Договору, - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання (передача) природного газу.

У разі відсутності акта/актів приймання-передачі природного газу, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.

Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідачем в свою чергу, поставлений позивачем газ оплачено лише частково, на суму 10 231,56 грн.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості за поставлений газ у розмірі 4 574,52 грн за Договором, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки, матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем основного боргу у повному обсязі, а факт заборгованості відповідача перед позивачем за договором належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 4 574,52 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з неналежним виконання грошових зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 173,46 грн, 3% річних у розмірі 212,09 грн та інфляційні втрати в розмірі 847,36 грн.

Також у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 314,54 грн, 3% річних у розмірі 31,46 грн та інфляційні втрати у розмірі 128,54 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

За приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Частина 2 ст. 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 Договору та/або строків оплати компенсації згідно з пунктом 8.4 Договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні втрати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За результатами перевірки наданих позивачем розрахунків пені суд дійшов висновку про їх правомірність та арифметичну вірність, а отже позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 314,54 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за договором щодо оплати поставленого позивачем природного газу, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про їх правомірність та арифметичну вірність, а отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» в частині стягнення 3% річних в розмірі 31,46 грн та 128,54 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Координаційного центру з надання правничої допомоги (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 73; ідентифікаційний код: 38259562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код: 42399676) заборгованість у розмірі 4 574 (чотири тисячі п`ятсот сімдесят чотири) грн 52 коп., пеню у розмірі 314 (триста чотирнадцять) грн 54 коп., 3% річних у розмірі 31 (тридцять одна) грн 46 коп., інфляційні втрати у розмірі 128 (сто двадцять вісім) грн 54 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 05.10.2026

Суддя О.А. Грєхова