Рішення № 140307836, 02.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.10.2026Справа № 910/1386/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»

до фізичної особи-підприємця Мудрака Василя Никифоровича

про стягнення 21650,38 грн,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до фізичної особи-підприємця Мудрака Василя Никифоровича про стягнення 21650,38 грн (21000,00 грн боргу, 355,56 грн 3% річних, 294,82 грн інфляційних втрат).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов`язання щодо повернення 21000,00 грн.

Суд своєю ухвалою від 13.02.2026 залишив без руху позовну заяву.

Позивач у строк, встановлений судом, усунув недоліки позовної заяви

Суд своєю ухвалою від 19.02.2026 відкрив провадження у справі № 910/1386/26, постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач відзив на позов не подав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

12 серпня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (суборендар/Товариство) та фізична особа - підприємець Мудрак Василь Никифорович (орендар) уклали договір суборенди кіоску (МАФ) (далі - Договір-1), відповідно до умов якого орендар передає суборендареві у тимчасове платне користування МАФ (кіоск) за адресою: м. Київ, вул. Щербаківського Данила, загальною площею 20,05 м.кв., що належить орендодавцю на підставі договору оренди між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна спілка «БМТ» та фізичною особою-підприємцем Мудраком Василем Никифоровичем для передачі приміщення в суборенду.

Згідно з п. 3.1 Договору розмір орендної плати складає 21000 грн на місяць.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.3 Договору строк дії до 12.08.2017 з автоматичною пролонгацією на один рік на тих же самих умовах.

12.07.2016 Товариство сплатило на рахунок фізичної особи-підприємця Мудрака Василя Никифоровича 21000,00 грн за останній місяць оренди договору, що підтверджується платіжним дорученням № 2199 від 12.07.2016, де в призначені платежу зазначено оренда приміщення за останній місяць, м. Київ, вул. Щербаківського Данила, 45.

01 серпня 2019 року сторони уклали договір суборенди нежилих приміщень (далі - Договір-2), у п. 12.3 якого погодили, що договір суборенди від 12.08.2016 (попередній договір) є припиненим з дати укладання договору від 01.08.2019.

Строк дії Договору-2 до 01.07.2022 з можливістю подальшої пролонгації на умовах визначених п. 4.2. Договору.

Відповідно до п. 12.4 Договору-2 вся орендна плата, сплачена наперед за попереднім договором оренди зараховується в рахунок орендної плати за цим договором. При цьому орендна плата за останній місяць оренди за попереднім договором оренди зараховується в рахунок орендної плати за останній місяць оренди за цим договором.

Тобто, 21000,00 грн, які були сплачені за останній місяць оренди попереднього договору від 12.08.2016, зараховані в рахунок орендної плати за договором від 01.08.2019 як оплата за останній місяць оренди.

Згідно з п. 10.2 Договору-2 сторона має право достроково розірвати договір, письмово повідомивши про це іншу сторону не пізніше ніж за один календарний місяць до дати розірвання договору.

Протягом дії договорів позивач сплачував орендну плату, а 02.06.2025 сплатив 32500,00 грн орендної плати за червень 2025 року.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 04.06.2025 про розірвання Договору-2 з 30.06.2025.

30 червня 2025 року сторони склали акт приймання-передачі приміщення з оренди. Сторони зазначили, що одна до одної претензій не мають.

Відповідач не повернув 21000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України).

Наслідком припинення Договору є відсутність правових підстав для володіння коштами в частині невиконаного зобов`язання. Таким чином, виходячи з приписів п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України, вимоги про стягнення 21000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 355,56 грн 3% річних, 294,82 грн інфляційних втрат за період з 01.07.2025 по 22.01.2026.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивач подав належні докази понесення 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (договір про надання правової допомоги від 02.01.2026, акт наданої правової допомоги від 30.01.2026, ордер).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача судові витрати. Суд повертає позивачеві з Державного бюджету України 665,60 грн судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до фізичної особи-підприємця Мудрака Василя Никифоровича.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Мудрака Василя Никифоровича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код 37356833) 21000,00 грн боргу, 355,56 грн 3% річних, 294,82 грн інфляційних втрат, 2662,40 грн судового збору, 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код 37356833) з Державного бюджету України 665,60 грн судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

.

Суддя С. А. Ковтун