Рішення № 140307431, 15.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49605

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026м. ДніпроСправа № 904/7548/25

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., при секретарі судового засідання (помічник за дорученням судді) Карлікової К.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Кам`янської окружної прокуратури, 51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Ігнатія Ясюковича, буд. 2, код ЄДРПОУ/умовний код: 02909938 в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради, 51920, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пл. Петра Калнишевського, 2, код ЄДРПОУ 24604168

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНФ", 50008, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул.Соборна, буд.4, код ЄДРПОУ 43288066

про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки 1210400000:03:035:0274 у розмірі 884 213,19грн.

Представники сторін:

від прокуратури: Кочнєва Вікторія Сергіївна, посвідчення № 085154 від 17.04.2026р.

від позивача: Поршик Максим Вікторович, ордер №1504212 від 27.05.2026р.

від відповідача: Страх Євгеній Олегович, довіреність №01/09 від 01.09.2025р.

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Кам`янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНФ" про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0274 за період з 29.11.202 по 21.07.2025 у розмірі 884 213,19грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «ДНФ» як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0274, загальною площею 3,5640 га, розташованою за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вулиця Широка, будинок 351-В, до цього часу використовує земельну ділянку без укладеного договору оренди та зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування всією земельною ділянкою, тим самим збільшує вартість власного майна та протиправно позбавляє територіальну громаду міста Кам`янського в особі Кам`янської міської ради права на отримання доходу у вигляді орендної плати, грубо порушує права територіальної громади у сфері дотримання законного порядку платного користування земельними ділянками комунальної власності, належної реєстрації такого права, дотримання рівності усіх перед законом.

Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 09.01.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.02.2026 о 10:30год.

05.02.2026р. до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення.

06.02.2026р. до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження.

У судовому засіданні 06.02.2026р. оголошено перерву до 20.02.26р. о 10:30 год.

17.02.2026р. до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача, оскільки сам спір між відповідачем та Держгеокадастром щодо неправомірності дій останнього не має жодного впливу на спір щодо стягнення коштів за користування землею та лише буде призводити до затягування розгляду даної справи та відтермінування обов`язку відповідача по сплаті орендних платежів за користування земельною ділянкою. Крім того вказує, що сам по собі витяг з НГО по земельній ділянці, як і первинні данні які застосовуються Держгеокадастром при розрахунку НГО по кожній земельній ділянці у місті Кам`янське, розраховуються в автоматичному режимі та на підставі затвердженої рішеннями КМР №1975-44/VII від 09.07.2020 року та №41-03/VIII від 18.12.2020 року, технічної документації, яка є безспірною.

18.02.2026р. до суду через систему «Електронний суд» від представника прокуратури надійшли заперечення на клопотання відповідача, в яких зазначає, що розрахунок недоотриманої орендної плати за користування ТОВ «ДНФ» земельною ділянкою з кадастровим номером 1210400000:03:035:0274 (безпідставно збережених коштів у розмірі належної до сплати орендної плати) за фактичний період використання землекористувачем земельної ділянки, а саме за період з 29.11.2024 по 21.07.2025 (з моменту закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки до дня продажу нерухомого майна), здійснений на підставі даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з витягами №НВ-9959503172024, №НВ-1202450052025, рішення Кам`янської міської ради від 22.06.2018 № 1105-25/VII «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста». Надані до позовної заяви витяги №НВ-9959503172024, №НВ-1202450052025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зокрема містять кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої надано витяг, а також нормативну грошову оцінку земельної ділянки у гривнях. Вказаної інформації цілком достатньо для обчислення розміру орендної плати. З огляду на відсутність об`єктивних перешкод для встановлення і оцінки обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, зупинення розгляду справи № 904/7548/25 не буде сприяти завданню господарського судочинства щодо своєчасного захисту державних інтересів на поповнення бюджету, сприятиме необґрунтованому затягуванню з надуманих відповідачем підстав та призведе до затягування строків розгляду справи.

20.02.2026р. до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів у справі.

20.02.2026р. до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, де вказує, що враховуючи, що Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське Дніпропетровської області, видавник: ТОВ «КМІС», була виконана на підставі Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016 та Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213 (далі Методика №213), якими визначено механізм проведення нормативної грошової оцінки земель та вимоги до її складу, а не Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 року № 1147, застосуванню у спірних правовідносинах підлягають норми, чинні на момент виконання технічної документації. Отже, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1210400000:03:035:0274 у витягах № НВ-9959503172024 від 18.12.2024 року, № НВ-1202450052025 від 09.12.2025 року із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок виготовлена відділом ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області по новій Методиці не відповідає технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське Дніпропетровської області, виготовленої згідно з договором №1 від 16.06.2020, видавник: ТОВ «КМІС», м. Кам`янське 2020, затвердженої рішенням Кам`янської міської ради 44 сесії VII скликання від 09.07.2020 №1975-44/VII «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське станом на 01.01.2020» та Методиці нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213. Крім того вказує, що враховуючи, що на вказана земельна ділянка використовувалася ТОВ «ДНФ» в тому числі у зв`язку з переходом права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, то розмір плати яку мала отримувати Кам`янська міська рада згідно власного прийнятого рішення повинна була б становити саме 3% від нормативної грошової оцінки, а не 4% як наводиться у позовній заяві.

В засіданні 20.02.2026р. оголошено перерву до 09.03.26р. о 09:15 год.

25.02.2026р. до суду через систему «Електронний суд» від представника прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що розрахунок недоотриманої орендної плати за користування ТОВ «ДНФ» земельною ділянкою з кадастровим номером 1210400000:03:035:0274 (безпідставно збережених коштів у розмірі належної до сплати орендної плати) за фактичний період використання землекористувачем земельної ділянки, а саме за період з 29.11.2024 по 21.07.2025 (з моменту закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки до дня продажу нерухомого майна), здійснений на підставі даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з витягами №НВ-9959503172024, №НВ-1202450052025, рішення Кам`янської міської ради від 22.06.2018 № 1105-25/VII «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста». Надані до позовної заяви витяги №НВ-9959503172024, №НВ-1202450052025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зокрема містять кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої надано витяг, а також нормативну грошову оцінку земельної ділянки у гривнях. Вказаної інформації цілком достатньо для обчислення розміру орендної плати. Вказана нормативна грошова оцінка діє на сьогоднішній день і використовується органами Держгеокадастру для видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку. На думку прокурора, Відповідач помилково посилається на п. 1 Додатку № 1 Рішення Кам`янської міської ради від 22.06.2018 №1105-25/VII, відповідно до якого за земельні ділянки, що використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено ставка земельного податку становить 3% від їх нормативної грошової оцінки.

У судовому засіданні 09.03.2026р. з`явились представники всіх сторін, розглянуто клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Ухвалою суду від 09.03.2026р. зупинено провадження у справі №904/7548/25 до набрання законної сили судовим рішенням по справі №160/1941/26.

07.05.2026р. до суду через систему «Електронний суд» від представника прокуратури надійшло клопотання, в якому просить суд поновити провадження у справі № 904/7548/25. В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0274 є належним та допустимим доказом, що підтверджують дані про нормативну грошову оцінку (вартість земельної ділянки), а інформація (дані), визначена у цих витягах, є обов`язковою під час проведення розрахунку (визначення) орендної плати, суми, яку мав отримати власник земельної ділянки за звичайних умов. Наявні у матеріалах справи докази дозволяють надати їм оцінку без очікування результатів розгляду ініційованих відповідачем інших судових справ. У межах справи №904/7548/25 на підставі доданих документів суд може самостійно встановити наявність чи відсутність обставин, які слугує підставою для стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки, дати оцінку поданим сторонами доказам та зробити висновок про задоволення чи відмову в задоволенні позову. Крім того зазначає, що з огляду на можливе затягування розгляду справи внаслідок тривалого проведення експертизи, що негативно впливає не лише на права та інтереси сторін, а й на публічні інтереси територіальної громади. Крім того, тривалість експертизи не відповідає принципу розумності строків судового розгляду та порушує баланс між необхідністю проведення експертного дослідження і правом сторін на своєчасний розгляд справи.

Ухвалою суду від 20.05.2026р. поновлено провадження у справі № 904/7548/25 та призначено підготовче засідання на 22.06.2026р. о 12:30год.

22.06.2026р. до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання з`явився представник прокуратури, представники позивача та відповідача не з`вились.

Ухвалою суду від 22.06.2026р. було відкладено підготовче засідання на 16.07.2026р.

У судове засідання з`явились представник прокуратури та представник позивача, представник відповідача не з`явився. Про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

Ухвалою суду від 16.07.2026р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд по суті на 13.08.2026р. о 14:30год.

У судове засідання з`явилися представники всіх сторін. Оголошена перерва до 08.09.2026р. о 10:30год.

13.08.2026р. до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли письмові додаткові пояснення.

08.09.2026р. до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання з`явились представник прокуратури та представник позивача, представник відповідача не з`явився. Про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

Ухвалою суду від 08.09.2026р. відкладено розгляд справи по суті на 15.09.2026р. о 11:30год.

У судове засідання з`явилися представники всіх сторін. Оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

ВСТАНОВИВ:

Як вказує прокурор, Кам`янською окружною прокуратурою встановлено, що на території м.Кам`янське Дніпропетровської області ТОВ «ДНФ» (код ЄДРПОУ 43288066) використовує з 29.11.2024 без правовстановлюючих документів земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:03:035:0274, загальною площею 3,5640 га, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вулиця Широка, будинок 351-В.

Матеріалами справи встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1210400000:03:035:0274, загальною площею 3,5640 га, розташована за адресою: дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вулиця Широка, будинок 351-В, належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Кам`янського.

На зазначеній земельній ділянці розташований комплекс будівель та споруд, до складу якого входять, зокрема: будівля прохідної КПП 1, Б-1, загальною площею 61.1 кв. м; побутова будівля, В-1, загальною площею 50,8 кв. м; контрольнопропускний пункт №4, Г-1, загальною площею 14,8 кв. м; склад пропану, Д-1, загальною площею 55,6 кв. м; санітарно - гігієнічний комплекс, Е-1, загальною площею 33,7 кв. м; склад, Ж-1, загальною площею 7,1 кв. м; трансформаторна підстанція, З-1, загальною площею 32,5 кв. м; навіс, і споруди, №5,7-15; майданчики, № 2-4; дорога, № 6; тротуар I.

До 16.09.2020 зазначені об`єкти нерухомого майна належали на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «КИ.МОД».

На підставі рішення Дніпродзержинської міської ради № 1145-57/VI від 28.11.2014 (а.с.175, Т.1) між Дніпродзержинською міською радою та ТОВ «КИ.МОД» 02.02.2015 укладено договір оренди земельної ділянки № 13027 (а.с.172 зі зворотної сторони 174, Т.1).

За умовами цього договору ТОВ «КИ.МОД» передано у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:03:035:0274, площею 3,5640 га, для розміщення будівель та споруди.

Пунктом 3.1 договору визначено строк його дії до 28.11.2024.

Відповідно до пункту 3.2 договору орендар, який належно виконував обов`язки за договором, мав переважне право на його поновлення. Для реалізації такого права орендар повинен був не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір поновити його. Поновлення договору мало здійснюватися на підставі відповідного рішення орендодавця.

На теперішній час строк дії вищезазначеного договору оренди земельної ділянки від 02.02.2015 №13027 припинився 28.11.2024.

Утім, 16.09.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «КИ.МОД» (код ЄДРПОУ 39029760) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДНФ» (код ЄДРПОУ 43288066) укладено договір купівлі-продажу вищезазначених будівель та споруд, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 1210400000:03:035:0274 за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське (м. Дніпродзержинськ), вулиця Широка, будинок 351-В.

Право власності ТОВ «ДНФ» на придбані об`єкти нерухомого майна 16.09.2020 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 320887412104.

Отже, до ТОВ «ДНФ» перейшли права й обов`язки орендаря за чинним на той час договором оренди земельної ділянки № 13027 від 02.02.2015 в обсязі та на умовах, установлених для попереднього власника нерухомого майна.

Після затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янського сторони внесли зміни до договору оренди шляхом укладення 02.08.2021 додаткової угоди № 8776 (а.с.178, Т.1).

Для укладення цієї додаткової угоди Кам`янською міською радою використовувався витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 495 від 20.01.2021, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0274 становила 16 191 252,00грн. (а.с.179, Т.1)

У зазначеному витягу наведено такі показники: площа земельної ділянки - 35640 кв. м; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; код цільового призначення - 11.02, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Як вказує прокурор, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а тому використання будівель та споруд, які станом на 21.07.2025 належали ТОВ «ДНФ», неможливе без відповідної земельної ділянки.

Матеріали справи не містять рішення Кам`янської міської ради про поновлення договору оренди на новий строк, укладеного між Кам`янською міською радою та ТОВ «ДНФ» нового договору оренди або доказів державної реєстрації за ТОВ «ДНФ» іншого речового права на земельну ділянку після 28.11.2024.

Згідно з інформацією, наданою Департаментом комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради щодо укладених/діючих договорів оренди, діючий договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,5640 га за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вулиця Широка, будинок 351-В, кадастровий номер 1210400000:03:035:0274, в Департаменті не обліковується.

Водночас після закінчення строку дії договору оренди ТОВ «ДНФ» продовжувало бути власником розташованих на земельній ділянці будівель і споруд та фактично користувалося земельною ділянкою.

А тому, у зв`язку з користуванням відповідачем будівлями та спорудами, розташованими за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вулиця Широка, будинок 351-В, презюмується користування усією спірною земельною ділянкою. Разом з цим, у період з 29.11.2024 по 21.07.2025 між Кам`янською міською радою та ТОВ «ДНФ» не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0274, що сторонами не заперечується.

За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області №57531/504-36-04-05-11 від 18.12.2025р. (а.с.34, Т.1), відповідно до переліків договорів оренди землі, наданих Кам`янською міською радою у відповідності до вимог пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутні відомості стосовно оформлення документів на землю ТОВ «ДНФ» (ЄДРПОУ 43288066) плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210400000:03:035:0274, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Широка, 351В. ТОВ «ДНФ» (ЄДРПОУ 43288066) зареєстровано платником земельного податку в Кам`янській державній податковій інспекції ГУ ДПС у Дніпропетровській області. ТОВ «ДНФ» (код ЄДРПОУ 43288066) був власником об`єкту нерухомого майна, який знаходиться за адресою: м.Кам`янське, вул. Широка, буд. 351В з 16.09.2020 по 22.07.2025. Податкові декларації з плати за землю за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210400000:03:035:0274, яка знаходиться за адресою: м.Кам`янське, вул. Широка, буд. 351В ТОВ «ДНФ» (код ЄДРПОУ 43288066) не надавались, податкові зобов`язання не задекларовані. Згідно з даними інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу за ТОВ «ДНФ» (код ЄДРПОУ 43288066) податковий борг з земельного податку по м.Кам`янське станом на 01.12.2025 не облікований.

У межах компетенції на запит прокуратури Департаментом комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради проведено розрахунок недоотриманої орендної плати за користування ТОВ «ДНФ» земельною ділянкою з кадастровим номером 1210400000:03:035:0274 (безпідставно збережених коштів у розмірі належної до сплати орендної плати) за фактичний період використання землекористувачем земельної ділянки, а саме за період з 29.11.2024 по 21.07.2025 (з моменту закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки до дня продажу нерухомого майна), даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з витягами №НВ-9959503172024, №НВ-1202450052025, коефіцієнту індексації НГО за даними офіційного веб-сайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (http://land.gov.ua), рішення Кам`янської міської ради від 22.06.2018 № 1105-25/VII «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста».

Отже, у зв`язку з вищезазначеними обставинами, прокурор звернувся з даною позовною заявою, якою просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0274 за період з 29.11.2024 по 21.07.2025 у розмірі 884 213,19грн.

Згідно із частиною першою статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Стаття 2 Закону України "Про оренду землі" зазначає, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Так, за частиною першою статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Стаття 125 Земельного кодексу України передбачає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною першою статті 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. З моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною другою статті 120 ЗК України.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що особа, яка набула права власності на це майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже договір оренди не підлягає розірванню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 922/510/19.

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, до якого переходить право оренди, набуває право оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/3655/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, від 29.11.2018 у справі № 915/1416/17, від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15, від 27.02.2019 у справі № 913/661/17 від 06.03.2019 у справі № 914/2687/17, від 04.06.2019 у справі №914/1925/18, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19.

Враховуючи викладене, після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також право оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки (подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 920/675/17, від 26.11.2019 у справі №917/92/19, від 18.02.2020 у справі № 907/132/19).

Вищенаведені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Матеріалам підтверджується, що відповідач як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0274 загальною площею 3,5640 га, розташованою за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вулиця Широка, будинок 351-В, до цього часу використовує земельну ділянку без укладеного договору оренди та зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування всією земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що положення глави 83 «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» Цивільного кодексу України застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Фактичні користувачі земельної ділянки, які без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегли у себе кошти, які мали заплатити за користування нею, зобов`язані повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Отже, оскільки до моменту оформлення власниками об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Як вже зазначалось вище, на запит прокуратури Департаментом комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради проведено розрахунок недоотриманої орендної плати за користування ТОВ «ДНФ» земельною ділянкою з кадастровим номером 1210400000:03:035:0274 (безпідставно збережених коштів у розмірі належної до сплати орендної плати) за фактичний період використання землекористувачем земельної ділянки, а саме за період з 29.11.2024 по 21.07.2025 (з моменту закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки до дня продажу нерухомого майна), даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з витягами №НВ-9959503172024, №НВ-1202450052025, коефіцієнту індексації НГО за даними офіційного веб-сайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (http://land.gov.ua), рішення Кам`янської міської ради від 22.06.2018 № 1105-25/VII «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста».

Однак, відповідачем вказується, що нормативно грошові оцінки земельної ділянки зазначені у витягах № НВ-9959503172024 від 18.12.2024 року, к.н. 1210400000:03:035:0274 у розмірі 31 052 756,88 грн. та № НВ-1202450052025 від 09.12.2025 року, к.н. 1210400000:03:035:0274 у розмірі 34 765 078,95 грн. є завищеними.

Також вказував, що доказом цього, буде слугувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/1941/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНФ" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа: Кам`янська міська рада про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Утім, як встановлено судом, рішення по вищезазначеній справі не прийнято.

Верховний Суд у постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 наголосив, що позивач у такому спорі повинен довести не лише факт користування сформованою земельною ділянкою, а й обґрунтованість розрахунку стягуваної суми, а докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

Щодо розрахунку заборгованості відповідача, належних доказів нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також поданих прокурором розрахунків.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з пунктом 284.1 статті 284 Податкового кодексу України, органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території.

У пункті 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на якій індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основною для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативно - правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (статті 13 цього Закону); нормативно - грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Частиною другою статті 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з частиною третьою статті 23 цього Закону, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері земельних відносин.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів № 489 (зі змінами та доповненнями, який діяв у відповідний період). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу II Порядку № 489).

Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн=(В*Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК (пункт 3 розділу II Порядку № 489). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов`язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (пункти 7, 9, 10 Порядку № 489).

Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема вказано: "Витяг сформовано" із зазначенням дати його формування.

Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 (п. 7.19), постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, постанова Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, постанова Верховного Суду від 14.09.2022 у справі №904/4933/15, постанова Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 751/1543/19).

Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України "Про адміністративні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 "Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг", що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.

Так, згідно з підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земель.

Пунктом 162 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюють під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.

Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативно грошову оцінку земель.

Відповідно до пункту 179 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надають органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.

Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

Отже, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Отже, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку.

З огляду на те, що земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98-103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

За правовим висновком, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 646/4738/19, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

В матеріалах справи міститься:

- витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-9959503172024 від 18.12.2024р., відповідно до якого НГО становить 31 052 756,88грн. (а.с.32, Т.1);

- витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-1202450052025 від 09.12.2025р., відповідно до якого НГО становить 34 765 078,95грн. (а.с.32 зі зворотної сторони, Т.1).

Матеріали даної справи не містять доказів, що дані витяги скасовані або визнані такими, що є протиправними та неправомірними.

Рішенням Кам`янської міської ради №1105-25/VII від 22.06.2018 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста» встановлено на території міста ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю (додаток 1), зокрема для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (пункт 11.02.), в розмірі 4,000 (а.с.25-31, Т.1).

Отже, нормативне регулювання та умови, фактично застосовані сторонами до тієї самої земельної ділянки до припинення договору, узгоджено підтверджують ставку орендної плати 4 %.

Матеріали справи не містять доказів зміни цільового призначення земельної ділянки або встановлення у спірний період для земель із кодом 11.02 орендної ставки 3 %.

Розрахунок за період з 29.11.2024 до 31.12.2024:

нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2024 рік становить 31 052 756,88грн.

31 052 756,88грн. х 4,0 % = 1 242 110,28грн. - річна орендна плата.

1 242 110,28грн./12 міс.= 103 509,19грн. - за 1 місяць 2024 року;

103 509,19грн./30дн. х 2 дн. = 6 900,61грн. - за листопад 2024 року.

Загальний розмір безпідставно збережених коштів за період з 29.11.2024 до 31.12.2024 становить 110 409,80грн.

Розрахунок за період з 01.01.2025 до 21.07.2025:

нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2025 рік становить 34 765 078,95грн.

34 765 078,95грн. х 4,0 % = 1 390 603,16грн. - річна орендна плата;

1 390 603,16грн./12 міс.= 115 8883,60грн. - за 1 місяць 2025 року;

115 8883,60грн. х 6 міс. = 695 301,60грн. - за 6 місяців 2025 року;

115 8883,60грн./30дн. х 21 дн. = 81 118,52грн. - за липень 2025 року;

Загальний розмір безпідставно збережених коштів за період з 01.01.2025 до 21.07.2025 становить 776 420,12грн.

За результатами перевірки розрахунку орендної плати, поданого прокурором, суд встановив його правильність та відповідність вимогам чинного законодавства.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідач за період з 29.11.2024р. по 21.07.2025р. безпідставно зберіг кошти у розмірі 884 213,19грн.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно інших доводів сторін суд зазначає про таке.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором слід зазначити наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За змістом частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Ключовим для застосування норм ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та визначення згаданого елемента є поняття «інтерес держави».

У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У позовні заяві прокурор вказує, що суспільний інтерес звернення прокуратури до суду із вказаним позовом полягає у тому, що внаслідок недотримання вимог земельного законодавства щодо необхідності внесення орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної форми власності завдано шкоди інтересам держави в особі територіальної громади, що підриває фінансову автономію громади.

Як відомо, плата за землю в Україні є частиною податку на майно, який включає земельний податок та орендну плату за земельні ділянки, у тому числі комунальної форми власності, та є основним джерелом наповнення бюджетів для територіальних громад, у тому числі і територіальної громади міста Кам`янського. У масштабах місцевого бюджету кожна гривня має вагоме значення, особливо з урахуванням того, що фінансова стабільність територіальних громад безпосередньо залежить від системного та повного надходження всіх передбачених законом платежів. Плата за землю один із основних джерел наповнення бюджету будь-якої громади, і її несплата, навіть у відносно невеликому розмірі, у підсумку негативно впливає на загальний баланс надходжень і витрат. Саме за рахунок цих коштів органи місцевого самоврядування мають змогу забезпечувати належне функціонування всіх важливих сфер життєдіяльності міста: підтримувати та розвивати об`єкти соціальної інфраструктури, фінансувати заклади освіти, культури, охорони здоров`я, комунальні служби, а також реалізовувати програми з благоустрою території та покращення якості життя мешканців. Особливу актуальність ці надходження набувають в умовах воєнного стану.

Водночас, недоотримання запланованих надходжень, зокрема від плати за землю, на які територіальна громада міста Кам`янського обґрунтовано розраховувала, суттєво обмежує фінансові можливості громади, ускладнює реалізацію запланованих проектів і стримує її подальший розвиток.

Як висновок, вказана позовна заява стосується питання права, яке становить фундаментальний суспільний інтерес, оскільки ненадходження плати за використання земель комунальної власності позбавляє територіальну громаду міста Кам`янського економічної стабільності, можливості профінансувати заплановані видатки в необхідному обсязі, належного фінансування необхідних сфер життєдіяльності громади, а тому відповідає ознаці виключності випадку, що вимагає захисту прокурором інтересів держави.

Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 08.02.2019 у справі № 915/20/18 викладено правову позицію про те, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Конституція України визначає, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України (ст. 140 Конституції України).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські рада є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до статті 142 Конституції України, статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів.

До повноважень міських рад у галузі земельних відносин згідно зі ст. ст. 12, 83, 122 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.

Отже, органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Кам`янська міська рада, як розпорядник земельних ділянок комунальної власності на території міста Кам`янського, суб`єкт, уповноважений на здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель на території міста Кам`янського, та зобов`язана здійснювати захист комунальних майнових прав.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

На виконання частин третьої, четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Кам`янською окружною прокуратурою направлено на адресу Кам`янської міської ради запит запит від 02.12.2025 за № 56-8364ВИХ-25 про наявність порушень майнових прав територіальної громади та про надання інформації про вжиті заходи претензійнопозовного характеру щодо стягнення з ТОВ «ДНФ» безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки, розташованої за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вулиця Широка, будинок 351-В. Також Кам`янська окружна прокуратура пропонувала Кам`янській міській раді вирішити питання щодо захисту інтересів держави та територіальної громади шляхом пред`явлення відповідного позову про стягнення безпідставно збережених коштів з ТОВ «ДНФ».

Листом від 10.12.2025 № 07-07/1526 виконавчий орган Кам`янської міської ради департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно надав окружній прокуратурі розрахунок безпідставно збережених коштів за користування земельної ділянки та повідомив про те, що Кам`янська міська рада має велике навантаження у судах різних інстанцій щодо захисту інтересів територіальної громади міста в особі Кам`янської міської ради, що існує великий дефіцит фінансування, що призводить до затримки по сплаті судового збору для звернення до суду з позовом про стягнення недоотриманих сум орендної плати, та вважає за доцільне подальше вжиття заходів цивільно-правового характеру (подання позову) щодо стягнення безпідставно збережених коштів за оренду земельної ділянки проводити органами прокуратури.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

Європейський суд з прав людини у справі "Мантованеллі" проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у сумі 10 610,66грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНФ", 50008, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул.Соборна, буд.4, код ЄДРПОУ 43288066 на користь Кам`янської міської ради (реквізити отримувача: р/р UA518999980314030611000004573, отримувач: ГУК у Дніпропетровській області/ м.Кам`янське/24062200, код отримувача ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету: 24062200, код банку 899998) безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0274 за період з 29.11.2024 по 21.07.2025 у розмірі 884 213,19грн. (вісімсот вісімдесят чотири тисячі двісті тринадцять гривень 19 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНФ", 50008, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул.Соборна, буд.4, код ЄДРПОУ 43288066 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код за ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір у розмірі 10 610,66грн. (десять тисяч шістсот десять гривень 66коп.).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.10.2026

Суддя С.П. Панна