Рішення № 140307430, 05.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026м. ДніпроСправа № 904/4735/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Мороза А.О. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 29, офіс 504; ідентифікаційний код 32688148)

до Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (03037, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 39/1; ідентифікаційний код 05416892)

про стягнення 1 045 847 грн. 50 коп.

Представники:

від позивача: Торбученко Д.О. - представник (самопредставництво);

від відповідача: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№3551/26 від 06.08.2026) до Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" про стягнення 1 045 847 грн. 50 коп. - заборгованості, що складає 883 792 грн. 23 коп. - заборгованості за теплову енергію, поставлену відповідно до умов Договору від 01.11.2017 №080524 про постачання теплової енергії, 11 778 грн. 35 коп. - 3% річних, 32 310 грн. 68 коп. - інфляційних нарахувань та 117 966 грн. 24 коп. - пені.

Також просить стягнути з відповідача 12 550 грн. 17 коп. - судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, яке відбудеться 09.09.2026 о 16:00 год.

У судове засідання 09.09.2026 представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2026 продовжено підготовче провадження в межах розумного строку, відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 29.09.2026 о 15:30 год.

У судове засідання 29.09.2026 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 05.10.2026 о 15:00 год.

У судове засідання 05.10.2026 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

При цьому, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Слід відзначити, що ухвали суду у справі, що розглядається, направлялися до електронного кабінету відповідача, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи, а саме:

- ухвала від 11.08.2026 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету відповідача 12.08.2026 о 04:02 год. (а.с.51);

- ухвала суду від 09.09.2026 доставлена до електронного кабінету відповідача 15.09.2026 о 04:00 год. (а.с.58);

- ухвала суду від 29.09.2026 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті доставлена до електронного кабінету відповідача 01.10.2026 о 10:14 год. (а.с. 65).

Ухвалою суду від 11.08.2026, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 05.10.2026 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Отже, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів оплати пені, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Комунальним підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, як теплопостачальною організацією, та відповідачем - Державним підприємством - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор", як споживачем, було укладено договір від 01.11.2017 №080524 про постачання теплової енергії (надалі - Договір, а.с. 14-15), відповідно до пункту 1.1 якого теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію, а споживач зобов`язується одержати та сплатити теплопостачальній організації її вартість за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах, передбачені цим договором.

За умовами пункту 2.1 Договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення та вентиляцію-в період опалювального сезону (172 доби);

- гаряче водопостачання відповідно з виробничою програмою Теплопостачальної організації;

- технологічні потреби відповідно з виробничою програмою споживача;

- кондиціонування повітря по мірі необхідності.

Рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчим органом відповідної місцевої ради, виходячи з кліматичних умов. Опалювальний період згідно Наказу №620/378 від 10.12.2008, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2008 за номером 1310/16001 "Про затвердження Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду", починається при наявності стійкої середньодобової температури зовнішнього повітря протягом трьох послідовних діб +80С (восени) і закінчується при підвищенні середньодобової температури зовнішнього повітря протягом трьох послідовних діб +8 0 С (навесні) (пункт 2.2 Договору).

За умовами пункту 3.2.2 Договору споживач теплової енергії зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. На кінець опалювального сезону, календарного року проводити звіряння розрахунків з теплопостачальною організацією.

Згідно з пунктом 3.2.3 Договору споживач теплової енергії зобов`язується щомісячно повертати теплопостачальній організації підписаний споживачем або представником споживача та належним чином оформлений Акт прийому-передачі теплової енергії. В разі незгоди визначеним теплопостачальною організацією обсягом поставленої теплової енергії за відповідний розрахунковий період, споживач зобов`язаний надати на адресу теплопостачальної організації мотивоване заперечення (з контр розрахунком спожитої теплової енергії, або з відповідним актом, про встановлення факту, складеного за участю теплопостачальної організації) в письмовому вигляді протягом 7 (семи) календарних днів з моменту одержання Акту приймання-передачі теплової енергії.

За умовами пункту 3.2.8 Договору споживач теплової енергії зобов`язується встановити прилади обліку теплової енергії, для комерційного обліку, на підставі технічних умов, виданих теплопостачальною організацією. Облік теплової енергії здійснюється з моменту підписання акту про його прийняття в експлуатацію.

Відповідно до пунктом 5.2 Договору облік споживання теплової енергії проводиться по приладам обліку, встановленого на вводах опалення вул. Воскресенська, 24 чи розрахунковим способом.

Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в додатку 2 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку (пункт 5.4 Договору).

Згідно з пунктом 5.5 Договору споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до теплопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, до 27 числа поточного місяці.

При відсутності приладів обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді (пункт 5.9 Договору).

За умовами пунктів 6.1, 6.2 Договору тарифи на теплову енергію, що споживається за цим договором встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України. Згідно з Постановою Національної комісіє, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), тариф для розрахунку по цьому договору складає: теплова енергія 1 Гкал- 1 1559,04 грн (без ПДВ), 1870,85 грн (з ПДВ).

Відповідно до пункту 7.1 Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

У пункті 7.2 Договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) прийому-передачі теплової енергії по формі додатку 4. Отриманий акт прийому-передачі теплової енергії споживач або представник споживача повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі десяти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

- при отриманні нарочним дата вручення представнику споживача;

- при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа ( по місту 3 дні, по області 5 днів, по Україні 7 днів). При поверненні підприємством зв`язку рекомендованого листа з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що споживач повідомлений про направлені документи.

У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту прийому-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у вищезазначений термін, акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Згідно з пунктом 7.3 Договору споживач зобов`язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати теплопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, за власним платіжним дорученням з зазначенням періоду, за який він сплачує.

Пунктом 7.4 Договору передбачено, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку теплопостачальної організації, яка зобов`язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

У разі наявності заборгованості за минулі періоди сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, зараховується в погашення заборгованості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем (пункт 7.5 Договору).

Відповідно до пункту 7.6 Договору якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду, це перевищення оплачується споживачем протягом 5 днів після закінчення розрахункового місяця;

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку, а переплата зараховується в рахунок наступних платежів.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.11.2020 року, але в будь якому випадку до повного виконання фінансових зобов`язань (пункт 11.1 Договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (пункт 11.5 Договору).

У додатку № 1 до Договору сторони узгодили, що по об`єкту за адресою: вул. Воскресенська (Леніна), 24, опалювальна площа якого складає 1689,9 кв.м:

- річний обсяг теплового навантаження на опалення становить 259,56 Гкал/рік;

- середньомісячне теплове навантаження в опалювальному сезоні (на - 0,2 0 С) становить 45, 94 Гкал/міс;

- теплове навантаження на гаряче водопостачання відсутнє.

У матеріалах справи наявні копії розпоряджень Дніпровського міського голови про початок та закінчення опалювального сезону (а.с. 34), а саме:

- розпорядження Дніпровського міського голови від 30.10.2025 № 1-30/10-р "Про початок опалювального сезону 2025 - 2026 рр. у м. Дніпрі";

- розпорядження Дніпровського міського голови від 20.03.2026 № 1-20/3-р "Про закінчення опалювального сезону 2025 - 2026 рр. у м. Дніпрі".

Як вбачається, на виконання умов Договору позивач у період з листопада 2025 року по березень 2026 року поставив відповідачу теплову енергії на загальну суму 883 792 грн. 23 коп.

На підтвердження зазначеного факту позивачем суду надано наступні документи:

1) підписані сторонами акти прийому-передачі теплової енергії № 080524 (а.с. 22-24):

- від 30.11.2025 за листопад 2025 на суму 86 586 грн. 30 коп.;

- від 31.12.2025 за грудень 2025 на суму 197 694 грн. 59 коп.;

- від 31.01.2026 за січень 2026 на суму 244 327 грн. 19 коп.;

- від 28.02.2026 за лютий 2026 на суму 230 858 грн. 53 коп.;

- від 31.03.2026 за березень 2026 на суму 124 325 грн. 62 коп.;.

2) рахунки № 080524 (а.с.24-зворотна сторона-26):

- від 30.11.2025 за листопад 2025 на суму 86 586 грн. 30 коп.;

- від 31.12.2025 за грудень 2025 на суму 197 694 грн. 59 коп.;

- від 31.01.2026 за січень 2026 на суму 244 327 грн. 19 коп.;

- від 28.02.2026 за лютий 2026 на суму 230 858 грн. 53 коп.;

- від 31.03.2026 за березень 2026 на суму 124 325 грн. 62 коп.

Крім того, позивачем надано роздруківки щодо направлення рахунків та актів на електронну скриньку відповідача у період з 12.12.2025 по 07.04.2026 (а.с. 28-30).

Також позивачем надано копію вкладення у цінний лист на ім`я відповідача, списку згрупованих відправлень, фіскального чеку та супровідного бланку (поштове відправлення №0505657749316), з яких вбачається, що на адресу відповідача 09.07.2025 було надіслано досудову вимогу, рахунки та акти за спірний період, а також акт звіряння від 31.05.2026 за спірний період (а.с. 30-зворотна сторона-32).

Позивач зазначає, що відповідачу направлялись акти прийому-передачі теплової енергії та рахунки на їх оплату, акт звіряння взаємних розрахунків та досудова вимога, проте, вони залишились без відповіді, а заборгованість не погашеною станом на дату подання позовної заяви, що і стало причиною виникнення спору та звернення з позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач стверджує, що в результаті невиконання відповідачем зобов`язань із оплати за послуги з постачання тепла у опалювальні періоди з листопада 2025 року по березень 2026 року включно, заборгованість відповідача перед позивачем за вказаний період складає 883 792 грн. 23 коп.

Відповідач своїх зобов`язань з повної та своєчасної оплати теплової енергії, отриманої у період з листопада 2025 року по березень 2026 року, належним чином не виконав.

Як зазначено вище, остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов`язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Таким чином, строк оплати основного боргу є таким, що настав.

Доказів сплати заборгованості відповідачем не надано, матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії в опалювальні сезони у період з листопада 2025 по березень 2026 включно у розмірі 883 792 грн. 23 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування пені

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшеним у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 8.4.3 Договору у разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Як вбачається, позивачем за порушення відповідачем строку сплати за поставлену за Договором теплову енергію, нараховано пеню у розмірі 117 966 грн. 24 коп. за загальний період з 17.12.2025 по 31.07.2026 включно.

Суд погоджується з наданим розрахунком, вважає його арифметично правильним.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається, позивачем за порушення відповідачем строку сплати за поставлену за Договором теплову енергію, нараховано 3% річних у розмірі 11 778 грн. 35 коп., а також здійснено інфляційні нарахування у розмірі 32 310 грн. 68 грн. за загальний період з листопада 2025 по березень 2026 включно.

Суд погоджується з наданим розрахунком, вважає його арифметично правильним.

Отже, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 12 550 грн. 17 коп. - витрат на сплату судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 29, офіс 504; ідентифікаційний код 32688148) до Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (03037, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 39/1; ідентифікаційний код 05416892) про стягнення 1 045 847 грн. 50 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (03037, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 39/1; ідентифікаційний код 05416892) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 29, офіс 504; ідентифікаційний код 32688148) 883 792 (вісімсот вісімдесят три тисячі сімсот дев`яносто дві) грн. 23 коп. - заборгованості, 11 778 (одинадцять тисяч сімсот сімдесят вісім) грн. 35 коп. - 3% річних, 32 310 (тридцять дві тисячі триста десять) грн. 68 коп. - інфляційних нарахувань, 117 966 (сто сімнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят шість) грн. 24 коп. - пені та 12 550 (дванадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн. 17 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

05.10.2026