Ухвала суду № 140304675, 25.09.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/5712/26

провадження № 1-кс/405/3018/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2026м. Кропивницький

Слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12026120000000290, відомості про яке внесені 12.08.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, про арешт майна, -

встановив:

22.09.2026 до Подільського районного суду міста Кропивницького від заступника начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 надійшло клопотання про арешт майна, яке належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: земельну ділянку з кадастровим номером: 3221284800:03:009:0036, площею (га): 0,10002.

Клопотання про арешт майна слідчий обґрунтовує тим, що з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання виникла необхідність у накладенні арешту на належне підозрюваному ОСОБА_4 майно.

Слідчий у судове засідання не з`явився, звернувся із заявою, в якій просить розглянути клопотання про арешт майна за його відсутності, на його задоволенні наполягає.

Оскільки майно, яке слідчий просить арештувати, тимчасово не вилучалось, розгляд клопотання з метою забезпечення арешту майна здійснюється без повідомлення підозрюваного, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 172 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття осіб, належним чином повідомлених про місце та час розгляду клопотання, у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання слідчого про арешт майна, дослідивши матеріали, надані слідчим в обґрунтування клопотання, врахувавши письмову позицію слідчого, дійшов таких висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчими відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026120000000290, відомості про яке внесені 12.08.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

14.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Санкцією ч. 5 ст. 185 КК України передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, може підлягати конфіскації у підозрюваного як виду покарання.

Отже, заборона відчуження, розпорядження та/або користування майном є передбаченим законом змістом арешту, а конкретний обсяг обмеження правомочностей власника визначається слідчим суддею залежно від правової підстави та мети арешту, встановлених обставин кримінального провадження, з дотриманням вимог розумності та співрозмірності втручання у право власності.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.09.2026 № 493911594, земельна ділянка з кадастровим номером: 3221284800:03:009:0036, площею (га): 0,10002; на праві власності належить ОСОБА_4 .

Таким чином, матеріалами, доданими до клопотання, підтверджено належність зазначеного у ньому земельної ділянки підозрюваному ОСОБА_4 .

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Арешт майна пов`язаний із втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя відповідно до ст. 173 КПК України враховує правову підставу для арешту майна, можливість застосування конфіскації майна як виду покарання, належність майна підозрюваній, а також розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як убачається зі змісту клопотання, слідчий просить накласти арешт на належне підозрюваній майно з визначеною п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. При цьому в обґрунтування необхідності арешту слідчий зазначає про необхідність запобігання можливості приховування майна, його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі та відчуження.

З огляду на те, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 185 КК України, санкцією якої передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна, збереження належного йому майна у власності до остаточного вирішення кримінального провадження безпосередньо пов`язане з можливістю реального виконання судового рішення у разі призначення такого виду покарання.

За відсутності обмеження права розпорядження власник зберігає юридичну можливість змінити належність майна шляхом його відчуження, передачі іншим особам або вчинення інших правочинів, спрямованих на зміну його юридичної долі, що може ускладнити або унеможливити виконання можливого судового рішення в частині конфіскації майна.

Таким чином, заборона розпорядження зазначеним майном перебуває у безпосередньому зв`язку з метою арешту, передбаченою п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, та є достатнім засобом забезпечення можливого виконання покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Застосований спосіб арешту має відповідати меті його застосування та не створювати для власника обмежень, які не є необхідними для досягнення такої мети.

З урахуванням визначеної у клопотанні мети арешту слідчий суддя дійшов висновку, що достатнім для її досягнення є обмеження права розпорядження зазначеним майном, оскільки саме таке обмеження перешкоджає зміні його юридичної належності та забезпечує можливість виконання судового рішення у разі призначення покарання у виді конфіскації майна.

Застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження відповідає принципу розумності та співрозмірності, не створює для підозрюваної більшого обсягу обмежень, ніж це необхідно для досягнення мети арешту, та забезпечує справедливий баланс між правом особи на мирне володіння майном і завданнями кримінального провадження.

За наведених обставин клопотання слідчого про арешт майна є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 170-173, 369-372 КПК України,

постановив:

клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: земельну ділянку з кадастровим номером: 3221284800:03:009:0036, площею (га): 0,10002.

Заборонити розпорядження вказаною земельною ділянкою.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що арешт майна може бути скасований в порядку, визначеному статтею 174 КПК України.

Копію ухвали, негайно після її постановлення, направити ініціатору клопотання.

Ухвала може бути оскарження безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п`яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_5