Рішення № 140303648, 28.09.2026, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/220/26

Провадження № 2/630/297/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Сухорукова І.М.,

за участю секретаря Дубрової А.І.,

представника позивача Єпіхіна Ю.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Фінансова підтримка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому вказав, що 05.12.2016 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 907К про надання кредиту у сумі 199 955,09 грн, з процентною ставкою 29,99% річних строком на 60 місяців. 28.01.2020 року між позивачем та відповідачем укладено додатковий договір № 2 до кредитного договору № 907К від 05.12.2016 року, яким змінено вид кредитного договору на кредитний договір відновлювальної кредитної лінії № 907К, додатково надано транш у розмірі 92 000,00 грн. та продовжити строк дії договору на 36 місяців. Відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов`язання за кредитним договором та лише частково погасив існуючу заборгованість, в зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 400 364,43 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 193 699,73 грн, заборгованість за відсотками по кредиту 206 664,70 грн.

Ухвалою суду від 26.03.2026 р. було відкрито провадження у справі та її розгляд призначено у порядку загального позовного провадження.

Відповідач подав письмові пояснення щодо позовної заяви, де вказав, що позивач не надав доказів заборгованості та вірності її розрахунку. Відсутні первинні документи бухгалтерського обліку щодо кредитних правовідносин. Сума відсотків є завищеною та не відповідає п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» - щодо непропорційно великої суми компенсації понад 50% вартості продукції у разі невиконання зобов`язання за договором. Надані позивачем документи містять відомості щодо відповідача про внесення виручки 163000 грн, а також перерахування коштів на поточний рахунок НОМЕР_1 грн. Крім того, позовна заява надійшла 27.02.2026, тобто за спливом трьох років і відповідач вважає необхідним застосувати наслідки спливу строків позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Ухвалою від 04.08.2026р. було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач та його представник не з`явилися. Представник відповідача подав клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку з хворобою. Судом ухвалено проводити розгляд справи за відсутності відповідача та його представника за наявними у справі доказами.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

05 грудня 2016 року ОСОБА_1 подав на ім`я голови правління ФК «Фінансова підтримка» заяву про прийняття його в члени кредитної спілки «Фінансова підтримка» та заяву про надання кредиту в сумі 199955,09 грн строком на 60 місяців.

05 грудня 2016 року Кредитна спілка «Фінансова підтримка» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №907К, де погодили, що кредитодавець надає позичальнику кредит 199955,09 грн на умовах строковості, зворотності і цільового характеру під 29,99 відсотків річних за фіксованою ставкою. Строк дії договору у п. 1.3 визначено у 60 місяців з 05.12.2016 по 04.12.2021. Також, визначено сукупну вартість кредиту, та за п.4.1 встановлено, що погашення кредиту і процентів відбувається за графіком, який є невід`ємною частиною договору.

Додатком №1 до даного договору є графік розрахунків, де визначено щомісячні платежі з січня 2017 року по грудень 2021 року.

Договір та графік підписані сторонами.

05 грудня 2021 року до даного кредитного договору 907К укладено додатковий договір №1, де сторони погодили, що кредит 199955,09 грн надається наступним чином: частина кредиту 5805,09 грн йде на страховий платіж за страхування позичальника від нещасного випадку, і ці гроші позикодавець перерахує на рахунок ПрАТ СК «УСК», частка кредиту 15000 грн буде надана позичальнику готівкою, частка кредиту 179150 грн буде перерахована на картковий рахунок позичальника у ПАТ «ВТБ Банк». Додатковий договір складено на підставі трьох заяв ОСОБА_1 .

Згідно виписок з банківських проводок КС «Фінансова Підтримка», 05.12.2016 позикодавець перерахував 5805,09 грн на користь ХФ ПрАТ «УСК», у якості страхового платежу за договором добровільного страхування щодо ОСОБА_1 . Також, перераховано на рахунок ПАТ «ВТБ БАНК» ОСОБА_1 179150 грн у якості «поповнення карткового рахунку в рамках видачі кредиту».

На виконання договору, КС «Фінансова Підтримка» 05.12.2016 видало 15000 грн готівкою, про що виготовлено чек та складено акт приймання/передавання грошей.

28 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до КС «Фінансова підтримка» з заявою про надання йому траншу 92000 грн в рамках кредитного договору №907К від 05.12.2016. Також 28.01.2020 склав заяви, про те, щоб 6000 грн йому було надано готівкою через касу, а 86000 грн надано йому на його рахунку в АТ «Альфа Банк»

28 січня 2020 року КС «Фінансова підтримка» та ОСОБА_1 уклали додатковий договорі №2 до кредитного договору №907К від 05 грудня 2016 р., у якому погодили, що договір є договором відновлювальної кредитної лінії, за пунктом 1.1 в межах кредитного ліміту додатково надано позичальнику транш 92000 грн, та за пунктом 1.4 подовжено строк дії договору до 04.12.2024.

Додатком №1 до даного договору є графік розрахунків де погоджено щомісячні платежі з лютого 2020 року по грудень 2024 року.

Згідно виписок з банківських проводок КС «Фінансова Підтримка», 28.01.2020 позикодавець перерахував на рахунок АТ «Альфа Банк» ОСОБА_1 86000 грн у якості «поповнення карткового рахунку згідно кредитного договору відновлювальної кредитної лінії №907К».

На виконання договору, КС «Фінансова Підтримка» 28.01.2020 видало 6000 грн готівкою, про що виготовлено чек та складено акт приймання/передавання грошей.

Згідно із розрахунком заборгованості, складеним позивачем, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №907К від 05.12.2016 утворився з квітня 2020 року та становить за тілом кредиту 193699,73 грн, за відсотками 206664,70 грн, що разом становить 400364,43 грн.

На підтвердження розрахунку, позивачем надано первинний документ бухгалтерського обліку - виписки по рахунку кредитного договору ОСОБА_1 .

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Під час розгляду даної справи, відповідачем не було заперечено факту укладення кредитного договору та погодження за цим договором процентів та строків повернення кредиту.

Позивач довів, що відповідач не у повному обсязі здійснював погашення кредиту, внаслідок чого з квітня 2020 року утворився заборгованість за тілом кредиту 193699,73 грн, за відсотками 206664,70 грн, що разом становить 400364,43 грн.

Наявність та розмір заборгованості підтверджуються розрахунком заборгованості та виписками з банківського рахунку ОСОБА_1 , які є первинними банківськими документами бухгалтерського обліку.

Проценти позивач нарахував відповідно до умов договору, які були погоджені із ОСОБА_1 , тому суд не вважає їх необгрунтованими. При цьому відповідач не навів власний розрахунок заборгованості та не вказав, які з розрахунків є на його думку помилковими.

Відповідач посилався на те, що позивач подав документи з яких вбачаються відомості щодо відповідача про внесення виручки 163000 грн, а також перерахування коштів на поточний рахунок НОМЕР_1 грн. Судом було оглянуто надані позивачем виписки з банківських проводок КС «Фінансова Підтримка», та встановлено, що у проводках дійсно наявні записи про внесення виручки 163000 грн, а також перерахування коштів на поточний рахунок НОМЕР_1 грн. Проте, Дані виписки містять усі проводки КС «Фінансова Підтримка» за певний період, які стосуються, як перерахування позивачем кредиту на рахунок ОСОБА_1 , так і фінансові операції по іншим договорам з іншими фізичними та юридичними особами. Виписка з особового рахунку ОСОБА_1 не містить відомостей про повернення ним єдиноразовою виплатою 163000 грн та 474000 грн.

Відповідач наполягав на застосуванні наслідків спливу трирічного строку позовної давності.

Суд не вбачає правових підстав для застосування до правовідносин строку позовної давності у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Так, відповідачем було заявлено про застосування строків позовної давності.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони право на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, позовна давність починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», прийнятої відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України був встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України був неодноразово продовжений (від 25 березня 2020 року № 338, від 20 травня 2020 року № 392, від 22 липня 2020 року № 641, від 26 серпня 2020 року № 760, від 13 жовтня 2020 року № 956, від 09 грудня 2020 року № 1236, від 17 лютого 2021 року № 104, від 21 квітня 2021 року № 405, від 23 лютого 2022 № 229, від 27 травня 2022 року № 630, від 19 серпня 2022 № 928).

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року №1423 вносились зміни до постанов Кабінету Міністрів України до від 25 березня 2020 року № 338 та від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», якими продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 30 червня 2023 року.

Отже, починаючи з 12 березня 2020 року строк позовної давності був продовжений на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Також, строки позовної давності були зупинені на час воєнного стану: у розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України внесені доповнення пунктом 19 такого змісту: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Відновлення строків позовної давності передбачено Законом від 14.05.2025 №4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» (далі Закон №4434). Закон №4434 передбачає виключення з Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення», який передбачав зупинення перебігу позовної давності, передбаченої ЦКУ, на період дії воєнного стану. Закон №4434 набрав чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування - з 04.09.2025, і саме із цієї дати відновлено обчислення строків позовної давності.

Тобто, виходячи з вищенаведених положень закону, у даних правовідносинах строки позовної давності не можна вважати пропущеними, оскільки заборгованість, щодо якої подано позов, утоворилась з квітня 2020 року.

Таким чином з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №907К від 05 грудня 2016 року в сумі 400364,43 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту 193699,73 грн, та заборгованості за відсотками 206664,70 грн.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у зв`язку зі зверненням з позовом до суду у розмірі 6005,47 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1,3, 207, 509, 526, 549, 551, 625, 526, 626, 628, 633, 634, 639, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 1-13, 76- 83, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Кредитної спілки «Фінансова підтримка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Кредитної Спілки «Фінансова Підтримка» (код ЄДРПОУ: 33205863, IBAN НОМЕР_3 , адреса: м.Харків, вул. Іванівська, буд.1) заборгованість за кредитним договором №907К від 05.12.2016 у розмірі 400364 (чотириста тисяч триста шістдесят чотири) грн 43 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Кредитної Спілки «Фінансова Підтримка» (код ЄДРПОУ: 33205863, IBAN НОМЕР_3 , адреса: м.Харків, вул. Іванівська, буд.1) судові витрати зі сплати судового збору 6005 (шість тисяч п`ять) грн 47 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони: позивач - Кредитна Спілка «Фінансова Підтримка», код ЄДРПОУ: 33205863, IBAN НОМЕР_3 , адреса: м.Харків, вул. Іванівська, буд.1;

відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 05.10.2026.

Суддя І.М. Сухоруков