Ухвала суду № 140302710, 01.10.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 753/10381/17

пр.№ 1-кп/464/38/26

У Х В А Л А

28 вересня 2026 року Сихівський районний суд м. Львова

в складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова клопотання ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу застави на особисте зобов`язання у кримінальному провадженні №42016000000001053 від 18.04.2016, -

за участю:

прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинувачених: ОСОБА_5 ;

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 в режимі відеоконференції,

встановив:

В провадженні Сихівського районного суду м.Львова перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42016000000001053, відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.4 ст.368, ч.4 ст.28 ч.3 ст.240, ч.2 ст.28 ч.1 ст.365, ч.2 ст.289, ч.2 ст.15 ч.4 ст.191, ч.2 ст.28 ч.2 ст.365, ч.4 ст.368 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.4 ст.368, ч.4 ст.28 ч.3 ст.240, ч.2 ст.15 ч.4 ст.191 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.365, ч.2 ст.289, ч.2 ст.28 ч.2 ст.365, ч.4 ст.368 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.2 ст.365, ч.5 ст.27 ч.4 ст.368 КК України, ОСОБА_13 за ч.2 ст.256 КК України.

Від обвинуваченого ОСОБА_5 на адресу суду надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання. Обґрунтовує клопотання тим, що на даний час ризики, перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч.1 ст.177 КПК України відсутні. Він має міцні соціальні зв`язки, постійно проживає у м.Рівне, має на утриманні трьох дітей, двоє з яких неповнолітні; має постійне місце праці (віце-президент з наукової роботи Науково-дослідного інституту публічного права), позитивно характеризується за місцем праці. Після постановлення попередньої ухвали Сихівського районного суду м.Львова від 17.05.2022, щодо запобіжного заходу стосовно нього, змінилися обставини, зокрема, його майновий стан є важким, чимала сума коштів щодня витрачається на його лікування; через неналежне утримання в умовах СІЗО він став особою з інвалідністю 2-ї групи. Крім того, він раніше не судимий, займається волонтерською діяльністю. Упродовж майже 10 років з моменту оголошення підозри ним жодного разу не здійснювались заходи з метою незаконно вплинути на потерпілих чи свідків. Крім того, посилається на тривалість застосування щодо до нього запобіжного заходу, належне виконання ним покладених обов`язків та явку за викликом до суду і прокурора. Вказав, що кошти, внесені в якості застави не є його особистими, внесені адвокатом ОСОБА_14 і є коштами батька обвинуваченого. На його думку, з огляду на практику Європейського Суду з прав людини та положень ст. 177, 178 КПК України, тривалість застосування запобіжного заходу зменшує актуальність ризиків, а їх наявність не може обґрунтовуватися лише абстрактними припущеннями. З урахуванням викладеного обвинувачений ОСОБА_5 просив змінити застосований щодо нього запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтримав своє клопотання, просив його задовольнити з підстав, наведених у його клопотанні. Також просив звернути увагу суду на обставини: погіршення стану здоров`я його батька, тривалістю розгляду кримінальної справи, тривалістю дії запобіжного заходу у виді застави (більше 9 років), відсутність будь-яких ризиків; відсутністю ризику незаконного впливу на свідків; відсутністю ризику переховування від суду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити. Зазначив, що кримінальне провадження триває більше 9 років, обставини змінилися і ризики, які існували на початку досудового розслідування зменшилися, ОСОБА_5 повністю виконує покладені на нього обов`язки. Прокурор не зміг назвати нових обставин, які б стали підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді застави у такому розмірі, тоді як ризики змінилися, що свідчить про те, що подальше застосування такого запобіжного заходу є недоцільним.

Захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (в режимі відеоконференції) підтримали клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та просили його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що обвинуваченим ОСОБА_5 не наведено нових обставин, які б стали підставою для зміни запобіжного заходу. На думку прокурора, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, залишається актуальним ризик переховування обвинуваченого, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, майнового стану. Також є актуальним питання впливу на потерпілих і свідків, оскільки їх не допитано у судовому засіданні та покази яких є важливими для прийняття рішення у справі.

Заслухавши думку сторін та дослідивши подане клопотання, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 08.06.2017 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 06.08.2017 з визначенням розміру застави в розмірі 1 000 000 грн.

З`ясовано, що 10.06.2017 на спеціальний рахунок внесені кошти у розмірі 1 000 000 грн, 13.06.2017 обвинуваченого ОСОБА_5 звільнено з під варти.

В подальшому ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 17.05.2022 відносно обвинуваченого ОСОБА_5 зменшено розмір застави з 1 000 000 грн. до 893 160 грн.

Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядаються за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Оцінюючи наведені обвинуваченим ОСОБА_5 обставини, як підстави для зміни йому запобіжного заходу, суд приходить до таких висновків.

Так, суд неодноразово розглядав клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, які надходили до суду. Під час їх розгляду суд вже оцінював зазначені у цьому клопотанні доводи та обставини, які стосуються тривалості розгляду кримінального провадження у часі.

На момент розгляду клопотання призначено та здійснюється судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акта. Судом досліджуються письмові докази сторони обвинувачення у порядку, встановленому судом, а сторона захисту висловлює свою правову позицію щодо вже досліджених доказів. На переконання суду, продовжують існувати ризики незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на потерпілих і свідків, хоча вони істотно зменшились із плином часу та у зв`язку з завершенням стадії досудового розслідування.

Разом із тим, сукупність таких чинників як можливість вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 дій, спрямованих на переховування від суду; висунення йому обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів, у тому числі корупційних, передбачених ч. 1 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.4 ст.368, ч.4 ст.28 ч.3 ст.240, ч.2 ст.28 ч.1 ст.365, ч.2 ст.289, ч.2 ст.15 ч.4 ст.191, ч.2 ст.28 ч.2 ст.365, ч.4 ст.368 КК України; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення його винуватості у інкримінованих кримінальних правопорушеннях (позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, з конфіскацією всього належного йому майна); а також відсутність у сторони обвинувачення дієвих механізмів попередження існуючих ризиків, вказують на необхідність продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави.

Неодноразове посилання обвинуваченого ОСОБА_5 на його належну процесуальну поведінку, на думку суду, також не є беззаперечною обставиною, яка може свідчити про необхідність зміни йому запобіжного заходу. Належне виконання є обов`язковим для особи, стосовно якої вони застосовані, тоді як у разі їх невиконання положення КПК України передбачають можливість звернення застави в дохід держави або зміну запобіжного заходу на більш суворий.

Питання про застосування до особи запобіжного заходу вирішується судом із врахуванням конкретних обставин кримінального провадження, зокрема тяжкості інкримінованого особі правопорушення, даних про особу обвинуваченого, його особистих обставин, наявності ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законом, а також інших обставин, що мають значення для постановлення відповідного рішення.

Визначений обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави у сумі 893 160 грн відповідає межам, визначеним п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України (від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), та станом на вересень 2026 року становить 268 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину (санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років). У цьому випадку розмір застави узгоджується з законодавчо визначеними приписами, не виходить за межі, встановлені законом, та є співмірним із обставинами даного судового провадження, у тому числі тяжкістю інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень.

Більш того, гарантія, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, покликана забезпечити присутність обвинуваченого на слуханні. Розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з заставодавцями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі (GAFA v. MALTA, no. 54335/14, 22 травня 2018 року, п. 70).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що зменшений розмір застави згідно ухвали Сихівського районного суду м.Львова від 17.05.2022 стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 є достатньою та необхідною мірою, яка гарантує виконання ним процесуальних обов`язків, визначених ст. 42 КПК України, не є непомірною для нього та не вступає у суперечність із гарантією, передбаченою п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покликана забезпечити явку обвинуваченого у судове засідання. Саме такий розмір застави створює належний стримуючий ефект, який здатний гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Жодних відомостей про те, що зазначена сума є явно непомірною для обвинуваченого під час розгляду клопотання стороною захисту надано не було.

Враховуючи існування ризиків переховування від суду та незаконного впливу на потерпілих і свідків, котрі не допитані, а також те, що інший запобіжний захід не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу, суд дійшов висновку про неможливість застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Отже, суд приходить до висновку, що попри позитивні характеристики обвинуваченого ОСОБА_5 , його матеріальний та сімейний стани, стан здоров`я, відсутність доказів про вартісне щоденне лікування, ризики, передбачені ч.1 ст.177 КК України не зменшились, підстави для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відсутні.

Керуючись ст. 331, 372, 376 КПК України, суд

постановив:

В задоволенні клопотання ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу застави на особисте зобов`язання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_15

Судді ОСОБА_16

ОСОБА_17