Рішення № 140300247, 05.10.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/20896/26

провадження № 2/753/17603/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту № 553195-КС-002 від 26.09.2025.

Позивач зазначає, що кредитний договір укладено сторонами в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-1316. За умовами договору відповідачу надано кредит у сумі 33 000 грн., а плату за користування кредитом установлено в розмірі 1 % за кожен день користування. Позивач свої зобов`язання виконав, перерахувавши кредитні кошти на зазначену відповідачем платіжну картку.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, позивач просить стягнути заборгованість станом на 07.04.2026 у загальному розмірі 111 870 грн., яка складається з 33 000 грн. простроченої заборгованості за тілом кредиту, 55 770 грн. заборгованості за процентами, 16 500 грн. процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, та 6 600 грн. заборгованості за комісією. Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Разом із позовною заявою позивач подав клопотання про витребування доказів в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (код ЄДРПОУ: 21133352, Місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська,23), які становлять банківську таємницю, а саме: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 26.09.2025 року (дата видачі кредиту) по 13.03.2026 року (дата закінчення терміну кредитування);

Позивач обґрунтовує клопотання тим, що самостійно отримати такі відомості не має можливості, оскільки вони становлять банківську таємницю та можуть бути розкриті банком, зокрема, на підставі судового рішення.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 11.09.2026справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Витребувано в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (код ЄДРПОУ: 21133352, Місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська,23), наступні письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 26.09.2025 року (дата видачі кредиту) по 13.03.2026 року (дата закінчення терміну кредитування).

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 26.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 553195-КС-002 про надання кредиту в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями.

За умовами пунктів 2.1-2.5, 2.8, 2.13, 2.14 договору відповідачу надано кредит у розмірі 33 000,00 грн. строком на 24 тижні, з датою видачі 26.09.2025 та кінцевою датою повернення 13.03.2026. Договором визначено фіксовану стандартну процентну ставку в розмірі 1 % за день користування кредитом та одноразову комісію за видачу кредиту в розмірі 6 600,00 грн.

Відповідно до пункту 1.7 договору кредит надавався для задоволення потреб, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Отже, до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України «Про споживче кредитування».

Пунктом 4.2.2 договору встановлено графік із дванадцяти платежів, перший із яких підлягав внесенню 10.10.2025, а останній - 13.03.2026. Графіком передбачено поступове погашення процентів, комісії та основної суми кредиту. Розмір зниженої процентної ставки, зазначений у договорі, становить 365 % річних, тобто відповідає стандартній ставці 1 % за день; збільшення ставки внаслідок прострочення в наданому розрахунку не здійснювалося.

На підтвердження укладення договору позивач надав паспорт споживчого кредиту, індивідуальну пропозицію укласти договір, акцепт цієї пропозиції, примірник договору, анкету відповідача, візуальну форму послідовності дій клієнта та Правила надання споживчих кредитів, затверджені наказом директора від 18.02.2025 № 2-ОД.

У паспорті споживчого кредиту зазначено суму кредиту, строк кредитування, процентну ставку, розмір комісії, орієнтовну загальну вартість кредиту та денну процентну ставку. Паспорт містить відомості про підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором UA-6603. Акцепт та договір містять відомості про підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-1316, направленим на номер телефону НОМЕР_3 .

Анкета, акцепт і договір містять узгоджені відомості про відповідача, його РНОКПП НОМЕР_2 , номер телефону, електронну адресу та реквізити платіжної картки. Візуальна форма послідовності дій відображає вхід до особистого кабінету, формування індивідуальних умов кредитування, направлення одноразових ідентифікаторів, акцептування пропозиції та оформлення договору 26.09.2025.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Суд оцінює надані примірники електронних документів разом з анкетою, відомостями про акцептування індивідуальної пропозиції та незалежними доказами виконання кредитодавцем обов`язку з видачі кредиту. Саме сукупність цих доказів, є підставою для висновку про виникнення між сторонами кредитних правовідносин.

Позивач виконав зобов`язання з надання кредиту та 26.09.2025 перерахував відповідачу 33 000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 . Це підтверджується документом ТОВ «ПрофітГід» про виконання платіжної операції, який містить суму переказу, дату, реквізити картки одержувача, номер транзакції та призначення платежу із зазначенням відповідача і договору № 553195-КС-002.

Крім того, у відповідь на запит суду АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» листом від 14.09.2026 № БТ/Е-40193 підтвердило належність картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , та надало виписку за рахунком № НОМЕР_4 за період з 26.09.2025 до 13.03.2026. У виписці відображено зарахування 26.09.2025 о 11 год. 21 хв. 59 сек. коштів у сумі 33 000,00 грн. з описом операції «Від: Business Pozyka llc».

Таким чином, відомості платіжного документа про перерахування кредиту узгоджуються з інформацією банку про фактичне надходження відповідної суми на рахунок відповідача. Зазначені докази підтверджують отримання кредитних коштів саме відповідачем.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру повним найменуванням позивача є Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», а скороченим - ТОВ «БІЗПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239. Отже, використання в окремих документах скороченого найменування не свідчить про участь у правовідносинах іншого кредитодавця. Документи Національного банку України підтверджують переоформлення 14.03.2024 ліцензії товариства на діяльність фінансової компанії з правом надання коштів та банківських металів у кредит.

За розрахунком позивача та довідкою про стан заборгованості станом на 07.04.2026 заборгованість за договором становить 111 870,00 грн., з яких: 33 000,00 грн. - основна сума кредиту, 55 770,00 грн. - проценти за користування кредитом, 6 600,00 грн. - комісія та 16 500,00 грн. - нарахування відповідно до статті 625 ЦК України. Розрахунок не містить надходжень у погашення зазначених складових боргу. У наданих матеріалах доказів погашення цієї заборгованості немає.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки надання відповідачу 33 000,00 грн. підтверджується платіжним документом та банківською випискою, кінцевий строк повернення кредиту настав, а доказів повернення основної суми у наданих матеріалах немає, вимога про стягнення 33 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованою.

Перевіряючи вимогу про стягнення процентів, суд установив, що позивач здійснив їх нарахування за період з 26.09.2025 до 13.03.2026 включно, тобто за 169 днів, за ставкою 1 % на день на непогашену основну суму кредиту 33 000,00 грн. Щоденне нарахування становить 330,00 грн., а загальна сума процентів - 55 770,00 грн. (33 000,00 грн. ? 1 % ? 169 днів). Після 13.03.2026 проценти за користування кредитом у цьому розрахунку не нараховувалися.

Умови про розмір ставки та нарахування процентів на залишок непогашеного кредиту визначені договором. У зв`язку з відсутністю платежів основна сума кредиту протягом розрахункового періоду не зменшувалася. Тому сума фактично нарахованих процентів відрізняється від орієнтовної суми за графіком, який передбачає поступове погашення боргу. Така відмінність сама по собі не свідчить про застосування іншої, не погодженої сторонами ставки.

Суд також ураховує встановлене статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» обмеження максимальної денної процентної ставки. Цей показник визначається із загальних витрат за кредитом та розраховується за припущення належного виконання сторонами договору, а не ототожнюється з номінальною ставкою на фактичний залишок боргу. У пункті 2.12 договору денну процентну ставку визначено в розмірі 0,87 %. Наведений у пункті 4.2.2 графік також передбачає загальні витрати за кредитом, які в перерахунку на суму кредиту та 169 днів не перевищують законодавчої межі 1 %.

Отже, нарахування процентів у сумі 55 770,00 грн. здійснено в межах погодженого строку кредитування на фактично непогашену основну суму кредиту. Ця вимога підлягає задоволенню.

Щодо комісії суд ураховує, що стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачає включення до загальних витрат за кредитом комісій кредитодавця, пов`язаних із його наданням, обслуговуванням і поверненням. Водночас сама назва платежу не звільняє суд від перевірки його змісту та відповідності імперативним гарантіям прав споживача.

Пунктом 1.6 договору спірну комісію визначено як одноразову складову оплати за надання та користування кредитом, що нараховується в день його видачі; її розмір прямо встановлено пунктом 2.5 договору. Комісію в сумі 6 600,00 грн. окремо зазначено в паспорті споживчого кредиту та графіку платежів. За змістом цих документів вона не є періодичною платою за надання інформації про стан заборгованості, яку кредитодавець повинен надавати безоплатно у встановлених законом випадках, і не є платежем за прострочення виконання зобов`язання.

З огляду на одноразовий характер комісії, її визначення як складової ціни кредиту, попереднє розкриття розміру та підтверджене надання кредитних коштів суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги щодо стягнення 6 600,00 грн. комісії за видачу кредиту.

Разом із тим вимога про стягнення 16 500,00 грн. нарахувань відповідно до статті 625 ЦК України задоволенню не підлягає.

Пунктом 7.5 договору передбачено нарахування процентів річних у разі прострочення виконання грошових зобов`язань із посиланням на статтю 625 ЦК України, з обмеженням суми щоденного нарахування двома відсотками неповернутої основної суми кредиту. З розрахунку вбачається, що з 11.10.2025 до 04.11.2025 позивач нараховував за цією підставою по 660,00 грн. щодня, усього 16 500,00 грн. Сам позивач у позовній заяві відносить цю суму до нарахувань за статтею 625 ЦК України; її позначення в довідці як «штрафів» не змінює правової природи платежу за прострочення.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Спірні 16 500,00 грн. нараховано за прострочення в жовтні-листопаді 2025 року, тобто в період дії воєнного стану в Україні. Договірна умова про інший розмір процентів річних не усуває встановленого законом звільнення від відповідальності. Тому підстав для стягнення зазначеної суми немає незалежно від того, чи називає позивач її процентами за статтею 625 ЦК України або штрафом.

Зазначене звільнення не поширюється на обов`язок повернення отриманої основної суми кредиту та сплати звичайної ціни кредитування, нарахованої в межах погодженого строку і не обумовленої простроченням. Тому відмова у стягненні 16 500,00 грн. не є підставою для відмови у решті встановлених вимог.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами оцінки доказів суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 95 370,00 грн., з яких: 33 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 55 770,00 грн. - заборгованість за процентами та 6 600,00 грн. - заборгованість за комісією. У стягненні 16 500,00 грн. нарахувань за статтею 625 ЦК України належить відмовити.

Сплату позивачем судового збору в розмірі 2 662,40 грн. підтверджено платіжною інструкцією № 11202 від 20.04.2026. Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 269,72 грн. судового збору (2 662,40 грн. ? 95 370,00 грн. / 111 870,00 грн.). Решта судового збору залишається за позивачем.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 100, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, заборгованість за договором № 553195-КС-002 про надання кредиту від 26.09.2025 у розмірі 95 370,00 грн. (дев`яносто п`ять тисяч триста сімдесят гривень 00 копійок), з яких: 33 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 55 770,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом та 6 600,00 грн. - заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2 269,72 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 05.10.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.