Рішення № 140299916, 29.09.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/5385/26Номер провадження 2/676/4481/26

Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ(заочне)

29 вересня 2026 року Кам`янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,

секретаря судового засідання Саламахи А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам`янець-Подільський справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-

встановив:

представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» 30.06.2026 р. через систему «Електронний суд» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 13.02.2025 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір № 974953099 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора «VEAH-5324». Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок перерахував відповідачу шляхом ініціювання через банк провайдер грошові кошти у розмірі 4000,00 грн. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту у зв`язку з чим загальна сума становить 16 000,00 грн..15.04.25 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № МВ-ТП/31. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №б/н від 07.10.2025 року до Договору факторингу № МВ-ТП/31 від 15.04.2025 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача. 27.02.2026 р. між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу №27/0226-01. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №2 від 27.02.2026 року до Договору факторингу № 27/0226-01 від 27.02.2026 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 57103,60 грн.. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №974953099 від 13.02.2025 року, становить 57 103,60 грн., яка складається з наступного: 16000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 32303,60 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, 800,00 грн. заборгованість по комісії, 8000,00 грн. штрафи та пеня. Позивач звертає увагу суду на тре, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій в межах позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог складає 49 103,60 грн. Позивач просить суд винести рішення яким стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 49 103,60 грн. за кредитним договором №974953099 від 13.02.2025 року, судові витрати пов`язані із розглядом справи а саме судовий збір 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн. В судове засідання представник позивача не з`явився, подав суду клопотання про розгляд справи без його участі, не заперечив щодо винесення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся судовою повісткою по місцю реєстрації, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не подав. Суд вважає за можливе розгляд справи провести без його участі, на підставі наявних в справі доказів із винесенням заочного рішення по справі оскільки відносно цього не заперечив позивач в своїй заяві до суду.

Ухвалою суду від 29.07.2026 року відкрито провадження у справі у спрощеному позовному провадженні та часткового задоволено клопотання представника позивача, витребувано додаткові докази від АТ КБ «Приватбанк». 11.08.2026 року на адресу суду надійшли матеріали по виконанню ухвали суду.

Фіксування судового процесу не здійснюється у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України. Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

13.02.2025 року ОСОБА_1 подав ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заяву на видачу кредиту №97495309 (а..с.11) на суму 4000,00 грн., сума кредитного ліміту 16 000,00 грн..

13.02.2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали договір кредитної лінії №97495309 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. (а.с.13-25). Згідно договору сума кредиту 4000,00 грн., дисконтний період 30 днів(п.3.2), кінцева дата повернення кредиту 15.03.2030 р.(п.7.3), базова процентна ставка 0,98% в день(п.8.3)..

Пункт 3. договору передбачає дисконтний період кредитування, пролонгацію, поновлення.

Кредитний договір з відповідачем було укладено у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію». Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора «VEAH»., що підтверджується копією Договору кредитної лінії №97495309 від 13.02.2025 року .

13.02.2025 року відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту , одноразовим ідентифікатором шляхом введення «3599» (а.с.11 на звороті- 13).

14.02.2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали Додаткову угоду до договору кредитної лінії №97495309 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. (а.с.25 на звороті - 26) на суму 1050,00 грн..

14.02.2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали Додаткову угоду до договору кредитної лінії №97495309 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. (а.с.27) на суму 10 950,00 грн..

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, у встановленому договором розмірі, що підтверджується: довідкою щодо дій позичальника в ІТС ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»(а.с.92) , довідками (а.с.94-96) та випискою з особового рахунку до договором кредитної лінії (а.с.82). Факт зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача підтверджується також витребуваною судом випискою з банківського рахунку відповідача.

15.04.2025 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № МВ-ТП/31. (а.с.62-65). Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №б/н від 07.10.2025 року до Договору факторингу № МВ-ТП/31 від 15.04.2026 року (а.с.65), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 33897,20 грн. Тобто, право вимоги за кредитним договором № 974953099 від 13.02.2025 р. перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» .

27.02.2026 р. між ТОВ «Таліон Плюс» та Позивач уклали Договір факторингу № 27/0226-01 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором (а.с. 70-73). Відповідно до Реєстру Боржників № 2 від 27.02.2026 року від ТОВ «Таліон Плюс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 57103,60 грн. (а.с.75).

Відповідач, порушив умови Кредитного договору, не повернув в повному обсязі кредит, не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання за Кредитним договором.

Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором №974953099 заборгованість станом на 13.02.2025 р. становить 57 103,60 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту 16000,00 грн., заборгованість за процентами 32303,60 грн., комісія 800,00 грн., штрафні санкції 8000,00 грн.. (а.с.74). Розмір заборгованості підтверджується наданими суду розрахунками заборгованості: розрахунок від ТОВ «Таліон Плюс» (а.с. 80-81), ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 79).

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій в межах позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог складає 49 103,60 грн., в т.ч.: заборгованість за тілом кредиту 16000,00 грн., заборгованість за процентами 32303,60 грн., комісія 800,00 грн.

На виконання ухвали суду від 29.07.2026 року, АТ КБ «Приватбанк» направив 03.08.2026 року до суду відповідь, отриману судом 11.08.2026 року, згідно якої вказано, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту, вказано номер телефону на який направляється інформація про підтвердження операцій та направлено виписку по рахунку за період з 13.02.2025 року по 19.02.2025 р. з якої видно про зарахування на картковий рахунок відповідача 13.02.2025 р. 4000,00 грн. запозичених коштів, 14.02.2026 р. 1050,00 грн. та 10950,00 грн..

Судом здійснено запит до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, відповідь отримано 29.09.2026 року №3385199, про відсутність у відповідача джерела офіційного доходу за період з 1 кварталу 2025 року по 4 квартал 2026 року з якої видно, що відповідач на військовій службі не перебуває.

Дані правовідносини регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про захист прав споживачів». Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст.4 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно до положень ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ст. 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Ст.517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ч.1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 215ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6ст.203 цього Кодексу.

Частинами 1, 3ст.203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно із ч. 2 ст.11 Закону №1023-XII, цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

За змістом ст.1 ЗУ «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

При цьому, відповідачем не надано суду жодного належного доказу, який би підтверджував та доводив обставини ненадання позивачем інформації про умови кредитування та на підтвердження того, що оспорений договір є несправедливим.

Судом встановлено, що відповідачу було надано наступний одноразовий ідентифікатор «VEAH» для підписання Договору кредитної лінії №974953099 від 13.02.2026 року, відповідач був ознайомлений з умовами кредитного договору, строками погашення та розміром процентної ставки за кредитним договором.

Факт отримання відповідачем грошових коштів у сумі 4000,00 грн., 1050,00 грн., 10950,00 підтверджується наданими у якості доказів матеріалами довідками (а.с.94-96), квитанціями (а.с.52-54) а також витребуваною судом в АТ КБ «Приватбанк» випискою з карткового рахунку відповідача. Позивач є належним кредитодавцем оскільки до нього перейшло право грошової вимоги до відповідача по кредитному договору №974953099 від 13.02.2026 року, що підтверджується належними доказами.

Загальна сума заборгованості відповідача за Кредитним договором № 974953099 від 13.02.2026 р. складала станом на 01.05.2026 р. 57103,60 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту 16000,00 грн., заборгованість за процентами 32303,60 грн., заборгованість за комісією 800,00 грн., штрафні санкції 8000,00 грн. (а.с.82).

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах позову не заявляються у зв`язку з чим розмір грошових вимог до стягнення становить 49 103,60 грн..

Дослідивши наявні у справі докази, суд доходить висновку про доведеність вимог позивача. Отже, оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами договору, доказів погашення заборгованості за укладеним кредитним договором відповідачем суду не надано, розмір заборгованості не спростовано, кредитний договір відповідачем не оспорено, за вказаних обставин, а також враховуючи, що розмір заборгованості по нарахованим до стягнення відсотках по кредитному договору відповідає умовам договору, позивач є належним кредитором, що підтверджено належними та допустимими доказами, відповідач щомісячні платежі в рахунок погашення заборгованості не здійснював, а тому суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають до задоволення з врахуванням вимог позивача у розмірі 49 103,60 грн. , з яких: заборгованість за тілом кредиту 16000,00 грн., заборгованість за процентами 32023,60 грн., заборгованість за комісією 800,00 грн.

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору при подачі позову до суду в розмірі 2 662,40 грн.

Згідно п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України з результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір сум, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої дороги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних виплат.

Відповідно до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 р.(а.с.83-84), додаткової угоди № 25771549662 від 20.04.2026 р.(а.с.85), акту прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026 р.(а.с.86), копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.87), довіреностями (а.с.88), розмір витрат позивача на правничу допомогу становить 7000,00 грн. Відповідачем до суду клопотань про зменшення витрат на правову допомогу не подано.

Згідно п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача . В зв`язку із цим вимоги позивача про стягнення з відповідача 7000,00 грн. витрат на правову допомогу підлягають до задоволення в повному розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 76, 81,137, 141, 263-265, 268,280 ЦПК України, ст.ст. 16, 202,207,513,516-517,526, 530, 599, 610, 612, 625, 628,629, 633,1048, 1050, 1054, 1077 ЦК України,

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце порживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (код ЄДРПОУ 43541163; місцезнаходження: вул.Рогнідинська, 4, літера «А», оф.10, м.Київ, 01024): заборгованість за Кредитним договором № 974953099 від 13.02.2025 р. у розмірі 49103,60 грн., в т.ч.: заборгованість по кредиту 16 000,00 грн., заборгованість по відсоткам 32 303,60 грн., заборгованість за комісією 800,00 грн.; 2662,40 грн. судового збору, 7000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Відповідач має право подати до суду заяву про перегляд заочного рішення в порядку встановленому ст.ст.284-285 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 05.10.2026р.

Суддя Кам`янець-Подільського

міськрайонного суду Вдовичинський А.В.