Ухвала суду № 140297458, 30.09.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30.09.2026 Справа №607/20961/26 Провадження №2/607/8275/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В. під час вирішення питання про прийняття до розгляду позовної заяви Тернопільського вищого професійного училища № 4 імені Михайла Паращука до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення

УСТАНОВИЛА:

Тернопільське вище професійне училище № 4 імені Михайла Паращука звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви та доданими до неї документами, суд дійшов такого висновку.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви, а також документів, що до неї додаються, визначені ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: 1) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; 2) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 3) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Частина 5 ст. 177 ЦПК України визначає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 1, 2, 4 ст. 83 ЦПК України).

У прохальній частині позовної заяви позивач просить усунути перешкоди у користуванні кімнатами гуртожитку № 2 Тернопільського вищого професійного училища № 4 імені Михайла Паращука шляхом виселення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) із кімнат гуртожитку № НОМЕР_3 Тернопільського вищого професійного училища № 4 імені Михайла Паращука.

Разом із тим такий виклад прохальної частини позовної заяви не містить достатньої конкретизації заявлених позовних вимог, оскільки позивач не зазначив конкретний номер кімнати чи кімнат гуртожитку, з яких саме просить виселити кожну з відповідачів.

Відтак зі змісту прохальної частини позовної заяви неможливо однозначно встановити, щодо яких саме кімнат гуртожитку заявлено вимогу про виселення кожної з відповідачів, що унеможливлює чітке визначення предмета спору, обсягу заявлених позовних вимог та меж судового розгляду.

Крім цього, обставини, викладені у позовній заяві на обґрунтування позовних вимог, є неповними та суперечливими.

У позовній заяві зазначено, що відповідачі самовільно зайняли кімнати гуртожитку № 2, однак не вказано конкретних обставин, за яких кожна з відповідачів вселилася до цього гуртожитку та почала користуватися відповідним житловим приміщенням.

Зокрема, позивач не зазначив, які саме кімнати були зайняті кожною з відповідачів, коли та за яких обставин відбулося їх вселення, чи зверталися відповідачі із заявами щодо поселення, чи включалися вони до відповідних списків внутрішньо переміщених осіб або інших списків осіб, які підлягали поселенню, чи видавалися щодо них ордери, направлення, дозволи або інші документи, на підставі яких вони могли бути поселені до гуртожитку, а також хто саме та за яких обставин допустив їх до користування відповідними кімнатами.

Указані обставини мають істотне значення для визначення характеру спірних правовідносин та встановлення правових підстав користування відповідачами відповідними кімнатами гуртожитку.

Докази на підтвердження цих обставин до позовної заяви також не додано.

Крім цього, у позовній заяві зазначено, що відповідачам було запропоновано переселитися до інших кімнат гуртожитку № НОМЕР_3 . Така обставина може свідчити про те, що позивач допускає можливість подальшого проживання відповідачів у гуртожитку за умови зміни кімнати. Поряд з цим у прохальній частині позову заявлено вимогу саме про виселення відповідачів без обґрунтування, чому переселення до іншої кімнати не може усунути перешкодиу користуванні позивачем конкретним житловим приміщенням.

Також відповідно до п. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

З долучених до позовної заяви документів вбачається, що ОСОБА_2 є неповнолітньою дочкою ОСОБА_1 .

Водночас позивачем у позовній заяві не зазначено вік ОСОБА_2 та не викладено обставин щодо її повноліття або неповноліття на час звернення з цим позовом, незважаючи на те, що заявлена позовна вимога безпосередньо стосується її виселення з житлового приміщення.

Крім цього, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з абзацом 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2026 становить 3328 грн.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У даній позовній заяві позивач зазначив дві вимоги немайнового характеру, а саме: виселення ОСОБА_1 та виселення ОСОБА_2 . Кожна з цих вимог потребує встановлення окремих обставин та дослідження окремих доказів, а тому підлягає окремій оплаті судового збору

За таких підстав при поданні цієї позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 5324,80 грн (3328 грн х 0,8 х 2 вимоги = 5324,80 грн).

Однак позивач сплатив судовий збір лише у сумі 2662,40 грн. Указане підтверджується платіжною інструкцією № 441 від 21.09.2026. Інших документів, що підтверджують сплату судового збору ще у сумі 2662,40 грн, позивач не надав.

Про будь-які підстави звільнення від сплати судового збору позивач у позовній заяві не вказав та докази наявності таких підстав не надав. Так само до позовної заяви не було додане клопотання про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням викладеного позивачеві слід виправити недоліки поданої позовної заяви шляхом вчинення однієї із таких дій: 1). подати оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у сумі 2662,40 грн; 2). подати позовну заяву із зазначенням підстав звільнення від сплати судового збору з наданням доказів на підтвердження наявності таких підстав; 3). подати клопотання про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору з наданням доказів наявності підстав для такого звільнення (відстрочення, зменшення).

Також позивачу слід виправити недоліки поданої позовної заяви шляхом подання позовної заяви у новій редакції із: 1) зазначенням прохальної частини з конкретизацією житлового приміщення, з якого позивач просить виселити кожну з відповідачів; 2) зазначення конкретних обставин щодо заселення відповідачів до гуртожитку № 2 Тернопільського вищого професійного училища № 4 імені Михайла Паращука та надання доказів на підтвердження цих обставин; 3) уточнення обставин та правового обґрунтування щодо виселення відповідачів чи можливості зайняття ними іншої кімнати у гуртожитку № 2; 4) зазначення обставин щодо віку ОСОБА_2 на теперішній час та у разі неповноліття останньої зазначення у позовній заяві в якості учасника справи відповідного органу опіки та піклування.

Зважаючи на характер та обсяг виявлених недоліків позовної заяви, строк на їх усунення доцільно визначити вісім днів з дня отримання копії ухвали.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Залишити без руху позовну заяву Тернопільського вищого професійного училища № 4 імені Михайла Паращука до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення, надавши позивачеві строк вісім днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.

Роз`яснити, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Марциновська