Рішення № 140296213, 28.09.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2026 р. справа № 300/2536/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Гомельчука С.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Жиляк Михайло Дмитрович, до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області про визнання протиправним і скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє представник Жиляк Михайло Дмитрович (далі - представник позивача), звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області (далі - відповідач, Головне управління) про визнання протиправним та скасування наказу №66-к від 23.03.2026 «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року в адміністративній справі №300/1033/25 поновлено ОСОБА_1 на посаду завідувача сектору реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області з 07.02.2025, яке звернуто до негайного виконання. 14 січня 2026 року видано виконавчий лист про негайне виконання рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на посаду з 07.02.2025. 28 січня 2026 року органом державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконачого провадження за реєстраційним номером ВП №80104418. 28 січня 2026 року Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, виконуючи рішення суду у невідповідності до його резолютивної частини, видало наказ №19-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 », згідно з яким вказує «поновити поза штатом з 07 лютого 2025 року, приступити до роботи з 29 січня 2026 року». 29 січня 2026 року відповідач повідомив позивача про майбутнє вивільнення. 13 лютого 2026 року органом державної виконавчої служби винесено постанову про закінчення виконвчого провадження №80104418. 23 березня 2026 року відповідачем видано наказ №66-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року у справі №300/966/26 визнано протиправною та скасовано постанову головного державного від 13.03.2026 року про закінчення виконавчого провадження №80104418.

Позивач вважає, що наказ відповідача про припинення державної служби є протиправним та належить до скасування, оскільки відповідачем, у порушення прав позивача, здійснено поновлення поза штатом, а вже наступного дня розпочато процедуру його звільнення з державної служби з підстав скорочення посади завідувача сектору реєстрації сльськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області та після відкриття виконавчого провадження проінформовано орган державної виконавчої служби про повне виконання судового рішення, хоча такого у відповідності до вимог законодавства не відбулось.

Представник позивача вказав, що з наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області від 18 березня 2025 року №204 «Про введення в дію структури та штатного розпису Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області» та додатків до нього не вбачається скорочення посади державної служби, яку займав ОСОБА_1 до незаконного звільнення 07.02.2025, внаслідок зміни структури та штатного розпису. Із прийняттям даного наказу мало місце тільки перейменування Сектору реєстрації сільськогосподарської техніки на Відділ реєстрації сільськогосподарської техніки, кількість посад внаслідок затвердження такого наказу не змінилась та продовжила становити 219 штатних одиниць.

На думку представника позивача, у зв`язку із перейменуванням Сектору реєстрації сільськогосподарської техніки на Відділ реєстрації сільськогосподарської техніки, посада начальника такого структурнного підрозділу була збережена та не відбулось жодного скорочення такої, відтак позивач ОСОБА_1 був поновлений як позаштатний працівник у невідповідності до законодовства, а в подальшому протиправно звільнений через скорочення посади державної служби, внаслідок зміни структури та штатного розпису.

Оскільки відповідачем рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у адміністративній справі №300/1033/25 фактично не виконано, у зв`язку з чим створено незаконні передумови для позаштатного влаштування позивача з метою майбутнього протиправного звільнення; відповідачем не допущено ОСОБА_1 до фактичного виконання своїх обов`язків, які він здійснював до незаконного звільнення, при цьому жодного скорочення посади державної служби завідувача сектору реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області внаслідок зміни структури та штатного розпису не відбулось, тому представник позивача просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №66-к від 23 березня 2026 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Ухвалою суду від 27 квітня 2026 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 28 травня 2026 р. о 10:30 год. Встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.

12.05.2026 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області заперечило проти позову. Представник вказав, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі № 300/1033/25 Головним управлінням було видано наказ від 28 січня 2026 року №19-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 », згідно з яким ОСОБА_1 поновлено на посаду завідувача сектору реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області поза штатом та наказано приступити до роботи з 29 січня 2026 року. З наказом ОСОБА_1 ознайомлений, що підтверджується Протоколом №1 про доведення інформації або документів до відома державного службовця та його особистим підписом. Також Головним управлінням було прийнято наказ від 29 січня 2026 року №21-к «Про закріплення куратора», згідно з яким за позивачем закріплено куратора ОСОБА_2 та визначено робоче місце ОСОБА_1 . З наказом та завданням ОСОБА_1 ознайомлений. Позивачу не було надано доступу до електронної системи документообігу, оскільки посада ОСОБА_1 перебувала поза штатом, а доступ до системи надається відповідно до наявних посад згідно з актуальними штатними розписами. 29.01.2026 р. у зв`язку з скороченням посади завідувача сектору реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області ОСОБА_1 було повідомлено про майбутнє вивільнення та запропоновано рівнозначну посаду - завідувача сектору з внутрішнього аудиту Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області. Оскільки в 30-денний термін ОСОБА_1 не надав згоди на переведення на нову посаду, 23.03.2026, після закінчення наданої ОСОБА_1 відпустки, відповідачем видано наказ № 66-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Відтак, представник Головного управління вважає, що оскаржуваний наказ є законним, обґрунтованими та таким, що не підлягає скасуванню.

22.05.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Зокрема, зазначено, що лише зміна назви державного органу (структурного підрозділу органу) чи посади державного службовця в органі не може вважатися належною та достатньою підставою для звільнення державного службовця, в тому числі на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII. Відповідно до Положення про відділ реєстрації сільськогосподарського техніки Головного упраління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, яке завтерджене наказом відповідача від 01.03.2025 №250, функції відділу та його начальника є аналогіними функціям сектору реєстрації сільськогосподарського техніки Головного упраління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області та його завідувача відповідно до Положення про сектор реєстрації сільськогосподарського техніки Головного упраління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, яке завтерджене наказом відповідача від 18.07.2017 №136. Крім того, на думку представника позивача, відповідачем у відзиві визнано факт того, що ОСОБА_3 у період часу з 29 січня 2026 року по 23 березня 2026 року не виконував своїх обов`язків за попередньою посадою, тому що: був влаштований поза штатом (що не відповідає вимогам Закону України «Про державну службу»); Белею В.С. не було надано доступу до системи електронного документообігу та автоматизації бізнес-процесів «Megapolis.DocNet»; позивачу було закріплено куратора, що не передбачено його посадовими обов`язками за посадою до протиправного звільнення, а також закріплення куратора не відповідає вимогам Закону України «Про державну службу» та приписам ст. 19 Конституції України.

У підготовчому засіданні 28.05.2026 за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено на 16.06.2026.

У підготовче засідання 16.06.2026 представник відповідача не з`явився, надав клопотання з проханням відкласти розгляд справи, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю. Наступне судове засідання призначено на 25.06.2026.

У судовому засіданні 25.06.2026 закрито підготовче провадження та здійснено перехід до розгляду справи по суті. Представник відповідача повторно надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

У судовому засіданні 25.08.2026 оголошено перерву для витребування додаткових доказів до 08.09.2026.

08.09.2026 у судовому засіданні задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи до 15.09.2026.

У судовому засіданні 15.09.2026 відкладено розгляд справи за клопотанням представника Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області до 25.09.2026.

У судове засідання 25.09.2026 прибули позивач, представник позивача та представник відповідача. Підтримавши свою правову позицію, представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити.

Судом вирішено перейти до стадії прийняття рішення. Вступну та резолютивну частини судового рішення ухвалено до проголошення о 10:00 год 28.09.2026.

У встановлений час, у зв`язку із неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, на підставі ч.4 ст. 250 КАС України, судом підписано скорочене рішення без його проголошення.

Відтак, розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, заслухавши пояснення сторін, дослідивши позовну заяву, відзив на позов, інші заяви та в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, суд встановив таке.

14.01.2026 Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №300/1033/25 до негайного виконання, яким постановлено поновити ОСОБА_1 на посаду завідувача сектору реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області з 07.02.2025 року (а.с.72).

28 січня 2026 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Батрин Мирославою Петрівною винесено постанову про відкриття виконачого провадження за реєстраційним номером ВП №80104418.

28 січня 2026 року Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, на виконання рішення суду у справі №300/1033/25, видано наказ №19-к «Про поновлення на роботі Белея В.С.» (а.с.55), згідно з яким, зокрема визначено:

«Поновити ОСОБА_4 на посаді завідувача сектору реєстрації сльськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області (поза штатом) з 07 лютого 2025 року.

ОСОБА_5 приступити до роботи з 29 січня 2026 року».

13 лютого 2026 року органом державної виконавчої служби винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №80104418.

23 березня 2026 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області видано наказ №66-к «Про звільнення ОСОБА_1 » (а.с.56), в якому, зокрема вказано:

«Припинити державну службу та звільнити 23 березня 2026 року ОСОБА_1 з посади завідувача сектору реєстрації сільськогосподарської техніки (поза штатом) Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, у зв`язку з скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису.

Підстава: наказ від 18.03.2025 року №204 «Про введення в дію структури та штатного розпису Головного управління Держпродспоживслужби в Івано- Франківській області», попередження про майбутнє вивільнення від 29.01.2026 р.».

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2026, яке набрало законної сили 20.05.2026, визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Батрин Мирослави Петрівни від 13.02.2026 року про закінчення виконавчого провадження №80104418.

Вважаючи наказ відповідача №66-к від 23.03.2026 «Про звільнення ОСОБА_1 » протиправним, позивач, в інтересах якого діє представник, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII, тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За приписами частин другої та третьої статті 5 Закону № 889-VIII, відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Підстави для припинення державної служби визначені у статті 83 Закону № 889-VIII, відповідно до пункту 4 частини першої цієї статті державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення.

Частиною першою статті 87 Закону № 889-VIII (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади" №117-IX від 19.09.2019, далі Закон №117-IX, який набрав чинності 25.09.2019) визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; 1-1) ліквідація державного органу; 2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування; 3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності; 4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

13.02.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 14.01.2020 №440-IX (далі - Закон №440-IX), яким частину третю статті 87 доповнено новим абзацом першим такого змісту: «3. Суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення».

Після внесення Законом № 1285-ІХ змін до частини третьої статті 87 Закону №889-VІІІ існування обставин, з якими законодавець пов`язує наявність підстав для звільнення державних службовців відповідно до пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті, включає зобов`язання роботодавця (держави) в особі суб`єкта призначення або керівника державної служби щодо працевлаштування державних службовців, які попереджаються про наступне звільнення, а саме з моменту виникнення обставин, які зумовлюють їх можливе вивільнення. Тобто, суб`єкт призначення або керівник державної служби зобов`язаний не лише попередити державного службовця про наступне звільнення, а й одночасно з цим запропонувати державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №640/24023/21, від 23.02.2023 у справі № 140/9066/21, від 11.05.2023 у справі №380/9574/21, від 27.06.2023 у справі № 120/3712/21-а, від 14.09.2023 у справі №640/15737/22, від 12.10.2023 у справі № 380/10238/21, від 02.11.2023 у справі № 380/9055/22 та від 31.03.2025 у справі № 360/48/23.

Як встановлено судом, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2026 року у справі № 300/1033/25 апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області задоволено.

Скасовано рішення від 14 січня 2026 року та додаткове рішення від 06 лютого 2026 року Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/1033/25 та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постанова суду набрала законної сили 03 вересня 2026 року.

Водночас, оскільки до ухвалення вищевказаного рішення суду, мало місце поновлення позивача на роботі за виконавчим листом на виконання рішення суду першої інстанції, яке підлягало негайному виконанню, та звільнення ОСОБА_1 , у зв`язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису за наказом відповідача, який оскаржується позивачем в межах даного спору, та враховуючи те, що 20 травня 2026 року набрало законної сили рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року у справі №300/966/26, яким визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Батрин Мирослави Петрівни від 13.02.2026 року про закінчення виконавчого провадження №80104418, за висновками якого судом було встановлено, що органом державної виконавчої служби не було враховано обставини, що позивач був поновлений на посаді як позаштатний працівник та у зв`язку з цим, чи існували на момент винесення наказу від 28.01.2026 року №19-к об`єктивні чинники (припинення юридичної особи унаслідок реорганізації чи ліквідації підприємства, установи, організації), що унеможливило фактично допустити позивача до виконання обов`язків за посадою.

Відтак, особливістю цієї справи є те, що позивач був поновлений на посаду державної служби поза штатом та звільнений у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису.

Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх обов`язків. Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи, фактично допущено до роботи такого працівника та внесено відповідні записи до трудової книжки.

Кодекс законів про працю України не містить визначення поняття поновлення на роботі, як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені у статті 65 Закону № 1404-VIII.

При розумінні роботи, як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов`язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати.

Отже, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків.

При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 702/725/17, 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18, від 20 жовтня 2022 року у справі № 160/12318/21, від 16 листопада 2022 року у справі № 709/1465/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 240/12764/21, від 23 лютого 2023 року у справі № 340/2274/22.

Водночас, у даному випадку, позивач був поновлений на роботу, яка не дозволяла йому, як позаштатному працівнику, приступити до виконання попередніх обов`язків.

Як підтвердив відповідач, ОСОБА_1 не було надано доступу до електронної системи документообігу, оскільки його посада перебувала поза штатом, а доступ до системи надається відповідно до наявних посад згідно з актуальними штатними розписами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу відповідача від 18.03.2025 № 204, введено в дію з 01.03.2025 структуру Головного управління та штатний розпис (зі збереженою штатною чисельністю 219 штатних одиниць). Крім того, з урахуванням додатку до даного наказу, перейменовано Сектор реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області на Відділ сільськогосподарської техніки (а.с.41-43).

На переконання суду, відповідач був зобов`язаний на виконання рішення суду, яке підлягало негайному виконанню, поновити позивача на ту посаду, з якої його було звільнено, тобто посаду завідувача сектору реєстрації сільськогосподарської техніки з 07.02.2025 та у разі виведення даної посади внести відповідні зміни до структури та штатного розпису.

З урахуванням цього, суд зважає на висновки Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №806/562/17, згідно з якими Верховний Суд відхилив доводи заявника щодо неможливості виконати судове рішення у зв`язку з відсутністю спірної посади, оскільки, як встановлено апеляційним судом, особу поновлено на посаді і позивач мав можливість внести зміни до структури та штатного розпису щодо цієї посади, однак не вживав дієвих заходів, спрямованих на виконання судового рішення.

Постановою Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 823/1243/18 (адміністративне провадження № К/9901/53944/18) встановлено, що рішення про поновлення на роботі виконується невідкладно, а прийняття на посаду іншого працівника не є поважною підставою невиконання рішення суду.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 808/1043/17 (адміністративне провадження № К/9901/23575/18), боржник намагався обґрнутувати невиконання рішення суду про поновлення на роботі поважними, на його думку, причинами, що позивач не міг виконати постанову суду щодо поновлення особи на посаді, яка відсутня у штатному розписі та в органі, діяльність якого припинена. Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції, що зазначені обставини не можуть свідчити про поважність наявних підстав для невиконання судового рішення.

Суд зазначає, що лише після належного поновлення ОСОБА_1 на роботі (на посаді державного службовця) за штатним розписом, суб`єкт призначення міг ухвалити нове рішення про зміну структури чи штату та подальше скорочення посади державної служби внаслідок їх зміни.

Прийняття суб`єктом призначення рішення про припинення державної служби всупереч вимогам законодавства без встановлених ним підстав порушують визначені Законом України «Про державну службу» вимоги щодо умов реалізації громадянами права на державну службу.

Також суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 12.01.2021 у справі № 753/9240/18, та підтриманий Верховним Судом у постанові від 23.04.2025 у справі № 320/12821/23, відповідно до якого при виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.

Відповідно до ст.1 Закону № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 889-VIII посада державної служби це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною 1 статті 1 цього Закону.

Вищевикладене дає підстави для висновку, що перебування особи на посаді, яка не передбачена у штатному розписі державного органу, не можна вважати зайняттям посади державної служби у розумінні наведених вище норм зазначеного Закону.

Відтак, припинення державної служби та звільнення 23 березня 2026 року ОСОБА_1 з посади завідувача сектору реєстрації сільськогосподарської техніки (поза штатом) Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, у зв`язку з скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису є неправомірним.

Хоча із набранням законної сили постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2026 року у справі № 300/1033/25, яким скасовано, зокрема рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, а, отже, юридична підстава перебування державного службовця на посаді відпала, проте, з урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області №66-к від 23.03.2026 «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Що стосується клопотання відповідача про закриття провадження у даній справі на підставі п.7 ч.1 ст. 238 КАС України, суд зазначає, що дана норма не релевантна до цього спору, оскільки рішення суду, яке набрало законної сили, щодо оскарження наказу №66-к від 23.03.2026, який є предметом розгляду у даній справі, відсутнє.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних доказів на підтвердження правомірності виданого наказу.

Відтак, суд доходить висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Решта доводів та заперечень учасників справи на оцінку спірних правовідносин не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

Водночас, судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Руїс Торіха проти Іспанії").

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, до стягнення з відповідача, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь позивача належать судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн, понесення яких підтверджується квитанцією, яка міститься серед матеріалів справи.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області №66-к від 23.03.2026 «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40309088, вул. Берегова, 24, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76019), за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гомельчук С.В.

Повний текст рішення складено 02.10.2026.