Рішення № 140284257, 02.10.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2026 р. справа № 300/9184/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Явір" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за №№021825/0701, 021826/0701 від 14.08.2025

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Явір" (далі також позивач, ПП "Явір") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі також відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за №№021825/0701, 021826/0701 від 14.08.2025.

Представник позивача заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем проведено документальну позапланову з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2024 по 30.06.2025, валютного законодавства за період з 01.01.2024 по 30.06.2025, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2024 по 30.06.2025, іншого законодавства за період з 01.01.2024 по 30.06.2025, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, за результатами якої складено акт від 22.07.2025 №16505/09-19-07-01/22177236. За результатами проведеної перевірки вбачається, на думку посадових осіб відповідача, позивач за період з 01.01.2024 року по 30.06.2025 року не нараховувало та не сплачувало податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. На підставі акту проведеної перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення за №№021825/0701, 021826/0701 від 14.08.2025. Позивач вважає дані податкові повідомлення-рішення №№021825/0701, 021826/0701 від 14.08.2025 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (викликом) сторін (а.с.50-51).

Представник Головного управління ДПС в Івано-Франківській області направив відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. У даному відзиві представник відповідача позовних вимог не визнав, просив в задоволенні позову відмовити на тій підставі, що проведеною перевіркою встановлено порушення ПП "Явір" п.49.2 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI із змінами та доповненнями, а саме неподання податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2024 рік та 2025 рік до ГУ ДПС в Івано-Франківській області, та порушення вимог пп. 266.1.1 п. 266.1, пп. 266.3.3 п. 266.3, пп. 266.7.5 п.266.7, пп. 266.8.1 п. 266.8, пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України ПП "Явір" в результаті чого занижено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки всього на 85227,30 грн, зокрема: за 2024 рік в сумі 71752,6 грн, в тому числі І квартал 2024 року - 17938,15 грн, за II квартал 2024 року - 17938,15 грн, за III квартал 2024 року - 17938,15 грн, за IV квартал 2024 року - 17938,15 грн; за січень - лютий 2025 рік в сумі 13474,7 грн, в тому числі І квартал 2025 року - 13474,7 грн.

Представник позивача своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі обставини.

На підставі направлення від 08.07.2025 року №3286, виданого Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській, відповідно до пункту до пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.7 п.78.1 ст. 78, п. 82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), на підставі наказу ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 04.07.2025 №1775-п, проведена позапланова виїзна документальна перевірка приватного підприємства "Явір", код ЄДРПОУ - 22177236, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2024 по 30.06.2025, валютного законодавства за період з 01.01.2024 по 30.06.2025, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2024 по 30.06.2025, іншого законодавства за період з 01.01.2024 по 30.06.2025, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

Копію наказу контролюючого органу №1775-п від 08.07.2025 року під розписку вручено голові ліквідаційної комісії ПП "Явір" ледану Василю Івановичу 09.07.2025 року.

З направленням на право проведення перевірки від 08.07.2025 №3286 ознайомлено під підпис 09.07.2025 голову ліквідаційної комісії Фледана Василя Івановича.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 22.07.2025№16505/09-19-07-01/22177236, яким зафіксовано порушення норм податкового законодавства (а.с.10-23).

На підставі акта камеральної перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 14.08.2025 № 021825/0701 на суму 106 534,13 грн та податкове повідомлення - рішення від 14.08.2025 № 021826/0701 на суму 16 383,20 грн, які направлено позивачу засобами поштового зв`язку (а.с.29-30).

Позивач, не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями №№021825/0701, 021826/0701 від 14.08.2025 звернувся з позовною заявою до суду за захистом свого порушеного права.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до ст. 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

За змістом пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Положеннями ст. 54 ПК України визначено обов`язок нарахування суми податку фізичній особі контролюючим органом шляхом направлення податкового повідомлення - рішення, яке підлягає сплаті протягом 60 днів з дня вручення.

За приписами ст. 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, суд зазначає таке.

ПП "Явір" за період з 01.01.2024 року по 30.06.2025 року не нараховувало та не сплачувало податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Проведеною перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2024 по 17.03.2025 згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у власності ПП "Явір" перебувало нерухоме майно, загальною площею 1010,6 кв м, за адресою: Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Княжолука, вулиця Промислова, будинок 1 А, зокрема:

- столярний цех, А і Б, загальна площа - 637 кв м, котельня, В, загальна площа - 112.9 кв м, кузня, Г, загальна площа - 24.9 кв м, столярний цех, Е, загальна площа - 235.8 кв м.

ПП "Явір" прийнято рішення про припинення 26.12.2023 №1001081100021000541. За період з 01.01.2024 по 30.06.2025 підприємство не здійснювало господарську діяльність, звітність не подавало та не декларувало доходів від здійснення діяльності за перевірений період.

Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, регулюється статтею 266 розділу XII Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ).

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПКУ в редакції, що діє з 01.01.2015 року є, зокрема, юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування, згідно підпункту 266,2.1 пункту 266.2 статті 266 ПКУ, є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (крім випадків передбачених підпунктом 266.2.2 цього пункту).

Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПКУ базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно з підпунктом 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 ПКУ база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 встановлено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв метр бази оподаткування.

Щодо новоствореного (нововведеного) об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об`єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт.

Податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітний рік, сплачується, зокрема, юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (підпункт 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПКУ).

Відповідно пп. 14.1.129 1 п.14.1 ст. 34 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно- побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі;

Згідно пп. 14.1.15 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, поняття будівлі вживається у такому значенні - земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності.

Враховуючи вищевикладене ПП "Явір" є платником податку на нерухоме майно, відмінним від земельної ділянки.

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості встановлювались відповідними рішеннями Івано-Франківської міської ради, а саме:

- Рішення від 19.05.2022 №1574-20/2022 "Про встановлення ставок та пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2023 рік" - з 01.01.2024 ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об`єктів нежитлової нерухомості (будівлі промислові) складає 1,0 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв метр.

- Рішення від 11.07.2024 №2726-47/2024 "Про встановлення ставок та пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2025 рік" з 01.01.2025 ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об`єктів нежитлової нерухомості (будівлі промислові) складає 1,0 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв метр.

У відповідності до абзацу є пп. 266.2.2. п. 266.2 ст. 266 ПКУ - не є об`єктом оподаткування: будівлі промисловості, віднесені до класу "Промислові та складські будівлі" (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях В - F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Відповідно до пп. 266.4.2. п.266.4 ст. 266 ПКУ - сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Згідно пп. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ - У разі переходу права власності на об`єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об`єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У відповідності до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За період з 01.01.2024 по 17.03.2025 (Дата державної реєстрації припинення права власності на об`єкт нерухомого майна в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки) у власності підприємства перебували промислові будівлі за адресою: Калуський район, с. Княжолука, вул. Промислова, 1 А, загальною площею 1010,6 м кв (в тому числі складові частини об`єкта нерухомого майна: столярний цех, А і Б, загальна площа - 637 кв м, котельня, В, загальна площа - 112.9 кв м, кузня, Г, загальна площа - 24.9 кв м, столярний цех, Е, загальна площа - 235.8 кв м), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2647886726060, код КОАТУУ - 2622082401, код КОАТУУ - UA26060130080088094.

Однак за вказаний період ПП "Явір" не здійснювало будь-яку господарську діяльність та не використовувало об`єкт нерухомого майна за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва.

Також, в ході проведення перевірки платником не надано інформацію про отримані пільги з податку на нерухоме майно від органів місцевого самоврядування.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПКУ);

Законом України від 15.05.2003 №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" не передбачено тимчасове припинення діяльності.

Тимчасове припинення діяльності означає припинення провадження заявлених при реєстрації видів діяльності, що свідчить про те, що об`єкти нерухомого майна не використовуються для господарської діяльності.

Підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є:

- ліквідація юридичної особи;

- смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою;

- втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом;

- скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб (пункт 37.3. статті 37 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-ХІ).

Відповідно до абзацу першого пункту 49.2. статті 49 платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Враховуючи наведене, проведеною перевіркою встановлено порушення ПП "Явір" п.49.2 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2756-VI із змінами та доповненнями, а саме неподання податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2024 рік та 2025 рік до ГУ ДПС в Івано-Франківській області, та порушення вимог пп. 266.1.1 п. 266.1, пп. 266.3.3 п. 266.3, пп. 266.7.5 п.266.7, пп. 266.8.1 п. 266.8, пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України ПП "ЯВІР" в результаті чого занижено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки всього на 85227,30 грн., зокрема: за 2024 рік в сумі 71752,6 грн, в тому числі І квартал 2024 року - 17938,15 грн, за II квартал 2024 року - 17938,15 грн, за III квартал 2024 року - 17938,15 грн, за IV квартал 2024 року - 17938,15 грн; за січень - лютий 2025 рік в сумі 13474,7 грн, в тому числі І квартал 2025 року - 13474,7 грн.

Вимогами Податкового кодексу України, зокрема нормами ст.16, ст.36 встановлений обов`язок для платника податків щодо дотримання норм чинного податкового законодавства, в тому числі обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Щодо плати за землю, суд зазначає таке.

Як встановлено матеріалами справи, ПП "Явір" за період з 01.01.2024 по 30.06.2025 не нараховувало та не сплачувало плату за землю.

Проведеною перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2024 по 17.03.2025 згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у власності ПП "ЯВІР" перебувала земельна ділянка, площею 0,9600 га, кадастровий номер: 2622082401:01:001:0618, що знаходиться за адресою: Івано- Франківська область, Калуський район, с. Княжолука, вул. Промислова, буд.1 А.

До перевірки надано акт приймання-передачі нерухомого майна від 10.02.2025 відповідно до якого ПП "Явір", на виконання рішення Єдиного учасника №1 про ліквідацію приватного підприємства від 21.12.2023, передало, а ОСОБА_1 прийняв наступне нерухоме майно: Земельну ділянку, площею 0,9600 га, кадастровий номер: 2622082401:01:001:0618, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Калуський район, с. Княжолука, вул. Промислова, буд.1 А; Будівлі столярного цеху, котельні та кузні з господарською будівлею та спорудами, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, Калуський район, с. Княжолука, вул. Промислова, 1 А та складаються з: столярний цех, в плані літера А і Б, загальною площею 637 кв м; котельня, в плані літера В, загальною площею 24,9 кв м; столярний цех в плані літера Е, загальною площею 235,8 кв м; вбиральня, в плані літера 3; огорожа в плані №1; ворота, в плані №2.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.10.2010 (із змінами та доповненнями) Платниками плати за землю є:

- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

- землекористувачі.

Пунктом 270.1 ст.270 Податкового Кодексу визначено, що об`єктами оподаткування є:

- земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

- земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно із п. 271.1. ст.271 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями) базою оподаткування є:

- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

- площа земельних ділянок, нормативну' грошову оцінку яких не проведено.

Згідно із п. 285.1 ст.285 - базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до пункту 285.2 статті 285 - Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку Із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

У відповідності до п.286.5 ст.286 ПКУ - У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Відповідно до п. 287.3. ст. 287 ПКУ - Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом ЗО календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п.269.2 ст. 269 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) - особливості справляння податку суб`єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

Відповідно до пп.4 п.297.1 ст297 ПКУ - платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів: податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Згідно статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Так, за період з 01.01.2024 по 30.06.2025 року ПГ "Явір" не здійснювало будь-яку діяльність на земельних ділянках, що розташовані за адресою: с. Княжолука, вул. Промислова, 1 А.

Протягом періоду, що перевірявся, з 01.01.2024 по 17.03.2025 (дата державної реєстрації припинення права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки), відповідно до даних державного земельного кадастру, інформації з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно, у власності ПП "Явір" (код ЄДРПОУ 22177236) перебувала земельна ділянка на території Княжолуцької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, площею 0,96 га, адреса розташування земельної ділянки: с. Княжолука, вул. Промислова, 1а призначення: 3.15 - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, кадастровий номер: 2622082401:01:001:0618.

Однак за вказаний період ПП "Явір" не здійснювало будь-яку господарську діяльність та не використовувало земельну ділянку за її функціональним призначенням.

Також в ході проведення перевірки платником не надано інформацію про отримані пільги з плати за землю від органів місцевого самоврядування.

Однак ПП "Явір" в порушення ст. 269, п.270.1 ст.270, п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України не нараховувало та не сплачувало плату за земельну ділянку, що перебувала у власності підприємства та не використовувалась в господарській діяльності, в результаті чого занижено грошове зобов`язання з земельного податку всього на 12 001,3 грн, в тому числі за 2024 рік - на 9504,09 грн, січень - лютий 2025 року на 2497,2 грн.

Відповідно до п. 286.1. ст. 286 ПКУ - підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об`єкт оподаткування.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об`єкт оподаткування.

У відповідності до п. 286.2. ст.286 ПКУ - платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Таким чином, ПП "Явір" не подано податкові декларації з плати за землю за 2024 рік та 2025 рік, чим порушено п. 49.2 ст. 49, п. 286.1 п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України.

Протягом періоду вчинення порушень, відповідальною посадовою особою суб`єкта господарювання був голова ліквідаційної комісії - Фледан Василь Іванович.

Посадовою особою ПП "Явір" письмові пояснення щодо встановлених порушень в ході перевірки не надавались.

Враховуючи, що протягом судового розгляду справи відповідач довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд не вбачає законних підстав для задоволення позовної заяви.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2. ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищезазначеного, суд на підставі наданих учасниками справи письмових доказів та витребуваних судом в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень.

Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову Приватного підприємства "Явір" (код ЄДРПОУ - 22177236, вул. Промислова, буд. 1А, с. Княжолука, Калуський район, Івано-Франківська область, 77540) до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за №№021825/0701, 021826/0701 від 14.08.2025 - відмовити.

Відповідачу рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.