Рішення № 140295956, 19.03.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.03.2026Справа № 910/15912/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Колосовій О.П., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНДЕКС" вул. Варшавська, 136, кв.11 А,м. Львів, Львівський р-н, Львівська обл.,79061

до Державна служба геології та надр України вул. Антона Цедіка, 16, м. Київ,03057

про стягнення 4 599 810,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Степаненко І.В.

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "САНДЕКС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Державної служби геології та надр України про стягнення 4 599 810,00 грн., а саме 2 000 000,00 грн. гарантійного внеску, 2 271 000,00 грн. суми, яка підлягала сплаті переможцем аукціону, 72 550,00 грн. вартості пакету аукціонної документації та 256 260,00 грн. 6% ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на встановлені преюдиційним рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 року у справі № 910/5676/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 року, підстави для визнання недійсними результатів аукціону, проведеного Державною службою геології та надр України 17.01.2024 року з продажу спеціального дозволу на користування надрами Старо-Вижівського родовища, оформленого протоколом електронного аукціону № SUE001-UA-20231228-01783 від 17.01.2024 року, а також договору від 25.01.2024 року № 1/2-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піску Старо-Вижівського родовища, яке знаходиться у Ковельському районі Волинської області, укладеного між Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю САНДЕКС, спеціального дозволу на користування надрами від 13.02.2024 року № 6782, та протиправність Наказу Державної служби геології та надр України від 27.12.2023 року № 672 Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги) в частині виставлення на аукціон Старо-Вижівського родовища у Ковельському районі Волинської області, у зв`язку з чим позивач зазначає про наявність підстав для стягнення на підставі ст. 1212 ЦК України 2 000 000,00 грн. гарантійного внеску, 2 271 000,00 грн. суми, яка підлягала сплаті переможцем аукціону, 72 550,00 грн. вартості пакету аукціонної документації та 256 260,00 грн. 6% ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні, як сплачених безпідставно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15912/25, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 29.01.2026.

Поряд із цим, через систему "Електронний суд" 21.01.2026 від представника позивача - адвоката Степаненко Ірини Євгеніївни надійшла заява б/н від 21.01.2026 року про проведення судового засідання 29.01.2026 року у справі № 910/15912/25 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2026 року задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні 29.01.2026 року у справі № 910/15912/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Судом доведено до відома, що до початку судового засідання через систему "Електронний суд" надійшли: 20.01.2026 від представника відповідача - відзив на позовну заяву б/н від 20.01.2026, з доказами надсилання до електронного кабінету позивача, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що саме за заявою ТОВ «САНДЕКС» ініційовано аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами, в той час як Державна служба геології та надр України повністю виконала умови договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні від 25.01.2024 № 1/2-24 та надала ТОВ «САНДЕКС» спеціальний дозвіл на користування надрами від 13.02.2024 року № 6782. Додатково відповідач зазначає, що позивач як переможець аукціону за відповідну плату отримав геологічну інформацію, тому вимога про повернення коштів за інформацію, якою ТОВ «САНДЕКС» досі користується, не підлягає задоволенню; 21.01.2026 року від представника позивача заява б/н від 21.01.2026 про виправлення описки в позовній заяві та відповідь на відзив б/н від 21.01.2026, з доказами надсилання до електронного кабінету відповідача, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що зазначена відповідачем угода є невід`ємною частиною Дозволу, а спеціальний дозвіл на користування надрами від 13.02.2024 № 6782 було скасовано відповідно до рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2025 по справі № 910/5676/24, відтак, її виконання стало неможливим та таким, що суперечило б прийнятим судовим рішенням,твердження відповідача про фактичний видобуток корисних копалин не відповідає дійсності та жодним чином не спростовує позовні вимоги про стягнення за недійсним правочином. Окрім цього, як наголошує позивач, придбання геологічної інформації переможцем аукціону є обов`язковим згідно з пунктом 10 Положення про порядок розпорядження геологічною інформацією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 року № 939.

Вказані документи судом долучені до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 29.01.2026 протокольною ухвалою оголошено перерву до 12.02.2026 у зв`язку з неявкою представника відповідача.

Судом встановлено, що до початку судового засідання через систему "Електронний суд" 05.02.2026 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 05.02.2026, з доказами надсилання до електронного кабінету позивача, які судом долучено до матеріалів справи.

Так, в поданих запереченнях на відповідь на відзив відповідач наголошує, що Держгеонадра діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають, та додатково зауважує, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше, зокрема, зважаючи на те, що саме позивач ініціював аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами Старо-Вижівського родовища у Ковельському районі Волинської області.

У підготовчому засіданні 12.02.2026 протокольною ухвалою оголошено перерву до 25.02.2026 у зв`язку з неявкою сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2026 року враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, судом закрито підготовче провадження у справі № 910/15912/25 та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.03.2026 року.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від сторін та учасників справи станом на 19.03.2026 року до суду не надходило.

У судове засідання з розгляду справи по суті 19.03.2026 року з`явився уповноважений представник позивача, представник відповідача - не з`явився.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційнотелекомунікаційної системи чи її окремої системи (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасник справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд зазначає, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 року та введений в дію 18.10.2023 року, внесено зміни до ряду статей ГПК України.

Так, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці) реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

З метою повідомлення учасників справи № 910/15912/25 про закриття підготовчого провадження та призначення засідання з розгляду справи по суті, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвали господарського суду від 25.02.2026 року була направлена судом до електронного кабінету відповідача, факт отримання якої07.03.2026 року підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку електронного листа до електронного кабінету учасника справи.

З огляду на вищевикладене суд констатує, що відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання 19.03.2026 року повідомлений належним чином.

Про поважні причини неявки в судове засідання 19.03.2026 року представника відповідача суд не повідомлено.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, представник відповідача не прибув в судове засідання з розгляду справи по суті 19.03.2026 року, за відсутності повідомлення суду про поважні причини неявки в засідання представника відповідача, суд здійснював розгляд справи по суті в судовому засіданні 19.03.2026 року виключно за наявними матеріалами за відсутності представника відповідача.

Представник позивача в судовому засідання з розгляду справи по суті 19.03.2026 року підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.03.2026 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Частиною другою статті 19 Конституції України зазначено, що посадові особи органу державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 3 Кодексу України про надра (далі - КУпН) гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.

Частиною 1 статті 11 Кодексу України про надра встановлено, що державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року № 1174, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра, відповідач 1 у справі) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є уповноваженим органом з питань реалізації угод про розподіл продукції.

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами та процедура продовження їх строку, переоформлення, внесення змін, зупинення дії, анулювання, підстави для відмови у наданні, продовженні строку, внесення змін до угоди про умови користування надрами, тощо визначено статтями 16 - 16-6 Кодексу України про надра.

Частиною 1 статті 16 Кодексу України про надра визначено, що спеціальний дозвіл на користування надрами надається за результатами аукціону (електронних торгів), а за наявності підстав, визначених частиною першою статті 16-2 цього Кодексу, - без проведення аукціону (електронних торгів).

За приписами частини 16 статті 16 Кодексу України про надра у межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин, та (або) видобування різних видів корисних копалин за кількома спеціальними дозволами на користування надрами, крім корисних копалин, що розробляються відкритим способом. При цьому в угоді про умови користування надрами визначаються просторові межі та координати кутових точок ділянки надр, наданої у користування щодо кожного виду корисних копалин.

Згідно частини 3 статті 16 Кодексу України про надра аукціон (електронні торги) щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами проводиться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою дворівневої автоматизованої інформаційно- комунікаційної системи, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, які необхідні для проведення аукціону (електронних торгів), запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи аукціонів (електронних торгів) з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи. Порядок проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 18 Кодексу України про надра передбачено, що надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів. Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.

Згідно зі статтею 18-1 Кодексу України про надра у разі якщо для провадження діяльності з видобування корисних копалин є необхідним надання в користування земельних ділянок державної чи комунальної власності, які на момент проведення аукціону чи конкурсу з надання надр у користування сформовані як об`єкт цивільних прав, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, уповноважений здійснювати розпорядження такими земельними ділянками, до початку проведення такого аукціону (конкурсу) за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, затверджує перелік земельних ділянок державної, комунальної власності, розташованих у межах ділянки надр, що передається в користування переможцю аукціону, конкурсу, і які мають бути передані йому в користування для видобування корисних копалин. Розпорядження такими земельними ділянками здійснюється з такими особливостями: 1) строк дії договорів оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо таких земельних ділянок може бути продовжений лише у разі, якщо вони не будуть після закінчення їх строку передаватися в користування користувачу надр для видобування корисних копалин; 2) земельні ділянки не можуть передаватися у власність (крім випадків передачі їх власникам розташованих на них будівель, споруд); 3) земельні ділянки не можуть передаватися у постійне користування будь-якій особі, крім користувача надр; 4) земельні ділянки можуть передаватися в оренду, на правах емфітевзису, суперфіцію лише на строк до надання земельної ділянки користувачу надр; 5) на земельній ділянці не може бути встановлений земельний сервітут, який унеможливлює використання земельної ділянки користувачем надр після передачі земельної ділянки йому в користування.

В свою чергу, Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони регулює відповідний Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615 (далі - Порядок № 615), згідно пункту 2 якого дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

Як встановлено в абзаці 1 пункту 3 Порядку № 615, на кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл.

Згідно з абзацом 4 пункту 3 Порядку № 615 використання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, здійснюється надрокористувачами у порядку, встановленому законодавством.

Порядок проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року № 993 затверджено Порядок проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2023 року за № 749 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо користування надрами») (далі - Порядок № 993), який визначає процедуру продажу на аукціоні шляхом проведення електронних торгів спеціального дозволу на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони (далі - дозвіл).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 993 рішення про проведення аукціону приймається Держгеонадрами з урахуванням вимог та строків, передбачених Кодексом України про надра.

Згідно з абзацом 15 пункту 2 Порядку № 993 пакет аукціонної документації - документи, що готуються Держгеонадрами та містять відомості про ділянку надр, дозвіл у межах якої виставляється на аукціон (назва та координати, місцезнаходження, загальна інформація про геологічну будову, початкова ціна лота, програма робіт), проект угоди про умови користування надрами.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 993 оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення аукціону.

Як встановлено господарським судом у справі № 9105676/24, наказом Управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації від 29.12.2009 року № 151 затверджено Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини Волинської області, згідно з яким до таких об`єктів віднесено, зокрема, пам`ятку археології Галина Воля-1 - стоянки доби мезоліту, розташовану в с. Галина Воля, за 3 км на північний захід від села, в урочищі Семенова Гора.

До Державної служби геології та надр України (далі Держгеонадра) 13.10.2023 року надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю САНДЕКС № 1 від 13.10.2023 (вх. № 219-ПР/1-23 від 13.10.2023) щодо ініціювання продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні (електронних торгах) з метою видобування піску Старо-Вижівського родовища, яке знаходиться у Ковельському районі Волинської області.

Державною службою геології та надр України в межах наданих повноважень видано наказ від 27.12.2023 року № 672 Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електроні торги) затверджено перелік ділянок надр разом з відповідними програмами робіт, з метою проведення аукціону з продажу спеціальних дозволів на користування надрами.

Згідно з п. 10 додатку 1 до цього наказу на торги виставлено Старо-Вижівське родовище Ковельського району Волинської області для видобування піску.

Відповідно до пунктів 10-12 Порядку №993, оголошення про проведення аукціону розміщується Держгеонадрами у системі електронних торгів з продажу дозволів та на офіційному веб-сайті Держгеонадр протягом 10 робочих днів з дня затвердження відповідно до пунктів 6 і 7 цього Порядку переліку ділянок надр та прийняття рішення про проведення аукціону.

28.12.2023 року на офіційному сайті Держгеонадр було оприлюднено оголошення про проведення аукціону 17 січня 2024 року з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піску Старо-Вижівського родовища, яке розташоване у Старо-Вижівському (Ковельському - відповідно до постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-ІХ) районі Волинської області (реєстраційний номер SUE001-UA-20231228-01783), а також на офіційному сайті ProZorro.Продажі 28.12.2023 року було оприлюднено оголошення про проведення аукціону 17 січня 2024 року з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піску Старо-Вижівського родовища, яке розташоване у Старо-Вижівському (Ковельському - відповідно до постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-ІХ) районі Волинської області (реєстраційний номер SUE001-UA- 20231228-01783).

Інформація щодо перебігу торгів, їх учасників та результату аукціону № SUE001-UA-20231228-01783, який відбувся 17.01.2024, знаходиться у відкритому доступі в системі електронних торгів «ProZorro.Продажі» за посиланням: https://prozorro.sale/auction/SUE001- UA20231228-01783/.

Згідно п. 25 Порядку №933 після закінчення аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів відображається інформація про завершення аукціону та автоматично формується протокол аукціону щодо кожного лота.

Як зазначено позивачем та встановлено судом у справі № 910/5676/24, 17.01.2024 року відбувся аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування піску Старо-Вижівського родовища Ковельського району Волинської області, переможцем якого відповідно до протоколу електронного аукціону № SUE001-UA-20231228-01783 та вимог Порядку проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами, визначено Товариство з обмеженою відповідальністю САНДЕКС з ціновою пропозицією 4 271 000,00 грн.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 993 для участі в аукціоні заявник проходить процедуру реєстрації та подає заявку для участі в аукціоні шляхом заповнення електронної форми в його особистому кабінеті. У заявці для участі в аукціоні обов`язково зазначається реєстраційний номер лота, щодо якого подається заявка.

Після проходження процедури реєстрації та подання заявки заявник сплачує гарантійний внесок у будь-якій установі банку на підставі сформованого організатором (оператором) в особистому кабінеті заявника рахунка або безпосередньо на електронному майданчику за допомогою платіжних систем, якщо функціонал електронного майданчика забезпечує таку можливість.

Розмір гарантійного внеску становить 20 відсотків початкової ціни лота, але не менше 10000000 (десяти мільйонів) гривень для корисних копалин, які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, 20000000 (двадцяти мільйонів) гривень для вуглеводнів, 2000000 (двох мільйонів) гривень для родовищ та/або ділянок надр, що містять пісок, та 1000000 (одного мільйона) гривень для інших корисних копалин (крім лота з продажу спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, видобування підземних вод (у тому числі мінеральних) для всіх потреб).

Сплата гарантійного внеску повинна бути підтверджена до завершення строку приймання заявок для участі в аукціоні.

Відповідно до п. 32 Порядку № 993 гарантійний внесок або його частина, що дорівнює ціні реалізації лота (якщо розмір гарантійного внеску більший за ціну реалізації лота), сплачений (сплачена) переможцем, перераховується організатором (оператором) до державного бюджету протягом п`яти робочих днів після опублікування протоколу. Якщо розмір гарантійного внеску більший за ціну реалізації лота, то різниця між частиною, перерахованою до державного бюджету, та сплаченим гарантійним внеском повертається переможцю протягом п`яти робочих днів з дня отримання ним дозволу.

Гарантійний внесок переможця зараховується до ціни реалізації лота. Іншим учасникам внесена сума гарантійного внеску повертається організатором (оператором) протягом п`яти робочих днів після завершення аукціону, крім учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією після переможця, а у разі однакових цінових пропозицій учасників - тому, хто подав цінову пропозицію раніше. Такому учаснику гарантійний внесок повертається протягом п`яти робочих днів з дня отримання переможцем дозволу.

Судом встановлено за матеріалами справи та не заперечувалось відповідачем, що з метою участі в аукціоні № SUE001-UA-20231228-01783 Товариством з обмеженою відповідальністю «САЕНДЕКС» було сплачено оператору аукціону Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОВ «Закупівлі.Про» (код ЄДРПОУ 40283641) гарантійний внесок у сумі 2 000 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1 від 10.01.2024 року із зазначенням призначення платежу «гарантійний внесок для участі в державних торгах SUE001-UA-20231228-01783 від ID 383289 згідно рахунку № ZK-00966078 від 09.01.2024 п. без ПДВ», копія якої наявна в матеріалах справи.

Заперечень щодо розміру та строків оплати, а також порядку зарахування сплаченого позивачем гарантійного внеску від сторін до суду не надходило.

Згідно до п. 28 Порядку, переможець на підставі підписаного протоколу аукціону звертається до Держгеонадр з пропозицією щодо укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною за результатами проведення аукціону. Такий договір укладається між Держгеонадрами та переможцем не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу електронного аукціону та опубліковується Держгеонадрами у системі.

Отже, враховуючи сформований Державною службою геології та надр України 17.01.2024 року протокол електронного аукціону SUE001-UA- 20231228-01783, 25.01.2024 між Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНДЕКС» укладено Договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піску Старо-Вижівського родовища, яке знаходиться у Ковельському районі Волинської області від 25.01.2024 року №1/2-24 (далі Договір).

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна Дозволу за цим Договором становить 4 271 000,00 грн.

За умовами п.4.1 Договору після проведення аукціону переможець аукціону зобов`язаний:

1) протягом 30 робочих днів з дня укладення договору купівлі продажу Дозволу сплатити до державного бюджету кошти в розмірі, що становлять різницю між ціною реалізації лота (Дозволу), зазначеною в п. 3. цього Договору та сумою гарантійного внеску, яка складає 2 271 000,00 грн.;

2) протягом 30 робочих днів з дня укладення договору купівлі-продажу Дозволу сплатити вартість геологічної інформації, окрім випадків, коли переможець аукціону здійснив за власні кошти геологічне вивчення ділянки надр та затвердив запаси корисних копалин у Державній комісії України по запасах корисних копалин або придбав у встановленому законодавством порядку таку геологічну інформацію до моменту укладення цього Договору, що підтверджується платіжним дорученням про сплату вартості такої геологічної інформації, або надати копію листа Держгеонадр про погодження передачі геологічної інформації, якщо вона не є державною власністю. Придбання геологічної інформації переможцем аукціону є обов`язковим згідно з пунктом 10 Положення про порядок розпорядження геологічною інформацією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 № 939;

3) у строк, що не перевищує 20 робочих днів з дати опублікування продавцем протоколу аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів, сплатити вартість пакета аукціонної документації.

У відповідності до п. 4.3 Договору продавець після виконання переможцем аукціону зобов`язань, передбачених пунктом 4.1 та 4.2 цього Договору зобов`язаний надати переможцю аукціону Дозвіл, оформлений згідно з умовами розділу 2 цього Договору та відповідно до Форми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2023 № 353, та укласти угоду про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною Дозволу, з врахуванням умов, передбачених абзацом п`ятим п. 28 Порядку проведення аукціонів.

Відповідно до абзацу 15 пункту 2 Порядку № 993 пакет аукціонної документації - документи, що готуються Держгеонадрами та містять відомості про ділянку надр, дозвіл у межах якої виставляється на аукціон (назва та координати, місцезнаходження, загальна інформація про геологічну будову, початкова ціна лота, програма робіт), проект угоди про умови користування надрами. Вартість пакета аукціонної документації становить 3,12 відсотка початкової ціни лота, але не менш як 4500 гривень і не більш як 72550 гривень.

Згідно абзацу 24 пункту 2 Порядку ціна реалізації лота - фактична сума коштів, за яку продано лот на аукціоні.

Пунктом 29 Порядку № 993 передбачено, що переможець протягом 30 робочих днів з дня укладення договору купівлі-продажу дозволу або договору купівлі-продажу дозволу з відкладальною обставиною сплачує до державного бюджету кошти в розмірі, що становить різницю між ціною реалізації лота та гарантійним внеском.

На підставі Протоколу проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами від 17.01.2024 року № SUE001-UA- 20231228-01783 та договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні від 25.01.2024 року №1/2 24 ТОВ «САНДЕКС» надано спеціальний дозвіл на користування надрами від 13.02.2024 № 6782 строком на 20 років.

Вид користування надрами видобування корисних копалин; мета користування надрами видобування піску, придатного для виготовлення силікатної цегли; об`єкт користування - Старо-Вижівське родовище у Ковельському районі Волинської області; строк дії дозволу 20 років.

Вказаним спеціальним дозволом також визначено особливі умови надрокористування, а саме: 1. Виконання умов Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації лист від 07.02.2024 № 265/02.1-26/2-24. Провести процедуру оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України Про оцінку впливу на довкілля. 3. Заборона видобування корисних копалин, зазначених у дозволі, до закінчення процедури оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України Про оцінку впливу на довкілля. 4. Обов`язкове внесення змін до особливих умов дозволу з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля. 5. Своєчасна і в повному обсязі сплата обов`язкових платежів до Державного бюджету згідно із законодавством. 6. Дотримання вимог Проекту розробки родовища. 7. Виконання рекомендацій протоколу ДКЗ України від 07.07.1994 № 193. 8. Щорічний радіаційний контроль за породами в кар`єрі та продукцією з них на відповідність вимогам НРБУ-97. 9. Щорічна звітність перед Держгеонадрами згідно з формою 5-гр.

Додатком до вказаного Дозволу № 6782 від 13.02.20024 року є укладена між сторонами Угода № 6782 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 13.02.2024 року.

Як зазначено позивачем в позовній заяві та встановлено судом, окрім гарантійного внеску ТОВ «САНДЕКС» було сплачено:

- суму, яка підлягає сплаті переможцем електронного аукціону - 2 271 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 3 від 29.01.2024 року;

- вартість пакету аукціонної документації в розмірі 72 550,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 4 від 29.01.2024 року;

- вартість геологічноі інформації - 6 % ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Украіни від 10 грудня 2008 № 1075 «Про затвердження Методики визначення вартості геологічноі інформації, отриманоі за рахунок коштів державного бюджету» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 836), що становить 256 260,00 грн., згідно платіжної інструкції № 5 від 29.01.2024 року. Копії вказаних платіжних інструкцій наявні в матеріалах справи.

Тобто, позивачем як переможцем аукціону було сплачено грошові кошти загальній сумі 4 599 810,00 грн.

Факт перерахування коштів, їх розмір та порядок зарахування відповідачем не заперечувався.

Не погоджуючись з результатами вказаного аукціону від 17.01.2024 року, наказом Державної служби геології та надр України № 672 від 27.12.2023 року, договором від 25.01.2024 № 1/2-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піску Старо-Вижівського родовища, яке знаходиться у Ковельському районі Волинської області, а також видачею спеціального дозволу на користування надрами від 13.02.2024 року № 6782, посилаючись на те, що за результатом опрацювання отриманої від органів державної влади та місцевого самоврядування інформації, а також матеріалів кримінального провадження від 19.01.2024 № 42024032110000009 за ознаками частини третьої статті 358 Кримінального кодексу України, встановлено продаж ТОВ "Сандекс" всупереч вимогам законодавства про охорону природно-заповідного фонду Державною службою геології та надр України 17.01.2024 на електронному аукціоні спеціального дозволу на користування надрами для видобування піску Старо-Вижівського родовища, яке розташоване в межах лісового фонду на території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Смолярівський", що у подальшому може призвести до знищення вказаного об`єкту природно-заповідного фонду, Керівник Ковельської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави з позовом до Державної служби геології та надр України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандекс" про:

- визнання незаконним та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 27.12.2023 № 672 "Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги)" в частині виставлення на аукціон Старо-Вижівського родовища у Ковельському районі Волинської області;

- визнання недійсними результатів електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Старо-Вижівського родовища, оформленого протоколом про результати аукціону від 17.01.2024 № SUE001-UA-20231228-01783;

- визнання недійсним договору від 25.01.2024 № 1/2-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піску Старо-Вижівського родовища, яке знаходиться у Ковельському районі Волинської області;

- визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами від 13.02.2024 № 6782, виданого Державною службою геології та надр України ТОВ "Сандекс".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 року у справі № 5676/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 року, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 27.12.2023 року № 672 «Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги)» в частині виставлення на аукціон Старо-Вижівського родовища у Ковельському районі Волинської області. Визнано недійсними результати електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Старо-Вижівського родовища, оформленого протоколом електронного аукціону № SUE001-UA-20231228-01783 від 17.01.2024. Визнано недійсним договір від 25.01.2024 № 1/2-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піску Старо-Вижівського родовища, яке знаходиться у Ковельському районі Волинської області, укладений між Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сандекс». Визнано недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 13.02.2024 №6782, виданий Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю «Сандекс».

При цьому, рішення місцевого господарського суду у справі № 910/5676/24, яке залишене без змін постановою апеляційної інстанції, мотивовано тим, що оскільки Старо-Вижівське родовище піску накладається на землі лісового фонду, які перебувають у користуванні філії "Поліський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (далі філія ДСГП "Ліси України") та на території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Смолярівський", а також враховуючи наявність на земельній ділянці пам`ятки археології "Галина Воля-1" стоянки доби мезоліту, розташованої в с. Галина Воля, за 3 км на північний захід від села в урочищі "Семенова Гора", прийняття Державною службою геології та надр України рішення про продаж спеціального дозволу на користування надрами Старо-Вижівського родовища піску та виставлення його на аукціон в порушення вимог природоохоронного законодавства є незаконним та підлягає скасуванню в судовому порядку.

З огляду на те, що електронний аукціон із продажу спеціального дозволу на користування надрами Старо-Вижівського родовища, оформлений протоколом від 17.01.2024 року № SUE001-UA-20231228-01783, проведений із порушенням вимог законодавства, суди дійшли висновку про наявність підстав для визнання результатів електронного аукціону недійсними. Як наслідок, за висновками судів, підлягає визнанню недійсним укладений за наслідками електронного аукціону договір від 25.01.2024 року № 1/2-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами, а також спеціальний дозвіл на користування надрами від 13.02.2024 року № 6782, виданий Державною службою геології та надр України ТОВ "Сандекс".

В подальшому ухвалою Верховного Суду від 17.09.2025 року у справі № 910/5676/24 касаційне провадження у справі № 910/5676/24 за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрито, а також закрито касаційне провадження у справі № 910/5676/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандекс", відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, посилаючись на встановлені у преюдиційному рішенні суду у справі № 910/5676/24 обставини визнання недійсним укладеного за результатами проведення аукціону між Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНДЕКС» договору від 25.01.2024 року № 1/2-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піску Старо-Вижівського родовища, яке знаходиться у Ковельському районі Волинської області, та стосовно якого позивач здійснював сплату грошових коштів, а також визнання недійсними спеціального дозволу на користування надрами від 13.02.2024 року № 6782 та Наказу Державної служби геології та надр України від 27.12.2023 року № 672, Товариство з обмеженою відповідальністю «САНДЕКС» звернулось до відповідача з листом № 11/25-2 від 04.11.2025 та до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві з листом № 11/25-1 від 04.11.2025 щодо повернення грошових коштів.

ГУДКС України у м. Києві листом № 05-08.1-06/12394 від 21.11.2025 року повідомило позивача, що з питання повернення коштів необхідно звернутись з відповідною заявою до Державної служби геології та надр України.

Поряд із цим, відповідач листом № 8541/08/2-25 від 01.12.2025 року повідомив позивача, що в межах справи № 910/5676/24 не вирішувалось питання стягнення грошових коштів з Державної служби геології та надр України на користь ТОВ «САНДЕКС».

Отже, вказані позивачем сплачені грошові кошти в загальному розмірі 4 599 810,00 грн. повернуті позивачу не були.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з Державної служби геології та надр України згідно ст. 1212 ЦК України на користь товариства коштів у розмірі 2 000 000,00 грн., які були сплачені як гарантійний внесок для участі у вищезазначеному аукціоні, який було визнано недійним у справі № 910/5676/24, а також 2 271 000,00 грн. суми, яка підлягала сплаті переможцем аукціону, 72 550,00 грн. вартості пакету аукціонної документації та 256 260,00 грн. 6% ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні, як сплачених безпідставно.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства, зокрема, є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено право кожної особа звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках .

Частинами 1, 4 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов`язки виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з інших дій, які за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Як зазначалось судом вище, спірні правовідносини виникли у зв`язку з визнанням незаконними та скасуванням рішенням судів у справі № 910/5676/24 результатів аукціону, проведеного Державною службою геології та надр України 17.01.2024 року з продажу спеціального дозволу на користування надрами Старо-Вижівського родовища, оформленого протоколом електронного аукціону № SUE001-UA-20231228-01783 від 17.01.2024 року, а також договору від 25.01.2024 року № 1/2-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піску Старо-Вижівського родовища, яке знаходиться у Ковельському районі Волинської області, укладеного між Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю САНДЕКС, спеціального дозволу на користування надрами від 13.02.2024 року № 6782, та встановленням протиправності Наказу Державної служби геології та надр України від 27.12.2023 року № 672 Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги) в частині виставлення на аукціон Старо-Вижівського родовища у Ковельському районі Волинської області, у зв`язку з чим всі сплачені позивачем грошові кошти як з метою участі в такому аукціоні, так і сплачені ТОВ «САНДЕКС» як переможцем аукціону .

Суд зазначає, що при вирішенні спору підлягають застосуванню загальні приписи ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору має бути встановлено не лише наявність підстав визнання недостовірною та спростування інформації, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 910/1255/20.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 233/3516/18-ц правом на звернення до суду за захистом особа наділена в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен установити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому обов`язком позивача є доведення / підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання його прав та інтересів.

Згідно правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 року у справі №761/26815/17, недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Стаття 216 Цивільного кодексу України встановлює, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Реституція це спеціальний зобов`язальний спосіб захисту права власності, який може застосовуватися лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він і був переданий.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочинну. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 року у справі № 909/1907/15.

За приписами частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Як зазначалось судом вище, господарські суди в рамках розгляду справи № 910/5676/24 дійшли висновку про те, що нормами чинного законодавства встановлені обмеження у використанні земель заказника місцевого значення "Смолярівський", зокрема, на розробку родовищ корисних копалин та будь-яке порушення ґрунтового покриву. Оскільки Старо-Вижівське родовище піску накладається на землі лісового фонду, які перебувають у користуванні філії ДСГП "Ліси України" та на території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Смолярівський", прийняття Держгеонадрами рішення про продаж спеціального дозволу на користування надрами Старо-Вижівського родовища піску та виставлення його на аукціон в порушення вимоги природоохоронного законодавства є незаконним та підлягало скасуванню в судовому порядку.

Суд зазначає, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Європейський суд з прав людини також вказує, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95 від 28 жовтня 1999 року, § 61). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, № 76943/11 від 29 листопада 2016 року, § 123). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92 від 22 листопада 1995 року, § 36).

Даний принцип тісно пов`язаний з приписами частини 4 статті 75 ГПК України, якою передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачі, відповідачі, треті особи, тощо.

Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.

Преюдиціальність обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Наведений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі № 922/2391/16.

Таким чином, оскільки факти, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 року, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 року у справі № 910/5676/24 та набрало законної сили, в силу імперативних вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиційне значення для даної справи та не підлягають повторному доказуванню.

При цьому, як встановлено судом, електронний аукціон із продажу спеціального дозволу на користування надрами Старо-Вижівського родовища, оформлений протоколом № SUE001-UA-20231228-01783 від 17.01.2024, проведений із порушенням вимог законодавства та суперечить актам цивільного законодавства, як і укладений за його наслідками договір від 25.01.2024 № 1/2-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піску Старо-Вижівського родовища, яке знаходиться у Ковельському районі Волинської області, а також спеціальний дозвіл на користування надрами від 13.02.2024 № 6782, виданий Держгеонадрами Товариству з обмеженою відповідальністю «САНДЕКС».

Судом враховано правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.10.2023 року у справі № 901/43/21, згідно якої вжите законодавцем в частині другій статті 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, формулювання «на підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. «У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. «У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Таким чином, оскільки під час підготовки аукціону SUE001-UA-20231228-01783 Держгеонадрами було допущено ряд порушень спеціального нормативно-правового законодавства, що регулює порядок його підготовки та проведення, зокрема, Кодексу України про надра та Порядку № 993, наведене стало підставою для визнання такого аукціону та його результатів недійсними в судовому порядку в межах справи № 910/5676/24, та зумовлює недійсність всіх рішень, прийнятих Державною службою геології та надр України у межах проведення процедури оскаржуваного аукціону, а також укладених за його наслідками правочинів та виданих на підставі результатів такого аукціону дозволів.

Щодо вимог позивача про стягнення 2 000 000,00 грн., плачених як гарантійний внесок за участь в електронному аукціоні суд зазначає, що згідно з пп. 2 пункту 1 Порядку №993 гарантійний внесок платіж, що здійснюється заявником для набуття статусу учасника аукціону шляхом перерахування коштів на рахунок організатора (оператора) електронного майданчика, що зазначається в оголошенні про проведення аукціону.

Тобто, гарантійний внесок є способом забезпечення зобов`язань за результатами електронних торгів, має на меті стимулювати переможця аукціону до належного виконання своїх зобов`язань з повного розрахунку за відповідні активи (майно) та до укладення договору їх купівлі-продажу.

Так, матеріалами справи підтверджується факт сплати оператору аукціону Товариству з обмеженою відповідальністю «Закупівлі.Про» гарантійного внеску у сумі 2 000 000,00 грн. позивачем як учасником аукціону, визначення ТОВ «Сандекс» переможцем торгів, сплата 2 271 000,00 грн. як переможцем на рахунок за кодом класифікації доходів бюджету 22012100, та заявлення позивачем в межах даного спору позовної вимоги про повернення сплаченого товариством гарантійного внеску за учать в аукціоні, на яких реалізовувалось майно, що не могло бути реалізованим без порушення чинного законодавства, та суми, яка підлягала сплаті ним як переможцем.

Суд наголошує, що Порядок № 993 не врегульовує питання поведінки особи, яка взяла участь в аукціоні та стала переможцем у торгах щодо лота, до якого включено майно з порушенням Кодексу України про надра, Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", Закону України "Про природно-заповідний фонд», а також наслідків такої ситуації.

Суд зазначає, що загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов`язання.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, зокрема, відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України ).

За змістом частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Частина 3 статті 1212 Цивільного кодексу України поширює дію положень про безпідставне збагачення на відносини, що регулюються іншими положеннями Цивільного кодексу України, зокрема, на випадки виконання зобов`язання однією із сторін: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, у випадку коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв`язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13, від 02.09.2014 у справі № 910/1620/13, від 14.10.2014 у справі №922/1136/13 та від 25.02.2015 у справі № 910/1913/14, від 02.02.2016 у справі №6-3090цс15, яка підтримана Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 по справі № 910/13814/17.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Наразі, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується сплата ТОВ Сандекс для прийняття участі у аукціоні гарантійного внеску у розмірі 2 000 000,00 грн., а також сплата 2 271 000,00 грн. як суми, яка підлягає сплаті переможцем електронного аукціону, вартості пакету аукціонної документації в розмірі 72 550,00 грн. та вартості геологічноі інформації - 6 % ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах), а саме 256 260,00 грн.

З урахуванням вищенаведеного та враховуючи преюдиційне судове рішення у справі № 910/5676/224 про визнання незаконним наказу Держгеонадра № 672 від 27.12.2023 року, недійсними результатів аукціону від 17.01.2024 року, а також укладеного за його результатами договору № 1/2-24 від 25.01.2024 року та виданого позивачу спеціального дозволу на користування надрами № 6782 від 13.02.2024 року, оскільки підстава, на якій були сплачені позивачем кошти відпала, тобто утримуються в бюджеті безпідставно, суд зазначає про наявність підстав для повернення ТОВ Сандекс грошових коштів у сумі 2 000 000,00 грн., сплачених як гарантійний внесок за участь в електронному аукціоні, а також відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України про повернення ТОВ «САНДЕКС» грошових коштів, які були сплачені на виконання умов електронного аукціону та укладеного договору - 2 271 000,00 грн. суми, яка підлягала сплаті переможцем аукціону, 72 550,00 грн. вартості пакету аукціонної документації та 256 260,00 грн. 6% ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні.

Механізм стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, передбачений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845.

Отже, Держказначейство є встановленою Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядком № 845 особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.11.2020 року у справі № 52/125).

Згідно з п. 16 Порядку №845 органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів.

Відповідно до п. 19 Порядку № 845 безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Як встановлено судом та зазначено в листі ГУДКСУ у м. Києві від 21.11.2025 року, грошові кошти в сумі 4 271 000,00 грн. перераховані в дохід бюджету на рахунок UA488999980313060119000026011, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету (далі - код доходів) 22012100 «Збір на видачу спеціальних дозволів на користування надрами та кошти від продажу таких дозволів», контроль за яким здійснює Державна служба геології та надр України,отже спірні кошти в розмірі 4 271 000,00 грн. підлягають стягненню саме з цього рахунку.

Водночас, відповідно наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 затверджено та Міністерством юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 зареєстровано Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до Державного та місцевих бюджетів (далі Порядок № 787), відповідно до п. 5 якого повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до Порядку № 787 та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету. Разом із заявою про повернення коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету

Порядок відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Казначейства затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 року № 758 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.07.2012 року № 1206/21518 (далі - Порядок № 758), яким визначено значення терміну бюджетні рахунки для зарахування надходжень (рахунки за надходженнями), а саме це рахунки для зарахування доходів бюджетів.

Згідно пункту 2.1. Порядку № 758, щорічно на початок нового бюджетного періоду відповідно до Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети та бюджетної класифікації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11, в органах Казначейства відкриваються рахунки за надходженнями до державного та місцевих бюджетів. Рахунки за надходженнями відкриваються органами Казначейства у розрізі територій та кодів бюджетної класифікації доходів.

Платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу, закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети є доходами державного та місцевих бюджетів, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в Казначействі на ім`я відповідного органу Казначейства.

Таким чином, існує різниця між рахунками Головного управління Казначейства (як юридичної особи) та рахунками, відкритими в органах Казначейства у розрізі територій та кодів бюджетної класифікації доходів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету», контроль справляння надходжень за кодом класифікації доходів бюджету 22012100 «Збір за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та кошти від продажу таких дозволів» здійснює Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України та Державна служба геології та надр України.

Тобто, контроль справляння надходжень по рахунку №UA488999980313060119000026011, на який було здійснено зарахування коштів у сумі 4 271 000,00 грн., які сплачені позивачем як гарантійний внесок за участь в електронному аукціоні та як сума, що підлягає сплаті переможцем аукціону, здійснює Державна служба геології та надр України, що відповідачем не спростовано.

Окрім цього судом встановлено, що кошти в сумі 328 810,00 грн. були сплачені ТОВ «Сандекс» безпосередньо отримувачу - Державна служба геології та надр України, код ЄДРПОУ 37536031, номер рахунку (IBAN): UA098201720313241005201078689 в Держказначейська служба України м. Київ, тобто на розрахунковий рахунок відповідача відкритий в органах Казначейства, відтак, за висновками суду грошові суми підлягають стягненню саме з Державної служби геології та надр України.

Щодо заперечень відповідача проти позовних вимог з посиланням на отримання за наслідками проведення аукціону та користування позивачем геологічною інформацією, а також те, що позивач протягом двох років здійснює видобуток піску відповідно до Угоди про умови користування надрами від 13.02.2024 року № 6782, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами від 13.02.2024 року № 6782, суд зазначає, що можливі дії позивача з користування надрами під час реалізації наслідків перемоги в аукціоні від 17.01.2024 року та після отримання спеціального дозволу жодним чином не пов`язані з предметом та підставами даного спору, а відтак, не впливають на правову кваліфікацію судом відносин сторін та, відповідно, висновки щодо підстав застосування приписів ст. 1212 ЦК України.

Додатково суд звертає увагу відповідача на можливість реалізації останнім права на звернення за наявності відповідних правових підстав з окремим позовом щодо можливих неправомірних дій позивача як переможця аукціону, який в подальшому судом було визначено недійсним та скасовано, щодо реалізації прав на користування надрами.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції законів України та на засадах верховенства права (частина 1статті 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22 лютого 2007 року в справі Красуля проти Росії, від 5 травня 2011 року в справі Ільяді проти Росії, від 28 жовтня 2010 року в справі Трофимчук проти України, від 9 грудня 1994 року в справі Хіро Балані проти Іспанії, від 1 липня 2003 року в справі Суомінен проти Фінляндії, від 7 червня 2008 року в справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії) свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 року у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 2, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухвалюватись у відповідності до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом та з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та останнім не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 73-80, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної служби геології та надр України (03057, місто Київ, вул.Цедіка Антона, будинок 16; код ЄДРПОУ 37536031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САНДЕКС" (79020, Львівська обл., місто Львів, вул. Варшавська, будинок 136, квартира 11A, код ЄДРПОУ 45331893) 2 000 000,00 грн. (два мільйони грн. 00 коп.) гарантійного внеску та 2 271 000,00 грн. (два мільйони двісті сімдесят одну тисячу грн. 00 коп.) суми, яка підлягала сплаті переможцем електронного аукціону.

3. Стягнути з Державної служби геології та надр України (03057, місто Київ, вул.Цедіка Антона, будинок 16; код ЄДРПОУ 37536031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САНДЕКС" (79020, Львівська обл., місто Львів, вул. Варшавська, будинок 136, квартира 11A, код ЄДРПОУ 45331893) 72 550,00 грн. (сімдесят дві тисячі п`ятсот п`ятдесят грн. 00 коп.) вартості пакету аукціонної документації.

4. Стягнути з Державної служби геології та надр України (03057, місто Київ, вул.Цедіка Антона, будинок 16; код ЄДРПОУ 37536031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САНДЕКС" (79020, Львівська обл., місто Львів, вул. Варшавська, будинок 136, квартира 11A, код ЄДРПОУ 45331893) 256 260,00 грн. (двісті п`ятдесят шість тисяч двісті шістдесят грн. 00 коп.) вартості геологічноі інформації - 6 % ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах).

5. Стягнути з Державної служби геології та надр України (03057, місто Київ, вул.Цедіка Антона, будинок 16; код ЄДРПОУ 37536031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САНДЕКС" (79020, Львівська обл., місто Львів, вул. Варшавська, будинок 136, квартира 11A, код ЄДРПОУ 45331893) 55 197,72 грн. (п`ятдесят п`ять тисяч сто дев`яносто сім грн. 72 коп.) витрат по сплаті судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 02.10.2026 року.

Суддя А.М.Селівон