Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"24" вересня 2026 р. Cправа № 902/542/26
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Соболєва В.А.,
представників:
позивача Чорнобровкіної Ю.В.,
у відсутності решти учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдкам" (вул. Стрілецька, буд. 1, м. Вінниця, 21009)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Градо Строй" (вул. Стрілецька, буд. 1, м. Вінниця, 21009)
до: Приватного підприємства "Фламінго" (Медмістечко, ВПЛ № 2, селище Березина, Вінницький район, Вінницька область, 23226)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Іванівська сільська рада Хмільницького району Вінницької області (вул. Свинаря, буд.17, село Іванів, Хмільницький район, Вінницька область, 22432)
про визнання недійсними та скасування актів приймання-передачі майнових прав, визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора, а також припинення права власності на відповідні об`єкти,
В С Т А Н О В И В :
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдкам" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Градо Строй" та Приватного підприємства "Фламінго" про визнання недійсними та скасування актів приймання-передачі майнових прав, визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора, а також припинення права власності на відповідні об`єкти.
В обґрунтування заявленого позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Білдкам" вказує, що на підставі укладеного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Градо Строй" Договору купівлі-продажу від 13.10.2022 набуло право власності на незавершене будівництво багатоквартирного житлового будинку, розташоване на земельній ділянці загальною площею 1,4166 га, кадастровий номер 051030000:01:014:0018, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
Право власності на вищевказане незавершене будівництво багатоквартирного житлового будинку зареєстровано за позивачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, однак в процесі здійснення господарської діяльності Товариству з обмеженою відповідальністю "Білдкам" стало відомо, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься інформація про реєстрацію права власності Приватного підприємства "Фламінго" на об`єкти нерухомого майна в буд. №1 по вул. Стрілецькій у м. Вінниці.
За твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдкам", реєстрація права власності на вказані об`єкти нерухомості здійснена передчасно, та як наслідок, протизаконно, оскільки багатоквартирний будинок №1 по вул. Стрілецькій у м. Вінниці в експлуатацію не введений, а відтак і не існує як об`єкт нерухомого майна, що слугувало підставою для звернення із відповідним позовом до суду.
Ухвалою суду від 08.06.2026, з урахуванням виправлених недоліків позовної заяви, за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/542/26 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 02.06.2026 о 09:30 год.
Під час підготовчого провадження у справі, строк якого протокольною ухвалою від 02.06.2026 продовжено на 30 днів на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, за клопотанням представниці позивача залучено до участі у справі Державного реєстратора Уладівської сільської ради Літинського району Вінницької області Зарембу Сергія Володимировича як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.
Оскільки Іванівською сільською радою Вінницької області повідомлено про припинення повноважень зазначеного Державного реєстратора (вх. № 01-30/6206/26 від 18.06.2026), за клопотанням представниці Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдкам" (вх. № 01-30/7139/26 від 15.07.2026) залучено до участі у справі Іванівську сільську раду Хмільницького району Вінницької області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів. Поряд з цим вилучено зі складу учасників справи третю особу - Державного реєстратора Уладівської сільської ради Літинського району Вінницької області Зарембу Сергія Володимировича, про що 02.06.2026 постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.
Крім того, учасникам справи забезпечено можливість на реалізацію прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, зокрема на подання заяв по суті спору. Однак учасники справи таким правом не скористалися.
Виконавши завдання підготовчого провадження, позаяк учасникам справи надано достатньо часу для вчинення процесуальних дій, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 17.09.2026 о 14:00 год., про що 28.07.2026 постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.
На визначений час у судове засідання 17.09.2026 з`явилася представниця позивача, яка заявлений позов підтримала у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у позовній заяві.
Повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи решта учасників справи (шляхом доставки ухвали від 05.08.2026 до Електронних кабінетів ЄСІТС) правом участі у судовому засіданні не скористалися. Водночас вказану ухвалу, направлену Приватному підприємству "Фламінго" рекомендованою поштовою кореспонденцією за адресою місцезнаходження згідно відомостей ЄДРЮОФОПГФ, як і ряд інших ухвал, повернуто на адресу суду із відміткою поштового відділення причин повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац третій підпункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яка стосується попередньої редакції ГПК України та на даний час є чинною).
Також відповідно до висновків КАС ВС, викладених у постанові від 23.11.2023 у справі №990/14340/23, кореспонденція із позначкою "адресат відсутній" з урахування конкретних обставин може вважатися належним доказом виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу.
Крім того, суд зазначає, що ухвалу суду у справі №902/542/26 офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, доступ до якого є безоплатним та цілодобовим.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення Приватного підприємства "Фламінго" про судове провадження у даній справі.
Відзиву відповідачів на позовну заяву до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Поряд з цим суд відповідно до частини 1 статті 219 ГПК України оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, повідомивши, що проголошення скороченого рішення (вступної та резолютивної частин) відбудеться 24.04.2026 о 09:25 год.
Враховуючи оголошення сигналу "Повітряна тривога" на території Вінницької області з 03:56 год до 12:28 год, що підтверджується службовою запискою секретаря судового засідання №326/2026 від 24.09.2026 та унеможливило проведення судового засідання з технічною фіксацією за участю сторін, суд згідно із частиною 6 статті 233 та частиною 4 статті 240 ГПК України долучив до матеріалів справи скорочене рішення (вступну та резолютивну частини) без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Згідно відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за Товариством з обмеженою відповідальністю "Білдкам" (код ЄДРПОУ 44674659) 13.10.2022 на праві власності зареєстровано "Незавершене будівництво житлового будинку літ. "А" готовністю 95%, підвал літ. "п/А", незавершене будівництво прибудов літ. "А1", "А2", "А3", "А4", "А6", "А7", №А8", вхід до підвалу літ. "а", площадка літ. "І" за адресою: вул. Стрілецька, буд.1 у м. Вінниця (номер відомостей про речове право: 48135015). Будівництво розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 0510100000:01:014:0018, площею 1,4166 га.
Підставою реєстрації права власності вказано договір купівлі-продажу, серія та номер 6452, виданий 13.10.2022, видавник: Скутельник І.А., приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу.
Відповідно до наявної у матеріалах справи копії Договору купівлі-продажу від 13.10.2022 вищевказане незавершене будівництво відчужено позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю "Градо Строй" (код ЄДРПОУ 38445265).
Поряд з цим у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна містяться відомості щодо права власності Приватного підприємства "Фламінго" (код ЄДРПОУ 23105534) на ряд нежитлових приміщень за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вулиця Стрілецька, будинок 1 з прив`язкою до земельної ділянки кадастровий номер 0520688900:04:004:0245 площею 1,1823 га, а саме:
- нежитлове приміщення "Б-3" загальною площею 7805,2 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1978848205101, одним із документів як підстава для державної реєстрації вказано акт приймання-передачі майнових прав до договору №339 від 15.02.2019, укладеного між Приватним підприємством "Фламінго" (код ЄДРПОУ 23105534) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Градо Строй" (код ЄДРПОУ 38445265);
- нежитлове приміщення "А-12" загальною площею 62,8 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1978836205191, одним із документів як підстава для державної реєстрації вказано акт приймання-передачі майнових прав до договору №341 від 18.02.2019, укладеного між Приватним підприємством "Фламінго" (код ЄДРПОУ 23105534) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Градо Строй" (код ЄДРПОУ 38445265);
- нежитлове приміщення "А-12" загальною площею 171,9 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1978857405101, одним із документів як підстава для державної реєстрації вказано акт приймання-передачі майнових прав до договору №342 від 20.02.2019, укладеного між Приватним підприємством "Фламінго" (код ЄДРПОУ 23105534) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Градо Строй" (код ЄДРПОУ 38445265);
- нежитлове приміщення "А-12" загальною площею 884,2 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1978910305101, одним із документів як підстава для державної реєстрації вказано акт приймання-передачі майнових прав до договору №343 від 20.02.2019, укладеного між Приватним підприємством "Фламінго" (код ЄДРПОУ 23105534) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Градо Строй" (код ЄДРПОУ 38445265);
- нежитлове приміщення "А-12" загальною площею 2573,6 м2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1978932305101, одним із документів як підстава для державної реєстрації вказано акт приймання-передачі майнових прав до договору №344 від 20.02.2019, укладеного між Приватним підприємством "Фламінго" (код ЄДРПОУ 23105534) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Градо Строй" (код ЄДРПОУ 38445265).
Відповідні рішення про державну реєстрацію права власності за Приватним підприємством "Фламінго" вищевказаних об`єктів прийнято Державним реєстратором Уладівської сільської ради Літинського району Вінницької області Зарембою Сергієм Володимировичем.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Білдкам", вважаючи, що акти приймання-передачі майнових прав до договорів укладених між Приватним підприємством "Фламінго" (код ЄДРПОУ 23105534) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Градо Строй" (код ЄДРПОУ 38445265) підлягають визнанню недійсними в силу приписів 203, 215 ЦК України, оскільки житловий будинок по вул. Стрілецькій, 1 у м. Вінниці не було прийнято в експлуатацію, звернувся з відповідним позовом до суду. Поряд з цим просив визнати протиправними та скасувати відповідні рішення державного реєстратора, що вчинив реєстраційні дії на підставі оспорюваних актів приймання-передачі майнових прав з припиненням права власності на зареєстровані об`єкти незавершеного будівництва.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Спірним у цій справі є питання наявності правових підстав відповідно до статей 203, 215 ЦК України для визнання недійсними актів приймання-передачі майнових прав за рядом договорів, укладених між Приватним підприємством "Фламінго" (код ЄДРПОУ 23105534) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Градо Строй" (код ЄДРПОУ 38445265), які слугували підставою для реєстрації нежитлових приміщень за Приватним підприємством "Фламінго".
Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України, а правові наслідки недійсності правочину - статтею 216 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою, третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин).
Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України).
Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.
Майнове право, яке можна визначити як "право очікування", є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
Згідно з вимогами статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 331 ЦК України врегульовано набуття права власності на новостворене майно та об`єкти незавершеного будівництва: право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації (абзац другий частини другої статті 331 ЦК України).
Правовідносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, забезпечення визнання та захисту державою таких прав, урегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також прийнятим на його виконання Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.
Згідно із частиною першою статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18) та підтриманий Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19.03.2025 у справі № 570/3225/21 (провадження № 61-9218св24).
Державній реєстрації прав, зокрема, підлягає право власності (стаття 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Обов`язки державного реєстратора при здійсненні реєстраційних дій визначені у статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з якою реєстратор зобов`язаний, зокрема: встановити відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевірити відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; перевірити наявність обтяжень прав на нерухоме майно.
Перевірка документів на наявність підстав, зокрема, для прийняття відповідних рішень є одним з етапів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (пункт 4 частини першої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Згідно із частиною другою статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Пункт 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/546/21 (провадження № 12-19гс22) зауважила, що, залежно від встановлених судами обставин конкретної справи, документ, який сторони справи іменують як "акт приймання-передачі", може як підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Встановлення правової природи акта приймання-передачі - це питання дослідження як змісту такого акта приймання-передачі, так і інших доказів, наявних у матеріалах справи. Висновок з цього приводу, у разі його необхідності для вирішення справи, повинен робити суд у межах кожної окремої справи.
Таким чином, суд досліджує акт в кожному конкретному випадку та надає йому оцінку в залежності від того, чи підтверджує він волевиявлення сторін, а також чи має він юридичні наслідки, в залежності від чого суд робить висновок щодо того, чи є акт правочином та щодо ефективного способу захисту.
В даному спірному випадку позивач звертаючись із позовом до суду про визнання актів приймання-передачі майнових прав за рядом договорів, укладених між Приватним підприємством "Фламінго" (код ЄДРПОУ 23105534) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Градо Строй" недійсними позиціонує їх як окремі правочини.
В свою чергу суд звертає увагу, що такі акти засвідчують передачу майнових прав тому можуть ототожнюватися з окремими правочинами.
Однак вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.04.2026 у справі № 607/10858/22 звернула увагу, що об`єкт будівництва (об`єкт незавершеного будівництва) - це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення суб`єктивних майнових, а також зобов`язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.
Поряд з цим позивач не вказує яким саме нормам законодавства на момент вчинення спірних актів-приймання передачі такі акти не відповідають.
Саме лише посилання на те, що спірні акти слугували підставою для реєстрації права власності на об`єкти нерухомості без засвідчення прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта не вказують на недійсність відповідних правочинів в силу ст.ст. 203, 215 ЦК України.
Більше того, суд звертає увагу, що оспорювані акти приймання-передачі майнових прав вказані підставою для реєстрації нежитлових приміщень за відповідачем 2 наряду з іншими документами - договорами купівлі-продажу майнових прав, дозвільними документами на виконання будівельних робіт тощо, які у свою чергу позивачем не оскаржуються та є чинними.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
За змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи вищезазначене, оскільки заявником позову не доведено належними, достатніми та допустимими доказами наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, а також того, що в момент вчинення правочину стороною (сторонами) не додержано встановлених статтею 203 ЦК України вимог, враховуючи положення статті 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання недійсними та скасування актів приймання-передачі майнових прав.
У своїх рішеннях по справах №№ 823/2042/16 та 757/1660/17-ц Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що особа може оскаржувати державну реєстрацію без пред`явлення майнових вимог тільки у випадку, якщо рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав позивача, а не іншої особи.
Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (див. пункти 84, 85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20).
В даному спірному випадку має місце спір про право, оскільки позивач вважає неправомірною наявність реєстрації на нежитлові приміщення за відповідачем 2 з підстав набуття права власності на об`єкт незавершеного будівництва за тією ж адресою.
Натомість, на переконання суду, Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдкам" не наділено правом на оскарження рішень державного реєстратора без заявлення майнових вимог до приватного підприємства "Фламінго" на відповідне майно, відтак позов в частині визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора є необґрунтованим та задоволенню не підлягає. Отже, відсутні підстави для задоволення вимог про припинення права власності на п`ять об`єктів нерухомого майна, які є похідними від попередніх позовних вимог.
З урахуванням вищенаведених мотивів, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, у зв`язку із відмовою в задоволенні позову витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 33280 грн залишаються за позивачем.
Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В :
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 33280 грн залишити за позивачем.
3. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскільки в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати ПП "Фламінго" рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, решті учасникам справи - до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 02 жовтня 2026 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - ПП "Фламінго" - Медмістечко, ВПЛ № 2, селище Березина, Вінницький район, Вінницька область, 23226.
Судове рішення № 140295914, Господарський суд Вінницької області було прийнято 24.09.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 902/542/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: