Рішення № 140295771, 02.10.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/3259/26

провадження №2/216/3268/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого, судді Чирського Г.М.,

за участю: секретаря судового засідання Смолдирева М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Кривого Рогу, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Страх Вадим Олегович, до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про зняття арешту з нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

До Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся адвокат Страх Вадим Олегович від імені та в інтересах позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з відповідним позовом до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про зняття арешту з нерухомого майна, обґрунтовуючи його тим, що позивачі є дітьми ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та є спадкоємцями померлої, яка за життя була співвласником нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 була боржником у декількох виконавчих провадженнях, однак на даний час чинним залишається обтяження, накладене в межах виконавчого провадження АСВП № 65344961 з примусового виконання виконавчого листа № 216/2577/20 від 08.02.2021 року, виданого Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу про стягнення на користь ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості у розмірі 92 840,58 грн. Постановою державного виконавця від 06.05.2021 року відкрито відповідне виконавче провадження, а 07.05.2021 року винесено постанову про арешт майна боржника

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів, 07.05.2021 року було зареєстровано обтяження № 41848770 на підставі постанови про арешт майна боржника (АСВП № 65344961), винесеної Центрально-Міським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Обтяження накладено на все майно ОСОБА_3 , зокрема на вказану квартиру. 07.05.2024 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника майна. Незважаючи на завершення виконавчого провадження та смерть боржника, арешт майна не скасовано, що підтверджується даними відповідних державних реєстрів. Вказане обтяження перешкоджає позивачам у реалізації їхнього права на спадкування, зокрема у належному оформленні права власності на спадкове майно.

Ухвалою суду від 28.04.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Представник позивачів надав заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивачів. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, на їх задоволенні наполягає. Проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Представник відповідача, Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив не надав.

Представник відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив не надав.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, за згодою представника позивача, вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. 280 ЦПК України, оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 280 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився, не подав відзив.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи в спрощеному позовному провадженні, судове засідання проводити без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва смерть серії НОМЕР_1 , виданого Департаментом адміністративних послуг виконавчого комітету Криворізької міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дітьми померлої, що підтверджується копіями відповідних свідоцтв про народження.

Згідно копії свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 06.12.2000 року, виданого Відкритим акціонерним товариством завод «Рудор», згідно з розпорядженням № 35 від 04.12.2000 року, ОСОБА_3 за життя була співвласником 28/100 частки житлового будинку, а саме квартири АДРЕСА_1 .

Як зазначалося представником позивача та підтверджено матеріалами справи, на виконанні у відділі ДВС перебувало зведене виконавче провадження АВСП № 65754643 відносно ОСОБА_3 , в складі якого чинним залишається обтяження, накладене в межах виконавчого провадження АСВП № 65344961 з примусового виконання виконавчого листа № 216/2577/20 від 08.02.2021 року, виданого Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості у розмірі 92 840,58 грн. В даному виконавчому провадженні 07.05.2021 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів, 07.05.2021 року було зареєстровано обтяження № 41848770 на підставі постанови про арешт майна боржника (АСВП № 65344961), винесеної Центрально-Міським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Обтяження накладено на все майно ОСОБА_3 , зокрема на квартиру АДРЕСА_1 .

07.05.2024 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника майна. При цьому залишок заборгованості становить 97 889,37 грн, з яких 89 028,39 грн основний борг та 8 860,98 грн - виконавчий збір.

Незважаючи на завершення виконавчого провадження та смерть боржника, арешт майна не скасовано, що підтверджується даними відповідних державних реєстрів.

Вказане обтяження перешкоджає позивачам у реалізації їхнього права на спадкування, зокрема у належному оформленні права власності на спадкове майно.

Згідно відповіді Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 28809 від 08.04.2026 року на адвокатський запит представника позивачів про надання інформації стосовно арешту майна померлої, було повідомлено, що відповідно до пункту 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт може бути знятий виключно на підставі рішення суду.

Враховуючи, що виконавче провадження, в межах якого було накладено арешт, на даний час не перебуває на виконанні, позивачі фактично позбавлені можливості реалізувати своє право на спадкування, що зумовлює необхідність судового захисту їхніх прав та законних інтересів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути його протиправно позбавлений.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з положеннями статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що незаборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до частини першої статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Частини 1-3 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначають, що особа, яка вважає, що арештоване майно належить їй, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності та зняття арешту. Судове рішення про зняття арешту з майна боржника виконується постановою виконавця не пізніше наступного дня після набрання ним законної сили. Якщо ж арешт накладено з порушенням порядку, він знімається постановою начальника відповідного відділу ДВС.

Наявність протягом тривалого часу арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та претензій кредитора, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння майном - окрема думка суддів Великої Палати Верховного Суду. Окрема думка суддів Великої Палати Верховного Суду до постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2025 року у справі №2/1522/11652/11 (провадження №14-137цс24).

Позивач має намір вільно володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.

Згідно із ч.2 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ч.ч. 1,2,3 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

При зверненні до суду позивачі посилаються на порушення своїх як спадкоємців прав, оскільки не мають можливості володіти та розпоряджатися спадковим майном через накладений на нього арешт.

Відповідно до статей 1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому чинним на момент такої нотаріальної дії законодавством.

У пункті 4.10 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, визначено, що видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

Якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту (пункт 4.17 Глави 10 Порядку).

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом визначено статтею 16 ЦК України.

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно позиції ВС КЦС у справа № 463/3251/22 у рішенні від 03.05.2023 р. для зняття арешту із спадкового майна, спадкоємець має звертатися в порядку позовного провадження шляхом подання позову про визнання права власності на спадкове майно і зняття із нього арешту.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Зазначена норма є спеціальною, в якій закріплено порядок вирішення спорів, що виникають під час виконання судових рішень у особи, яка не є боржником у виконавчому провадженні, з приводу накладення арешту на майно такої особи і у разі виникнення спору належним способом захисту прав особи є саме звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закону) арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

З огляду на викладене, зважаючи, що право позивачів є порушене, особи в інший спосіб, крім як звернення до суду з позовом про скасування арешту, не мають змоги захистити своє порушене право, тому порушене право підлягає судовому захисту шляхом зняття арешту з нерухомого майна, що належить на праві власності померлій матері позивачів ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Оскільки судом встановлено, що позивач позбавлений права користуватись своїми правами, зокрема обмежений у праві розрядження майном та/або набутті такого права, тому суд приходить висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України, ст.ст. 4, 10-13, 81, 141, 209, 247, 263-265, 274 ЦПК України, суд , -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , накладений у межах виконавчого провадження АСВП № 65344961 з примусового виконання виконавчого листа № 216/2577/20 від 08.02.2021 року, виданого Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області на користь ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів», на підставі постанови про арешт майна боржника від 07.05.2021 року, винесеної Центрально-Міським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро); обтяження № 41848770, дата державної реєстрації обтяження: 07.05.2021 року, державний реєстратор: Байбікова Олена Леонідівна.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.

Суддя Г.М. Чирський