Рішення № 140295755, 02.10.2026, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/936/26

№ провадження 2/196/817/2026

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бабічевої Л.П.,

за участі секретаря судового засідання Кузнецової Г.С.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС",

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду с-ща Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" звернулося до Царичанського районного суду Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.08.2024 р. між ТОВ "Авентус Україна" та відповідачем було укладено кредитний договір № 8231033 на суму 12000 грн.

В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 16 000 грн.

29.01.2026 р. між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "ФК "ЕЙС" укладено Договір факторингу № 29012026 згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 8231033 від 28.08.2024 р.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 8231033 від 28.08.2024 р. у розмірі 13 933.65 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8 874.94 грн., заборгованості по відсоткам 5 058.71 грн., а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000.00 грн.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 15.07.2026 р. було відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.151-152).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу без участі представника, проти заочного рішення не заперечує (а.с. 2-11).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про місце, день та час слухання справи був повідомлений належним чином згідно з порядком, встановленим ст. 128 ЦПК України (а.с. 162-164, 175-176). Відповідач про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило, відзиву на позов не подавав.

02 жовтня 2026 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 28.08.2024 р. між ТОВ "Авентус Україна" та відповідачем укладено кредитний договір № 8231033, який підписано електронний підписом одноразовим ідентифікатором «С1788» (а.с.16-34).

Згідно вказаного кредитного договору сума кредиту складає 12000 грн., строк кредиту 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1.00% в день та застосовується у межах строку кредиту вказаного в п.1.4 Договору, знижена процентна ставка 0,95% в день застосовується якщо споживач до 27.09.2024 р. або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу (п.1.2, 1.3, 1.5.1, 1.5.2 Договору).

Кошти кредиту надаються товариством шляхом їх перерахування на поточний рахунок відповідача включаючи реквізити платіжної кратки НОМЕР_1 (п.2.1 Договору).

Згідно п.6.4 Договору, у випадку невиконання та / або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів, споживач зобов`язаний сплатити штраф.

Згідно паспорту споживчого кредиту, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визначено основні умови кредитування (а.с.60-64).

Згідно інформаційної довідки ТОВ "ФК «Контрактовий Дім" від 02.02.2026. р. №19855 на картку відповідача підтверджено переказ коштів в розмірі 12 000 грн. 28.06.2024 р. (а.с.66-67).

21.09.2024 р. між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено додаткову угоду до договору №8231033 від 28.08.2024 р., згідно якого сторони домовились збільшити суму кредиту на 4000 грн. Загальна сума кредиту складає 16000 грн. (а.с.37-39).

Додаткова угода підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С4228.

Згідно інформаційної довідки ТОВ «Пейтек» від 02.02.2026 р. №20260202-1.1 підтверджено перерахування коштів на картку відповідача в розмірі 4000 грн. 21.09.2024 р. (а.с.65).

Крім того, факт перерахування коштів на рахунок відповідача 28.08.2026 р. в розмірі 12 000 грн. та 21.09.2024 р. в розмірі 4000 грн. підтверджено інформацією АТ КБ «Приватбанк» від 13.08.2026 р. №20.1.0.0.0/7-260806/62149-БТ та та виписками за договором (а.с. 165-167).

29.01.2026 р. між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "ФК "ЕЙС" було укладено Договір факторингу № 29012026, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ "Авентус Україна" передало ТОВ "ФК "ЕЙС" за плату належні йому права вимоги до боржників (а.с.92-96).

Відповідно до п.1.1 Договору, фактор зобов`язується передати клієнту грошові кошти, а клієнт зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги.

Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №3.

Згідно Акту прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу №29012026 від 29.01.2026 р. реєстр боржників передано в повному обсязі (а.с. 103).

Згідно Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № №29012026 від 29.01.2026 р. позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 21933.65 грн. за кредитним договором №8231033 від 28.08.2024 р. (а.с.101-102).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №8231033 від 28.08.2024 р. та виписки з особового рахунку, вбачається, що відповідач має заборгованість за кредитним договором у сумі 21 933.65 грн., яка складається з тіла кредиту 8874.94 грн., суми заборгованості за відсотками 5058.71 грн., штрафні санкції 8000 грн. (а.с. 69-91).

Позивач у позові вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 8000 грн. не заявляє.

Отже, позивач виконав зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти. Відповідач, взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, суд зазначає, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, кредитний договір №8231033 від 28.08.2024 р. був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між сторонами такого договору, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочинів.

Отже, існують підстави вважати, що сторонами належно обумовлено умови користування позиченими коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови позики.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку із тим, що отримання у кредит грошових коштів відповідачем підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов`язання повернути такі кошти у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі, та сплачувати відсотки за користування кредитом, а у випадку порушення договірних зобов`язань в частині своєчасного повернення кредитних коштів також сплачувати відповідні штрафні санкції, які прямо передбачені наявними умовами договору.

Враховуючи наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд вважає доведеним обставину порушення відповідачем умов договору в частині своєчасного повернення суми отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені в договорі терміни.

У свою чергу, відповідач будь-яких доказів на спростовування розрахунку заборгованості здійсненого позивачем, суду не надав.

Таким чином, за вищевказаних обставин та вимог матеріального закону суд доходить висновку, що між сторонами по справі укладений кредитний договір №8231033 від 28.08.2024 р., за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти, та повернути їх у визначений договорами строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами.

У зв`язку із чим, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами, шо становить 13 933.65 грн., а саме тіло кредиту в розмірі 8874.94 грн, відсотки в розмірі 5058.71 грн.

Що стосується укладеного договору факторингу, суд зазначає наступне.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК України).

Разом із тим щодо суб`єктного складу таких правовідносин ч. 3 ст.1079 ЦК України визначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Зокрема, у п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою.

У ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

Таким чином, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до державного реєстру фінансових установ.

Навіть при умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісних кредиторів, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 вересня 2015 року по справі № 6-979цс15, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ФК "ЕЙС" (а.с.120) підтверджує, що ТОВ «ФК «ЕЙС» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України.

Права вимоги за кредитним договором №8231033 від 28.08.2024 р., перейшло до ТОВ «ФК «Ейс».

Всупереч умовам кредитного договору №8231033 від 28.08.2024 р., відповідач не виконав свого зобов`язання.

Таким чином, за вищевказаних обставин та вимог матеріального закону суд доходить висновку, що між сторонами по справі укладений кредитний договір №8231033 від 28.08.2024 р., за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти, та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти, у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами.

У зв`язку із чим, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000.00 грн. надано договір про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026 р. (а.с.111-112), додаток 1 до Договору про надання правничої допомоги - протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026 р. (а.с.112), додаткова угода №25771531300 до Договору про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026 р. (а.с.113), акт прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026 р. (а.с.114), копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4267/10 адвоката Тимошенко О.О. (а.с.115).

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ціни позову, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, тому заявлена сума у 7 000 грн. є завищеною.

Отже, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, а також пропорційності стягнення судових витрат, стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Позивачем надана платіжна інструкція в національній валюті № 52142 від 26.06.2026 р. про сплату судового збору у розмірі 2662.40 грн (а.с.1).

Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тож слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 2662.40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76, 81, 89, 141, 223, 247, 263, 264, 265, 279, 280, 282, 284 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором №8231033 від 28.08.2024 р. в розмірі 13 933.65 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662.40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000, 00 грн., а всього 18 596.05 грн. (вісімнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто шість грн. 05 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", місцезнаходження: 02094, м.Київ, вул.Юрія Поправки,6, ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.П. Бабічева