Ухвала суду № 140294280, 28.09.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/10326/26

провадження № 2-с/208/383/26

УХВАЛА

28 вересня 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Савранський Т.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, -

В С Т А Н О В И В:

15 вересня 2026 року Заводським районним судом міста Кам`няського видано судовий наказ, відповідно до якого солідарно стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» заборгованість за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 21 239,39 грн, пеню у розмірі 980,09 грн та судовий збір у пропорційному еквіваленті в розмірі 332,80 грн.

28 вересня 2026 року боржник звернулася до суду з заявою про скасування вищезазначеного судового наказу.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що про існування судового наказу вона дізналася 23.09.2026 року після отримання повідомлення з банку. Із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_5 не погоджується, вважає його таким, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що послугами комунального підприємства у спірній квартирі боржниця не користувалася, оскільки фактично проживала за іншою адресою. З огляду на викладене, просить поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу та скасувати відповідний судовий наказ.

Ознайомившись з поданими матеріалами, суддя приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 170 ЦПК України зазначено, шо боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи відомостей щодо дати отримання боржницею копії судового наказу, а також її посилання на те, що про існування судового наказу вона дізналася 23.09.2026 року після отримання повідомлення з банку, суд дійшов висновку, що строк на звернення із заявою про скасування судового наказу ОСОБА_5 не пропущений.

Таким чином, відповідно до положень ст. 172 ЦПК України судовий наказ не набрав законної сили, а тому підстави для повернення заяви про скасування останнього відсутні.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне клопотання про поновлення строку на оскарження судового наказу залишити без розгляду.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 170 ЦПК України, заява про скасування судового наказу повинна містити зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 14 від 23.12.2012 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» у заяві про скасування судового наказу має бути зазначено не лише про його оспорення, а й наведено обставини, які свідчать про повну чи часткову необґрунтованість вимог стягувача, а також посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти заявлених вимог. При цьому такі докази можуть бути подані суду під час розгляду заяви про скасування судового наказу.

Отже, саме по собі подання заяви про скасування судового наказу не є безумовною підставою для його скасування, а тому боржник повинен навести такі заперечення, які свідчили про необґрунтованість вимог стягувача станом на момент видачі судового наказу.

Як убачається з матеріалів справи, відділом формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янського Кам`янської міської ради надано довідку відповідно до якої, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на час видачі судового наказу зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19).

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Таким чином посилання боржниці на те, що остання фактично проживала за іншою адресою та не користувався послугами водопостачання і водовідведення, саме по собі не спростовує наявності обов`язку щодо оплати житлово-комунальних послуг за місцем реєстрації (об`єктом нерухомого майна), не свідчить про необґрунтованість вимог стягувача та не вказує на наявний спір між сторонами, який унеможливлював би розгляд вимог КП ДОР «Аульський водовід» у порядку наказного провадження.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заява боржника не містить належних і достатніх доводів, які б свідчили про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача, а тому підстави для скасування судового наказу, передбачені статтею 170 ЦПК України, відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 170, 171 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу №208/10326/26 виданого 15 вересня 2026 року Заводським районним судом міста Кам`янського за заявою Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід», - залишити без розгляду та повернути її боржнику.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому копія ухвала судді не була вручена у день складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали судді.

Суддя Т.А. Савранський