Рішення № 140293637, 29.09.2026, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 174/1134/26

п/с 2/174/734/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря - Троцько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (далі - ТОВ «Українські фінансові операції») звернулося до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 08.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (надалі - ТОВ «Лінеура Україна») та ОСОБА_3 укладено договір № 4872715 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_4 виконало та надало йому кредит в сумі 4 500,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану банком АТ КБ «ПриватБанк».

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 31.03.2025 ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору факторингу № 31-1/03/2025 за плату відступило, а ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором № 4872715 від 08.08.2024 на загальну суму заборгованості 22 680,00 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту - 4 500,00 грн, заборгованості за процентами - 15 930,00 грн та заборгованість по нарахованим штрафам/неустойкам у розмірі 2 250,00 грн.

Станом на дату укладання договору факторингу від 31.03.2025 № 31-1/03/2025, строк дії договору № 4872715 від 08.08.2024 не закінчився. А тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Українські фінансові операції» з дати факторингу 31.03.2025 донараховано відсотки за (125 календарних днів). 4 500,00 грн * 1,5 % = 67,5 грн* 125 календарних дні = 8 437,50 грн відсотки нараховані ТОВ «Українські фінансові операції».

Після укладання договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «Українські фінансові операції», ані на рахунки первісного кредитора. Фактично таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором № 4872715 від 08.08.2024 загальною сумою 28 867,50 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 4 500,00 грн, нарахованих процентів первісним кредитором - 15 930,00 грн, 8 437,50 грн - відсотки нараховані ТОВ «Українські фінансові операції».

Суму заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на його користь, а також стягнути понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 10.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки.

Одночасно з позовною заявою представником позивача надано клопотання про витребування доказів з АТ КБ «ПриватБанк», яке задоволено ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 10.09.2026.

На виконання ухвали суду, банком надана запитувана інформація.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, також подав до суду відповідну заяву. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав. Тому, суд, відповідно до ст. 280-281 ЦПК України, вирішує справу у заочному порядку за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що 08.08.2024 ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_3 уклали договір № 4872715 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого, позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4 500,00 грн, строком кредитування 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом та виконання інших обов`язків, передбачених договором. Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 . Договір № 4872715 про надання коштів на умовах споживчого кредиту та Додатки № 1 та № 2 до нього, підписано відповідачем електронним підписом 47870 (а.с. 16-21).

На підтвердження факту погодження кредитних умов договору, позивачем надано Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), який підписано відповідачем електронним підписом 63318 (а.с. 22, 23).

Порядок отримання та надання позики ТОВ «Лінеура Україна» регламентується Правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Лінеура Україна» (нова редакція), затверджених наказом директора ТОВ «Лінеура Україна» від 05.04.2024 № 43-ОД (а.с. 24-28).

08.08.2024 на картковий рахунок клієнта ТОВ «Лінеура Україна» перераховано кошти в сумі 4 500,00 грн на номер картки НОМЕР_2 , що підтверджується копією листа ТОВ «ПЕЙТЕК» вих. № 20250409-1419 від 09.04.2025 та переказ яких, здійснено на підставі відповідних договорів, укладених між ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» та ТОВ «Лінеура Україна», ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Пейтек Україна» (а.с. 29-39).

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 4872715 від 08.08.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 31.03.2025, наданого ТОВ «Лінеура Україна», заборгованість ОСОБА_2 склала 22 680,00 грн, з яких: 4 500,00 грн - тіло кредита; 15 930,00 грн - проценти за користування; 2 250,00 грн - штрафні санкції (а.с. 40-43).

31.03.2025 між ТОВ «Українські фінансові операції» та ТОВ «Лінеура Україна» укладено Договір факторингу № 31-1/03/2025, за умовами якого, ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Українські фінансові операції» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Українські фінансові операції» прийняло належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Так, відповідно до реєстру боржників від 31.03.2025 до договору факторингу № 31-1/03/2025 від 31.03.2025, ТОВ «Українські фінансові операції» набуло права вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 4872715 на загальну суму 22 680,00 грн (а.с. 44-51).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Українські фінансові операції» за договором № 4872715 про надання споживчого кредиту від 08.08.2024 за 125 календарних днів (01.04.2025-03.08.2025), сума основного боргу, на яку нараховується процентна ставка: 4 500,00 грн, процентна ставка: 1,5%, сума нарахованих процентів за користування грошовими коштами: 8 437,50 грн (а.с. 52-53).

01.04.2025 ТОВ «Лінеура Україна» відправлено текстове повідомлення (SMS-повідомлення) по ID договору 4872715 на номер мобільного телефону НОМЕР_3 про відступлення прав вимоги та предачі персональних даних ТОВ «Українські фінансові операції» (а.с. 54).

Отримання за період 08.08.2024-15.08.2024 ОСОБА_5 коштів в розмірі 4 500,00 грн на банківську карту № НОМЕР_4 підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» від 17.09.2026 № 20.1.0.0.0/7-260911/50497-БТ (а.с. 111).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеном у ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Як вбачається зі ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що договір № 4872715 про надання споживчого кредиту від 08.08.2024 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством та матеріалами справи безспірно стверджується дійсність грошової вимоги ТОВ «Українські фінансові операції» по стягненню заборгованості по кредитному договору, а тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором на користь позивача в розмірі 28 867,50 грн підлягають задоволенню в повному обсязі. Надані позивачем докази, суд визнає достатніми, належними та допустимими.

На підставі ст. 137, 141 ЦПК України, з відповідача на користь ТОВ «Українські фінансові операції» слід стягнути судовий збір в розмірі 2 662,40 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн (а.с. 1, 59-67), у зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 264, 265, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», ЄДРПОУ 40966896, МФО 322669, НОМЕР_6 , заборгованість загальною сумою 28 867,50 грн, яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 4 500,00 грн, суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 15 930,00 грн, суми заборгованості за процентами нарахованими Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» 8 437,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», ЄДРПОУ 40966896, МФО 322669, НОМЕР_6 , сплачений судовий збір 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Вільногірського міського суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст виготовлено 02.10.2026.

Суддя І.А. Ілюшик