Ухвала суду № 140290545, 02.10.2026, Славутицький міський суд Київської області

У Х В А Л А

Іменем України

Справа №377/663/26

Провадження №2-сз/377/22/26

02 жовтня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі судді Бабич Н.С., розглянувши заяву Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» про стягнення понесених судових витрат у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені,

В С Т А Н О В И В :

30 вересня 2026 року Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства» звернулось до суду з вказаною заявою. Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» в порядку частини 3 статті 142 ЦПК України судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 24 вересня 2026 року закрито провадження у справі за позовом Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені у зв`язку з відсутністю предмета спору унаслідок не підтримання позивачем своїх вимог через задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову. У задоволенні заяви позивача в частині повернення судового збору з Державного бюджету України відмовлено. За вказаних обставин наявні передбачені частиною третьою статті 142 ЦПК України підстави для стягнення на користь позивача понесених судових витрат з відповідача.

Подана заява підлягає задоволенню з таких підстав.

У червні 2026 року Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені.

Ухвалою судді від 16 липня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, у відкритті провадження у справі за позовом Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені в частині позовних вимог до ОСОБА_2 відмовлено. В іншій частині прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 10 вересня 2026 року.

Ухвалою суду від 10 вересня 2026 року судовий розгляд справи було відкладено на 24 вересня 2026 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України.

22 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача Позняка А.В. про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору та повернення судового збору.

Ухвалою суду від 24 вересня 2026 року вказану заяву задоволено частково. Провадження у справі за позовом Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору. У задоволенні заяви про повернення судового збору відмовлено.

Зі змісту вказаної ухвали суду вбачається, що позивач просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки не підтримував своїх вимог внаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, а також просив повернути з Державного бюджету України сплачений судовий збір. Суд під час розгляду справи встановив, що станом на 22 вересня 2026 року відповідач сплатив повністю заборгованість за комунальні послуги, інфляційні втрати, 3 % річних та пеню перед позивачем, тобто задовольнив позовні вимоги після пред`явлення позову, а відтак предмет спору, яким було саме стягнення заборгованості, перестав існувати. Тому суд дійшов висновку, що оскільки позивач не підтримує своїх вимог внаслідок їх задоволення відповідачем після пред`явлення позову, підстави для повернення судового збору з Державного бюджету України відсутні. Одночасно суд роз`яснив позивачу про його право звернутися до суду із заявою про стягнення понесених ним судових витрат з відповідача в порядку частини третьої статті 142 ЦПК України.

Так, відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

У постанові від 05 серпня 2026 року у справі №953/10140/25 Верховний Суд у складі колегії Першої судової палати Касаційного цивільного суду наголосив, що вирішення питання про відшкодування понесених позивачем судових витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття. У позивача виникає право на відшкодування йому за рахунок відповідача понесених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи не лише у випадку відмови позивача від позову у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, але й у випадку закриття провадження у справі у разі, якщо відсутність предмета спору виникла у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем (див.: постанова Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 березня 2026 у справі №917/1161/25).

Частиною другою статті 255 ЦПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір в сумі 3 328,00 грн, яка зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу № 631 від 20 травня 2026 року та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Оскільки суд ухвалою від 24 вересня 2026 року закрив провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору через те, що позивач не підтримував своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову та звернувся до суду із заявою про стягнення понесених ним судових витрат з відповідача, на підставі частини третьої статті 142 ЦПК України на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» підлягають стягненню понесені ним судові витрати на оплату судового збору в розмірі 3 328,00 грн з ОСОБА_1 .

Керуючись частиною третьою статті 142, статтями 255, 260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» про стягнення понесених судових витрат задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства», код ЄДРПОУ 31476318, місцезнаходження: вулиця Військових будівельників, будинок №8, м.Славутич, Вишгородський район, Київська область понесені судові витрати на оплату судового збору в сумі 3328 гривень.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена та підписана 02 жовтня 2026 року.

Суддя Н. С. Бабич