Ухвала суду № 140287189, 01.10.2026, Приморський районний суд м. Одеси

01.10.2026

Справа №522/4177/26

Провадження №1-кп/522/2563/26

УХВАЛА

Іменем України

1 жовтня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Одесі клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в обвинувальному акті у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024163510000582 від 30.07.2024 року, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Підгородня, Первомайського району Миколаївської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 187 ч.4 КК України,

учасники процесу:

прокурор ОСОБА_6 ,

представник потерпілого адвокат ОСОБА_7 ,

потерпілий ОСОБА_8 ,

захисник адвокат ОСОБА_9 ,

обвинувачений ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024163510000582 від 30.07.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 187 ч.4 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави відносно обвинуваченого ОСОБА_5 . Клопотання мотивувала тим, що стосовно обвинуваченого продовжують існувати ризики передбачені статтею 177 КПК України а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, що буде суттєво перешкоджати розгляду кримінального провадження.

Представник потерпілого ОСОБА_7 підтримала заявлене прокурором клопотання, просила задовольнити його та продовжити відносно обвинуваченого строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Потерпілий ОСОБА_8 підтримав клопотання прокурора, просив задовольнити його.

Захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_9 заперечила проти задоволення клопотання прокурора та зазначила, що ризики вказані у клопотанні не є обґрунтованими. Заявила клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Обвинувачений підтримав позицію захисника.

Крім того, захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_9 заявила клопотання про заміну запобіжного заходу ОСОБА_5 з запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Клопотання обґрунтувала тим, що ризики встановлені раніше відносно обвинуваченого, припинили своє існування.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника, просив задовольнити його.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.

Представник потерпілого заперечувала проти задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.

Потерпілий підтримав свого представника.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

10 серпня 2026 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси, ОСОБА_5 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 8 жовтня 2026 року з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави та встановлено щодо обвинуваченого продовження існування ризиків, передбачених статтею 177 ч.1 п.п.1, 3, 5 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду, впливати на потерпілого з метою змінення ним своїх показань та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до статті 331 ч.3 КПК України за наявності клопотань, суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження, зміну, запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначених прокурором.

Вирішуючи питання про продовження існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд констатує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що ризики щодо обвинуваченого, встановлені в попередній ухвалі суду, продовжують існувати й надалі.

Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого статтею 187 ч.4 КК України, за який встановлена відповідальність у виді позбавлення волі від восьми до п`ятнадцяти років, тож розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим, ОСОБА_5 може переховуватись від суду чим перешкоджати розгляду кримінального провадження, що свідчить про наявність ризику, передбаченого статтею 177 ч.1 п.1 КПК України.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Що стосується ризику передбаченого статтею 177 ч.1 п.3 КПК України а саме, що обвинувачений може незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному проваджені суд не вважає, що вказаний ризик припинив своє існування, оскільки потерпілий та свідок вже допитані судом.

Крім того, колегія суддів не вважає, що відносно обвинуваченого продовжує існувати раніше встановлений ризи, передбачений статтею 177 ч.1 п.5 КПК України, раніше встановлений відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , припинив своє існування.

При цьому, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності. Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків, суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що встановлений раніше ризики щодо обвинуваченого, передбачений статтею 177 ч. 1 п. 1, КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, наразі не зменшився та продовжує існувати з високою ймовірністю.

У силу вимог статті 178 КПК України, при вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суд бере до уваги вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання винуватим; вік та стан здоров`я обвинуваченого; наявність у нього постійного місця роботи, майновий стан, відсутність судимостей ; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також, слід зазначити, що з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та існуючого обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 є необхідним та виправданим заходом забезпечення кримінального провадження, а зміна запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який, з великою вірогідністю, не зможе запобігти ризику можливого переховування останнього від суду, що унеможливить завершення судового розгляду кримінального провадження, що в свою чергу не буде слугувати виконанню завдань кримінального судочинства, передбачених ст. 2 КПК України.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 60 рішення ЄСПЛ «Боротюк проти України», суд вважає необхідним та виправданим продовження на даній стадії судового розгляду обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання існуючим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.

Обставин, передбачених статтею 178 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 судом не встановлено.

Інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Що стосується клопотання захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_9 , колегія суддів не вважає його таким, що підлягає задоволенню з огляду на наведене.

При цьому колегія суддів вважає, що таке продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

При вирішенні питання щодо визначення розміру застави обвинуваченому колегія суддів враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна та його наслідки, у виді набуття інвалідності потерпілим.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні в тому числі щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;.

Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Приписи КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при вирішенні питання щодо визначення застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» обвинуваченого; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе не визначати ОСОБА_5 розмір застави.

Що стосується клопотання захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту то суд не вважає, що воно підлягає задоволенню у зв`язку із вищевикладеним та тим, що на сьогоднішній день, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 жодним чином не зменшились та надалі продовжують існувати ризики передбачені статтею 177 ч.1 п.1, 3 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 187 ч.4 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 30 листопада 2026 року з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відмовити.

Копію ухвали направити начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали суду.

Судді Приморського районного суду м. Одеси

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3