Рішення № 140286315, 02.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року № 520/24011/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2026 року до Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі УПФ), в якому з урахуванням уточненої заяви просить:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не зарахування періодів роботи з 03.04.1996 року по 09.04.1996 року, з 10.04.1996 року по 31.12.1998 року, з 30.05.1996 року по 31.05.1996 року, з 21.08.1996 по 23.08.1996 року, з 27.04.2005 року по 28.04.2005, з 01.01.2011 року по 03.01.2017 року у ВП шахта «Північна» ДП «Торецьквугілля» та 03.07.2017 року, з 03.07.2017 року по 17.12.2019 року, з 01.04.2020 року по 31.05.2020 року у ТОВ «Укргеосервіс» до пільгового стажу за Списком №1- шахтарі (підземні роботи - 25 років) відповідно до ПКМУ №202 від 31.03.1994;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.07.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням зазначених періодів роботи та із застосуванням положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07 липня 2026 року він звернувся до УПФ із заявою про призначення пенсії. Відповідач призначив пенсію, однак відповідачем не зараховано до пільгового стажу на підземних роботах за Постановою КМУ №202 періоди роботи з 03.04.1996 року по 09.04.1996 року, з 10.04.1996 року по 31.12.1998 року, з 30.05.1996 року по 31.05.1996 року, з 21.08.1996 по 23.08.1996 року, з 27.04.2005 року по 28.04.2005, з 01.01.2011 року по 03.01.2017 року у ВП шахта «Північна» ДП «Торецьквугілля» та 03.07.2017 року, з 03.07.2017 року по 17.12.2019 року, з 01.04.2020 року по 31.05.2020 року у ТОВ «Укргеосервіс».

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки спірні періоди його роботи підтверджено належними документами, у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.

17 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, про що постановлена відповідна ухвала. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

02 вересня 2026 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області надійшов відзив на позов, в якому останній зазначив, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 03.04.1996 по 31.12.1998, оскільки архівні довідки видані всупереч положенням Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Зокрема, прізвище, ім`я, по батькові позивача у довідках зазначені російською мовою не відповідають паспортним даним позивача.

Період роботи з 01.01.2011 по 03.01.2017 не враховано до пільгового стажу позивача, оскільки у довідці форми ОК-5 у розділі Відомості по спеціальному стажу, відсутні дата та номер наказу проведення атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Окрім того, звертає увагу, що пільговий стаж позивача за Списком № 1 складає 14 років 00 місяців 00 днів, що є недостатнім для обрахунку розміру пенсії із врахуванням норм статті 8 Закону № 345-VI.

З у рахуванням наведеного, представник відповідача вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить копія паспорту громадянина України.

07 липня 2026 року позивач звернувся до Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду вказаної заяви позивачу призначено пенсію за віком згідно Закону № 1058-ІV з 07.07.2026 року.

Згідно розрахунку стажу позивача до пільгового стажу зараховано періоди роботи (в межах спірних періодів): з 03.07.2017 по 17.12.2019 року, з 01.04.2020 по 31.05.2020 (Список №1), 27.04.2005 (Ст.14. П/П. підземні. сп.1 р.1 п-р.1 п.а-в).

У розрахунку відсутнє зарахування до пільгового стажу періодів роботи (в межах спірних періодів): з 03.04.1996 року до 31.12.1998 року, 28.04.2005 року, з 01.01.2011 року до 03.01.2017 року.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058-IV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

У відповідності до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV (в редакції чинній на момент прийняття Закону) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі Закон № 1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Також Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Отже, в період з 01.01.2000 року до 16.01.2003 року застосовувався Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.

З 16.01.2003 року до 24.06.2016 року застосовувався Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

В період з 03.08.2016 - Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.

31.03.1994 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 202 "Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років" (далі - Постанова КМУ № 202).

З довідки про підтвердження наявного трудового стажу №16/1132-2 від 07.08.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 (в межах спірних періодів) повний робочий день працював на відокремленому підрозділі «Шахта «Північна» та був зайнятий повний робочий день на підземних роботах з 21.08.1996 року до 23.08.1996 року, що передбачено Списком 1, розділ 1, підрозділ 1, з 24.08.1996 року до 13.11.1996 року в якості підземний учень підземного забійника на ВМ підземної добичної дільниці (ПУ) що передбачено Списком 1, розділ 1, підрозділ 1, з 14.11.1996 року по 08.10.1998 року в якості підземний забійник на ВМ 6 р. підземної добичної дільниці, що передбачено Списком 1, розділ 1, підрозділ 1, з 23.10.1998 року до 31.12.1998 року в якості підземний забійник на ВМ 6 р. підземної добичної дільниці що передбачено Списком 1, розділ 1, підрозділ 1. Список затверджений постановою Ради міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, список затверджений постановою кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 р №10, список затверджений постановою Кабінету Міністрів України від от 11.03.1994 р. №162, список затверджений постановою Кабінету Міністрів України від от 16.01.2003 р. №36, список затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р.

Вказана довідка містить підписи посадових осіб, штамп та засвідчена печаткою підприємства. Суд звертає увагу, що певні недоліки в оформленні довідки не повинно покладати надмірного тягаря та обов`язку на позивача, така обставина не пов`язана з його волею.

З архівної довідки про підтвердження наявного трудового стажу №679 від 07.08.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 (в межах спірних періодів) виконував гірничі роботи по видобуванню вугілля в шахті повний робочий день на відокремленому підрозділі «Шахта «Північна» та був зайнятий повний робочий день на підземних роботах

з 03.04.1996 року до 09.04.1996 року, що передбачено списком 1, розділ 1, підрозділ 1, пункт 1010100а 8, з 10.04.1996 року до 22.05.1996 року, в якості підземний учень підземного гірника підземної добичної дільниці що передбачено списком 1, розділ 1, пункт 1010100а, з 23.05.1996 року до 29.05.1996 року в якості підземний гірник 2 р. підземної добичної дільниці, що передбачено списком 1, розділ 1, підрозділ 1, пункт 1010100 а, з 30.05.1996 року до 31.05.1996 року, що передбачено списком 1, розділ 1, підрозділ 1, пункт 1010100 а, з 01.06.1996 року до 14.06.1996 року в якості підземний учень підземного забійника на ВМ підземної добичної дільниці що передбачено списком 1, розділ 1, підрозділ 1, пункт 1010100 а.

Разом з цим, вказані довідки не містять відомостей про пільговий стаж саме за Постановою КМУ № 202.

З огляду на наведене, враховуючи сукупність належних та допустимих доказів, суд дійшов висновку, що довідки №16/1132-2 від 07.08.2023 року, №679 від 07.08.2023 підтверджують право на зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 03.04.1996 року до 14.06.1996 року, з 21.08.1996 року до 08.10.1998 року, з 23.10.1998 року до 31.12.1998 року саме за списком №1.

Періоди роботи з 15.06.1996 року до 20.08.1996 року, з 09.10.1998 року до 22.10.1998 року не підлягають зарахуванню до пільгового стажу, оскільки за вказані періоди в пільгових довідках відсутні відомості про роботу протягом повного робочого дня на підземних роботах в шахті.

Щодо періодів роботи позивача з 27.04.2005 року до 28.04.2005 року, з 01.01.2011 року до 03.01.2017 року, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявні індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5).

За приписами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - це організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб. Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - це орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Статтею 16 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", визначено, що державний реєстр створюється для забезпечення в тому числі ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації.

За приписами статті 20 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", передбачено, які відомості містить реєстр застрахованих осіб. Зі змісту даної статті вбачається, що вказаний реєстр містить відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості, в тому числі і відомості про особливі умови праці, що дають право на пільги із загальнообов`язкового державного соціального страхування, відомості про облік стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.

Відповідно до постанов правління Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) № 7-6 від 10.06.2004 «Про затвердження Порядку формування і подачі органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», № 26-1 від 05.11.2009 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування органам ПФУ», № 22-2 від 08.10.2010 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та № 25-2 від 03.12.2013 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління ПФУ від 08.10.2010 № 22-2», якими затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства», встановлено код підстав для обліку спецстажу за № ЗП3013А1, ЗПЗ014А1, ЗПЗ014А2 для застрахованих осіб, які є працівниками, що зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці: код ЗПЗ013А1 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.

З вказаного реєстру вбачається, що в період з 01.01.2011 року до 03.01.2017 року інформація по спеціальному стажу позивача вносилася роботодавцем за кодом ЗПЗ014А1 (Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії,- за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202).

Отже, роботодавець звітував щодо спецстажу позивача, вся інформація щодо стажу позивача з 01.01.2011 року до 03.01.2017 року наявна в системі персоніфікованого обліку, а тому цей період роботи має бути зарахований до пільгового стажу позивача без будь-якого додаткового підтвердження саме до стажу роботи відповідно до Постанови КМУ від 31.03.1994 р. № 202.

Період роботи за 27.04.2005 року зараховано відповідачем до пільгового стажу Ст.14. П/П. підземні. сп.1 р.1 п-р.1 п.а-в), тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

За період роботи 28.04.2005 року інформація щодо спецстажу позивача відсутня у відповідному реєстрі.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зарахування вказаного періоду до пільгового стажу, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу за формою ОК-5 відсутня інформація по спеціальному стажу позивача за цей період.

Окрім того, суд вважає за необхідне вказати на наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Як вже зазначалось судом, згідно з пунктом 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 4.2 Порядку № 383 передбачено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Суд звертає увагу, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а. При цьому Верховний суд відступив від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача зарахувати період роботи з 03.07.2017 року по 17.12.2019 року, з 01.04.2020 року по 31.05.2020 року до пільгового стажу за Списком №1- шахтарі (підземні роботи - 25 років) відповідно до ПКМУ №202 від 31.03.1994, суд зазначає наступне.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5, інформація по спеціальному стажу позивача вносилася роботодавцем за кодом ЗПЗ013А1 (Працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону: на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам).

Оскільки роботодавець звітував щодо спецстажу позивача за кодом ЗПЗ013А1, а тому цей період роботи має бути зарахований до пільгового стажу позивача до стажу роботи за Списком № 1.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зарахування вказаного періоду до пільгового стажу відповідно до ПКМУ №202 від 31.03.1994.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву від 07.07.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд зазначає наступне.

У відповідності до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Згідно абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону №1058 мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Отже, необхідною умовою для набуття права на отримання пенсії в порядку передбаченому Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» є зайнятість на підземних роботах за списком № 1 повний робочий день не менш як 15 років.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що у відповідності до розрахунку стажу пільговий стаж позивача, як працівника із видобування вугілля за Списком № 1 з урахуванням спірних періодів складає більше 15 років, що дає йому право для перерахунку розміру пенсії у відповідності до приписів статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці.

Позовні вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком від 07 липня 2026 року задоволенню не підлягають, оскільки належним способом захисту порушеного права позивача є саме перерахунок пенсії із зарахуванням спірних періодів роботи до пільгового стажу.

З огляду на встановлені судом обставини, оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 вказаної статті).

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (місцезнаходження: місцезнаходження: вул. Київський майдан, 6, м. Луцьк, 43603, код ЄДРПОУ 13358826) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 03.04.1996 року до 14.06.1996 року, з 21.08.1996 року до 08.10.1998 року, з 23.10.1998 року до 31.12.1998 року, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 періоду роботи з 01.01.2011 року до 03.01.2017 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 07 липня 2026 року із зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 03.04.1996 року до 14.06.1996 року, з 21.08.1996 року до 08.10.1998 року, з 23.10.1998 року до 31.12.1998 року, до пільгового стажу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 періоду роботи з 01.01.2011 року до 03.01.2017 року, із застосуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового у розмірі 800 (вісімсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лазарєв В.В.