Ухвала суду № 140286088, 02.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

з питань встановлення судового контролю

02 жовтня 2026 р. справа № 520/23537/25

Харківський окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача в порядку ст.382 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.08.2025 за №204450023906 (код ЄДРПОУ 21910427, поштова адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про відмову в призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, поштова адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) призначити ОСОБА_1 з 17 липня 2025 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 2 у відповідності до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15), з урахуванням висновків суду у даній справі. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, поштова адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) частину судових витрат в розмірі 678 (шістсот сімдесят вісім) грн. 27 коп.

28.09.2026 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача в порядку ст. 382 КАС України з проханням встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 у справі № 520/23537/25; зобов`язати суб`єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 21910427) подати до суду у встановлений строк звіт про повне та належне виконання рішення суду від 08.12.2025 у справі № 520/23537/25, у тому числі щодо: забезпечення фактичного щомісячного надходження поточної пенсії на банківський рахунок позивача виключно у чітко визначеній сумі - 5 837,06 грн та припинення протиправної практики штучного дроблення щомісячних виплат; повного відновлення в обліку (на балансі судового боргу) безпідставно списаної суми 5 837,06 грн (яка була повернута 27.04.2026) та фактичної виплати неотриманої різниці (розбіжності) в сумі 6 913,96 грн; реального перерахування на користь позивача присудженого судового збору в розмірі 678,27 грн.

Дослідивши матеріали справи та заяву у порядку ст. 382 КАС України, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У рішенні від 30.06.2009р. №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Враховуючи викладене суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просить заявник, є правом суду, а не обов`язком, яке не виключає існування принципу обов`язковості судового рішення, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимим доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишається невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Тобто, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З огляду на викладене, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи.

Як встановлено судом, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 у справі № 520/23537/25, яке набрало законної сили 08.01.2026 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу з 17 липня 2025 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 2 у відповідності до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" обчислену за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" рішенням №204450023906 від 23.02.2026.

Вказані обставини підтверджуються листом від 02.09.2026 №57174-56701/О-03/8-2000/26.

Тож, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 у справі №520/23537/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виконано у повному обсязі.

Стосовно твердження позивача про невиконання рішення суду у даній справі, оскільки заборгованість по пенсії у повному обсязі пенсійним органом не виплачується, суд зазначає, що рішенням суду у даній справі зобов`язано відповідача лише призначити позивачу з 17 липня 2025 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 2, а питання щодо виплати у повному обсязі пенсійних виплат не вирішувалось та вказані обставини судом не досліджувались, відповідних позовних вимог позивачем не заявлялось.

Рішення суду у даній справі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виконано у межах покладених зобов`язань.

Подальша виплата нарахованої пенсії, у тому числі, заборгованості з пенсії, здійснюється органом, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання позивача для здійснення виплати пенсії.

Проте, у межах даної справи не є спірним питання виплати позивачу заборгованості з пенсії.

Питання виплати пенсії судом у межах даної справи не досліджувалось та не вирішувалось.

Тобто, між позивачем та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виник новий спір, котрий повинен вирішуватися у межах окремої адміністративної справи.

З огляду на викладене, судом не встановлено та матеріали справи не підтверджують наявності підстав для застосування заходів судового контролю, передбачених ст.382-1 КАС України, у зв`язку з чим суд висновує про відсутність підстав для їх застосування у даному випадку.

При розв`язанні поданого заявником процесуального документу, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії); вичерпно реалізував усі існуючі правові механізми зясування обєктивної істини; надав оцінку усім юридично значимим факторам, доводам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення процесуального документу аргументів сторін; інших джерел здобуття об`єктивних даних про обставини спірних правовідносин не знайшов.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

Керуючись ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295, 381-1, 382, ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача в порядку ст.382 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Роз`яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дати прийняття (підписання).

Суддя Марина Лук`яненко