Ухвала суду № 140285499, 02.10.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

02 жовтня 2026 року м. Рівне№460/15192/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дудар О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " доОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою,В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває адміністративна справа за позовом Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення вартості предметів однострою.

Ухвалою суду від 30.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, яка містить клопотання про закриття провадження справі у зв`язку з відмовою від позову.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для закриття провадження у справі, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.3 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 47 КАС України передбачено право позивача на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову, при цьому суд не приймає відмови позивача від позову, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Згідно з п.2 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Враховуючи те, що клопотання позивача не порушує охоронюваних законом прав та інтересів учасників судового процесу, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви та закриття провадження у справі.

У відповіді на відзив позивач просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат - повернути 50 відсотків сплаченого судового збору.

Згідно з ч.2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі Закон №3674-VI), сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови позивача від позову, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Судом встановлено, що за подання цього адміністративного позову Департаментом поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " згідно з платіжною інструкцією від 12.12.2024 №17670 було сплачено судовий збір у сумі 3028грн.

Відтак, позивачу необхідно повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме: 1514грн (з розрахунку: 3028грн/2).

Від відповідача надійшла заява про стягнення судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Від позивача надійшло заперечення щодо стягнення судових витрат, згідно з якими позивач просив відмовити у повному обсязі в задоволенні заяви відповідача про стягнення судових витрат пов`язаних із розглядом справи.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для стягнення на користь відповідача судових витрат, суд зазначає таке.

За приписами ч.5 ст.139 КАС України, у разі закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

За змістом ч.3 ст.134 КАС України, для цілей судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Підстави та порядок укладення договору про надання правової допомоги, а також порядок обчислення гонорару врегульовано розділом ІV Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VІ (далі - Закон №5076-VІ).

Зокрема, ст.30 Закону №5076-VІ передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що правову допомогу відповідачу у цій справі надавав адвокат Вавдійчик Богдан Павлович згідно з ордером від 03.01.2025 АА №0049463.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано суду договір про надання правничої допомоги від 03.01.2025, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Вавдійчиком Богданом Павловичем, додаток №1 (вартість послуг правової (правничої) допомоги) до Договору про надання правової (правничої) допомоги, акт про надання правової (правничої) допомоги від 16.01.2024 №1.

Загальна сума гонорару адвоката згідно з актом про надання правової (правничої) допомоги від 16.01.2024 №1 становить 25000,00грн.

Визначаючи суму, що належать до відшкодування позивачу, суд застосовує критерій реальності витрат на правничу допомогу адвоката (встановлення її дійсності та необхідності), а також критерій розумності розміру цих витрат, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Саме ці критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи компенсацію судових витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у п.268 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (East/West Alliance Limited v. Ukraine) від 23 січня 2014 року (заява №19336/04) Європейський суд зазначив: "Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п.30, ECHR 1999).

За позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.04.2019 у справі №826/9047/16 (касаційне провадження №К/9901/5750/19), при визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Також, суд зважає на характер та предмет позову.

Таким чином, з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, кількості поданих відповідачем доказів, обсягу обставин, що підлягали доказуванню, суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.

Відтак, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача про стягнення судових витрат.

При цьому, суд звертає увагу на те, що в силу вимог п.1 ч.3 ст.134 КАС України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Відмову Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від позову до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою прийняти.

Провадження у справі закрити.

Повернути Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1514грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією від 12.12.2024 №17670.

Заяву відповідача про стягнення судових витрат задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00грн.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалу суду складено 02 жовтня 2026 року.

Суддя О.М. Дудар