Рішення № 140284665, 02.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року м.Київ № 320/60055/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Молочна Слобода» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім «Молочна Слобода» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС та Державної податкової служби України та просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 28.09.2023 про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молочна Слобода";

зобов`язати Державну податкову службу України поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молочна Слобода" платником податку на додану вартість з дня скасування реєстрації, шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із збереженням індивідуального податкового номеру та збереженням облікових даних, записів та стану рахунків інтегрованої картки позивачу в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття рішення Головним управлінням ДПС у місті Києві від 28.09.2023 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням від 28.09.2023 № 2663/26-15-04-16-14 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість на підставі п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 Податкового кодексу України (далі ПК України). На думку представника позивача вказане рішення є протиправним, оскільки обов`язковою умовою для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є не подання ним протягом 12 місяців не подано жодної декларації. Однак контролюючим органом не прийнято до уваги, що позивача було визнано таким, що не може своєчасно виконувати свої податкові обов`язки.

Вважає, що рішення про анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість відповідно до п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 ПК України є таким, що не відповідає закону та підлягає скасуванню.

Відповідачі проти задоволення позову заперечили, посилаючись на те, що за даними податкової звітності позивачем протягом року не подавались податкові декларації, у зв`язку із чим прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Крім того від відповідачів надійшли клопотання щодо залишення даного позову без розгляду на підставі пропуску позивачем строку звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи сторін та надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Молочна Слобода" є підприємством оптової торгівлі молочними продуктами та находиться на території Куп`янської міської територіальної громади, інших місць фактичного здійснення господарської діяльності не має.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Молочна Слобода" було зареєстроване платником податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером 323589520264.

Фактичне місце знаходження підприємства у місті Куп`янськ у приміщенні ПРАТ "КУП`ЯНСЬКИЙ МКК" за адресою вулиця Ломоносова, будинок № 26, що підтверджується договором оренди нежитлових приміщень №0101100153 від 01.05.2014 з ПРАТ "КУП`ЯНСЬКИЙ МКК", актом приймання-передачі від 01.05.2014 ПРАТ "КУП`ЯНСЬКИЙ МКК".

22.07.2023 внаслідок ворожого обстрілу військових російської федерації на підприємстві були пошкоджені огорожа, шибки, виробничі цеха, вікна, двері, вагони рефрижератори, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.07.2023 номер кримінального провадження 12023221100001964.

Внаслідок пожежі, що була спричинена ворожими обстрілами, 13.09.2022 постраждали виробничі цехи та територія підприємства (м. Куп`янськ, вул. Ломоносова, 26), прямі збитки від пожежі орієнтовно становлять10,7 млн. грн., побічні збитки 26,8 млн. грн. Наведене підтверджується актом про пожежу від 12.01.2023, заявою № 4 від 12.01.2023 та витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.09.2022 номер кримінального провадження 22022220000002871.

Внаслідок бойових дій, пов`язаних із деокупацією міста Куп`янськ, були знищені або частково пошкоджені 10 автотранспортних засобів, а також викрадений 1 автотранспортний засіб. У зв`язку із наведеним підприємство звернулося до Національної поліції із заявою № 220 від 14.11.2022, що також підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.11.2022 номер кримінального провадження 12022221100001329.

21.01.2023 за адресою м. Куп`янськ, провулок Путьовий буд.19, де знаходяться гаражі, що належать підприємству, відбувся ворожий мінометний обстріл. Внаслідок цього пошкоджене побутовий корпус авто цеху та автомобіль «Газель». Наведене підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.01.2023 номер кримінального провадження 12023221100000179.

Учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молочна Слобода" проведено загальні збори та прийнято рішення про призупинення з 01.07.2022 фактичної господарської діяльності позивача, про що складений протокол № 2/2022 Загальних зборів учасників товариства від 24.06.2022.

Рішення обумовлене запровадженим Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнним станом, наявністю в Україні форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які засвідчила Торгово-промислова палата України своїм листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, повною неможливістю організації продажів, логістики, відсутністю будь-яких засобів зв`язку, що унеможливлює процес реалізації товарів та цілковитою неможливістю їх доставки на території, підконтрольні Україні.

З працівниками ТОВ «ТД «Молочна слобода» призупиненні трудові відносини з 30.06.2022.

Директор позивача ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, що підтверджується довідкою військової частини № НОМЕР_1 від 14.10.2022 за № 1543 та довідкою військової частини № НОМЕР_2 від 10.02.2024 за № 842.

З 25.04.2022 компанією АТ «Харківобленерго» було відключено від електропостачання ПРАТ "КУП`ЯНСЬКИЙ МКК", що підтверджується листами АТ «Харківобленерго» № 01-47/2805 від 29.06.2022, № 01-47/4226 від 14.11.2022.

На підставі наведених, діяльність ПРАТ "КУП`ЯНСЬКИЙ МКК" не може бути відновлена на сьогоднішній день. Відтак, дистрибуція позивачем молочної продукції виробництва ПРАТ "КУП`ЯНСКИЙ МКК" є неможливою, внаслідок відсутності виробництва такої продукції.

Куп`янська міська територіальна громада з 27.02.2022 до 09.09.2022 знаходилась під тимчасовою окупацією збройними формуваннями російської федерації.

Станом на сьогоднішній день ПРАТ "КУП`ЯНСЬКИЙ МКК" не здійснює виробничу діяльність. А тому позивач не має можливості відновити власну господарську діяльність, що унеможливлює виконання податкових обов`язків.

З міркувань безпеки життя працівників позивача засновниками підприємства було рішення змінити юридичну адресу підприємства, так з 16.07.2022 засновниками було зареєстровано нову юридичну адресу у м. Київ. Однак, позивач не мав фізичної можливості, а тому не здійснив переміщення бізнесу, а саме не вивозилися документи підприємства, не вивозилося комп`ютерне обладнання (зокрема сервери із програмним забезпеченням по веденню бухгалтерського обліку та податкового обліку).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано Головному управлінню ДПС у Харківській області заяву про відсутність можливостей своєчасно виконувати податкові зобов`язання під час воєнного стану № 5 від 27.09.2022 (№ 32351/6/ЕКП від 28.09.2022), яка вмотивована тим, що позивач та його потужності знаходяться на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасовій окупований збройними формуваннями російської федерації, а також наявністю ризику для життя та здоров`я посадової особи позивача при вивезенні документів та обладнання.

17.10.2022 Головним управлінням ДПС у Харківській області прийняте рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку" № 906, в якому зазначено, що прийнято рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі № 520/11895/22, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 Головне управління ДПС України у Харківській області було зобов`язано повторно розглянути заяву Приватного акціонерного товариства "Куп`янський молочноконсервний комбінат" від 27.09.2022 № 5 про відсутність можливостей своєчасно виконувати податкові зобов`язання під час воєнного стану, з урахуванням висновків суду.

Суд зазначив у рішенні, що перебування позивача на території, на якій ведуться воєнні (бойові) дії - є підставою неможливості виконання позивачем податкових обов`язків. А тому суд дійшов висновку, що рішення Головного управління ДПС у Харківській області щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку № 906 від 17.10.2022 є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

На виконання рішення суду Головне управління ДПС у Харківській області прийняло рішення від 08.05.2024 за № 78/20-40-04-05-17 щодо неможливості своєчасного виконання позивачем свого податкового обов`язку.

В серпні 2024 року позивачу стало відомо, що ГУ ДПС у м. Києва було прийнято рішення від 28.09.2023 № 2663/26-15-04-16-14 про анульовання реєстрації платника податку на додану вартість у зв`язку із тим, що особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відповідно до положень ст. 1 ПК України (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених п. 41.1 ст. 41 ПК України, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із п.п. 19-1.1, 19-1.2, 19-1.1.40, 19-1.1.46 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції (крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19-3 цього Кодексу):

здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків;

контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів;

організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику;

використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

Згідно п. 37.1 та 37.2 ст. 37 ПК України передбачено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 47.1.1 ст. 47.1 ПК УКраїни відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, резиденти або нерезиденти України, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Згідно п. 48.1 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п. 48.2 ст. 48 ПК України).

Відповідно до п. 48.3 ст. 48 ПК УКраїни податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, но батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб плаї пика податку, визначених дим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з п. 48.4 ст. 48 ПК України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД): код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку па додану вартість за звітний (податковий) період; дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій; ознака неприбутковості організації; повне найменування нерезидента; місцезнаходження нерезидента; назва та код держави резиденції нерезидента; код нерезидента, що присвоєно державою, резидентом якої він є.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 46.5 ст. 46 ПК України).

Пунктами 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Цей абзац застосовується до всіх платників податків, у тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Пунктом 49.3 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов`язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених п. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПК України. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ст. 49 ПК України).

Відповідно до п. 49.9 ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Аналогічні положення містяться також у Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку па додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21.

Зі спірного рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28.09.2023 № 2663/26-15-04-16-14 слідує, що позивачу анульовану реєстрацію платника ПДВ через неподання протягом 12 послідовних податкових місяців контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Підпунктами 1, 2 п. 180.1 ст. 180 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному ст. 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку (п. 183.12 ст. 183 ПК України).

Підпунктом «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання /придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Відповідно до п. 184.2 ст. 184 ПК України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у п.п. «а» п. 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у п.п. «б» - «з» п. 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату: подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації; зазначену в судовому рішенні; припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку; що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.

При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.

З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних (п. 184.5 ст. 184 ПК України).

Згідно із п. 184.10 ст. 184 ПК України про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Відповідно до п. 184.6 ст. 184 ПК України у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника податку, зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації (п. 184.10 ст. 184 ПК України).

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України № 1130 від 14.11.2014 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі - Положення № 1130, тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку па додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Підпунктом «г» п. 5.1. Положення № 1130 встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених п. 184.1 ст. 184 розділу V Кодексу, якщо: особа, зареєстрована як платник ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з мстою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно із п. 5.2. Положення № 1130 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» п. 184.1 ст. 184 розділу V Кодексу (п.п. «г» п. 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:

не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ІІДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця;

включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.

Відповідно до п. 5.5 Положення № 1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» п. 184.1 ст. 184 розділу V Кодексу (п.п. «б» - «з» п. 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ІІДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

Такими документами, зокрема, є довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з мстою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 розділу V Кодексу).

У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та но кожній декларації (податковому розрахунку) податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з мстою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

За наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства (п. 5.6 Положення №1130).

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 5).

Аналіз наведених норм права у їх сукупності дає можливість дійти висновку, що обов`язковою умовою для самостійного прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є наявність підстав та підтвердних документів які підтверджують невідповідність суб`єкта господарювання такому платнику ПДВ, зокрема, подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців, що має відповідно підтверджуватись складеною довідкою контролюючим органом.

У спірному рішенні Головного управління ДПС у Київській області про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Молочна Слобода", як платника податку на додану вартість вказано, що підприємство, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Зокрема, в п. 2 спірного рішення зазначено що платник не подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.09.2022 по 30.08.2023 з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткування операцій 0 грн; податкова заборгованість з ПДВ на дату складання рішення - 0 грн.

З урахуванням вищенаведених приписів законодавства, суд зазначає, що анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України можливе за умови неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права висловлений Верховним Судом в постанові від 05.11.2018 у справі № 820/2294/16.

Судом встановлено, що позивачем було подано Головному управлінню ДПС у Харківській області заяву про відсутність можливостей своєчасно виконувати податкові зобов`язання під час воєнного стану № 5 від 27.09.2022 (№ 32351/6/ЕКП від 28.09.2022), яка вмотивована тим, що позивач та його потужності знаходяться на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасовій окупований збройними формуваннями російської федерації, а також наявністю ризику для життя та здоров`я посадової особи позивача при вивезенні документів та обладнання.

17.10.2022 Головним управлінням ДПС у Харківській області прийняте рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку № 906, в якому зазначено, що прийнято рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі № 520/11895/22, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 Головне управління ДПС України у Харківській області було зобов`язано повторно розглянути заяву Приватного акціонерного товариства "Куп`янський молочноконсервний комбінат" від 27.09.2022 № 5 про відсутність можливостей своєчасно виконувати податкові зобов`язання під час воєнного стану, з урахуванням висновків суду.

Суд зазначив у рішенні, що перебування позивача на території, на якій ведуться воєнні (бойові) дії - є підставою неможливості виконання позивачем податкових обов`язків . А тому суд дійшов висновку, що рішення Головного управління ДПС у Харківській області щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку № 906 від 17.10.2022 є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

На виконання рішення суду Головне управління ДПС у Харківській області прийняло рішення від 08.05.2024 за № 78/20-40-04-05-17 щодо неможливості своєчасного виконання позивачем свого податкового обов`язку.

Слід звернути увагу на ч. 4 ст. 78 КАС України де зазначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Приписами п. 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків (далі Порядок № 225), визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Частиною II Порядку № 225 передбачено, що до платників податків/податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком.

Відповідно до п.п. 6 п. 1 Розділу ІІ Порядку № 225, підставою неможливості виконання платниками податків - юридичними особами податкових обов`язків є: перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями російської федерації.

Отже, фактичне знаходження підприємства на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями російської федерації є підставою неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків.

Поряд із тим, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25.04.2022 № 75, затверджений "Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)".

Відповідно до вказаного переліку на момент виникнення спірних правовідносин Куп`янська міська територіальна громада, на території якої фактично знаходиться позивач, є такою, що розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Таким чином, Головне управління ДПС у місті Києві, застосовуючи до позивача наслідки, передбачені ст. 184 ПК України за неподання контролюючому органу декларацій з податку на додану вартість, не враховував особливості здійснення справляння податків і зборів, визначені п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022.

Контролюючим органом при прийнятті спірного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, обмежився фактом неподання позивачем декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних місяців без з`ясування причин такого неподання та надання діям позивача відповідної оцінки через призму норм податкового законодавства, діючого на період до припинення або скасування воєнного стану на території України

На думку суду, відповідачем безпідставно не враховано, що неподання позивачем декларацій зі сплати податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців відбулося не внаслідок пасивної поведінки платника податків щодо ведення господарської діяльності, а внаслідок неможливості її ведення, повної відсутності працівників на підприємстві, бойових дій, форс-мажорних обставини в країні, зокрема, воєнного стану, тобто з незалежних від позивача обставин.

Головним управлінням ДПС у місті Києві також не враховано, що, Куп`янська міська територіальна громада, на території якої фактично знаходиться позивач, є такою, що розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Також податковим органом не прийнято до уваги, що ДПС у Харківській області, на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі № 520/11895/22, прийняло рішення від 08.05.2024 за №78/20-40-04-05-17 щодо неможливості своєчасного виконання позивачем свого податкового обов`язку.

Позивач був позбавлений можливості вплинути на податкові показники на своєму рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на формування своїх подальших податкових зобов`язань/податкового кредиту через збройну військовою агресією російської федерації та запровадженням на території України воєнного стану з 24.02.2022, розташуванням офісу підприємства на території, де фактично проводяться активні бойові дії. Зокрема, підприємство не мало змоги здійснювати господарську діяльність, через призупинення діяльності у зв`язку з активними бойовими діями.

Таким чином, поведінка позивача щодо вимушеного зупинення господарської діяльності у період його перебування в зоні активних бойових дій стала наслідком непереборних обставин, які не залежали від його волі, що і було фактично встановлено судом у зазначеному рішенні.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у м. Києві протиправно винесено спірне рішення про анулювання позивача платником ПДВ із підстав вказаних у рішенні від 28.09.2023 № 2663/26-15-04-16-14.

Водночас, відповідачами у справі не спростовано належними та достатніми доказами правомірність дій та прийнятого рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28.09.2023 № 2663/26-15-04-16-14.

Відтак, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28.09.2023 № 2663/26-15-04-16-14, яким анульовано реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Молочна Слобода" платником податку на додану вартість є передчасним, прийнятим необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, внаслідок чого є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України поновити реєстрацію платником податку на додану вартість з дня скасування реєстрації, шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із збереженням індивідуального податкового номеру та збереженням облікових даних, записів та стану рахунків інтегрованої картки позивачу в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття рішення Головним управлінням ДПС у місті Києві від 28.09.2023 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, суд зазначає таке.

Відповідно до норм п. 5.10. Положення № 1130 рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог ст. 56 ПК україни або до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 826/11485/15.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства, а також у разі скасування судових рішень чи записів у Єдиному державному реєстрі, на підставі яких було прийняте рішення про анулювання реєстрації.

Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Якщо анулювання реєстрації платника ПДВ було здійснене згідно з рішенням про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість за формою № 7-РПДВ, то скасування анулювання реєстрації платника ПДВ проводиться шляхом скасування запису про такого платника у Переліку.

З аналізу наведених правових норм слідує, що внесення відповідних змін до реєстру платників податку на додану вартість є компетенцією Державної податкової служби України, що здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, контролюючий орган зобов`язаний на вчинення таких дій, як внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, на підставі рішення суду про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, а тому вказана позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективний, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Застосування судом способу захисту повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципу верховенства права.

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Згідно з положеннями п. 200-1.3 ст. 201-1 ПК України у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, УНакл (сума, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене).

Пунктом 200-1.8 ст. 200-1 ПК України передбачено, що після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (далі - Порядок № 569).

Аналізуючи вказані законодавчі норми, слідує, що відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ (в тому числі реєстраційного ліміту) належить до повноважень ДПС України. При цьому, такі повноваження контролюючого органу здійснюються у певній послідовності після дослідження питання стосовно правомірності процедури включення до облікових карток певної інформації щодо стану розрахунків платника за податками, зборами.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом в постановах від 21.07.2020 у справі № 820/1053/16 та від 22.07.2020 у справі № 520/5627/19.

Відповідно до п.200-1.8 ст.200-1 та п.7 Порядку № 569 внаслідок анулювання свідоцтва платника податку закривається електронний рахунок такого платника податку в СЕА ПДВ, та, як наслідок, припиняється відображення суми реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ.

Таким чином, втрата позивачем статусу платника ПДВ призводить до втрати реєстраційного ліміту.

Верховний Суд в постановах від 11.02.2021 у справі № 804/5054/16, від 18.12.2020 у справі № 804/3109/16 вказував, що рішення суду про визнання протиправним та скасування правового акта індивідуальної дії (рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ), яке набрало законної сили, означає, що такий акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття, у тому числі до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Установлення судом факту протиправності рішення суб`єкта владних повноважень зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього суб`єкта обов`язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податків у первинне правове становище, котре існувало до моменту прийняття цього рішення, вчинивши дії з поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника ПДВ, поновлення дії договору про визнання електронних документів, поновлення функціонування рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, повернення коштів, перерахованих до бюджету з електронного рахунка, відновлення даних рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.

Верховний Суд у справі № 820/537/16 від 09.08.2022 зазначив, що у разі скасування рішення про анулювання реєстрації, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а платник має право на поновлення реєстраційного ліміту позивача у системі електронного адміністрування ПДВ. При цьому, у даному випадку, ефективним способом захисту прав позивача є поновлення стану розрахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, що передувало анулюванню реєстрації платника ПДВ, яке згодом судовим рішенням визнано протиправним.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 06.06.2019 у справі № 820/8199/15, від 22.09.2021 у справі № 810/881/17.

Враховуючи викладене, на виконання судового рішення про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ контролюючий орган зобов`язаний вчинити дії із повернення платника податків у становище, що існувало до винесення протиправного акта індивідуальної дії.

Такі дії охоплюють собою: поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника ПДВ та відображення реєстраційної суми (УНакл), яка має бути перерахована за формулою, наведеною в п. 200-1.3 ст. 201-1 ПК України, з урахуванням обставин використання наданого платнику податків права із повернення з бюджету коштів, що перевищують суму узгоджених податкових зобов`язань, та наявності підстав для сплати узгоджених податкових зобов`язань.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено Порядок № 569.

Пунктом 3 Порядку № 569 визначено, що періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДПС та Казначейством. Згідно з пунктом 5 цього Порядку, електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДПС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку. Казначейство відповідно до вимог ст. 69 ПК України надсилає ДПС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДПС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 22.07.2020 у справі № 520/5627/19, від 21.07.2020 у справі № 820/1053/16, відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ, а також надання висновків та документів, які необхідні для повернення коштів, на новостворений рахунок платника податків в системі електронного адміністрування ПДВ належить до повноважень ДФС України (ДПС України). При цьому, такі повноваження контролюючого органу здійснюються у певній послідовності після дослідження питання стосовно правомірності процедури включення до облікових карток певної інформації щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та операцій, які проводяться з коштами передоплати.

Пунктом 200-1.8 ст. 200-1 ПК України передбачено, що після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

Аналіз вказаних вище законодавчих норм свідчить про те, що відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ (в тому числі реєстраційного ліміту) належить до повноважень Державної податкової служби України. При цьому, такі повноваження контролюючого органу здійснюються у певній послідовності після дослідження питання стосовно правомірності процедури включення до облікових карток певної інформації щодо стану розрахунків платника за податками, зборами.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом в постановах від 21.07.2020 у справі № 820/1053/16 та від 22.07.2020 у справі № 520/5627/19.

Таким чином, для повного та ефективного відновлення порушених прав позивача необхідно зобов`язати відповідача здійснити дії з поновлення реєстрації позивача як платника податку на додану вартість шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із збереженням індивідуального податкового номеру, поновленням реєстраційного ліміту позивача у системі електронного адміністрування ПДВ та збереженням облікових даних, записів та стану рахунків інтегрованої картки позивача в системі електронного адміністрування ПДВ позивача, які були наявні до прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Аналогічного висновку при обранні належного та ефективного способу захисту прав платника податку дійшов Верховний Суд в постановах від 17.12.2020 у справі № 820/499/16, від 18.03.2021 у справі № 520/984/19.

Враховуючи викладене, вимога позивача поновити реєстрацію платником податку на додану вартість з дня скасування реєстрації, шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із збереженням індивідуального податкового номеру та збереженням облікових даних, записів та стану рахунків інтегрованої картки позивачу в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є ефективним способом захисту порушеного права, а тому підлягає задоволенню.

Пунктом 1 ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (рішення у справі "Обермайєр проти Австрії"; рішення у справі "Гранд Стівенс та інші проти Італії".

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що суд перевіряє, чи прийняті рішення суб`єкта владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законом, а також чи є вони обґрунтованими, добросовісними та пропорційними.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає справу на засадах змагальності сторін та офіційного з`ясування всіх обставин справи.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а у справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності рішення покладається на відповідача.

Разом із тим відповідачем не надано належних та допустимих доказів фактичного перевищення позивачем граничного обсягу доходу.

Таким чином, відповідач не довів правомірності прийнятого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову всі документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 6 056,00 грн.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки спірні рішення саме комісії регіонального рівня призвели до спірних правовідносин.

Щодо клопотання подакового органу про залишення даного позову без розгляду, то на думку суду воно є безпідставним, оскільки питання строків звернення позивача до суду було вирішено при відкритті провадження у справі та поновлено, а наведені контролюючим органом обставини не підтведжуються достатніми та допустимими доказами.

Крім того, слід звернути увагу, що клопотання ГУ ДПС у м. Києві містить посилання на ішого позивача (Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Тавільжанське» справа № 320/240/25) у справі, а не щодо Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім «Молочна Слобода»

Керуючись ст. 2, 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 28.09.2023 про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молочна Слобода".

Зобов`язати Державну податкову службу України поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молочна Слобода" платником податку на додану вартість з дня скасування реєстрації, шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із збереженням індивідуального податкового номеру та збереженням облікових даних, записів та стану рахунків інтегрованої картки позивачу в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття рішення Головним управлінням ДПС у місті Києві від 28.09.2023 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молочна Слобода" (РНОКПП 3128616704) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.