Рішення № 140284202, 02.10.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2026 р. справа № 300/7094/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап`юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Косівської окружної прокуратури до Білоберезької сільської ради Верховинського району про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2025 керівник Косівської окружної прокуратури (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Білоберезької сільської ради Верховинського району (далі відповідач), в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області щодо непроведення відповідно до вимог чинного законодавства нормативної грошової оцінки земель населених пунктів які входять до Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, зокрема, сіл: Біла Річка, Голошина, Грамотне, Гринява, Довгополе, Кохан, Полянки, Пробійнівка, Стовпні, Сеньківська, Черемошна, Яблуниця - невиготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, та подальшого її затвердження та зобов`язати Білоберізьку сільську раду Верховинського району Івано-Франківської області відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення нормативної грошової оцінки - вчинити дії до виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, які входять до Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, зокрема, сіл: Біла Річка, Голошина, Грамотне, Гринява, Довгополе, Кохан, Полянки, Пробійнівка, Стовпні, Сеньківська, Черемошна, Яблуниця, її затвердження та оприлюднення в порядку визначеному чинним законодавством.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розпорядженням керівника апарату суду "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи №300/7094/25" від 12.03.2026 за №266, на виконання вимог підпункту 2.3.44 пункту Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39, призначено повторний автоматизований розподіл справи №300/7094/25 у зв`язку із відрахування зі штату суду судді Боршовського Т.І. відповідно до наказу голови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року №55-ОС.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2026, справу № 300/7094/25 передано головуючому судді Остап`юку С.В.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 прийнято до провадження адміністративну справу № 300/7094/25 за позовом Керівника Косівської окружної прокуратури до Білоберезької сільської ради Верховинського району про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій. Розгляд справи розпочато з початку та ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами.

Прокурор, діючи в інтересах держави, заявлені позовні вимоги обґрунтував тим, що нормативна грошова оцінка земель населених пунктів Білоберізької сільської територіальної громади, зокрема сіл Біла Річка, Голошина, Грамотне, Гринява, Довгополе, Кохан, Полянки, Пробійнівка, Стовпні, Сеньківське, Черемошна та Яблуниця, проводилася у 20142016 роках та у встановлені законодавством строки не оновлювалася. 19 грудня 2024 року сільська рада прийняла рішення про розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель частини території громади, однак відповідну документацію було розроблено та затверджено лише щодо сіл Білоберізка, Хороцево, Барвінків, Устеріки та Стебні. Щодо зазначених у позові населених пунктів відповідних заходів не вжито. Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області у 2024 2025 роках неодноразово інформувало сільську раду про необхідність оновлення нормативної грошової оцінки та передбачення відповідного фінансування. Водночас, за інформацією відповідача, станом на час звернення прокурора до суду рішення про розроблення відповідної технічної документації не приймалися, договори на виконання робіт не укладалися, а кошти на їх проведення не виділялися. Невиконання відповідачем обов`язку щодо своєчасного проведення нормативної грошової оцінки земель може зумовлювати неналежне визначення плати за землю та недоотримання коштів місцевим бюджетом, у зв`язку з чим прокурор звернувся до суду з вимогами про визнання такої бездіяльності протиправною та зобов`язання сільської ради вжити передбачених законом заходів щодо проведення нормативної грошової оцінки, розроблення, затвердження та оприлюднення відповідної технічної документації.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався. Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у позовній заяві, встановив наступне.

Білоберізька сільська територіальна громада Верховинського району Івано-Франківської області утворена на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2015 року № 1077-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Івано-Франківської області» відповідно до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» у складі трьох сільських рад Білоберізької, Хороцівської Устеріківської, чотирьох населених пунктів сіл Білоберізка, Хороцеве, Барвінків та Устеріки.

На підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 483-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Івано-Франківської області», до існуючої Білоберізької сільської територіальної громади було приєднано ще шість сільських рад: Стебнівська, Довгопільська, Яблуницька, Гринявська, Пробійнівська та Голошинська у складі тринадцяти населених пунктів, сіл: Стебні, Довгополе, Полянки, Черемошна, Яблуниця, Гринява, Пробійнівка, Грамотне, Біла Річка, Голошина, Сеньківське, Стовпні та Кохан.

Юридичне оформлення Білоберізької територіальної громади Верховинського району Івано-Франківської області відбулося на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області».

Білоберізькою сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області, відповідно до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», були прийняті рішення: від 02.10.2015 «Про добровільне об`єднання територіальних громад»; від 04.05.2016 «Про реорганізацію органів місцевого самоврядування територіальних громад, що об`єдналися в Білоберізьку об`єднану територіальну громаду; від 03.12.2020 «Про початок реорганізації сільських рад, які приєдналися до Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області».

Відповідно до рішення Білоберізької сільської ради Верховинського району від 03 грудня 2020 року «Про початок реорганізації сільських рад, які приєдналися до Білоберізької сільської ради Верховинського району» Білоберізька сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків: Стебнівської сільської ради, Довгопільської сільської ради, Яблуницької сільської ради, Голошинської сільської ради, Гринявської сільської ради та Пробійнівської сільської ради Верховинського району.

Згідно інформації Білоберізької сільської ради Верховинського району від 11.06.2025 за №339/02-23/03, нормативно грошова оцінка земельних ділянок населених пунктів, які на даний час входять до Білоберізької сільської ради проведена ще упродовж: 2014 рік Біла Річка, Гринява, Стовпні, Сеньківська, Черемошна, Яблуниця; 2015 Голошина, Довгополе, Кохан, Полянки; 2016 рік Пробійнівка, Грамотне.

19.12.2024 Білоберізькою сільською радою Верховинського району прийнято рішення № 1131-39/2024 «Про розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах частини території Білоберізької сільської територіальної громади Верховинського району», відповідно до якого сільська рада вирішила: розробити технічну технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах частини території Білоберізької сільської територіальної громади Верховинського району, що визначена на Графічних матеріалах згідно додатку (до рішення).

На підставі рішення Білоберізької сільської ради Верховинського району від 19.12.2024 № 1131-39/2024 «Про розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах частини території Білоберізької сільської територіальної громади Верховинського району» - розроблено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок тільки сіл Білоберізка, Хороцево, Барвінків, Устеріки, Стебні та рішенням Білоберізької сільської ради Верховинського району від 03.06.2025 № 1209-42/2025 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок даних населених пунктів. На решту населених пунктів громади планувалося поновити нормативно грошову оцінку земель населених пунктів на протязі II-го півріччя 2025 року - I-го півріччя 2025 року.

Згідно інформації Білоберізької сільської ради Верховинського району від 27.06.2025 за №359/02-23/01, кошти з місцевого бюджету для фінансування розробки нормативної грошової оцінки населених пунктів, які входять до Білоберізької сільської ради на ІІ півріччя 2025 року були заплановані при уточненні бюджету на 2025, а на І півріччя 2026 року при затвердженні бюджету на 2026 рік.

На офіційному веб-сайті Білоберізької сільської об`єднаної територіальної громади за посиланням: https://biloberizkaotg.gov.ua не оприлюднені рішення ради щодо нормативної грошової оцінки земель населених пунктів сіл: Біла Річка, Голошина, Грамотне, Гринява, Довгополе, Кохан, Полянки, Пробійнівка, Стовпні, Сеньківська, Черемошна, Яблуниця.

Рішення про розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сіл: Біла Річка, Голошина, Грамотне, Гринява, Довгополе, Кохан, Полянки, Пробійнівка, Стовпні, Сеньківська, Черемошна, Яблуниця Білоберізькою сільською радою Верховинського району не приймалось.

Договір із організацією, яка є виконавцем робіт із землеустрою на розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок зазначених сіл Білоберізькою сільською радою Верховинського району не укладався.

Відповідно до рішень Білоберізької сільської ради Верховинського району «Про внесення змін до бюджету Білоберізької сільської територіальної громади на 2025 рік» від: 03 червня 2025 року, 17 червня 2025 року, від 29 липня 2025 року кошти для розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів які входять до Білоберізької сільської ради (територіальної громади) Верховинського району Івано-Франківської області, зокрема, сіл: Біла Річка, Голошина, Грамотне, Гринява, Довгополе, Кохан, Полянки, Пробійнівка, Стовпні, Сеньківська, Черемошна, Яблуниця не виділялись.

Відповідно до листа Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 25.06.2025 за №10-9-0.10-3069/0/2-25, який надійшов системою електронного документообігу (вх.№-1904-25) - Головне управління листами від 24.10.2024 №11-9-0.10-5517/0/2-24, 10.03.2025 №11-9-0.10-1006/0/2-25, 03.04.2025 №11-9-0.10-15086/0/2-25 проінформовано Білоберізьку сільську територіальну громаду про строки застосування нормативної грошової оцінки земельних ділянок, про кількість населених пунктів громади що потребує оновлення, про заходи, які необхідно вжити щодо проведення оновлення нормативної грошової оцінки та щодо необхідності передбачити та виділити необхідне фінансування на проведення такої оцінки в бюджеті громади на 2025 рік.

Білоберізькою сільською радою Верховинського району реальних заходів щодо розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів: Біла Річка, Голошина, Грамотне, Гринява, Довгополе, Кохан, Полянки, Пробійнівка, Стовпні, Сеньківське, Стовпні, Черемошна, Яблуниця не вживались; кошти з місцевого бюджету для фінансування розробки нормативної грошової оцінки населених пунктів, які потребують оновлення не виділялись.

На момент звернення позивача до суду з цим позовом на території Білоберізькою сільською радою Верховинського району діє нормативно грошова оцінка земельних ділянок сіл: Біла Річка, Голошина, Грамотне, Гринява, Довгополе, Кохан, Полянки, Пробійнівка, Стовпні, Сеньківська, Черемошна, Яблуниця проведена та затверджена ще у 2014 2015 роках.

Білоберізькою сільською радою Верховинського району не надано підтверджуючих документів щодо вжиття належних заходів щодо надання дозволу на розроблення та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель вищезазначених населених пунктів, її розроблення та затвердження.

Вважаючи протиправною бездіяльність Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області щодо непроведення відповідно до вимог законодавства нормативної грошової оцінки земель населених пунктів які входять до Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, зокрема, сіл: Біла Річка, Голошина, Грамотне, Гринява, Довгополе, Кохан, Полянки, Пробійнівка, Стовпні, Сеньківська, Черемошна, Яблуниця невиготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, та подальшого її затвердження, прокурор в інтересах держави звернувся до суду даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких мотивів.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом третім статті 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (далі Закон №1697-VІІ) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 4 статті 23 Закону №1697-VІІ) встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Відповідно до частин 4, 5 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Верховний Суд, у постанові від 03.12.2019 у справі №920/121/19, зазначив, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

За встановлених у цій справі обставин, суд зазначає, що звертаючись до суду із цим позовом, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому прокурором зазначено обставини, що свідчать про невжиття позивачем заходи щодо усунення порушень інтересів держави, в тому числі у судовому порядку.

Відтак, виходячи із наведених правових положень та обставин справи, суд зазначає про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі Закон №280/97-ВР).

Згідно з статтею 2 Закону №280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За таких обставин, у даних правовідносинах наявний як державний, так і суспільний інтерес, який полягає у необхідності дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності у сфері майнових правовідносин, та, як наслідок, реалізації державних гарантій щодо захисту права територіальних громад.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначає Закон України "Про оцінку земель" та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель (далі Закону №1378-IV).

Відповідно до статті 1 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно із статтею 3 Закону №1378-IV об`єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.

Відповідно до статті 5 Закону №1378-IV, залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види: бонітування ґрунтів; грошова оцінка земельних ділянок.

Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (у разі передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки), втрат лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно з статтею 6 Закону №1378-IV суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є: органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок.

Відповідно до статті 13 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (при передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки); визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; відчуження земельних ділянок державної, комунальної власності, якщо відповідно до закону ціна продажу таких земельних ділянок визначається з використанням нормативної грошової оцінки земельних ділянок; проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення (у разі якщо попередня нормативна грошова оцінка земельних ділянок у цьому масиві не проводилася протягом 5 років до дня прийняття уповноваженим органом рішення про проведення такої інвентаризації).

Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу місцевого самоврядування (стаття 15 Закону №1378-IV).

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок визначає стаття 18 Закону №1378-IV, згідно норм якої, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Згідно із статтею 20 Закону №1378-IV за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Розробники технічної документації з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звітів про проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок зобов`язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель.

Технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок державної та комунальної власності, звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок, що проводиться для цілей оподаткування, нарахування та сплати інших обов`язкових платежів, що справляються відповідно до законодавства, є публічною інформацією.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про землеустрій" (далі Закон №858-IV) землеустрій здійснюється на підставі, зокрема, рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою (у тому числі при розробленні містобудівної документації).

Технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації (крім випадків, визначених частиною третьою цієї статті) (стаття 23 Закону №1378-IV).

Відповідно до статті 38 Закону №858-IV земельно-оціночні роботи при здійсненні землеустрою виконуються з метою визначення якісних характеристик, економічної цінності та вартості земель у порядку, встановленому законом. Оцінка земель проводиться для порівняльного аналізу і прогнозу ефективності використання землі як природного ресурсу та основного засобу виробництва, а також при здійсненні цивільно-правових угод, для визначення розміру земельного податку, втрат лісогосподарського виробництва, справляння державного мита та в інших випадках, визначених законом. Оцінка земель проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку земель" за методиками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування платою за землю є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Як встановив суд, нормативна грошова оцінка земель населених пунктів: Біла Річка, Голошина, Грамотне, Гринява, Довгополе, Кохан, Полянки, Пробійнівка, Стовпні, Сеньківське, ОСОБА_1 та Яблуниця була проведена у 2014 2016 роках. При цьому на момент звернення прокурора до суду відповідна нормативна грошова оцінка не була оновлена у встановлений законом строк.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5 7 років.

Отже, законодавством встановлено обов`язкову періодичність проведення нормативної грошової оцінки земель. Зазначена норма не передбачає права органу місцевого самоврядування довільно визначати, чи проводити відповідну оцінку після спливу встановленого законом строку, а встановлює періодичність, якої належить дотримуватися при здійсненні відповідних повноважень.

З огляду на те, що попередня нормативна грошова оцінка земель зазначених населених пунктів проводилася у 2014 2016 роках, встановлений законом строк для проведення її чергового оновлення закінчився ще до моменту звернення прокурора до суду.

При цьому суд враховує, що згідно зі статтею 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель є рішення органу місцевого самоврядування, а відповідно до статті 22 Закону України «Про землеустрій» землеустрій здійснюється, зокрема, на підставі рішень органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою.

Таким чином, саме орган місцевого самоврядування, у межах визначених законом повноважень, має забезпечити організаційні та процедурні передумови для проведення нормативної грошової оцінки земель відповідної території, у тому числі шляхом прийняття необхідного рішення та забезпечення розроблення відповідної технічної документації уповноваженим розробником.

Зі встановлених судом обставин, Білоберізькою сільською радою 19.12.2024 прийнято рішення №1131-39/2024 «Про розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах частини території Білоберізької сільської територіальної громади Верховинського району Івано-Франківської області».

Однак на виконання цього рішення технічну документацію з нормативної грошової оцінки було розроблено лише щодо сіл Білоберізка, Хороцево, Барвінків, Устеріки та Стебні, яка рішенням сільської ради від 03.06.2025 №1209-42/2025 була затверджена.

Водночас щодо населених пунктів, які є предметом цього спору, а саме сіл Біла Річка, Голошина, Грамотне, Гринява, Довгополе, Кохан, Полянки, Пробійнівка, Стовпні, Сеньківське, Черемошна та Яблуниця, відповідне рішення про розроблення технічної документації Білоберізькою сільською радою не приймалося, договір на виконання відповідних робіт не укладався, а кошти місцевого бюджету на проведення нормативної грошової оцінки цих населених пунктів не виділялися.

За таких обставин прийняття відповідачем рішення від 19.12.2024 щодо частини території громади не може розглядатися як належне виконання обов`язку щодо проведення нормативної грошової оцінки всіх населених пунктів, щодо яких такий обов`язок виник у зв`язку із закінченням встановленого законом строку.

Суд також враховує, що сам відповідач у листі від 27.06.2025 №359/02-23/01 повідомив про планування фінансування розробки нормативної грошової оцінки населених пунктів лише у подальшому у другому півріччі 2025 року та першому півріччі 2026 року.

Однак планування вчинення відповідних дій у майбутньому не є тотожним їх фактичному вчиненню та не свідчить про належне виконання відповідачем установленого законом обов`язку на момент виникнення спірних правовідносин і звернення прокурора до суду.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Згідно зі статтею 23 цього Закону технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, яка протягом місяця з дня надходження відповідної технічної документації розглядає її та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої документації.

Отже, законодавством визначено послідовний механізм реалізації повноважень органу місцевого самоврядування у сфері нормативної грошової оцінки земель: прийняття рішення про проведення оцінки, забезпечення розроблення відповідної технічної документації уповноваженим розробником, її розгляд та затвердження у встановленому законом порядку.

Відсутність будь-якого з необхідних організаційних заходів у ситуації, коли встановлений законом строк проведення нормативної грошової оцінки сплив, не може свідчити про належне виконання органом місцевого самоврядування покладених на нього повноважень.

При цьому суд зазначає, що позовні вимоги прокурора спрямовані не на зобов`язання відповідача самостійно здійснити розроблення технічної документації, що за своєю природою є діяльністю спеціалізованого розробника документації із землеустрою, а на забезпечення проведення нормативної грошової оцінки земель відповідних населених пунктів та вчинення передбачених законом дій для її проведення, розроблення, затвердження та оприлюднення.

Такий спосіб захисту відповідає змісту повноважень відповідача та не передбачає втручання суду у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування щодо визначення конкретного виконавця робіт, умов договору чи інших організаційних питань, які належать до його компетенції.

Суд також бере до уваги положення підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України, відповідно до якого базою оподаткування платою за землю є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до встановленого Кодексом порядку.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель має безпосереднє значення для належного визначення податкової бази та, відповідно, надходжень від плати за землю до відповідного бюджету.

Невиконання органом місцевого самоврядування встановленого законом обов`язку щодо своєчасного проведення нормативної грошової оцінки земель створює стан невідповідності фактичного стану реалізації повноважень органу місцевого самоврядування вимогам законодавства та об`єктивно може впливати на належне визначення платежів за землю.

Наведені положення у взаємозв`язку зі статтями 15, 18, 20, 23 Закону України «Про оцінку земель» та статтею 22 Закону України «Про землеустрій» свідчать про те, що орган місцевого самоврядування не може обмежитися формальним плануванням проведення нормативної грошової оцінки у майбутньому, якщо встановлений законодавством строк проведення такої оцінки вже сплив.

При цьому суд не втручається у бюджетні повноваження Білоберізької сільської ради та не визначає конкретного розміру видатків, способу фінансування або конкретного суб`єкта, який має виконувати роботи. Суд лише зобов`язує відповідача виконати встановлений законом обов`язок щодо забезпечення проведення нормативної грошової оцінки земель відповідних населених пунктів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що Білоберізька сільська рада Верховинського району Івано-Франківської області, не забезпечивши у встановлений законом строк проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Біла Річка, Голошина, Грамотне, Гринява, Довгополе, Кохан, Полянки, Пробійнівка, Стовпні, Сеньківське, Черемошна та Яблуниця, а також не вчинивши передбачених законом організаційних дій щодо розроблення та затвердження відповідної технічної документації, допустила протиправну бездіяльність.

За правилами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

У цій справі бездіяльність відповідача не відповідає, зокрема, критеріям законності та своєчасності, оскільки встановлений статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» строк проведення нормативної грошової оцінки спірних земель сплив, а необхідні дії щодо її оновлення відповідачем фактично не здійснені.

З огляду на встановлені обставини та наведені норми законодавства суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених інтересів держави є визнання протиправною бездіяльності Білоберізької сільської ради щодо незабезпечення проведення нормативної грошової оцінки земель зазначених населених пунктів та зобов`язання відповідача вчинити передбачені законом дії, спрямовані на проведення такої оцінки, розроблення, затвердження та оприлюднення відповідної технічної документації.

При цьому суд звертає увагу, що судове рішення не повинно підміняти орган місцевого самоврядування у здійсненні його дискреційних повноважень. Тому відповідач підлягає зобов`язанню не до конкретного способу організації робіт чи укладення договору з конкретним суб`єктом, а до вчинення необхідних, передбачених законом дій, спрямованих на результат проведення нормативної грошової оцінки земель відповідних населених пунктів та завершення передбаченої законом процедури щодо відповідної технічної документації.

Таким чином, позовні вимоги керівника Косівської окружної прокуратури є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач при зверненні з даним адміністративним позовом до суду сплатив судовий збір в розмірі 2 422, 40 гривень. Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Понесених судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем не заявлено, як наслідок, у справі відсутні судові витрати, що підлягають розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов керівника Косівської окружної прокуратури (індекс 78601, вулиця Шевченка, будинок 37, місто Косів, Косівський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 03530483) до Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Білоберізької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області щодо незабезпечення проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Білоберізької сільської територіальної громади, а саме сіл: Біла Річка, Голошина, Грамотне, Гринява, Довгополе, Кохан, Полянки, Пробійнівка, Стовпні, Сеньківське, Черемошна та Яблуниця.

Зобов`язати Білоберізьку сільську раду Верховинського району Івано-Франківської області (індекс 78713, село Білобезрізка, Верховинський район, Івано-Франківська область код ЄДРПОУ 40468386) вчинити передбачені законодавством дії, спрямовані на проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Білоберізької сільської територіальної громади, а саме сіл: Біла Річка, Голошина, Грамотне, Гринява, Довгополе, Кохан, Полянки, Пробійнівка, Стовпні, Сеньківське, Черемошна та Яблуниця, зокрема забезпечити прийняття необхідного рішення про проведення нормативної грошової оцінки, організацію розроблення відповідної технічної документації уповноваженим розробником, її розгляд та затвердження у порядку, визначеному законодавством, та забезпечити оприлюднення відповідного рішення в установленому законом порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційної адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап`юк С.В.