Рішення № 140281976, 02.09.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/10304/26

Номер провадження2-а/205/168/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 332 від 08 травня 2026 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25 500 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки відповідачем не було належним чином встановлено та підтверджено обставини, необхідні для висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Зокрема, позивач заперечує факт його належного оповіщення про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 о 09 год. 00 хв. 26 грудня 2025 року за повісткою № 5971016, а також посилається на недотримання відповідачем установленого законом порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.

У зв`язку з наведеним позивач просить скасувати постанову № 332 від 08 травня 2026 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позову.

На обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що позивач був належним чином оповіщений про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 о 09 год. 00 хв. 26 грудня 2025 року за повісткою № 5971016, однак у визначені дату, час та місце не прибув.

Крім того, відповідач посилається на те, що ОСОБА_1 та його представник були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим вважає, що під час розгляду справи та винесення постанови № 332 від 08 травня 2026 року вимоги КУпАП були дотримані.

З огляду на викладене відповідач вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою і просить у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви, клопотання учасників справи.

Представник позивача подала до суду письмову заяву, у якій просила розглянути адміністративну справу за її відсутності на підставі наявних у матеріалах справи доказів, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Додатково до поданого відзиву будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавав.

Інших заяв та клопотань із процесуальних питань до суду не надходило.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

За вищевказаних обставин та вимог процесуального законодавства суд вирішує справу на підставі наявних матеріалів та доказів.

ІV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 08 травня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову № 332 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25 500 грн.

Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності визначено його неприбуття о 09 год. 00 хв. 26 грудня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення військово-облікових даних за повісткою № 5971016.

Матеріалами справи також підтверджено, що повістка № 5971016 була направлена ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням № R067059080560 з описом вкладення за адресою: АДРЕСА_1 .

З відомостей Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що ОСОБА_1 був зареєстрований за вказаною адресою з 21 вересня 2017 року до 20 липня 2026 року, тобто на момент направлення повістки та на визначену у ній дату прибуття ця адреса була його зареєстрованим місцем проживання.

Крім того, безпосередньо сам позивач у поданій до суду позовній заяві зазначає адресу: АДРЕСА_2 як своє місце проживання.

Згідно з відповіддю АТ «Укрпошта», поштове відправлення № R067059080560 надійшло 18 грудня 2025 року до відділення поштового зв`язку та того ж дня було передано в доставку. У зв`язку з відсутністю одержувача за місцем проживання відправлення не було вручено, у поштовій скриньці залишено повідомлення ф. 22, а на зазначений на конверті номер мобільного телефону направлено електронне повідомлення про надходження листа.

Судовим розглядом також встановлено, що 24 грудня 2025 року оператором поштового зв`язку щодо зазначеного відправлення зафіксовано статус «Одержувач відсутній за вказаною адресою».

У визначені повісткою дату та час ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не прибув.

У подальшому ОСОБА_1 було викликано для розгляду справи про адміністративне правопорушення, призначеного на 08 травня 2026 року о 16 год. 30 хв.

Повідомлення про дату, час і місце розгляду справи було направлено позивачу рекомендованим поштовим відправленням за № R490640005367.

Із відповіді АТ «Укрпошта» вбачається, що зазначене відправлення 01 травня 2026 року надійшло до відділення поштового зв`язку та було передано в доставку. У зв`язку з відсутністю одержувача поштове відправлення не було вручено, у поштовій скриньці залишено паперове повідомлення ф. 22, а на номер мобільного телефону, зазначений на конверті, направлено SMS-повідомлення про надходження поштового відправлення.

Разом із тим відомості поштового відстеження свідчать, що невдала спроба вручення поштового відправлення була зафіксована лише 09 травня 2026 року, тобто вже після розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови 08 травня 2026 року. Само поштове відправлення адресату не вручено та у подальшому повернуто відправнику.

Таким чином, між сторонами виник публічно-правовий спір щодо законності постанови № 332 від 08 травня 2026 року та дотримання відповідачем порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статей 7, 9 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу адміністративного впливу інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом, а адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є фактичні дані, на основі яких у встановленому законом порядку визначаються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 280 КУпАП на орган або посадову особу, яка розглядає справу, покладено обов`язок з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна відповідна особа у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України у справах щодо протиправності рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Одним із основних доводів позову є твердження позивача ОСОБА_1 про те, що він не був належним чином оповіщений про необхідність прибуття 26 грудня 2025 року за повісткою № 5971016.

З вказаного приводу суд зазначає, що пунктом 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, визначено, що у разі направлення повістки засобами поштового зв`язку належним підтвердженням оповіщення є, зокрема, день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою її задекларованого або зареєстрованого місця проживання, якщо іншої адреси особа територіальному центру комплектування та соціальної підтримки не повідомляла. Законодавство України

Судом встановлено, що повістку № 5971016 направлено саме за зареєстрованим місцем проживання позивача АДРЕСА_2 .

При цьому 24 грудня 2025 року, тобто до визначеної у повістці дати прибуття, оператором поштового зв`язку зафіксовано статус «Одержувач відсутній за вказаною адресою».

Отже, з урахуванням приписів пункту 41 Порядку № 560, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 був належним чином оповіщений про необхідність прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки 26 грудня 2025 року.

Факт того, що безпосередньо поштове відправлення позивачу не вручено та в подальшому повернуто відправнику, наведеного висновку не спростовує, оскільки нормативним регулюванням прямо передбачено юридичні наслідки проставлення оператором поштового зв`язку відмітки про відсутність адресата за належною адресою. Правила поштового зв`язку також передбачають повернення листа з позначкою «Повістка ТЦК» після оформлення такої відмітки. Законодавство України

Отже, у цій частині доводи позивача є необґрунтованими.

Разом із тим судом установлено порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Так, згідно частини першої статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення за загальним правилом розглядається за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За її відсутності справа може бути розглянута лише за умови наявності даних про своєчасне сповіщення такої особи про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення.

Наведена процесуальна гарантія спрямована на забезпечення особі можливості реалізувати передбачені цією ж статтею права: ознайомитися з матеріалами справи, надати пояснення і докази, заявляти клопотання, користуватися правничою допомогою та висловлювати заперечення проти обвинувачення.

Верховний Суд у справах щодо оскарження постанов про адміністративні правопорушення виходив із того, що розгляд справи за відсутності особи допускається лише за наявності належних даних про її своєчасне сповіщення про дату, час та місце розгляду.

Зі змісту постанови № 332 убачається, що посадова особа відповідача виходила з того, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи, оскільки відповідне повідомлення було направлено йому рекомендованим поштовим відправленням.

Однак сам факт направлення кореспонденції не є тотожним своєчасному сповіщенню особи про дату, час і місце розгляду справи.

З матеріалів справи встановлено, що повідомлення про розгляд справи 08 травня 2026 року о 16 год. 30 хв. було направлено поштовим відправленням № R490640005367.

Водночас зазначене поштове відправлення позивачу не вручено.

Надіслане оператором поштового зв`язку SMS-повідомлення стосувалося надходження поштової кореспонденції до відділення та можливості її отримання. Матеріали справи не містять відомостей, які б підтверджували, що у змісті такого SMS-повідомлення до відома позивача були доведені дата, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Більше того, згідно з відомостями поштового відстеження невдала спроба вручення відповідного відправлення була зафіксована 09 травня 2026 року, тобто вже після того, як 08 травня 2026 року справу було розглянуто та винесено оскаржувану постанову.

Інших доказів того, що до початку розгляду справи позивачу або його представнику було належним чином повідомлено про дату, час та місце її розгляду, відповідачем суду не надано.

На відміну від порядку оповіщення військовозобов`язаного за повісткою, для якого пунктом 41 Порядку № 560 прямо встановлено юридичні наслідки відмітки про відсутність особи за відповідною адресою, положення статті 268 КУпАП вимагають саме наявності даних про своєчасне сповіщення особи про місце і час розгляду адміністративної справи.

Отже, передбачені пунктом 41 Порядку № 560 правила щодо належного оповіщення за повісткою не можуть автоматично переноситися на питання повідомлення особи про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Суд критично оцінює посилання відповідача на положення пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку як на достатню підставу для висновку про належне повідомлення позивача про розгляд справи 08 травня 2026 року.

Наведені положення регламентують порядок оброблення та повернення поштового відправлення з позначкою «Повістка ТЦК» у разі його неотримання адресатом. Водночас вони не усувають вимог частини першої статті 268 КУпАП, відповідно до якої розгляд справи за відсутності особи допускається лише за наявності даних про своєчасне її сповіщення саме про місце і час розгляду справи.

Як зазначалось вище, матеріали справи не містять доказів того, що до початку розгляду справи 08 травня 2026 року ОСОБА_1 було вручено відповідне повідомлення або іншим способом доведено до його відома дату, час та місце розгляду справи.

Надіслане оператором поштового зв`язку SMS-повідомлення підтверджує лише інформування про надходження поштового відправлення до відділення та можливість його отримання, однак не підтверджує повідомлення позивача про зміст такого відправлення, зокрема про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Крім того, відомості про невдалу спробу вручення поштового відправлення зафіксовано оператором поштового зв`язку 09 травня 2026 року, тобто вже після винесення оскаржуваної постанови.

За таких обставин сам факт направлення поштового відправлення та подальше застосування оператором поштового зв`язку процедури його повернення не підтверджують наявність у відповідача станом на 08 травня 2026 року даних про своєчасне сповіщення позивача про місце і час розгляду справи у розумінні статті 268 КУпАП.

Таким чином, суд доходить висновку, що станом на 08 травня 2026 року у посадової особи відповідача не було належних даних, які підтверджували б своєчасне сповіщення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи.

Розгляд справи за його відсутності за таких умов не відповідав вимогам частини першої статті 268 КУпАП та позбавив позивача можливості реалізувати передбачені законом процесуальні права.

Зазначене порушення не може розглядатися як суто формальний недолік процедури, оскільки стосується безпосередньо права особи брати участь у провадженні, надавати пояснення й докази, користуватися правничою допомогою та заявляти клопотання до прийняття рішення про притягнення її до адміністративної відповідальності.

Тому оскаржувана постанова № 332 від 08 травня 2026 року прийнята з порушенням установленого законом порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та підлягає скасуванню.

При цьому суд звертає увагу, що встановлене порушення процедури не означає підтвердження доводів позивача про відсутність належного оповіщення за повісткою № 5971016. Навпаки, зазначений довід спростовано дослідженими матеріалами справи.

Разом із тим суд не може підміняти собою орган, уповноважений первинно розглядати справу про адміністративне правопорушення, та усувати допущене порушення права позивача на участь у відповідному адміністративному провадженні шляхом самостійного проведення такого розгляду замість відповідача.

Вирішуючи питання щодо належного способу захисту, суд враховує приписи статті 286 КАС України, відповідно до яких суд за наслідками розгляду такої категорії справ може, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і направити справу на новий розгляд або скасувати рішення та закрити справу про адміністративне правопорушення. Такий перелік повноважень підтверджується практикою Верховного Суду.

Водночас відповідно до статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинене в особливий період правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців із дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Із матеріалів адміністративного провадження вбачається, що обставини неприбуття позивача за повісткою були виявлені відповідачем не пізніше 12 лютого 2026 року, коли уповноваженою посадовою особою було оформлено матеріали щодо відповідного порушення.

Отже, тримісячний строк, протягом якого могло бути накладено адміністративне стягнення, сплив не пізніше 12 травня 2026 року.

Оскаржувану постанову прийнято 08 травня 2026 року, тобто первісно в межах зазначеного строку.

Проте на час судового вирішення спору цей строк уже закінчився, а відтак після скасування постанови повторне накладення адміністративного стягнення за ті самі обставини за результатами нового розгляду справи буде неможливим.

За таких обставин направлення матеріалів на новий розгляд не призвело б до ефективного поновлення порушеного права та суперечило б установленим законом строкам притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, за сукупності наведених обставин належним способом захисту порушеного права є скасування спірної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення, а не направленням її на новий розгляд.

У зв`язку з наведеним адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат.

Судом встановлено, що при зверненні до суду з цим адміністративним позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Разом із тим Рішенням Конституційного Суду України від 09 вересня 2026 року № 10-р(ІІ)/2026 у справі про судовий збір у справах про адміністративні правопорушення надано конституційно узгоджене тлумачення положень Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого його приписи не передбачають справляння судового збору у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення.

Отже, сплачена позивачем сума судового збору не підлягає розподілу між сторонами як судові витрати та не може бути покладена на відповідача.

Оскільки судовий збір за подання такого позову законом не передбачений, сплачена позивачем сума підлягає поверненню йому з Державного бюджету України у встановленому законом порядку.

На підставі викладеного та керуючись статтями 7, 9, 268, 278, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 19, 72, 77, 90, 139, 242-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити в повному обсязі.

2. Постанову № 332 від 08 травня 2026 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн. 00 коп., за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - скасувати.

3. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.

4. Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988155) повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп., сплачений за подання цього адміністративного позову згідно з відповідним платіжним документом - квитанцією № F639-5579-BZZE від 19 липня 2026 року, рахунок отримувача UA8989999803131111206000004633.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Д. В. Мовчан