Ухвала суду № 140281924, 29.09.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/8297/26

Номер провадження 1-кп/205/957/26

У Х В А Л А

29 вересня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

секретаря судового засідання - ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42026042000000057 від 07.04.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

за участю:

прокурора - ОСОБА_4

захисника - адвоката - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження №42026042000000057 від 07.04.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

До початку судового засідання захисник-адвокат ОСОБА_5 подав клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 в частині визначеного розміру застави у 400 прожитковим мінімумів для працездатних осіб на менший, в якому просить зменшити ОСОБА_3 визначений розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави визначивши його в розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, обґрунтовуючи це тим, що обвинувачений ОСОБА_3 не має фінансової спроможності внести заставу в розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 331 200 грн.

В судовому засіданні захисник адвокат ОСОБА_5 клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на викладені в ньому доводи. Окрім того захисник в судовому засіданні зазначив, що суд не приймає доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не враховує наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, сім`ї, двох малолітніх дітей , роботи, позитивної характеристики та відсутності судимостей.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав захисника.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу в частині визначеного розміру застави та, у свою чергу подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У клопотанні прокурор зазначив, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, а також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів та за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дев`яти років з конфіскацією майна. Тобто суворість покарання беззаперечно може слугувати приводом до переховування обвинуваченого від суду.

Крім того, прокурор посилається на те, що, незважаючи на встановлені в умовах воєнного стану обмеження щодо виїзду за межі України чоловіків призовного віку, мають місце численні випадки організації незаконного перетину державного кордону, під виглядом волонтерів тощо. Враховуючи, що ОСОБА_3 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним переправленням осіб через державний кордон України, прокурор вважає, що обвинувачений може використати відповідну схему незаконного перетину державного кордону для виїзду з території України з метою ухилення від суду, що, на його переконання, свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 , будучи обізнаним у доказах, які на теперішній час наявні в матеріалах кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_3 наділений потенційною можливістю незаконно впливати на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань з метою уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності, що як наслідок, потягне за собою можливість отримання обвинуваченим ОСОБА_3 більш м`якого покарання.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення. На підтвердження існування зазначеного ризику прокурор посилається на те, що на розгляді Заводського районного суду міста Кам`янського перебуває обвинувальний акт (судова справа № 208/8902/23) у кримінальному провадженні № 12023041160000955 від 03.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, а також на розгляді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя перебуває обвинувальний акт (судова справа № 334/1619/25) у кримінальному провадженні № 72024002200000017 від 06.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України. На думку прокурора, наведені обставини свідчать про схильність обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень та дають достатні підстави вважати, що, перебуваючи на волі, він може вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання, посилаючись на доводи, викладені в ньому.

Захисник адвокат ОСОБА_5 заперечував проти клопотання прокурора, посилаючись на те, що раз від разу прокурор у клопотанні про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 посилається на одні і ті самі ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а суд, у свою чергу, не приймає доводи захисника щодо недоведеності ризиків незаконного впливу на свідків та про те, що в клопотанні прокурора змінюється тільки дата та місяць та зазначаються ті самі ризики які були під час досудового розслідування які обгрунтовуються практикою ЄСПЛ.

З вище викладеними доводами захисник - адвокат ОСОБА_5 просив зменшити обвинуваченому ОСОБА_3 , розмір застави від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію свого захисника - адвоката ОСОБА_5 в повному обсязі.

Суд, вивчивши клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу в частині визначеного розміру застави, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу та додані до нього матеріали, вислухавши думки прокурора, обвинуваченого та його захисника, доходить наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 08 травня 2026 року до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05 липня 2026 року включно з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 331 200 (один мільйон триста тридцять одна тисяча двісті) гривень 00 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини визначені в зазначеній статті.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України ,за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Відповідно до змісту ч.3 ст.199 КПК України, однією з підстав для продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Разом з тим, за положеннями ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.

Згідно з ч.1, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд встановлює, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні .

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, підозрюваної у вчинені злочину, за який Законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесене до категорії тяжких злочинів та за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з додатковими видами покарання.

Оцінюючи доводи прокурора щодо наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину, характер можливого покарання, а також специфіку інкримінованого кримінального правопорушення, яке пов`язане з організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України. За таких обставин суд погоджується з доводами сторони обвинувачення про існування реальної можливості ухилення ОСОБА_3 від суду, у тому числі шляхом використання незаконних способів перетину державного кордону, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд також вважає доведеним ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Матеріали кримінального провадження свідчать, що на даний час не всі свідки допитані судом безпосередньо, а тому до завершення судового розгляду існує можливість незаконного впливу на них з боку обвинуваченого з метою зміни або спотворення їх показань. Зазначений ризик не втратив своєї актуальності, оскільки відповідно до принципу безпосередності судового розгляду суд оцінює саме ті показання, які будуть надані свідками під час судового розгляду.

Крім того, суд погоджується з доводами прокурора щодо існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Як убачається з наданих матеріалів, стосовно ОСОБА_3 у провадженні інших судів перебувають обвинувальні акти за обвинуваченням його у вчиненні інших кримінальних правопорушень, судовий розгляд яких триває. Наведені обставини у сукупності із характером інкримінованого у цьому кримінальному провадженні злочину свідчать про наявність ризику вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

При цьому суд критично оцінює доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Посилання захисника на наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, сім`ї, двох малолітніх дітей, роботи, позитивної характеристики та відсутність судимостей безумовно характеризують особу обвинуваченого з позитивного боку та враховуються судом при вирішенні питання про запобіжний захід, однак самі по собі не спростовують наявності встановлених судом ризиків та не гарантують належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Не приймає суд і доводи захисника щодо недоведеності ризику незаконного впливу на свідків, оскільки такий ризик обумовлений не лише наявністю чи відсутністю конкретних фактів впливу, а й реальною можливістю його здійснення до моменту безпосереднього допиту свідків судом.

Суд враховує дані про особу обвинуваченого, його сімейний стан, наявність двох малолітніх дітей, постійного місця проживання, роботи та відсутність судимостей. Разом із тим зазначені обставини були враховані при попередньому обранні запобіжного заходу та не свідчать про істотну зміну обставин, яка б давала підстави для висновку про зменшення встановлених ризиків або можливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Щодо доводів сторони захисту про наявність підстав для зменшення визначеного ОСОБА_3 розміру застави з 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на менший, суд вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.

В ході судового розгляду встановлено, що ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 08.05.2026 року, в межах даного провадження обвинуваченому ОСОБА_3 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначена застава в розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно складає 1 331 200,00 грн.

Ухвалою колегії суддів Дніпровського апеляційного суду від 20.07.2026 року, за результатами розгляду апеляційної скарги сторони захисту, вищезазначена ухвала слідчого судді залишена без мін.

Ухвалою суду від 10.08.2026 року обвинуваченому ОСОБА_3 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 07.10.2026 року з визначенням застави в розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно складає 1 331 200,00 грн.

Ухвалою колегії суддів Дніпровського апеляційного суду від 02.09.2026 року, за результатами розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , зазначена ухвала залишена без мін.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ухвали суду апеляційної інстанції від 02.09.2026 року апеляційний суд надав відповідну оцінку доводам захисника щодо недоведеності того, що більш м`який запобіжний захід може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, недоведеності наявності самих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та непомірності визначеного судом розміру застави, з урахуванням майнового стану обвинуваченого, визначивши зазначені доводи сторони захисту безпідставними, а висновки суду першої інстанції щодо застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави у 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно складає 1 331 200,00 грн. обґрунтованими.

Під час розгляду клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу в частині зменшення визначеного розміру застави та клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , стороною захисту не було наведено інших доводів та обставин, а також їх обґрунтувань, які б самі по собі або в сукупності з іншими обставинами могли вказувати на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були визнані судом доведеними та враховані при прийнятті рішень про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави у 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно складає 1 331 200,00 грн. на теперішній час зменшилися або відпали.

Доводи сторони захисту, наведені у запереченнях на клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 , зводяться до незгоди з прийнятими процесуальними рішеннями судом.

Враховуючи, що судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 триває, судом не досліджені зібрані докази, не допитані свідки тощо, суд доходить висновку, що на даний час ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, а тому є достатні підстави для продовження щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно складає 1 331 200,00 грн., у зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Таким чином, суд доходить висновку, що клопотання захисника про зміну запобіжного заходу в частині зменшення визначного розміру застави не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 177, 183, 194, 199, 314316, 331, 350, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу в частині визначеного розміру застави у 400 прожитковим мінімумів для працездатних осіб на меншій, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб, тобто до 24 години 00 хвилин 25 листопада 2026 року включно, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 400 (чотирьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 331 200 (один мільйон триста тридцять одна тисяча двісті) гривень.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави ОСОБА_3 підлягає негайному звільненню з-під варти та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків застава за рішенням суду звертається в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_6