Рішення № 140281028, 01.10.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/5295/26

Провадження № 2/201/4089/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 жовтня 2026 року місто Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Куць О.О.,

за участю секретаря судового засідання Рясної А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» посилалися на те, що 06.05.2014 року між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №010_0139_82_0135146, відповідно до умов якого, банк надав позичальнику грошові кошти на умовах, передбачених цим договором, а позичальник зобов`язався повернути позику у строк до 06.05.2018 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами. Банк належним чином виконав свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором, надавши кредитні кошти в порядку та у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.

20.09.2019 року укладено договір №114_2-19-F, відповідно до якого АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №010_0139_82_0135146. У подальшому, 10.01.2023 року, було укладено договір №10-01_2023, відповідно до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором №010_0139_82_0135146.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до ОСОБА_1 за договором №010_0139_82_0135146. Станом на день звернення до суду заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №010_0139_82_0135146 від 06.05.2014 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 31224,13 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 16623,49 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 14600,64 грн

За таких обставин позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитним договорам у розмірі 31224,13 грн., а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 13000 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 15.04.2026 року вказана позовна заява передана для розгляду судді Куць О.О.

Ухвалою судді від 27.04.2026 року відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено справу для розгляду по суті.

Представник позивача Ткаченко М.М. просила розгляд справи провести за її відсутності, задовольнити позовну заяву у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.(а.с.9)

Відповідач в судове засідання не з`явився про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.05.2014 ОСОБА_1 уклав з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №010_0139_82_0135146, за умовами якого банк зобов`язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору основну суму кредиту, сплатити проценти за користуванням кредитом, а також виконати інші обов`язки, визначені Договором. (а.с.11-18)

Відповідно до умов договору сторони погодили розмір поточного ліміту кредиту (п.1.1. Договору), що складає 5100 грн., який в подальшому встановлюється та визначається відповідно до ст.10 Договору; строк, протягом якого клієнт користується та здійснює погашення кредиту (п.1.2.), що становить 48 місяців, що починається з 06.05.2014 та закінчується 06.05.2018 (строк користування кредитом); процентну ставку за користування кредитом, яка є фіксованою та складає 36% річних (п.1.3.); картковий рахунок клієнта до якого встановлено ліміт 262538778. (а.с.11)

Відповідно до п.2.1. Договору, банк на підставі заяви клієнта, яка є невід`ємною частиною договору, відкриває на ім`я клієнта поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів та випускає клієнту платіжні картки, тип яких визначається заявою.

Згідно зі п.9.3 договору сторони дійшли згоди, що без укладання додаткових угод до договору, банк має право продовжити строк користування кредитом на той самий строк за умови, що на останній робочий день строку кредитування банк не отримав від клієнта листа про відмову від продовження строку користування кредитом.

Пунктом 10.3 договору передбачено, що банк здійснює повідомлення клієнта про розмір поточного ліміту в наступному періоді шляхом надсилання або надання клієнту під підпис відповідного письмового повідомлення за 7 календарних днів до початку наступного періоду. В протилежному випадку сторони домовились, що розмір поточного ліміту на наступний період дорівнює розміру поточного ліміту, встановленого в попередньому періоді.

Основні умови кредитування також зазначені в додатку №2 до договору, примірник якого відповідач отримав 06.05.2014 р., що підтверджується його підписом. (а.с.20)

З виписки по рахунку за № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, частково сплачував відсотки за їх користування. (а.с.25-45)

Разом з тим, ОСОБА_1 в порушення умов договору, не повернув отримані кредитні кошти у встановлений строк, не сплатив проценти за користування ними, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку, зробленого первісним кредитором АТ «Райффайзен Банк», станом на 23.09.2019 року становила 17216,43 грн, з яких: 14700 грн. - заборгованість за дозволеним овердрафтом, 1923,49 грн. - заборгованість за недозволеним овердрафтом, 426,29 грн. - заборгованість за відсотками, 166,65 грн. - заборгованість по штрафу. (а.с.48-51)

Відповідно до Договору відступлення права вимоги №114/2-19-F від 20.09.2019 року, укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Вердикт Капітал», первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників (а.с.54-57).

Відповідно до платіжного доручення №2 від 20.09.2019 року ТОВ «Вердикт Капітал» оплатив АТ «Райффайзен Банк Аваль» згідно договору №114/2-19-F від 20.09.2019 р. суму у розмірі 1265820 грн. (а.с.58).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 23.09.2019 року до Договору відступлення права вимоги №114/2-19-F від 20.09.2019 р., ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 (№141) за кредитним договором №010_0139_82_0135146 від 06.05.2014 року.(а.с.63)

ТОВ «Вердикт Капітал» за період з 23.09.2019 року по 05.05.2022 року нарахували відповідачеві заборгованість у сумі 31224,13 грн. (з урахуванням сплачених коштів у сумі 1500 грн. від 09.01.2020 р.), з яких: 16623,49 грн. заборгованість по основній сумі кредиту; 426,29 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 14174,35 грн. - нараховані відсотки згідно кредитного договору, що вбачається із розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с.52).

Відповідно до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором. (а.с.64-69)

З акта прийому-передачі Реєстру боржників за договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року вбачається, що Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв Реєстр Боржників, після цього, з урахуванням умов Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 р., від Первісного кредитора до Нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до Боржників і Новий кредитор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей. (а.с.81-82)

Відповідно до реєстру боржників до Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до ОСОБА_1 (№36775) за кредитним договором №010_0139_82_0135146 від 06.05.2014 року (а.с.86).

Згідно розрахунку, зробленого позивачем, заборгованість станом на 20.03.2026 року становить 31224,13 грн, з яких: 16623,49 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 14600,64 грн. - заборгованість за відсотками. (а.с.53)

Відповідно до частин 1,2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З матеріалів справи вбачається, що 06.05.2014 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено договір №010_0139_82_0135146 про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування.

Отже, підписавши вказаний договір власноручним підписом, ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомився та погодився з умовами договору, при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, зокрема щодо визначення розміру процентів за його користування.

Факт укладання кредитного договору відповідачем не спростовано.

Факт перерахування відповідачеві коштів, на виконання умов договору підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, та не спростовано відповідачем, зокрема випискою по рахунку.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що матеріали справи у своїй сукупності свідчать про те, що відповідач ОСОБА_1 отримав кредитні кошти за кредитним договором, проте не виконав взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договорам, кошти не повернув, а тому заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до Договору відступлення права вимоги №114/2-19-F від 20.09.2019 року, укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Вердикт Капітал», первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників (а.с.54-57).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 23.09.2019 року до Договору відступлення права вимоги №114/2-19-F від 20.09.2019 р., ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 (№141) за кредитним договором №010_0139_82_0135146 від 06.05.2014 року.(а.с.63)

Відповідно до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором. (а.с.64-69)

Відповідно до реєстру боржників до Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги до ОСОБА_1 (№36775) за кредитним договором №010_0139_82_0135146 від 06.05.2014 року (а.с.86).

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Тобто, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №010_0139_82_0135146.

Щодо нарахування відсотків за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Згідно зі п.9.3 договору сторони дійшли згоди, що без укладання додаткових угод до договору, банк має право продовжити строк користування кредитом на той самий строк за умови, що на останній робочий день строку кредитування банк не отримав від клієнта листа про відмову від продовження строку користування кредитом.

ТОВ «Вердикт Капітал» за період з 23.09.2019 року по 05.05.2022 року нарахували відповідачеві заборгованість у сумі 31224,13 грн. (з урахуванням сплачених коштів у сумі 1500 грн. від 09.01.2020 р.), з яких: 16623,49 грн. заборгованість по основній сумі кредиту; 426,29 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 14174,35 грн. - нараховані відсотки згідно кредитного договору, що вбачається із розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с.52).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові від 05 квітня 2023 року Велика Палата Верховного Суду у справі №910/4518/16 зробила висновок про те, що «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання».

На підставі вищевикладеного, при визначенні розміру відсотків, які підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує, що нарахування відсотків може здійснюватися в межах строку кредитування.

У даній справі відсотки за користування кредитом, які позивач просить стягнути з відповідача, нараховані виключно у межах строку дії кредитного договору та не є мірою відповідальності за невиконання боргових зобов`язань позичальником.

З урахуванням вищевикладеного, а також те, що відповідач доказів щодо погашення заборгованості за кредитним договором не надав, не спростував документально нарахований позивачем розмір заборгованості, суд вважає, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №010_0139_82_0135146 від 06.05.2014 року у сумі 31224,13 грн., з яких: 16623,49 грн. заборгованість по сумі кредиту; 14600,64 грн. - заборгованість за відсотками.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення витрат професійну правничу допомогу, суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Звертаючись із позовною заявою, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн., надавши при цьому договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01 липня 2024 року (а.с.97-101), заявку на надання юридичної допомоги № 1234 від 02.02.2026 року (а.с.108), витяг з акту №19 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 року (а.с.109).

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13 березня 2025 року у справі 275/150/22, в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5,6 ст.137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

В силу вищевказаних норм закону, з огляду на те, що суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 13000 грн.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» сплачені та документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265,282-283,353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №010_0139_82_0135146 від 06.05.2014 року станом на 20.03.2026 року у сумі 31224,13 грн., з яких: 16623,49 грн. заборгованість по сумі кредиту; 14600,64 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926) витрати на професійну правничу допомогу у сумі - 13000 грн. та судовий збір - 2662,40 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Соборним районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем та третіми особами протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О.Куць