Ухвала суду № 140278462, 28.09.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/9121/26

ун. № 759/24605/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за 42026110000000217 від 01.04.2026,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання, в якому прокурор просить накласти арешт на земельну ділянку.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що слідчими слідчого управління ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026110000000217 від 01.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Київською обласною прокуратурою.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що державний реєстратор Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області ОСОБА_3 , зловживаючи своїми повноваженнями, з метою отримання неправомірної вигоди, діючи в інтересах ТОВ «Обухів Строй», в порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» 08.01.2026 провів реєстраційні дії в реєстрі речових прав на нерухоме майно та здійснив реєстрацію права власності на об`єкти будівництва, будинок АДРЕСА_1 та будинок АДРЕСА_1 , які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3223110100:01:096:0015 за ТОВ «Обухів Строй».

Згідно з актом за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області ОСОБА_3 встановлено, що останнім під час проведення державної реєстрації прав допущено порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації, а саме реєстраційні дії проведено без направлення передбачених законом запитів до відповідних органів, без перевірки чинності дозволу на виконання будівельних робіт, строк дії якого закінчився 01.01.2012, та на підставі документів, які не давали змоги встановити набуття права власності на об`єкт будівництва.

Земельна ділянка кадастровий номер 3223110100:01:096:0015 є предметом кримінально протиправних дій, оскільки використовується для здійснення незаконного будівництва та є складовою механізму незаконного набуття майнових прав.

Крім того, земельна ділянка містить відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: фактичне розміщення об`єктів будівництва; характер використання земельної ділянки; відповідність або невідповідність її цільового призначення; наявність або відсутність законних підстав для забудови.

Земельна ділянка також є носієм слідів кримінального правопорушення, оскільки її фактичний стан, розташування об`єктів та спосіб використання свідчать про порушення вимог земельного та містобудівного законодавства.

З огляду на викладене, земельна ділянка має усі ознаки речового доказу, оскільки: є предметом кримінально протиправних дій; містить відомості, що мають доказове значення; є носієм слідів правопорушення; необхідна для проведення експертних досліджень.

06.04.2026 прокурором у кримінальному провадженні в порядку ст. 98 КПК України винесено постанову про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні земельної ділянки кадастровий номер 3223110100:01:096:0015.

Прокурор подала заяву про розгляд клопотання, яке підтримує та просить задовольнити з підстав, викладених у ньому, у її відсутності.

Представник Обухівської міської ради Київської області у судове засідання не з`явився.

Представник ТОВ «Обухів Строй» у судове засілання не з`явився, направив письмові заперечення проти клопотання прокурора та просив розглянути його у відсутності представника. Відповідно до заперечень, вважають, що наведені прокурором обставини не доводять передбачених КПК України підстав для такого обсягу втручання у майнові права та законне користування земельною ділянкою, а обраний спосіб арешту є надмірним і неспівмірним із заявленою метою. Із клопотання вбачається, що предметом розслідування є насамперед правомірність реєстраційних дій державного реєстратора щодо об`єктів незавершеного будівництва, чинність та достатність документів, поданих для державної реєстрації, а також правонаступництво між ЗAT «Трест Київміськбуд-1» та ТОВ «Обухів Строй». Це обставини, що підтверджуються або спростовуються документами, відомостями державних реєстрів, реєстраційною справою, дозвільною документацією та іншими письмовими/електронними доказами. Прокурор не пояснює, які конкретні фізичні сліди кримінального правопорушення знаходяться саме на земельній ділянці і чому для їх збереження необхідна заборона користування всією ділянкою площею 2,2899 га. Земельна ділянка перебуває у комунальній власності Обухівської міської ради, що прямо зазначено самим прокурором. ТОВ «Обухів Строй» не є її власником і не має повноважень самостійно відчужити земельну ділянку. У клопотанні відсутні конкретні відомості про прийняте рішення ради щодо продажу земельної ділянки, оголошення земельних торгів, укладений правочин або інші фактичні дії, які свідчили б про реальну та безпосередню загрозу її відчуження. Посилання прокурора на теоретичну можливість у майбутньому набути права на земельну ділянку без земельних торгів не є доказом існування ризику на момент розгляду клопотання. Арешт не може ґрунтуватися лише на припущенні про можливі майбутні дії невизначених осіб. Земельна ділянка як об`єкт нерухомості не може бути прихована або фізично відчужена внаслідок звичайного користування нею. Прокурором не доведено співмірність обмеження права користування та наслідків арешту. У даному випадку заборона користування ділянкою без визначення строку та без конкретизації дозволених дій фактично може блокувати законне утримання об`єктів незавершеного будівництва, забезпечення їх збереження, охорону території, протиаварійні та інші необхідні роботи. Крім того, сам по собі факт проведення державної реєстрації речових прав або існування спору щодо обсягу документів, поданих державному реєстратору, не утворює складу кримінального правопорушення. Також звертають увагу на те, що ключовою обставиною є те, що будівництво об`єкта здійснювалося на підставі виданого у встановленому порядку дозволу на виконання будівельних робіт. Отже, об`єкти незавершеного будівництва не є самочинно створеними лише з тієї підстави, ще на момент подальших реєстраційних дій строк окремого документа міг завершитися. Наявність дозволу підтверджує існування законної адміністративно-правової підстави для виконання будівельних робіт на відповідному етапі будівництва.

Дослідивши клопотання і додатки до нього, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди його вчинення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуті кримінально протиправним шляхом, були об`єктом кримінально протиправних дій.

При вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів встановити існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Прокурор у клопотанні просить накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 3223110100:01:096:0015 площею 2,2899 га, що перебуває у власності Обухівської міської ради Київської області (код. ЄДРПОУ 35161650) шляхом заборони її відчуження, розпорядження та користування. Проте у клопотанні прокурора не наведено конкретних відомостей, які б давали підстави для обмеження права власності саме у такому обсязі. Зокрема, не встановлено обставин, які б вказували на можливі дії власника чи користувача земельною ділянкою спрямовані на продаж чи інше розпорядження майном, які створювали б відповідну загрозу. При цьому, слідчий суддя вважає, що саме відчуження також не означає автоматичного знищення слідів вчинення можливого кримінального правопорушення, з огляду і на правову кваліфікацію обставин кримінального провадження - ч.3 ст.365-2 КК України. Тому для заборони розпорядження необхідно обґрунтувати, яким чином ймовірна зміна правового статусу земельної ділянки може перешкодити збереженню або дослідженню доказів за встановлених обставин. Крім того, не обґрунтовано також неможливості забезпечити потрібну фіксацію відомостей без такого втручання та співмірності сукупної заборони розпорядження та користування.

Таким чином, прокурором не доведені правові підстави застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, що у силу ч. 2 ст. 173 КПК має наслідком відмову у задоволенні клопотання.

Керуючись ст. ст.170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за 42026110000000217 від 01.04.2026, а саме земельної ділянки кадастровий номер 3223110100:01:096:0015 площею 2,2899 га., що перебуває у власності Обухівської міської ради Київської області (код. ЄДРПОУ 35161650) шляхом заборони її відчуження, розпорядження та користування - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1