Рішення № 140277998, 02.10.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/12478/26

Справа №754/13136/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову 24 750,00 грн, та ухвалив таке рішення:

Стислий виклад позицій сторін

У травні 2026 року в системі "Електронний суд" представник Позивача, Грибанов Денис В`ячеславович , подав до суду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" (надалі - Позивач) до ОСОБА_1 (надалі - Відповідачка) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 24 750,00 грн.

Заявлена до стягнення сума виникла на підставі Договору позики № 7615873 від 07.12.2025 року (первісний кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю "СІРОКО ФІНАНС") та складається з: 24 750,00 грн - основний борг; 21,75 грн - проценти; 2 225,28 грн - комісія; 15 000,00 грн - пеня.

Також Позивач просить покласти на Відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Відповідач позовні вимоги визнав, просив розстрочити виконання рішення строком на 12 місяці, у зв`язку з скрутним матеріальним становищем.

Відповідно до частини шостої статті 263 ЦПК України якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогамстатті 206 цього Кодексу.

Відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (частини перша, четверта статті 206 ЦПК України).

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 572/2515/15-ц (провадження № 61-1051св17) роз`яснив, що "відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову".

УСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ ТА ЇХ ОЦІНКА СУДОМ

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який встановлює, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).

Також цей Закон встановлює, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (пункт 4 частини першої статті 1, абзац четвертий частини другої статті 8).

Порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися) зазначаються у договорі про споживчий кредит (пункт 10 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").

Щодо Договору позики № 7615873

07.12.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СІРОКО ФІНАНС" (Первісний кредитор) та Відповідачем, ОСОБА_1 , було укладено Договір позики № 7615873 у формі електронного документа з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про електронну комерцію".

Договір укладено в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи Кредитодавця. Відповідач підписав Договір електронним підписом з одноразовим ідентифікатором (алфавітно-цифровою послідовністю 87hi8U), який був надісланий йому в SMS-повідомленні на фінансовий номер телефону. Введення Відповідачем на вебсайті унікального SMS-коду згідно із законом за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (статті 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію", стаття 207 ЦК України). Використання відповідачкою логіну, паролю та одноразового ідентифікатора створює презумпцію того, що ці дії вчинені саме цією особою. Матеріали справи не містять доказів несанкціонованого використання персональних даних Відповідача третіми особами.

Згідно з умовами цього договору, сторони домовилися про надання позики в розмірі 7 500,00 грн загальним строком кредитування на 30 днів (до 05.01.2026 року). За користування кредитом встановлено денну процентну ставку в розмірі 0,01 % в день. Також договором передбачена сплата комісії в розмірі 2 228,25 грн.

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу кредит на суму 7 500,00 грн у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківську картку, що підтверджується квитанцією Товариства з обмеженою відповідальністю "ПрофітГід" (Platon), згідно з якою 07.12.2025 року було успішно завершено платіжну операцію (код транзакції 8e8efe8918ac4095341308de355857c2) на суму 7 500,00 грн на картку Відповідача № НОМЕР_1 . Квитанція є належним та допустимим доказом виконання зобов`язання з перерахування коштів.

Позивач довів факт надання кредиту. Суд перевірив наданий Позивачем розрахунок заборгованості та встановив, що Відповідач протягом дії договору не здійснював жодних платежів на погашення кредитної заборгованості. Відповідач умови договору порушив, не повернувши кредитні кошти у встановлений строк. Залишок заборгованості за основною сумою боргу за Договором № 7615873 становить 7 500,00 грн. Ця сума основного боргу є доведеною і підлягає стягненню.

Позивач просить стягнути заборгованість за відсотками у розмірі 21,75 грн.

Згідно з частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, зокрема, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, … які брали або беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України - проценти за користування кредитом не нараховуються.

Ця норма є самостійною і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення. Вказані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21 (провадження № 61-9565св22), від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18),

Указом Президента України ''Про введення в Україні воєнного стану'' №64/2022 від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України ''Про правовий режим воєнного стану'' постановлено ввести в Україні воєнний стан. З моменту видання вищевказаного указу на території України почав діяти воєнний стан, який триває дотепер. Указом Президента України' 'Про Загальну Мобілізацію'' №69/2022від24.02.2022 року оголошено та проведено загальну мобілізацію.

Відповідач є військовослужбовцем, 28.07.2025 призваний у Збройні сили України по мобілізації (копія військового квитка), перебуває на військовій службі (довідка від 09.09.2026 № 3622), тому на нього поширюються пільги, в тому числі, передбачені частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей", тобто відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.

Таким чином, Суд виснував, що у задоволенні позовних вимог щодо стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 21,75 грн слід відмовити.

Щодо вимоги про стягнення комісії за надання кредиту за Договором № 7615873

Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за комісією у розмірі 2 225,28 грн.

Згідно з пунктом 1.2 Договору комісія - грошові кошти, що нараховуються на суму Позики, є платою за надання такої позики, та є складовою загальних витрат за споживчим кредитом.

Пункт 4 Договору передбачає порядок нарахування комісії, зазначаючи, що комісія нараховується в дату надання позики (у момент надання позики), у визначеному п.п. 2.4. п. 2 Договору розмірі - 29,71 % від суми позики (7 500,00 грн), що складає 2 228,25 грн.

Додаток № 1 до Договору (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту): містить графік та деталізацію загальних витрат, де сума 2 228,25 грн включена до колонки «комісія за надання кредиту».

Суд ураховує, що закон прямо встановлює, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (пункт 4 частини першої статті 1, абзац четвертий частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування").

Суд ураховує також правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 01.07.2025 у справі № 910/2578/24. Розглядаючи спір у подібних правовідносинах, Верховний Суд підтвердив правомірність стягнення такої комісії, зважаючи на те, що вона оплачується разово, позичальник був ознайомлений з цією умовою при підписанні договору, а її встановлення відповідає положенням частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" (пункти 61, 91 постанови від 01.07.2025 у справі № 910/2578/24).

Отже, вимога про стягнення комісії за надання кредиту (яка не є щомісячною комісією за обслуговування кредиту чи платою за надання додаткових та/або супутніх послуг у розумінні статті 20 Закону України "Про споживче кредитування") є законною та обґрунтованою. Відповідач був ознайомлений з її розміром та призначенням ще до підписання договору, що підтверджується таблицею обчислення загальної вартості позики. Враховуючи те, що загальна вартість позики (нараховані проценти та комісія у сукупності) відповідає вимогам щодо обмеження максимальної ставки у розмірі 1% на день, Суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення пені за Договором № 7615873

Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за пенею у розмірі 15 000,00 грн.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Зокрема, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Норма пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України має універсальний (загальний) характер і захищає всіх позичальників від нарахування штрафних санкцій та процентів за статтею 625 ЦК України в період воєнного стану, незалежно від дати укладення кредитного договору. Закон № 3498-IX від 22.11.2023 не впливає на застосування норми ЦК України, який є Основним актом цивільного законодавства України (частина друга статті 4 ЦК України). Прийняття законів, які регулюють однопредметні цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, можливе тільки з одночасним внесенням змін до цього кодексу (аналогічний підхід зайняв Конституційний Суд України у рішенні від 13 березня 2012 року № 5-рп/2012 у справі про заборону розірвання договорів інвестування житлового будівництва).

Положення Закону України "Про споживче кредитування" з 23 січня 2024 року взагалі не мають предметом правового регулювання питання щодо нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в Україні. Тому та обставина, що пункт 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" було виключено на підставі Закону № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, не виключає застосування положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який є основним актом цивільного законодавства.

Ураховуючи, що договір був укладений, і прострочення виконання грошового зобов`язання відбулося в період дії воєнного стану в Україні, Відповідач звільнений від відповідальності у виді сплати пені в силу прямої вказівки закону. Відтак, нарахування Позивачем (чи Первісним кредитором) пені в розмірі 15 000,00 грн є безпідставним, а тому у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Щодо наявності в Позивача, як нового кредитора, права вимоги

Позивач має право вимагати сплату заборгованості, зважаючи на те, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України).

Щодо Договору позики № 7615873 Позивач набув права вимоги на підставі Договору факторингу № 27042026 від 27.04.2026 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "СІРОКО ФІНАНС". Згідно з Актом прийому-передачі Реєстру боржників № 1 від 27.04.2026 року та Витягом з Реєстру боржників (рядок 4206), Позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 . На виконання умов договору факторингу Позивач сплатив первісному кредитору 2 645040,47 грн згідно з Платіжною інструкцією № 91 від 30.04.2026 року.

Презумпція чинності вказаного договору факторингу не спростована на підставі рішення суду, яке набрало законної сили (стаття 204 ЦК України). У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010).

Щодо обізнаності Відповідача про заміну кредитора, Суд зазначає, що відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, і в такому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Проте, матеріали справи не містять доказів того, що після відступлення права вимоги Відповідач здійснив будь-які платежі на погашення кредитної заборгованості як на рахунок нового, так і первісного кредиторів. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Щодо клопотання про надання розстрочення виконання рішення Суд виходить з такого.

Відповідач просить розстрочити виконання рішення на 12 місяців, посилаючись на те, що має намір добросовісно виконати рішення суду, але не має можливості виконати рішення суду повністю, оскільки перебуває у скрутному фінансовому становищі.

Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, про що зазначає в резолютивній частині рішенні (пункт 2 частини сьомої статті 265, частина перша статті 267 ЦПК України).

Стаття 265 ЦПК України не містить окремо визначені підстави для розстрочення виконання рішення суду, тому застосовуються положення статті 435 цього Кодексу.

Так, підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частина третя та четверта статті 435 ЦПК України).

Розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення (частина п`ята статті 435 ЦПК України).

Вирішуючи питання про розстрочення, суд, серед іншого, враховує матеріальний стан фізичної особи (частина четверта статті 435 ЦПК України).

Суд, беручи до уваги соціальний аспект та ті, виклики, що постали перед українським суспільством внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації, що призвело до значного погіршення матеріального становища більшості громадян, у тому числі й відповідача, вирішив розстрочити виконання судового рішення за клопотанням відповідача на максимально можливий строк.

Суд, розглянувши справу з урахуванням інтересів як кредитора, так і боржника, прийняв рішення про надання відповідачу розстрочки виконання рішення. Суд бере до уваги, що кредитор має право на виконання судового рішення та повернення кредитних коштів. Водночас Відповідач опинився у скрутному матеріальному становищі. Негайне виконання рішення може призвести до несправедливих наслідків для боржника.

Суд вважає, що розстрочка виконання рішення стане стимулом для добровільного виконання боржником своїх зобов`язань та забезпечить задоволення вимог кредитора, що відповідає завданню цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими міркуваннями.

Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, відшкодовуються за рахунок іншої сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн. Ціна позову становить 24 750,00 грн. Суд задовольнив вимоги на суму 9 728,25 грн, що становить 39,30% від ціни позову (9 728,25 грн / 24 750,00 грн х 100 %).

Отже, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 046,32 грн (2 662,40 грн х 39,30 %).

Керуючись статтями 4, 13, 76-81, 141, 263-265, 279 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" заборгованість за Кредитним договором № 7615873 від 07.12.2025 у розмірі 9 728,25 грн, яка складається з 7 500,00 грн - заборгованості за тілом кредиту та 2 228,25 грн - заборгованості за комісією; судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 046,32 грн, розстрочивши виконання рішення суду в цій частині терміном на 12 місяців, а саме: зобов`язати здійснювати виплати рівними частинами у розмірі 897,88 грн щомісячно протягом 12 місяців. Кожен платіж повинен бути внесений до останнього дня відповідного календарного місяця, починаючи з листопада 2026 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2; поточний рахунок IBAN: НОМЕР_2 в АТ "ТАСКОМБАНК", МФО: 339500).

Відповідач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п`ята статті 268 ЦПК України) - 02.10.2026.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО