Ухвала суду № 140275519, 28.09.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/20929/26

Провадження № 1-кс/643/7604/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

слідчого ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні погоджене прокурором клопотання слідчого подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.09.2026 за №12026221170002506 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Никольське, Курської обл., рф, громадянина України, пенсіонера, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

Слідчому судді Салтівського районного суду міста Харкова 28.09.2026 надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного у кримінальному провадженні за №12026221170002506,внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.09.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.09.2026 приблизно о 16:00 год ОСОБА_6 , перебуваючи у трамваї маршруту №30 у м. Харкові, помітив раніше незнайомих малолітніх ОСОБА_8 , 2014 р.н., та ОСОБА_9 , 2016 р.н., після чого у нього виник умисел на вчинення щодо них розпусних дій. Реалізуючи свій намір, ОСОБА_6 прослідував за дітьми до берега р. Немишля поблизу перехрестя вул. Академіка Павлова та пр-ту Героїв Харкова, де під приводом показу кращого місця для риболовлі завів їх у безлюдне місце. Переконавшись у відсутності сторонніх осіб та усвідомлюючи безпорадний стан малолітніх через їхній вік, ОСОБА_6 оголив свій статевий орган, демонстрував його дітям, та в їх присутності вчинив акт онанізму, шляхом торкання своїми руками свого статевого органу, задовольняючи свою статеву пристрасть, торкався статевим органом до рук малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також схилив останніх торкатися його статевого органу, чим задовольнив власну статеву пристрасть.

Стороною обвинувачення ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, а саме у вчиненні розпусних дій щодо малолітньої особи.

ОСОБА_6 було затримано у порядку ст. 208 КПК України та 26.09.2026 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.

Слідчий у клопотанні, посилаючись на обґрунтованість підозри ОСОБА_6 , а також на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, клопотав перед слідчим суддею про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні слідча та прокурор клопотання підтримали, просили задовольнити.

На запитання слідчого судді щодо часу фактичного затримання підозрюваного слідча повідомила, що у протоколі затримання зазначено час доставлення підозрюваного до відділу поліції, що, на її думку, і є моментом фактичного затримання.

Підозрюваний ОСОБА_6 зазначив, що вини не визнає та пояснив, що прямував до Кінного ринку, вийшов на зупинці та спустився до річки справити природні потреби. За ним пішли невідомі особи, які запропонували вступити в інтимний зв`язок, демонструючи гроші, а також вимагали оголити статевий орган, що він і зробив. Злякавшись їхньої поведінки та криків про зґвалтування, він почав тікати, однак був затриманий працівниками поліції. Жодних місць для риболовлі він їм не пропонував.

На запитання слідчого судді підозрюваний уточнив, що фактично був затриманий працівниками поліції біля річки, після чого його доставили до відділу поліції.

Захисник, посилаючись на необґрунтованість підозри, недоведеність заявлених ризиків та позитивну характеристику особи підозрюваного, просив відмовити у задоволенні клопотання або застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту. У разі застосування тримання під вартою визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Слідчий суддя, вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, встановив наступне.

Слідчим відділом Харківського районного управління поліції №2 ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12026221170002506 від 25.09.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.

У даному кримінальному провадженні 26.09.2026 слідчим СВ ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області за погодженням з керівником Салтівської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.

Поняття «обґрунтована підозра», з огляду на викладені в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» висновки означає, що існують факти й інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На переконання слідчого судді, фактів й інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.

При цьому судом враховується, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Під час розгляду клопотання стороною обвинувачення доведено існування ризику вчинення підозрюваним дій, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме наявна реальна вірогідність переховування останнього від органів досудового розслідування або суду.

Зазначений ризик підтверджується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. За таких обставин підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його судом винним, з метою ухилення від відбуття реального покарання, передбаченого санкцією статті, може переховуватись від органу досудового розслідування, прокуратури та суду.

Також, слідчий суддя переконаний, щопідозрюваний, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може здійснити вплив на свідків та потерпілих, з метою надання останніми свідчень на його користь, оскільки суд отримує покази свідків усно, безпосередньо під час судового розгляду.

Враховуючи характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , спосіб його вчинення, а також характер дій, які, відповідно до повідомленої підозри, були вчинені щодо малолітньої особи, слідчий суддя доходить висновку про наявність ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення. Зазначені обставини в їх сукупності дають підстави вважати, що у разі перебування підозрюваного без належних обмежень та контролю існує ризик вчинення ним нового кримінального правопорушення аналогічного характеру щодо інших малолітніх осіб.

При цьому слідчий суддя враховує, що зазначений ризик не ґрунтується виключно на тяжкості пред`явленої підозри, а зумовлений конкретними обставинами кримінального провадження, характером інкримінованих ОСОБА_6 дій та можливістю їх повторення у разі перебування останнього на волі без належних обмежень та контролю.

Вирішуючи питання про обрання стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вивчав можливість застосування щодо нього іншого, більш м`якого запобіжного заходу, однак, враховуючи обґрунтованість підозри, доведеність передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризиків, характер вчиненого кримінального правопорушення, а також дані про особу підозрюваного, не знайшов для цього підстав. На переконання слідчого судді, інший, більш м`який запобіжний захід, не забезпечить належне виконання процесуальних обов`язків підозрюваним. Даних про неможливість за станом здоров`я перебування підозрюваного в умовах тримання під вартою не встановлено.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо особа була затримана - з моменту затримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

За правилами ч. 5 ст. 208 КПК України про затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язково складається протокол, у якому, крім іншого, зазначаються місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень ст. 209 цього Кодексу.

Разом із тим, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наявність суттєвих суперечностей щодо дати затримання підозрюваного.

Так, згідно з протоколом затримання ОСОБА_6 його затримано о 00:15 год. 26.09.2026. Також у тексті самого клопотання слідча зазначає, що ОСОБА_6 фактично затримано в порядку ст. 208 КПК України о 00:15 год. 26.09.2026. У судовому засіданні слідча пояснила, що саме час доставлення підозрюваного до відділу поліції, на її думку, є моментом його фактичного затримання.

Однак, відповідно до рапорту старшого інспектора ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області від 25.09.2026 (реєстраційний номер ЄО №35866), зафіксовано повідомлення зі служби 102 про те, що 25.09.2026 о 19:17 год. невідомого чоловіка (як встановлено у подальшому ОСОБА_6 ) вже було затримано на місці події працівниками поліції (наряд патрульної поліції 5002).

З огляду на приписи ст. 209 КПК України, виходячи з моменту фактичного обмеження свободи пересування ОСОБА_6 уповноваженими службовими особами, слідчий суддя доходить висновку, що ОСОБА_6 було фактично затримано о 19:17 год. 25.09.2026, у зв`язку з чим саме із цього моменту підлягає обчисленню строк тримання його під вартою.

У зв`язку з цим слідчий суддя вважає за необхідне доручити прокурору з`ясувати обставини неправильного зазначення у протоколі затримання часу затримання підозрюваного ОСОБА_6 , причини можливого порушення у зв`язку з цим вимог ч. 2 ст. 211 КПК України, а також вжиті заходи щодо усунення виявлених порушень, про результати чого повідомити суд.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ,5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, за можливе застосувати до підозрюваного заставу у розмірі, визначеному п.2 ч.5 ст.182 КПК України, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, та призначає заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 99 840 грн. (30328 х 30 =99 840 грн.).

У разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 196 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб з моменту затримання.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання з 19:17 год. 25.09.2026

Строк дії ухвали встановити до 19 год. 17 хв. 23.11.2026.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання ОСОБА_6 під вартою його близьких родичів, членів сім`ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст.ст.111, 112 КПК України.

Визначити суму застави у розмірі 30 (тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 28.09.2026 у справі №643/20929/26 (провадження №1-кс/643/7604/26) відносно ОСОБА_6 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора чи до суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена у дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Доручити прокурору з`ясування обставин невірного зазначення у протоколі затримання часу затримання підозрюваного ОСОБА_6 , причин порушення у зв`язку із цим передбаченого ч. 2 ст. 211 КПК України строку, зобов`язавши останнього повідомити суд у порядку ч. 4 ст. 535 КПК України про вжиті заходи для усунення порушень.

Ухвала у частині тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним у той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено о 16:30 годині 01.10.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1