Ухвала суду № 140275305, 02.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"02" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3441/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІБІС" про забезпечення позову (вх. № 3441 від 30.09.2026), поданої разом з позовною заявою по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІБІС", м. Дніпро до Фермерського господарства "ТУРАН АГРО", Харківська обл., Лозівський р-н, село Михайлівка, Олексіївська ТГ про стягнення 924 914,37 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРІБІС" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області 30 вересня 2026 року з позовною заявою до Фермерського господарства "ТУРАН АГРО" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 924 914,37 грн, з яких: основний борг за Договором поставки № 74 від 09.04.2026 у розмірі 769 760,00 грн, штраф у розмірі 86 976,00 грн, пеня у розмірі 58 938,38 грн, інфляційні втрати у розмірі 3 481,65 грн, 3% річних у розмірі 5 758,34 грн, а також судових витрат зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 11 098,97 грн, судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1331,20 грн, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн (орієнтовно).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором договором поставки товару № 74 від 09.04.2026, в частині своєчасної та повної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.10.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання на 19.10.2026 о 12:00; сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, згідно якої просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать Фермерському господарству ТУРАН АГРО (64143, Харківська обл., Лозівський р-н, село Михайлівка, Олексіївська ТГ, вул. Сонячна, будинок 41, код ЄДРПОУ 43570850) та знаходяться на всіх його рахунках у банках, небанківських надавачах платіжних послуг та інших фінансових установах, у межах суми заявлених позовних вимог - 924 914,37 грн. (дев`ятсот двадцять чотири тисячі дев`ятсот чотирнадцять гривень 37 копійок) або еквівалента вказаної суми в іноземній валюті, крім коштів, на які відповідно до закону не може бути накладено арешт.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказує, що між сторонами існує спір щодо стягнення з Відповідача 924 914,37 грн, а виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов`язано з наявністю у Відповідача присудженої до стягнення суми або майна, на яке можливо звернути стягнення у виконавчому провадженні.

Позивач зазначає, що необхідність забезпечення додатково підтверджується конкретною поведінкою відповідача: повна вартість прийнятого товару не сплачена у погоджений строк, після спливу строку та пред`явлення претензії борг не погашено, а здійснена лише одна часткова оплата 100 000,00 грн; залишок основного боргу становить 769 760,00 грн. Відповідь на претензію відповідач не надав. Від виконання зобов`язань ухиляється тривалий час.

З огляду на предмет позову, накладення арешту на грошові кошти ФГ «ТУРАН АГРО» у межах 924 914,37 грн має прямий зв`язок із позовною вимогою, спроможне забезпечити фактичне виконання рішення у разі задоволення позову і не виходить за межі заявлених вимог. Обраний захід не передбачає вилучення коштів у відповідача на користь позивача до вирішення спору по суті та не є тотожним задоволенню позову. Він лише тимчасово обмежує можливість розпоряджатися коштами у визначеній судом сумі, залишаючи відповідачу можливість здійснювати господарську діяльність коштами понад суму арешту та користуватися іншими активами. Також зазначає, що у позивача є всі підстави вважати, що відповідач в подальшому може вчиняти інші процесуальні дії направлені на затягування розгляду цієї справи, у зв`язку з чим порушені права позивача можуть залишатись незахищеними судом ще протягом тривалого проміжку часу. Вказані заходи забезпечення позову, на думку позивача, є тимчасовими (до закінчення розгляду справи) та спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду цієї справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту та поновлення порушеного права в разі задоволення/часткового задоволення позову. Обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Дослідивши заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

У відповідності до ч.1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.11 ст. 137 ГПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення, в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів ст. ст. 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 15.01.2019 у справі № 915/870/18.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що саме лише посилання позивача на те чи матиме відповідач фінансову (грошову) можливість для виконання рішення суду у справі у майбутньому, на думку суду не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Разом з цим, суд зазначає, що з поданих заявником матеріалів, не вбачається доказів того, що відповідачу підлягають передачі, або сплаті грошові кошти у розмірі 924 914,37 грн та ним здійснюються певні дії щодо відчуження даної суми грошових коштів, які направленні на невиконання рішення суду у майбутньому у разі задоволення позовних вимог у справі.

Також, суд зауважує, що після претензії позивача від 29.07.2026 відповідачем 25.08.2026 було сплачено 100 000,00 грн позивачу, що вказує про намагання відповідачем погасити заборгованість перед позивачем та не свідчить про небажання останнього повертати позивачу грошові кошти за договором поставки.

Інші обставини на які позивач посилається в обґрунтування заяви про забезпечення позову свідчать про наявність між сторонами господарського спору, який підлягає вирішенню судом.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІБІС" щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, ймовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, адекватності вимог заявника про забезпечення позову, з урахуванням збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви позивача про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.

За таких обставин заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРІБІС" про забезпечення позову (вх. № 3441 від 30.09.2026) поданої разом з позовною заявою - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 255 - 257 ГПК України, до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали.

Ухвалу підписано 02.10.2026.

Суддя Буракова А.М.