Рішення № 140275234, 29.09.2026, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 вересня 2026 року м. Тернопіль Справа № 921/355/26 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Дідур А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "ОБОЛОНЬ", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АГОРА АГРО", с. Кривеньке Чортківського району Тернопільської області

про стягнення заборгованості

за участю представників:

позивача: Гриненко Н.О., юрисконсульт, довіреність від 27.11.2025;

відповідача: не з`явився.

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Приватне акціонерне товариство "ОБОЛОНЬ", місто Київ звернулося 03.06.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГОРА АГРО", село Кривеньке Чортківського району Тернопільської області, про стягнення 612 187,64 грн заборгованості з оплати за поставлений товар (дробину пивну сиру), 20 823,52 грн інфляційних нарахувань, 3 958,80 грн 3% річних та 19 793,98 грн пені, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 2801-ОПК від 28.01.2026.

Заперечення відповідача.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав. Про пред`явлення цього позову відповідачу відомо, оскільки рекомендоване поштове відправлення з описом вкладення № 0421200262528 від 03.06.2026, яким на його адресу направлялися позовні матеріали, отримано ним 12.06.2026, що підтверджується результатом відстеження пересилання зазначеного поштового відправлення (долучено до справи), а ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 08.06.2026 товариством отримано 17.06.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № R068109235931.

21.09.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву без номера від 19.09.2026 року (вх. № 7488 від 21.09.2026), який ухвалою суду від 29.09.2026 залишено без розгляду на підставі ст. 118 ГПК України, оскільки поданий з пропуском встановленого судом процесуального строку.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2026 року позовну заяву № 972/0/2-26 від 03.06.2026 (вх. № 396 від 04.06.2026) розподілено на розгляд судді Андрусик Н.О.

Ухвалою суду від 08 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.07.2026.

На підставі ухвал суду від 24.06.2026 та від 01.09.2026 забезпечено участь представника позивача (юрисконсульта Гриненко Н.О.) у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Підготовче засідання, призначене на 07.07.2026, відкладалося на 21.07.2026 та згодом, на 08.09.2026. Також строк підготовчого провадження, на підставі ст.177 ГПК України, ухвалою від 21.07.2026 продовжувався на 30 днів.

Ухвалою суду від 08 вересня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 22.09.2026, в якому оголошувалася перерва до 29.09.2026.

Через відсутність зареєстрованого на момент відкриття провадження у справі у відповідача електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС, судова кореспонденція йому надсилалася рекомендованими поштовими відправленнями з повідомленням про вручення (з позначкою "судова повістка") за юридичною адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № R068109235931, ухвалу про відкриття провадження у справі від 08.06.2026 отримано відповідачем 17 червня 2026 року.

Згодом, відповідачем проведено реєстрацію електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС, та згідно з наявною у матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа, ухвалу суду від 22.09.2026 в електронній формі доставлено до електронного кабінету ТОВ "АГОРА АГРО" 23.09.2026 о 14:27год.

Незважаючи на належне повідомлення про дату, час і місце проведення підготовчого засідання, судового засідання з розгляду справи по суті, відповідач не забезпечив участі свого представника в судових засіданнях, причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив.

Неявка учасників справи, належним чином повідомлених про судове засідання, не є перешкодою для розгляду справи, а брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст.42 ГПК України.

За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За таких обставин, враховуючи дотримання судом засад змагальності, диспозитивності та рівності сторін у господарському процесі, а також належне повідомлення відповідача про розгляд справи, з огляду на достатність у матеріалах справи доказів, суд здійснює розгляд справи за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Під час розгляду справи судом заслухано пояснення представника позивача та досліджено письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Справу розглянуто по суті та у відповідності до ст. 233, 240 ГПК України 29.09.2026 у судовому засіданні судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

28 січня 2026 року між Приватним акціонерним товариством "ОБОЛОНЬ" як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГОРА АГРО" як Покупцем, укладено договір постачання продукції № 2801-ОПК (далі - договір).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору Постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність Покупця товар (неосновну продукцію солодового та пивоварного виробництва), а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити його в термін і розмірі, що передбачені цим договором.

Умовами пунктів 2.1, 2.5 договору встановлено, що поставка товару здійснюється на умовах, визначених у додаткових угодах, а також може здійснюватися на підставі замовлення Покупця та згідно з видатковою накладною або товарно-транспортною накладною. Приймання Покупцем товару в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у видатковій накладній або товарно-транспортній накладній, є згодою Покупця на покупку цього товару.

Датою поставки вважається дата передання перевізнику Покупця товару згідно з товарно-транспортною накладною або підписання уповноваженими на те представниками сторін видаткової накладної (п. 2.3 договору).

Право власності на товар та ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходять від Постачальника до Покупця в момент приймання-передачі товару в пункті поставки при підписанні уповноваженими представниками сторін видаткової накладної або товарно-транспортної накладної (п. 2.6 договору).

Згідно з пунктом 3.4 договору Покупець зобов`язується внести попередню оплату протягом 3 календарних днів з дати виставлення рахунку.

Усі розрахунки за цим договором здійснюються виключно в національній валюті України (п. 3.3 договору).

Пунктом 5.3 договору передбачено відповідальність Покупця за невиконання зобов`язань по оплаті товару у вигляді пені в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Договір набрав чинності 28.01.2026 та діє до 31.01.2027 (п. 8.1 договору).

Того ж дня, 28 січня 2026 року, між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до договору № 2801-ОПК, якою деталізовано специфікацію та істотні умови поставки товару.

Згідно з умовами Додаткової угоди № 1 предмет поставки визначено як дробину пивну сиру (код за ДСТУ 7345:2021). Ціну товару погоджено в розмірі 3 720,00 грн за 1 тонну, з урахуванням податку на додану вартість та витрат на транспортування (доставку) автотранспортом.

Поставка товару здійснюється на умовах DDP (Delivered Duty Paid / поставка зі сплатою мита) згідно з правилами INCOTERMS 2020; пункт/адреса поставки за умовами INCOTERMS 2020 DDP: Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, с. Бондарівка (п.1 Додаткової угоди).

Згідно з пунктом 2 Додаткової угоди № 1 від 28.01.2026, датою поставки вважається дата відвантаження зі складу продавця, про що зазначається у видатковій накладній.

З матеріалів справи вбачається, що листування між сторонами щодо узгодження графіків поставки, замовлення автотранспорту, направлення рахунків-фактур та актів звірки здійснювалася засобами електронного зв`язку та в месенджері Viber безпосередньо між директором ТОВ "АГОРА АГРО" ОСОБА_2 (електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , телефон НОМЕР_1 ) та менеджером (управителем) зі збуту ПрАТ "ОБОЛОНЬ" ОСОБА_1 (електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Згідно з наявними у матеріалах справи роздруківками листувань у месенджері Viber, директором Слободян Н.Д. здійснювалися замовлення товару; погодження часу виїзду вантажних автомобілів з підприємства позивача, отримання фотокопій рахунків-фактур та підтвердження заборгованості і строків її погашення.

Встановлено, що на виконання замовлень Покупця, позивачем за період з 29.01.2026 по 27.05.2026 поставлено відповідачу товар (дробину пивну сиру) на загальну суму 1 054 752,24 грн.

У матеріалах справи наявні рахунки-фактури № 4008773 від 28.01.2026 на суму 93 000,00 грн щодо оплати за 25 тонн дробини пивної сирої; № 4014443 від 09.02.2026 на суму 85 560,00 грн щодо оплати за 23 тонни дробини пивної сирої; № 4018857 від 16.02.2026 на суму 85 560,00 грн щодо оплати за 23 тонни дробини пивної сирої; № 208 від 24.02.2026 на суму 78 444,60 грн щодо оплати за 23,14 тонни дробини пивної сирої; № 259 від 03.03.2026 на суму 73 427,40 грн щодо оплати за 21,66 тонни дробини пивної сирої; № 293 від 06.03.2026 на суму 64 600,56 грн щодо оплати за 21,62 тонни дробини пивної сирої; № 297 від 06.03.2026 на суму 67 588,56 грн щодо оплати за 22,62 тонни дробини пивної сирої; № 298 від 06.03.2026 на суму 66 692,16 грн щодо оплати за 22,32 тонни дробини пивної сирої; № 299 від 07.03.2026 на суму 68 903,28 грн щодо оплати за 23,06 тонни дробини пивної сирої; № 306 від 07.03.2026 на суму 62 508,96 грн щодо оплати за 20,92 тонни дробини пивної сирої; № 307 від 07.03.2026 на суму 64 182,24 грн щодо оплати за 21,48 тонни дробини пивної сирої; № 309 від 07.03.2026 на суму 65 556,72 грн щодо оплати за 21,94 тонни дробини пивної сирої; № 310 від 08.03.2026 на суму 65 676,24 грн щодо оплати за 21,98 тонни дробини пивної сирої; № 311 від 08.03.2026 на суму 68 126,40 грн щодо оплати за 22,8 тонни дробини пивної сирої; № 312 від 08.03.2026 на суму 59 879,52 грн щодо оплати за 20,04 тонни дробини пивної сирої.

Рахунки-фактури виставлялися Постачальником в день складання та направлялися Покупцю засобами електронного зв`язку.

Господарські операції з поставки товару позивачем у березні 2026 року оформлені товарно-транспортними накладними, а також складеними та зареєстрованими позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними на кожну поставлену партію товару. Загалом у березні 2026 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 712 187,64 грн, а саме:

1) 03 березня 2026 року за товарно-транспортною накладною № 259 поставлено товар вартістю 58 473,00 грн, а також чого позивачем складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 5060259 від 03.03.2026 року на суму 58 473,00 грн (у т.ч. ПДВ 9 745,50 грн);

2) 06 березня 2026 року за товарно-транспортною накладною № 293 поставлено товар вартістю 64 600,56 грн, а також складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 5060293 від 06.03.2026 року на суму 64 600,56 грн (у т.ч. ПДВ 10 766,76 грн);

3) 06 березня 2026 року за товарно-транспортною накладною № 297 поставлено товар вартістю 67 588,56 грн, а також складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 5060297 від 06.03.2026 року на суму 67 588,56 грн (у т.ч. ПДВ 11 264,76 грн);

4) 06 березня 2026 року за товарно-транспортною накладною № 298 поставлено товар вартістю 66 692,16 грн, а також складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 5060298 від 06.03.2026 року на суму 66 692,16 грн (у т.ч. ПДВ 11 115,36 грн);

5) 07 березня 2026 року за товарно-транспортною накладною № 299 поставлено товар вартістю 68 903,28 грн, а також складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 5060299 від 07.03.2026 року на суму 68 903,28 грн (у т.ч. ПДВ 11 483,88 грн);

6) 07 березня 2026 року за товарно-транспортною накладною № 306 поставлено товар вартістю 62 508,96 грн, а також складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 5060306 від 07.03.2026 року на суму 62 508,96 грн (у т.ч. ПДВ 10 418,16 грн);

7) 07 березня 2026 року за товарно-транспортною накладною № 307 поставлено товар вартістю 64 182,24 грн, а також складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 5060307 від 07.03.2026 року на суму 64 182,24 грн (у т.ч. ПДВ 10 697,04 грн);

8) 07 березня 2026 року за товарно-транспортною накладною № 309 поставлено товар вартістю 65 556,72 грн, а також складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 5060309 від 07.03.2026 року на суму 65 556,72 грн (у т.ч. ПДВ 10 926,12 грн);

9) 08 березня 2026 року за товарно-транспортною накладною № 310 поставлено товар вартістю 65 676,24 грн, а також складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 5060310 від 08.03.2026 року на суму 65 676,24 грн (у т.ч. ПДВ 10 946,04 грн);

10) 08 березня 2026 року за товарно-транспортною накладною № 311 поставлено товар вартістю 68 126,40 грн, а також складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 5060311 від 08.03.2026 року на суму 68 126,40 грн (у т.ч. ПДВ 11 354,40 грн);

11) 08 березня 2026 року за товарно-транспортною накладною № 312 поставлено товар вартістю 59 879,52 грн, а також складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 5060312 від 08.03.2026 року на суму 59 879,52 грн (у т.ч. ПДВ 9 979,92 грн).

Товарно-транспортні накладні № 299 від 07.03.2026 на суму 68 903,28 грн, № 306 від 07.03.2026 на суму 62 508,96 грн, № 307 від 07.03.2026 на суму 64 182,24 грн, № 309 від 07.03.2026 на суму 65 556,72 грн, № 310 від 08.03.2026 на суму 65 676,24 грн, № 311 від 08.03.2026 на суму 68 126,40 грн, № 312 від 08.03.2026 на суму 59 879,52 грн підписані обома сторонами договору, а підписи повноважних осіб кріплені печаткою товариства відповідача. Товарно-транспортні накладні № 78 від 01.02.2026 на суму 85 485,60 грн,№ 112 від 11.02.2026 на суму 84 592,80 грн, № 151 від 17.02.2026 на суму 79 087,20 грн, № 208 від 24.02.2026 на суму 78 444,60 грн, № 259 від 03.03.2026 на суму 73 427,40 грн, № 293 від 06.03.2026 на суму 64 600,56 грн, № 297 від 06.03.2026 на суму 67 588,56 грн, № 298 від 06.03.2026 на суму 66 692,16 грн підписані обома сторонами договору, однак без відтиску печатки підприємства відповідача.

Відповідачем також за вказаними поставками проведено часткову оплату придбаного товару в загальному розмірі 442 564,60 грн, зокрема повністю здійснено розрахунок за товар, поставлений в січні та лютому 2026 року за ТТН № 78 від 01.02.2026 на суму 85 485,60 грн, ТТН № 112 від 11.02.2026 на суму 84 592,80 грн, ТТН № 151 від 17.02.2026 на суму 79 087,20 грн, ТТН № 208 від 24.02.2026 на суму 78 444,60 грн.

Як зазначається позивачем та це вбачається з матеріалів справи, зокрема, бухгалтерської довідки ПрАТ "ОБОЛОНЬ" про наявність заборгованості за період з 01.01.2026 по 27.05.2026, складеної головним бухгалтером Балагута М. та скріпленої печаткою підприємства, у якій відображено рух коштів та товару за договором № 2801-ОПК, 26 березня 2026 року відповідачем перераховано позивачу грошові кошти в сумі 100 000,00 грн із призначенням платежу "оплата за товар згідно договору № 2801-ОПК".

Відповідно до вимог статті 534 Цивільного кодексу України та умов договору вказаний платіж зараховано позивачем у рахунок оплати товару, поставленого у березні 2026, та не оплаченого (тобто в порядку черговості поставок та їх неоплат починаючи від найпершої), а саме:

- 58 473,00 грн зараховано в оплату товару за ТТН №259 від 03.03.2026;

- решту платежу, в сумі 41 527,00 грн, спрямовано на часткове погашення заборгованості за ТТН № 293 (ПН № 5060293) від 06.03.2026, унаслідок чого борг за цією поставкою склав 23 073,56 грн.

Таким чином, з урахуванням останньої проплати в розмірі 100 000,00грн, заборгованість відповідача станом на 26.05.2026 становить 612 187,64 грн (712 187,64 грн - 100 000,00 грн = 612 187,64 грн).

З метою досудового врегулювання спору позивачем 30 квітня 2026 року надіслано в порядку ст.530 ЦК України, рекомендованою поштовою кореспонденцією з описом вкладення (фіскальний чек та опис вкладення від 03.06.2026 АТ "Укрпошта", поштовий ідентифікатор ШКІ 042120262528/R068109235931) вимогу-претензію № Ф0432ОПК 109 про сплату заборгованості за договором постачання № 2801-ОПК у сумі 612 187,64 грн разом із копіями рахунків-фактур, котру отримано відповідачем 12 червня 2026 року, однак залишено без відповіді та задоволення.

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань з оплати отриманого у власність товару стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом та за захистом своїх порушених майнових прав, нарахувавши інфляційні втрати, 3% річних та пеню.

Норми та джерела права, які застосовані судом при вирішенні спору.

За змістом статей 11, 15, 16 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі та припинення дії, що порушує право.

Спірні правовідносини між Приватним акціонерним товариством "ОБОЛОНЬ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГОРА АГРО" виникли внаслідок укладення у письмовій формі договору постачання неосновної продукції солодового та пивоварного виробництва № 2801-ОПК від 28 січня 2026 року та Додаткової угоди № 1 від 28.01.2026 року до нього. Вказані правовідносини за своєю правовою природою є господарсько-договірними зобов`язаннями поставки товару, які регулюються нормами статті 712 ЦК України, згідно з частиною 1 якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Загальними положеннями про купівлю-продаж (параграф 1 глави 54 ЦК України, зокрема статтями 655, 691, 692 ЦК України) передбачено обов`язок покупця оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також право продавця вимагати від покупця оплати товару та сплати процентів за користування чужими коштами.

Приписами статей 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оскільки договір № 2801-ОПК від 28.01.2026 є чинним, сторонами не оскаржувався, його умови підлягають обов`язковому та належному виконанню обома контрагентами.

Відповідно до пункту 3.4 договору, Покупець зобов`язався вносити попередню оплату протягом 3 календарних днів з дати виставлення рахунку. Матеріали справи свідчать, що Постачальником у березні 2026 року здійснено поставку товару без попередньої оплати, який Покупцем прийнято на суму 712187,64грн без жодних зауважень щодо кількості та якості.

Відповідно до частини 2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (конклюдентні дії). Поставка товару продавцем та його прийняття покупцем без зауважень є конклюдентними діями, які засвідчують виникнення між сторонами фактичних зобов`язальних правовідносин купівлі-продажу (поставки) та спрямовані на реальне виконання умов договору.

Згідно з частинами 1, 4 статті 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією з сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням іншою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. Якщо зустрічне виконання зобов`язання здійснено однією з сторін, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Згідно з частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, внаслідок конклюдентних дій щодо поставки товару (з боку Постачальника) без попередньої оплати та його прийняття Покупцем без зауважень, у відповідача виник обов`язок негайного виконання зустрічного зобов`язання з оплати отриманого товару, адже факт отримання товару Покупцем породжує обов`язок здійснити оплату товару; відсутність чи не вручення окремого рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов`язку оплати та не відтерміновує настання строку виконання грошового зобов`язання.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною зокрема, у постановах від 19 травня 2020 року у справі № 910/12530/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 910/10343/19, згідно з якою за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти, тобто, носить виключно інформаційний характер. Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України та не звільняє покупця від обов`язку оплатити фактично отриманий товар.

При цьому датою поставки товару є дата передачі його Покупцю, що випливає з умов додаткової угоди № 1 від 28.01.2026 року (умови DDP Інкотермс 2020), пункту 2.3 договору № 2801-ОПК, а також узгоджується з судовою практикою, зокрема висновком Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 квітня 2026 року у справі № 910/8314/25, згідно з яким за відсутності у договорі спеціальних застережень щодо перенесення дати поставки, при виконанні поставки автомобільним транспортом датою виконання постачальником обов`язку з передачі товару є дата його фактичної передачі та приймання уповноваженою особою в пункті призначення згідно з первинними та транспортними документами.

За встановлених обставин справи, а також норм статей 538, 692 ЦК України, умов Правил Інкотермс DDP, обов`язок Покупця з оплати кожної прийнятої партії товару настав у день його фактичного отримання та прийняття за товарно-транспортними накладними у пункті призначення товару, обумовленому договором. Тобто прострочення виконання грошового зобов`язання розпочалося з наступного дня після поставки, а саме: 1) за товарно-транспортною накладною № 259 від 03.03.2026 року на суму 58 473,00 грн строк оплати товару настав 03.03.2026( оплачено 26.03.2026); 2) за товарно-транспортною накладною № 293 від 06.03.2026 на суму 64 600,56 грн строк оплати товару настав 06.03.2026(відповідачем частково оплачено 26.03.2026 в сумі 41 527,00 грн) залишок боргу становить 23 073,56 грн; 3) за товарно-транспортною накладною № 297 від 06.03.2026 року на суму 67 588,56 грн та № 298 від 06.03.2026 року на суму 66 692,16 грн строк оплати настав 06.03.2026; 4) за товарно-транспортними накладними № 299 від 07.03.2026 року на суму 68 903,28 грн; № 306 від 07.03.2026 року на суму 62 508,96 грн, № 307 від 07.03.2026 року на суму 64 182,24 грн, № 309 від 07.03.2026 року на суму 65 556,72 грн строк оплати настав 07.03.2026; 5) за товарно-транспортними накладними № 310 від 08.03.2026 року на суму 65 676,24 грн, № 311 від 08.03.2026 року на суму 68 126,40 грн та № 312 від 08.03.2026 року на суму 59 879,52 грн строк оплати настав 08.03.2026.

Отже, загальна вартість поставленого товару за наведеними вище поставками становила 712 187,64 грн, який частково оплачено відповідачем в сумі 100тис.грн, відтак борг складає 612 187,64 грн.

Надаючи оцінку обставинам реальності здійснення спірних господарських операцій суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 29 червня 2021 року у справі № 910/23097/17, та Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 03 червня 2022 року у справі № 922/2115/19.

Так, у постанові від 29.06.2021 Великою Палатою Верховного Суду виснувано про те, що податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН), є для отримувача товарів/послуг підставою для формування податкового кредиту, тобто спричиняють безпосередні юридичні та правові наслідки. Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником при визначенні податкових зобов`язань, законодавець передбачає, що такі документи є достовірними, а операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце. Відтак, податкова накладна, складена та зареєстрована постачальником в ЄРПН на користь покупця, є належним та допустимим доказом виконання правочину з поставки товару, оскільки така послідовна поведінка сторін у сфері податкових правовідносин засвідчує їхню волю до настання відповідних цивільно-правових наслідків.

Також Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19 виснувано, що саме по собі порушення правил оформлення чи наявність дефектів у окремому первинному документі (наприклад, відсутність розшифровки підпису чи відбитка печатки) не є безумовною підставою для висновку про відсутність господарської операції. У разі існування дефектів у первинних документах та невизнання стороною факту поставки, учасники справи не позбавлені права доводити здійснення поставки іншими доказами, які у своїй сукупності переконливо свідчать про фактичні обставини господарської операції.

Оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами, суди мають враховувати фактичні дії обох сторін щодо відображення господарської операції у бухгалтерському та податковому обліку, а також послідовну поведінку покупця під час виконання договору. Зокрема, якщо покупцем було здійснено часткові розрахунки за отриманий товар або прийнято аналогічні партії товару без заперечень, подальші заперечення факту поставки виключно з мотивів недоліків оформлення ТТН є недобросовісними та не можуть слугувати підставою для звільнення від обов`язку оплати.

У даній справі факт реального здійснення господарських операцій з поставки товару підтверджується поведінкою сторін щодо здійснення поставок товару, його прийняття з боку Покупця, проведення оплати частково, а також сукупністю доказів у розумінні статей 76-79, 86 ГПК України, зокрема: копіями товарно-транспортних накладних №№ 259, 293, 297, 298, 299, 306, 307, 309, 310, 311, 312; квитанціями ДПС України про прийняття та реєстрацію в ЄРПН відповідних податкових накладних №№ 5060259, 5060293, 5060297, 5060298, 5060299, 5060306, 5060307, 5060309, 5060310, 5060311, 5060312; Бухгалтерською довідкою ПрАТ "ОБОЛОНЬ" від 27.05.2026 про стан взаєморозрахунків за період з 01.01.2026 по 27.05.2026.

За наведених обставин, згідно зі стандартом вірогідності доказів, встановленим ст. 79 ГПК України, подані позивачем докази у своїй сукупності підтверджують реальність здійснення господарських операцій з поставки товару, відтак наявність у відповідача обов`язку з його повної оплати.

Зважаючи на факт часткового розрахунку Товариством з обмеженою відповідальністю "АГОРА АГРО" за отриманий ним у власність товар з Приватним акціонерним товариством "ОБОЛОНЬ"), в розмірі 442 564,60 грн, відповідачем допущено заборгованість станом на 26.05.2026 в розмірі 612 187 грн 64 коп. Вказаний розмір заборгованості жодним чином відповідачем не спростований.

Таким чином, матеріалами справи підтверджуються доводи позивача стосовно того, що відповідачем у встановлені строки вартість відпущеного товару не оплачена повністю, що є порушенням умов договору постачання неосновної продукції солодового та пивоварного виробництва № 2801-ОПК від 28.01.2026, норм ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

В силу приписів ст.11, 16, 509 ЦК України та ст.2, 4 Господарського процесуального кодексу України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати купленого товару та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на суму 612 187 грн 64 коп. основного боргу на момент розгляду спору судом, у матеріалах справи немає.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, а в силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 612 187 грн 64 коп. основного боргу є правомірними, обґрунтованими та документально підтвердженими первинними й розрахунковими документами, а тому згідно зі ст. 15, 16 ЦК України, порушене право товариства підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 612 187 грн 64 коп. заборгованості.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих у зв`язку з простроченням відповідачем грошового зобов`язання, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку інфляційних втрат у розмірі 20 823 грн 52 коп., такі нарахування здійснено позивачем за період прострочення з березня 2026 року по 26 травня 2026 року включно, виходячи з суми основного боргу за кожною поставленою партією товару, з урахуванням проведеного платежу 26.03.2026, із застосуванням визначених Державною службою статистики України індексів інфляції (індексів споживчих цін) за березень 2026 року - 101,7% та квітень 2026 року - 101,4%.

Розмір боргу, з урахуванням індексу інфляції, визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом, так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Також позивачем нараховано за період з дня, наступного за строком оплати кожної партії товару (з 04.03.2026, 07.03.2026, 08.03.2026 та 09.03.2026, відповідно) по 26.05.2026 та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 958 грн 80 коп., нараховані на залишкову суму простроченого основного боргу.

Перевіривши методику та математичну правильність здійснених Позивачем розрахунків щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи встановлений факт невиконання відповідачем зобов`язання щодо проведення остаточного розрахунку за договором № 2801-ОПК від 28.01.2026 на суму 612 187 грн 64 коп., перевіривши вказані у розрахунках позивача суми прострочених зобов`язань за кожною товарно-транспортною накладною, з урахуванням строку настання оплати, періодів нарахування та часткового платежу від 26.03.2026 в сумі 100 000,00 грн, судом встановлено, що заявлені до стягнення 20 823 грн 52 коп. інфляційних втрат та 3 958 грн 80 коп. 3% річних є арифметично вірними, тому як обґрунтовані, підлягають до задоволення.

Щодо вимог про стягнення пені, то суд враховує наступне.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, серед іншого, неустойкою.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Пеня має триваючий характер, тобто нараховується за певний проміжок часу, і є видом цивільно-правової відповідальності за невиконання, за загальним правилом, виключно грошового зобов`язання.

Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 5.3 договору № 2801-ОПК від 28.01.2026 сторони узгодили відповідальність Покупця за невиконання зобов`язання по оплаті за товар у вигляді пені в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

На підставі даної умови договору, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 19 793 грн 98 коп., яка згідно з наданим та перевіреним судом розрахунком, нарахована на суму основного боргу за кожною неоплаченою товарно-транспортною накладною за березень 2026 року, з урахуванням платежу від 26.03.2026 року в сумі 100 000,00 грн, за період прострочення з 8 березня 2026 року по 26 травня 2026 року включно у розмірі облікової ставки НБУ.

Оцінивши доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог у частині нарахованої пені в розмірі 19 793 грн 98 коп., суд встановив, що позивачем правомірно нараховано пеню, вірно визначено періоди її нарахування, а розмір пені обчислено у межах визначених законом та договором обмежень (у розмірі облікової ставки НБУ, що не перевищує подвійну облікову ставку НБУ).

Судом здійснено власний розрахунок пені (долучено до справи у паперовій формі) та встановлено, що поданий позивачем розрахунок є правильним та обґрунтованим, а отже вимоги в цій частині позову як правомірні, підлягають задоволенню.

Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст. 14, ч. 4 ст. 74 ГПК України, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України). Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши подані позивачем докази, суд визнав їх належними, допустимими, достовірними, а також вірогідними і взаємозв`язаними у сукупності доказами в розумінні ст. 86 Господарського процесуального кодексу України. На підставі цих доказів, з урахуванням встановлених обставин по справі, узгодженої поведінки сторін договору щодо поставок товару та вимог діючого законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача. У даному спорі подані позивачем докази відповідачем належним чином не спростовані.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню на загальну суму 656 763 грн 94 коп. шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 612 187,64 грн. основного боргу, 20 823,52 грн. інфляційних втрат, 3 958,80 грн - 3% річних, 19 793,98 грн. пені.

Розподіл судових витрат.

Зважаючи на докази, подані на підтвердження понесених судових витрат, судові витрати у вигляді судового збору, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 73, 74-86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГОРА АГРО" (вул. Центральна, буд. 91Б, с. Кривеньке Чортківського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 45617880) на користь Приватного акціонерного товариства "ОБОЛОНЬ" (м. Київ, вул. Богатирська, буд. 3, ідентифікаційний код 05391057) - 612 187 грн 64 коп. основного боргу, 20 823 грн 52 коп. інфляційних втрат, 3 958 грн 80 коп. 3% річних, 19 793 грн 98 коп. пені та 9 851 грн 46 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.10.2026.

Суддя Н.О. Андрусик