Рішення № 140274242, 01.10.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/9804/26

Провадження № 2/638/8143/26

РІШЕННЯ

Іменем України

01 жовтня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Смирнова В.А.

за участі секретаря судового засідання - Євженко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до Шевченківського районного суду м. Харкова із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що позивач отримав права вимоги відповідно до договорів факторингу за кредитним договором № 633802419 зобов`язання за якими відповідач належним чином не виконував, через що у нього утворилась заборгованість спочатку перед первісним кредитором, а потім перед позивачем.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 07 травня 2026 року відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання. Витребувано в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію.

14.05.2026 на виконання ухвали суду від 07 травня 2026 року від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшла витребувана інформація.

18.05.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній просив відмовити у задоволені позовних вимог. Також просив витребувати у позивача оригінал кредитного договору та витребувати інформацію з АТ КБ «ПриватБанк».

У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечував проти задоволення позову та просив відмовити у його задоволенні. Зазначав, що позивачем не доведено факту укладення ОСОБА_1 кредитного договору №633802419 від 30.04.2023, оскільки відповідач заперечує його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а надані позивачем документи не дають можливості перевірити автентичність електронного договору, факт направлення та введення одноразового ідентифікатора, а також незмінність змісту електронного документа після його створення. Вказував на необхідність дослідження оригіналу електронного доказу та первинних електронних даних інформаційної системи кредитодавця. Також сторона відповідача заперечувала належність та достатність доказів фактичного перерахування кредитних коштів, а також доказів переходу права вимоги до позивача за укладеними договорами факторингу, посилаючись, зокрема, на недоліки наданих витягів із реєстрів прав вимоги та відсутність належного підтвердження виконання договорів факторингу. Крім того, відповідач зазначав про недотримання кредитодавцем передбаченого законодавством про споживче кредитування порядку пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту. Посилаючись на статтю 16 Закону України «Про споживче кредитування» та правові висновки Великої Палати Верховного Суду, вказував, що доказів попереднього направлення та отримання ним відповідної вимоги матеріали справи не містять, а тому, на його думку, у кредитора не виникло право на дострокове стягнення заборгованості. У зв`язку з наведеним представник відповідача вважав заявлені позовні вимоги недоведеними та просив відмовити у їх задоволенні, а також заявив про понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

20.05.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 63 744 гривень 04 копійок. А також просить стягнути судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

У відповіді на відзив представник позивача заперечував проти доводів відповідача та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі. Зазначав, що кредитний договір №633802419 від 30.04.2023 укладений в електронній формі з дотриманням вимог законодавства, а волевиявлення відповідача на його укладення підтверджується використанням одноразового ідентифікатора, даними інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора та іншими наданими доказами. Вказував, що факт надання кредитних коштів підтверджується платіжними документами, а невиконання відповідачем обов`язку з повернення кредиту та сплати процентів свідчить про порушення ним умов договору та наявність підстав для примусового стягнення заборгованості. Щодо переходу права вимоги представник позивача зазначав, що право вимоги до ОСОБА_1 послідовно перейшло від первісного кредитора до наступних кредиторів на підставі укладених договорів факторингу та відповідних реєстрів прав вимоги. Наголошував, що умовами договорів факторингу перехід права вимоги пов`язаний із підписанням відповідного реєстру, а не з моментом здійснення оплати за договором факторингу, у зв`язку з чим вважав доводи відповідача про недоведеність набуття позивачем права вимоги необґрунтованими. Також позивач посилався на можливість відступлення за договором факторингу як наявної, так і майбутньої грошової вимоги відповідно до статті 1078 ЦК України, заперечуючи таким чином доводи відповідача про неможливість переходу права вимоги за кредитним договором, укладеним пізніше рамкового договору факторингу.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2026 року витребував у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» оригінал електронного доказу - електронний примірник кредитного договору від 30 квітня 2023 року № 633802419, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , у тому електронному вигляді, в якому такий документ був створений та/або збережений первісним кредитодавцем; наявні у позивача та/або отримані ним від первісного кредитодавця електронні дані щодо направлення одноразового ідентифікатора, використаного для підписання кредитного договору від 30 квітня 2023 року № 633802419, із зазначенням дати та часу його направлення, засобу зв`язку (номера телефону), на який його було направлено, дати та часу введення такого ідентифікатора в інформаційно-комунікаційній системі, а також електронні дані, які дають можливість встановити логічний зв`язок використаного одноразового ідентифікатора саме з кредитним договором від 30 квітня 2023 року № 633802419; наявні у позивача та/або отримані ним від первісного кредитодавця електронні дані щодо направлення ОСОБА_1 примірника кредитного договору від 30 квітня 2023 року № 633802419 після його укладення, із зазначенням способу такого направлення та електронної адреси або іншого засобу зв`язку, на який його було направлено. У разі якщо з огляду на технічні особливості створення та зберігання електронного документа зазначені електронні дані не можуть бути надані суду окремо без втрати їх змісту, взаємозв`язку або можливості перевірки їх достовірності, забезпечити можливість їх безпосереднього дослідження судом у відповідній інформаційно-комунікаційній системі в обсязі, необхідному для дослідження кредитного договору від 30 квітня 2023 року № 633802419 та обставин його укладення. Витребував у АТ КБ «Приватбанк», яке знаходиться за адресою: вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094 інформацію: чи належав станом у період часу з 30.04.2023 по 11.05.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (ЄДРПОУ 38569246) рахунок НОМЕР_1 , а також виписку по рахунку № НОМЕР_1 за періоди часу з 30.04.2023 до 05.05.2023, з 10.05.2023 до 15.05.2023 та з 11.05.2023 до 16.05.2023.

25.08.2026 від представника позивача на виконання ухвали суді від 19 серпня 2026 року надано належним чином оформлені докази.

11.09.2026 від АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду від 19 серпня 2026 року надійшла витребувана інформація.

17.09.2026 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких останній зазначав, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 19 серпня 2026 року про витребування доказів, оскільки замість оригіналу електронного кредитного договору та витребуваних електронних даних щодо його укладення надано паперову копію договору, довідку щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі та лист первісного кредитора. У зв`язку з ненаданням оригіналу електронного доказу вважав, що паперова копія договору відповідно до частини п`ятої статті 100 ЦПК України не може бути взята судом до уваги. Посилався також на те, що надані позивачем документи не дозволяють перевірити факт направлення відповідачу примірника електронного договору, логічний зв`язок одноразового ідентифікатора з конкретним договором, а також цілісність і незмінність його змісту. Довідку щодо дій позичальника та лист первісного кредитора вважав неналежними і недопустимими доказами. У зв`язку з цим представник відповідача наполягав на недоведеності факту підписання та укладення ОСОБА_1 кредитного договору, зазначаючи, що за відсутності волевиявлення відповідача відповідні договірні права та обов`язки у нього не виникли, а право вимоги за таким договором не могло бути передано наступним кредиторам. Крім того, представник відповідача зазначав про недоведеність фактичного надання кредитних коштів, оскільки з отриманої судом виписки за банківським рахунком ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», на його думку, не вбачається перерахування на платіжну картку відповідача 10 000 грн, 2 700 грн та 1 000 грн, що, як стверджував відповідач, свідчить про невиконання наданих позивачем платіжних доручень.

21.09.2026 від представника позивач надійшли додаткові пояснення, в яких останній заперечував проти доводів відповідача щодо недоведеності факту отримання кредитних коштів. Зазначав, що належним підтвердженням їх зарахування є відомості банку-емітента платіжної картки відповідача - АТ «Універсал Банк», яким підтверджено належність ОСОБА_1 платіжної картки № НОМЕР_2 та зарахування на його рахунок кредитних коштів у загальному розмірі 13 700 грн. Також банк підтвердив, що фінансовим номером телефону відповідача був номер НОМЕР_3 , зазначений у його анкетних даних. Щодо доводів про ненадання оригіналу електронного кредитного договору представник позивача зазначав, що під час подання позовної заяви до суду були долучені оригінали електронних документів, у тому числі кредитного договору №633802419 від 30.04.2023, а на виконання ухвали суду додатково надано належним чином засвідчену його копію та відповідь первісного кредитора щодо порядку укладення кредитних правочинів. Вказував, що у разі виникнення сумнівів суд вправі витребувати відповідні оригінали безпосередньо у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». У зв`язку з наведеним представник позивача наполягав на доведеності заявлених вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 63 744,04 грн, а також понесені судові витрати.

У судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника.

У судове засідання відповідач та його представник, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з`явилися, будь-яких клопотань щодо розгляду справи за їх відсутності або відкладення розгляду справи до суду не подано.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

В ході судового розгляду встановлено, що 30.04.2023 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договір кредитної лінії № 633802419 (далі - договір), відповідно до якого Кредитодавець зобов?язується надати Позичальникові Кредит у вигляді

Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 24 900 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов?язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Відповідно до п.п. 2.2 - 2.5, 3.1 - 3.3, 5.1, 7.1, 7.2, 8.1 - 8.4, 8.10 Договору Сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, це максимальна сума Кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 10000 грн 00 коп. (десять тисяч грн. нуль коп.) одразу після укладення Договору, орієнтовна дата повернення якого 14.05.2023 р. Другий та решта Траншів з Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором. Загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту за всіма наданими Траншами, що отримані Позичальником протягом всього строку дії Договору. Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 14 (чотирнадцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором. Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та періоду Пільгової реструктуризації оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х - Y), де: Z - кількість днів, на які продовжується Дисконтний період; X - поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; У - дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця). При цьому Сторони узгоджують, що у випадку, якщо У > Х, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період, дорівнює 30 днів. Для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 14 (чотирнадцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 1330 грн 00 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій Позичальник інформується через Особистий кабінет. Кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом переказу грошових коштів, який завершується зарахуванням грошових коштів на поточний рахунок, для управління яким випущена Платіжна картка НОМЕР_8, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором. На момент укладення цього Договору, Сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є датою закінчення Дисконтного періоду кредитування - 14.05.2023, а саме протягом 14 (чотирнадцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. Основна сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2., або п. 9.1.1.7., або п. 9.2.1.5. Договору. За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Інших витрат Позичальника, крім процентів за належне користування Кредитом, Договором не передбачено. Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче. Протягом Дисконтного періоду кредитування зобов?язання Позичальника по сплат процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином: За період від дати видачі Кредиту до 14.05.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 346,75 (триста сорок шість цілих сімдесят п?ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,95 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка); У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 14.05.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 691,75 (шістсот дев?яносто одна цілих сімдесят п?ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,90 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка). Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним. Продовження строку Дисконтного періоду та настання відкладальних обставин нарахування процентів за ставкою, що застосовується без продовження Дисконтного періоду, не є зміною істотних умов цього Договору та не потребує змін цього Договору та укладення додаткових угод до нього. Усі істотні умови Договору, в тому числі порядок продовження строку дії Договору, розмір процентних ставок та порядок їх застосування, погоджені Сторонами під час укладення цього Договору.

Згідно з п.п. 10.3, 11.1, 11.2, 12.3 - 12.5, 12.9 Договору Порядок судового та досудового врегулювання спору. На виконання статті 16 Цивільного процесуального кодексу України Сторони погодили, що у разі прострочення будь-якого з платежів, Кредитодавець може вживати заходів досудового врегулювання спору, шляхом направлення Позичальнику претензії, проведення переговорів, щодо врегулювання спору мирним шляхом, тощо. Заходи досудового врегулювання проводяться Кредитодавцем самостійно або із залученням фахових спеціалістів в сфері права чи професійних адвокатів. В разі, якщо спір не вдалося вирішити в порядку досудового врегулювання, він передається на розгляд суду загальної юрисдикції. Заходи досудового врегулювання спорів не є обов?язковими перед поданням позову до суду. Непроведення Сторонами заходів досудового врегулювання не позбавляє права Кредитодавця на подачу позову до суду. Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п?яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов?язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання. Позичальник має право користуватися Кредитом від дати фактичного отримання суми Кредиту за кожним Траншем та до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання. За порушення Позичальником строків повернення Кредиту та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені Договором, Кредитодавець має право стягнути з Позичальника пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 % від суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення Позичальником зобов`язань за даним Договором, не може перевищувати половину суми Кредиту, одержаної Позичальником за даним Договором. Сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання Позичальник зобов?язаний сплачувати на користь Кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. У період дії в Україні карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану відповідальність передбачена пунктами 12.3 та 12.4 цього Договору застосовується з обмеженнями, передбаченими чинним законодавством України. У випадку порушення Позичальником умов Договору Кредитодавець має право здійснити будь-які передбачені законодавством дії для захисту свої прав та інтересів.

На підставі платіжного доручення № af9bb56d-0d3d-40c2-a9cf-01f0aeee37a6 від 30.04.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (UA НОМЕР_9) на картку НОМЕР_8 ОСОБА_1 було перерахована сума у розмірі 10 000 грн. Призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 633802419 від 30.04.2023, ОСОБА_1 , код НОМЕР_4 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_8, без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer.

На підставі платіжного доручення № 256e3a80-f21d-4284-acc4-555ed2df05f8 від 10.05.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (UA НОМЕР_9) на картку НОМЕР_8 ОСОБА_1 було перерахована сума у розмірі 2 700 грн. Призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 633802419 від 30.04.2023, ОСОБА_1 , код НОМЕР_4 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_8, без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer.

На підставі платіжного доручення № de5be4af-f-f90c-4462-8bef-95ca95c1dd95 від 11.05.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (UA НОМЕР_9) на картку НОМЕР_8 ОСОБА_1 було перерахована сума у розмірі 1 000 грн. Призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 633802419 від 30.04.2023, ОСОБА_1 , код НОМЕР_4 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_8, без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer.

Згідно з письмовими поясненнями ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» від 02.12.2024 №1501 Товариство є небанківською фінансовою установою, та не надає фінансових платіжних послуг. А отже не має повноважень щодо надання документів, що посвідчують переказ коштів (банківських платіжних доручень). Товариство в межах виконання умов укладеного Договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого їх зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг отримувача. Підтвердженням здійснення перерахування кредитних коштів є факт передачі Товариством відповідної платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, на основі якої кошти перераховуються за реквізитами платіжної картки клієнта згідно з умовами Договору. Звернено увагу, що документальним підтвердженням зарахування коштів на рахунок клієнта, може надати виключно емітент платіжної карти клієнта, який відкрив та обслуговує відповідний рахунок клієнта. Лише емітент платіжної карти має доступ до реєстру платіжних операцій та балансових даних по рахунку клієнта, які можуть підтвердити надходження конкретної суми від Товариства. Товариство лише в рамках електронної взаємодії з надавачем платіжних послуг, під час ініціювання платіжної операції, отримує в рамках протоколу обміну даними міжнародної платіжної системи інформацію в електронній формі про успішне завершення платіжної операції зарахуванням коштів на рахунок отримувача. Таким чином, для документальне підтвердження факту зарахування кредитних коштів на рахунок клієнта, запропоновано звернутися безпосередньо до емітента платіжної карти отримувача, який відкрив та обслуговує рахунок клієнта.

Відповідно до довідок ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» від 28.06.2025 на виконання кредитного договору № 633802419 від 30.04.2023, укладеного між позичальником/Отримувачем - ОСОБА_1 , та Кредитодавцем/платником - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами:

Довідка 1 - Надавач платіжних послуг Платника: акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", Код банку (МФО): 305299, Код за ЄДРПОУ: 14360570; Надавач платіжних послуг Отримувача: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УНІВЕРСАЛ БАНК", Код банку (МФО): 322001, Код за ЄДРПОУ: 21133352; Особа Платника: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Код ЄДРПОУ 38569246; Особа Отримувача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ; Рахунок Платника: НОМЕР_6 ; Транзитний рахунок для перерахування коштів Отримувачу: НОМЕР_1 ; Рахунок/платіжна карта Отримувача: НОМЕР_8, Термін дії: 06.2029; Сума платіжної операції: 10000,00 грн.; Ідентифікатор платіжної операції: af9bb56d-0d3d-40c2-a9cf-01f0aeee37a6; Дата ініціювання платіжної інструкції: 30.04.2023 16:15:53; Дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 30.04.2023 16:15:55.

Довідка 2 - Надавач платіжних послуг Платника: акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", Код банку (МФО): 305299, Код за ЄДРПОУ: 14360570; Надавач платіжних послуг Отримувача: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УНІВЕРСАЛ БАНК", Код банку (МФО): 322001, Код за ЄДРПОУ: 21133352; Особа Платника: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Код ЄДРПОУ 38569246; Особа Отримувача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ; Рахунок Платника: НОМЕР_6 ; Транзитний рахунок для перерахування коштів Отримувачу: НОМЕР_1 ; Рахунок/платіжна карта Отримувача: НОМЕР_8, Термін дії: 06.2029; Сума платіжної операції: 2700,00 грн.; Ідентифікатор платіжної операції: 256e3a80-f21d-4284-acc4-555ed2df05f8; Дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 10.05.2023 19:27:33.

Довідка 3 - Надавач платіжних послуг Платника: акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", Код банку (МФО): 305299, Код за ЄДРПОУ: 14360570; Надавач платіжних послуг Отримувача: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УНІВЕРСАЛ БАНК", Код банку (МФО): 322001, Код за ЄДРПОУ: 21133352; Особа Платника: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Код ЄДРПОУ 38569246; Особа Отримувача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ; Рахунок Платника: НОМЕР_6 ; Транзитний рахунок для перерахування коштів Отримувачу: НОМЕР_1 ; Рахунок/платіжна карта Отримувача: НОМЕР_8, Термін дії: 06.2029; Сума платіжної операції: 1000,00 грн.; Ідентифікатор платіжної операції: deSbe4af-f90c-4462-8bef-95ca95c1dd95; Дата ініціювання платіжної інструкції: 11.05.2023 21:49:42; Дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 11.05.2023 21:49:54.

Згідно з відповідді АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» На ім?я ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 ), Банком було емітовано банківську картку № НОМЕР_2 . На ім?я ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 ), Банком було емітовано й інші банківські картки. За період з 30.04.2023 по 05.05.2023 року на платіжну картку № НОМЕР_2 було зараховано платіж у сумі 10000,00 грн. За період з 10.05.2023 по 15.05.2023 року на платіжну картку № НОМЕР_2 було зараховано платіж у сумі 2700,00 грн. За період з 11.05.2023 по 16.05.2023 року на платіжну картку № НОМЕР_2 було зараховано платіж у сумі 1000,00 грн. Номер телефону НОМЕР_3 є фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_2 , та даний номер телефону знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 ).

Крім того, зарахування кредиту у загальному розмірі 13 700 грн на рахунок ОСОБА_1 підтверджується рухом коштів по картці, наданого АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». Зокрема, з рухів коштів вбачається, що 30.04.2023 16:15:55 на рахунок відповідача зараховані грошові кошти у розмірі 10 000 грн; 10.05.2023 19:27:33 - 2 700 грн; 11.05.2023 21:49:53 - 1 000 грн.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого Клієнт зобов?язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов?язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1). Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги (п.4.1).

Строк дії Договору факторингу №28/1118-01 неодноразово продовжувався, зокрема Додатковими угодами № 19 від 28.11.2019, № 26 від 13.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023, останній раз до 31 грудня 2024 року.

20 червня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС»підписали Реєстр прав вимоги № 234, відповідно до якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором № 633802419 від 30.04.2023 в сумі 30 266,72 грн., з яких: 13 700 грн. - загальна сума боргу, 16 566,72 грн. - загальна сума боргу по відсотках.

27 травня 2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» було укладено Договір факторингу №27/0524-01, відповідно до якого Клієнт зобов?язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов?язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1). Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку (п.4.1)

27 травня 2024 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс»підписали Реєстр прав вимоги № 1, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» набуло права грошової вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором № 633802419 від 30.04.2023 в сумі 63 744,04 грн., з яких: 13 700 грн. - загальна сума боргу, 50 044,04 грн. - загальна сума боргу по відсотках.

Згідно з платіжною інструкцією від 30 травня 2024 року № 6617 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перерахувало на рахунок ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» грошові кошти у розмірі 5 602 405,52 грн. Призначення платежу: оплата за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2024р. та Договору факторингу №27/0524-01 від 27.05.2024 року.

15 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» було укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до якого Фактор зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов?язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників,включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов?язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком № 1 є невід?ємною частиною Договору (п. 1.1). Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід?ємною частиною цього Договору (п. 1.2).

15 липня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» підписали акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 15/07/25-Е від 15 липня 2025 року.

Згідно з Реєстром боржників за Договором факторингу № 15/07/25-Е від 15 липня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло права грошової вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором № 633802419 від 30.04.2023 в сумі 63 744,04 грн., з яких: 13 700 грн. - загальна сума боргу, 50 044,04 грн. - загальна сума боргу по відсотках.

Згідно з наданим розрахунком заборгованості за кредитним договором № 633802419 від 30.04.2023, наданим позивачем заборгованість ОСОБА_1 станом на 27.05.2024 становить 63 744,04 грн., з яких: 13 700 грн. - загальна сума боргу, 50 044,04 грн. - загальна сума боргу по відсотках.

Щодо укладення кредитного договору

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Положеннями ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 сформував висновок, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 уклав кредитний договір № 633802419 від 30.04.2023, шляхом підписання останього електронним підписом (одноразовим ідентифікатором - MNV46KQ7), чим підтвердив свою згоду на укладення договору та погодився з усіма його умовами, що підтверджує факт досягнення сторонами згоди щодо істотних умов правочинів, як того вимагають положення статті 638 ЦК України.

Водночас суд враховує, що електронний примірник кредитного договору № 633802419 від 30.04.2023 у тому електронному вигляді, в якому такий документ був створений та/або збережений первісним кредитодавцем, на виконання ухвали суду від 19.08.2026 позивачем не надано.

Разом із тим зазначена обставина сама по собі не є достатньою підставою для висновку про неукладення кредитного договору відповідачем, оскільки факт вчинення відповідного правочину підлягає встановленню судом на підставі оцінки всієї сукупності доказів, наявних у матеріалах справи.

Судом встановлено, що кредитний договір № 633802419 від 30.04.2023 містить персональні дані ОСОБА_1 , зокрема його РНОКПП, номер телефону, адресу електронної пошти та реквізити платіжної картки, а також відомості про підписання договору одноразовим ідентифікатором MNV46KQ7.

Відповідно до довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», 30.04.2023 о 16:15:33 на номер телефону НОМЕР_7 було направлено одноразовий ідентифікатор MNV46KQ7. При цьому належність зазначеного номера телефону відповідачу підтверджується не лише відомостями первісного кредитодавця, а й інформацією АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», відповідно до якої номер телефону НОМЕР_3 є фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_2 та міститься в анкетних даних ОСОБА_1 .

Крім того, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» підтверджено, що платіжна картка № НОМЕР_2 , яка зазначена в кредитному договорі та заявці на отримання кредиту була емітована саме на ім`я ОСОБА_1 та що на зазначену картку 30.04.2023 було зараховано 10 000 грн, 10.05.2023 - 2 700 грн, 11.05.2023 - 1 000 грн, тобто загалом 13 700 грн.

Вказані відомості узгоджуються з даними про платіжні операції, наданими ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», щодо сум, дат, часу їх проведення, реквізитів платіжної картки отримувача та ідентифікаторів відповідних платіжних операцій.

Таким чином, відомості про особу позичальника, використаний при оформленні кредиту номер телефону, направлення на цей номер одноразового ідентифікатора, реквізити платіжної картки та подальше фактичне зарахування на належну відповідачу картку грошових коштів у сумах та в час, що узгоджуються з даними первісного кредитодавця, є взаємопов`язаними та послідовними.

При цьому відповідач, заперечуючи факт укладення кредитного договору, не навів обставин та не надав доказів, які б свідчили про втрату зазначеного номеру телефону чи платіжною карткою у відповідний період, їх використання іншою особою або про зарахування спірних коштів на його рахунок з іншої правової підстави.

Отже, оцінюючи зазначені докази відповідно до вимог статті 89 ЦПК України як окремо, так і в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд доходить висновку, що саме ОСОБА_1 вчинив послідовність дій, спрямованих на отримання кредитних коштів, та акцептував пропозицію ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» шляхом використання одноразового ідентифікатора.

За встановлених у цій справі обставин ненадання позивачем електронного примірника кредитного договору у первісному електронному вигляді не спростовує встановленого на підставі сукупності інших доказів факту укладення ОСОБА_1 кредитного договору № 633802419 від 30.04.2023.

Відтак доводи сторони відповідача про те, що кредитний договір ОСОБА_1 не укладався, суд відхиляє як такі, що не узгоджуються із сукупністю досліджених судом доказів.

Щодо надання кредиту

Так, у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15).

Так, відповідачем у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 30.04.2023 та у п. 5.1. Кредитного договору зазначений номер картки НОМЕР_8 .

Вказана банківська картка (повний номер НОМЕР_8) емітована на ім`я відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується відповіддю АТ «Універсал Банк».

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

Позивачем було заявлено відповідне клопотання про витребування доказів з АТ «Універсал Банк», зокрема щодо зарахування кредитних коштів, яке було задоволено судом.

З наданої АТ «Універсал Банк» встановлено повний номер картки ОСОБА_1 , а саме НОМЕР_2 , на зазначено картку зараховані грошові кошти у загальному розямір 13 700 грн.

Так, судом було задоволено клопотання строни відповідача щодо витребування у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо належності у період часу з 30.04.2023 по 11.05.2023 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» рахунку НОМЕР_1 , а також виписки по вказаному рахунку за період з 30.04.2023 по 05.05.2023, з 10.05.2023 по 15.05.2023 та з 11.05.2023.

АТ КБ «ПриватБанк» надав витребувану інформацію, з якої вбачається, що рахунок НОМЕР_1 з 30.04.2023 по 11.05.2023. Також надано виписку по вказаному рахунку.

Суд погоджується зі строною відповідача в частині того, що з виписки не вбачається, що з рахунку НОМЕР_1 було перерахування грошових коштів у розмірі 10 000 грн 30.04.2023, 2 700 грн 10.05.2023 та 1 000 грн 11.05.2023 на картку відповідача № НОМЕР_2 .

Водночас, суд не оцінює зазначену виписку ізольовано від інших доказів, а відповідно надає оцінку у сукупності зі всіма іншими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Так, згідно з письмовими поясненнями ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» від 02.12.2024 №1501 вбачається, що Товариство є небанківською фінансовою установою, та не надає фінансових платіжних послуг, а отже не має повноважень щодо надання документів, що посвідчують переказ коштів (банківських платіжних доручень). Товариство в межах виконання умов укладеного Договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого їх зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг отримувача. Підтвердженням здійснення перерахування кредитних коштів є факт передачі Товариством відповідної платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, на основі якої кошти перераховуються за реквізитами платіжної картки клієнта згідно з умовами Договору.

Позивачем на підтвердження перерахування грошових коштів на картку ОСОБА_1 надано три платіжні доручення № af9bb56d-0d3d-40c2-a9cf-01f0aeee37a6 від 30.04.2023 на суму 10 000 грн, № 256e3a80-f21d-4284-acc4-555ed2df05f8 від 10.05.2023 на суму 2 700 грн, № de5be4af-f-f90c-4462-8bef-95ca95c1dd95 від 11.05.2023.

У вказаних платіжних дорученнях зазначений рахунок ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - UA НОМЕР_9 (за яким витребовувалася інформація).

Водночас, в матеріалах справи наявні три довідки, згідно з яких ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на виконання кредитного договору № 633802419 від 30.04.2023, укладеного між позичальником/Отримувачем - ОСОБА_1 , та Кредитодавцем/платником - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами: Довідка 1 - Надавач платіжних послуг Платника: акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", Код банку (МФО): 305299, Код за ЄДРПОУ: 14360570; Надавач платіжних послуг Отримувача: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УНІВЕРСАЛ БАНК", Код банку (МФО): 322001, Код за ЄДРПОУ: 21133352; Особа Платника: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Код ЄДРПОУ 38569246; Особа Отримувача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ; Рахунок Платника: НОМЕР_6 ; Транзитний рахунок для перерахування коштів Отримувачу: НОМЕР_1 ; Рахунок/платіжна карта Отримувача: НОМЕР_8, Термін дії: 06.2029; Сума платіжної операції: 10000,00 грн.; Ідентифікатор платіжної операції: af9bb56d-0d3d-40c2-a9cf-01f0aeee37a6; Дата ініціювання платіжної інструкції: 30.04.2023 16:15:53; Дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 30.04.2023 16:15:55; Довідка 2 - Надавач платіжних послуг Платника: акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", Код банку (МФО): 305299, Код за ЄДРПОУ: 14360570; Надавач платіжних послуг Отримувача: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УНІВЕРСАЛ БАНК", Код банку (МФО): 322001, Код за ЄДРПОУ: 21133352; Особа Платника: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Код ЄДРПОУ 38569246; Особа Отримувача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ; Рахунок Платника: НОМЕР_6 ; Транзитний рахунок для перерахування коштів Отримувачу: НОМЕР_1 ; Рахунок/платіжна карта Отримувача: НОМЕР_8, Термін дії: 06.2029; Сума платіжної операції: 2700,00 грн.; Ідентифікатор платіжної операції: 256e3a80-f21d-4284-acc4-555ed2df05f8; Дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 10.05.2023 19:27:33; Довідка 3 - Надавач платіжних послуг Платника: акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", Код банку (МФО): 305299, Код за ЄДРПОУ: 14360570; Надавач платіжних послуг Отримувача: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УНІВЕРСАЛ БАНК", Код банку (МФО): 322001, Код за ЄДРПОУ: 21133352; Особа Платника: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Код ЄДРПОУ 38569246; Особа Отримувача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ; Рахунок Платника: НОМЕР_6 ; Транзитний рахунок для перерахування коштів Отримувачу: НОМЕР_1 ; Рахунок/платіжна карта Отримувача: НОМЕР_8, Термін дії: 06.2029; Сума платіжної операції: 1000,00 грн.; Ідентифікатор платіжної операції: deSbe4af-f90c-4462-8bef-95ca95c1dd95; Дата ініціювання платіжної інструкції: 11.05.2023 21:49:42; Дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 11.05.2023 21:49:54.

З вказаних довідок вбачається, що рахунок НОМЕР_1 є транзитним, у свою чергу безпосереднім рахунком з якого здійснювалося перерахування грошових коштів 30.04.2023 у розмірі 10 000 грн, 10.05.2023 - 2 700 грн та 11.05.2023 - 1 000 грн є НОМЕР_6 , який вказаний як рахунок платника.

Крім того, в довідках наявні дата та час завершення платіжних операцій щодо перерахування грошових коштів відповідачу, що у свою чергу співпадають з рухом коштів по рахунку відповідача, наданого АТ «Універсал Банк», зокрема: відповідно до довідки щодо перерахування відповідачу на картку суми у розмірі 10 000 грн дата та час зазначений, як 30.04.2023 16:15:55, у свою чергу відповідно до руху коштів по картці, наданого АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на рахунок ОСОБА_1 30.04.2023 16:15:55 надійшли грошові кошти у розімір 10 000 грн; відповідно до довідки щодо перерахування відповідачу на картку суми у розмірі 2 700 грн - дата та час: 10.05.2023 19:27:33, відповідно до руху коштів по картці на рахунок відповідача 10.05.2023 19:27:33 надійшли грошові кошти у розімір 2 700 грн; відповідно до довідки щодо перерахування відповідачу на картку суми у розмірі 1 000 грн - дата та час: 11.05.2023 21:49:54, відповідно до руху коштів по картці на рахунок відповідача 11.05.2023 21:49:53 (одна секунда різниці) надійшли грошові кошти у розімір 1 000 грн.

Зазначені докази у сукупності підтверджують факт перерахування Товариством грошових коштів на рахунок відповідача, і відповідно первісний кредитодавець належним чином виконав своє зобов`язання перед відповідачем, надавши кредитні кошти у розпорядження останнього. Зазначене також підтверджує укладеність кредитного договору між відповідачем та первісним кредитором.

Щодо переходу права вимоги

Суд відхиля доводи сторони відповідача щодо відсутності доказів оплатності договорів факторингу, з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин.

Суд відхиляє доводи відповідача про недоведеність переходу права вимоги з огляду на ненадання позивачем доказів здійснення розрахунків за всіма договорами факторингу.

Вирішуючи питання про набуття позивачем права вимоги до відповідача, суд виходить насамперед зі змісту правочинів, на підставі яких здійснювалася заміна кредитора, та визначеного їх сторонами моменту переходу відповідного права.

Так, умовами договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 передбачено перехід права вимоги до фактора в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимоги. Право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №633802419 від 30.04.2023 було включено до Реєстру прав вимоги №234, підписаного сторонами 20.06.2023.

У подальшому за договором факторингу №27/0524-01 від 27.05.2024 право вимоги до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» переходило в день підписання сторонами Реєстру прав вимоги. Відповідний Реєстр №1, до якого включено вимогу до ОСОБА_1 за кредитним договором №633802419, підписаний сторонами 27.05.2024. Крім того, матеріали справи містять платіжну інструкцію №6617 від 30.05.2024 про перерахування ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» 5 602 405,52 грн на виконання договору факторингу.

За договором факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025 перехід прав вимоги до ТОВ «ФК «ЕЙС» пов`язаний із підписанням сторонами акта приймання-передачі Реєстру боржників. Такий акт сторонами підписано 15.07.2025, а до відповідного Реєстру включено право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №633802419 від 30.04.2023. Крім того, матеріали справи містять платіжні інструкції №361 від 24.09.2025, №381 від 06.10.2025, №383 від 07.10.2025, №385 від 10.10.2025, №396 від 23.10.2025, №401 від 24.10.2025, №404 від 30.10.2025, №409 від 31.10.2025 та №411 від 03.11.2025 про перерахування ТОВ «ФК «ЕЙС» на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» грошових коштів у розмірі 600 000 грн, 600 000 грн, 1 000 000 грн, 1 000 000 грн, 1 200 000 грн, 1 000 000 грн, 2 000 000 грн, 1 000 000 грн та 1 000 000 грн відповідно на виконання договору факторингу.

Тобто,відповідно до договорів факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (строк дії якого неодноразово був продовжений відповідно до додаткових угод) та №27/0524-01 від 27 травня 2024 року сторони пов`язували момент переходу права вимоги до боржників з підписанням Сторонами Реєстру прав вимог (відповідні реєстри надані суду та підтверджують перехід права вимоги до відповідача(вимоги, що існували саме на момент переходу); у свою чергу договір факторингу №15/07/25-Е від 15 липня 2025 року сторони пов`язували момент переходу права вимоги до боржників з підписанням Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників (відповідний акт прийому-передачі Реєстру Боржників та безпосередньо реєстр наданий суду та підтверджує перехід права вимоги до відповідача).

Таким чином, з наданих суду доказів вбачається послідовний перехід одного й того самого індивідуалізованого права вимоги від первісного кредитора до кожного наступного кредитора, а момент такого переходу визначався умовами відповідних договорів факторингу та пов`язувався з підписанням сторонами відповідного реєстру прав вимоги або акта його приймання-передачі.

За таких обставин саме по собі посилання відповідача на ненадання доказів здійснення повного розрахунку за кожним із договорів факторингу не спростовує встановленого матеріалами справи факту переходу права вимоги, оскільки з досліджених умов відповідних договорів не вбачається, що виникнення у фактора права вимоги до конкретного боржника було поставлено в залежність від попередньої або повної сплати фактором ціни відступленої вимоги.

А тому, суд приходить висновку, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами № 633802419 від 30.04.2023, відповідно до договорів факторингу, а тому, з останньої дати відступлення прав вимоги (15.07.2025) ТОВ «ФК «ЕЙС» стало виключним та єдиним кредитором за вказаним кредитним договором.

Отже, доводи відповідача про те, що відсутність доказів повної оплати за кожним договором факторингу сама по собі свідчить про ненабуття ТОВ «ФК «ЕЙС» права вимоги до ОСОБА_1 , суд вважає необґрунтованими.

Суд також відхиляє доводи сторони відповідача про те, що надані позивачем витяги з реєстрів прав вимоги та Реєстру боржників не є належними та допустимими доказами переходу права вимоги з огляду на те, що вони виготовлені зацікавленою особою, складаються з окремих аркушів, а підписи та печатки сторін містяться лише на останньому аркуші.

Відповідно до ч. 6 ст. 95 ЦПК України, якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Отже, саме по собі надання позивачем не повного реєстру, який містить відомості щодо значної кількості боржників, а витягу з нього в частині, що стосується відповідача, не свідчить про недопустимість такого доказу.

Сам по собі факт надання суду не повного реєстру, який містить відомості щодо значної кількості інших боржників, а витягу з нього в частині, що стосується конкретного відповідача, не свідчить про недостовірність такого доказу та не спростовує факту включення права вимоги до ОСОБА_1 до відповідного реєстру.

При вирішенні питання щодо переходу права вимоги суд оцінює відповідні витяги не ізольовано, а у сукупності з договорами факторингу, додатковими угодами до них, актами приймання-передачі реєстрів, платіжними документами та іншими доказами, наявними у матеріалах справи.

Надані витяги містять відомості, які дозволяють індивідуалізувати передану вимогу, зокрема дані боржника - ОСОБА_1 , номер та дату кредитного договору №633802419 від 30.04.2023, а також розмір переданої заборгованості. Вказані відомості узгоджуються з умовами відповідних договорів факторингу та іншими доказами, дослідженими судом.

При цьому стороною відповідача не зазначено, які саме відомості повних реєстрів щодо інших боржників могли б вплинути на встановлення факту переходу права вимоги саме за кредитним договором №633802419, та не наведено конкретних розбіжностей між відомостями, зазначеними у витягах, і змістом інших доказів у справі.

Посилання відповідача на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17, щодо оцінки роздруківки з вебсайту кредитора, суд не вважає такими, що спростовують доказове значення наданих у даній справі витягів, оскільки відповідний висновок сформульований щодо оцінки іншого за своїм характером доказу - роздруківки умов та правил кредитування з вебсайту кредитора, зміст якої залежав від волевиявлення однієї сторони. Натомість у цій справі витяги з реєстрів надані на підтвердження виконання конкретних договорів факторингу та оцінюються судом у сукупності з самими договорами та іншими документами щодо переходу права вимоги.

Отже, сама по собі неповнота наданих реєстрів у розумінні ненадання суду відомостей щодо всіх інших боржників не є підставою для висновку про недоведеність переходу права вимоги щодо ОСОБА_1 , оскільки надані витяги містять достатні відомості для індивідуалізації спірної вимоги та узгоджуються з іншими доказами у справі.

Щодо суми заборгованості (нарахування відсотків за кредитом)

Згідно з наданим розрахунком заборгованості за кредитним договором № 633802419 від 30.04.2023, наданим позивачем заборгованість ОСОБА_1 станом на 27.05.2024 становить 63 744,04 грн., з яких: 13 700 грн. - загальна сума боргу, 50 044,04 грн. - загальна сума боргу по відсотках.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, на банківську картку відповідача було перераховано кредитні кошти окремими траншами: 30 квітня 2023 року - 10 000 грн, 10 травня 2023 року - 2 700 грн та 11 травня 2023 року - 1 000 грн, тобто всього 13 700 грн.

Доказів повернення відповідачем отриманих кредитних коштів повністю або частково матеріали справи не містять, а тому заборгованість за основною сумою кредиту становить 13 700 грн.

Разом із тим суд не погоджується із визначеним позивачем розміром заборгованості за процентами у сумі 50 044,04 грн.

Пунктом 3.1 кредитного договору встановлено, що позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого він має право збільшувати суму кредиту шляхом отримання чергових траншів у межах кредитного ліміту. На момент укладення договору строк Дисконтного періоду користування кредитом становить 14 днів від дати отримання позичальником першого траншу.

Пунктом 7.1 договору сторони погодили, що орієнтовною датою погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 14 травня 2023 року, при цьому безпосередньо визначено, що такий період становить 14 днів від дати отримання позичальником першого траншу.

За змістом пункту 8.3.1 договору за період від дати видачі кредиту до 14 травня 2023 року включно проценти нараховуються за процентною ставкою 346,75 % річних, що на день укладення договору становить 0,95 % від суми кредиту за кожний день користування ним.

Водночас наведені положення договору в частині визначення тривалості періоду нарахування процентів не є узгодженими між собою.

Так, перший транш кредиту отриманий відповідачем 30 квітня 2023 року. Отже, одночасне включення до періоду нарахування процентів 30 квітня 2023 року та 14 травня 2023 року призводить до нарахування процентів за 15 календарних днів, тоді як пунктами 3.1 та 7.1 договору тривалість Дисконтного періоду прямо визначена сторонами у 14 днів від дати отримання першого траншу.

При цьому іншими умовами договору, зокрема пунктом 8.8 також передбачено, що для здійснення першої пролонгації позичальник повинен сплатити проценти, нараховані за перші 14 днів Дисконтного періоду, у розмірі 1 330 грн. Зазначена сума відповідає нарахуванню процентів на первісно отримані 10 000 грн протягом саме 14 днів за ставкою 0,95 % на день (10 000 грн ? 0,95 % ? 14 днів = 1 330 грн).

Таким чином, умови договору, з одного боку, однозначно визначають тривалість Дисконтного періоду у 14 днів, а з іншого - визначають календарний період нарахування процентів таким чином, що при включенні обох крайніх дат його тривалість становила б 15 днів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 звернула увагу, що при тлумаченні умов кредитного договору, зокрема щодо нарахування процентів, у разі сумніву підлягає застосуванню принцип contra proferentem, відповідно до якого слова договору тлумачаться проти того, хто їх сформулював.

Враховуючи, що спірні умови договору сформульовані кредитодавцем, наявна в них неоднозначність не може тлумачитися на користь кредитодавця таким чином, щоб фактично збільшувати прямо визначений договором 14-денний період кредитування до 15 днів та, відповідно, збільшувати обсяг грошового зобов`язання позичальника.

За таких обставин при визначенні розміру процентів суд виходить із прямо погодженої сторонами тривалості Дисконтного періоду - 14 календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що 30 квітня 2023 року відповідач отримав 10 000 грн, 10 травня 2023 року - додатковий транш у сумі 2 700 грн, а 11 травня 2023 року - додатковий транш у сумі 1 000 грн.

Таким чином, розмір процентів, нарахованих у межах погодженого сторонами 14-денного Дисконтного періоду за ставкою 0,95 % на день, становить:

за період із 30 квітня 2023 року по 09 травня 2023 року включно на суму кредиту 10 000 грн - 950 грн (10 000 грн ? 0,95 % ? 10 днів);

за 10 травня 2023 року, після отримання додаткового траншу у сумі 2 700 грн та збільшення загальної суми отриманого кредиту до 12 700 грн - 120,65 грн (12 700 грн ? 0,95 %);

за період із 11 травня 2023 року по 13 травня 2023 року включно, після отримання додаткового траншу у сумі 1 000 грн та збільшення загальної суми кредиту до 13 700 грн - 390,45 грн (13 700 грн ? 0,95 % ? 3 дні).

Отже, загальний розмір процентів за користування кредитними коштами, нарахованих у межах погодженого сторонами строку кредитування, становить 1 461,10 грн.

При цьому, згідно з пунктом 3.2 кредитного договору сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та періоду Пільгової реструктуризації оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х - Y), де: Z - кількість днів, на які продовжується Дисконтний період; Х - поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; Y - дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця). При цьому Сторони узгоджують, що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період, дорівнює 30 днів.

З наданих сторонами доказів, у тому числі розрахунку заборгованості та довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, не вбачається вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на продовження Дисконтного періоду кредитування. Доказів сплати відповідачем передбачених договором процентів, необхідних для пролонгації, активації ним продовження Дисконтного періоду або вчинення інших передбачених договором дій, які мали наслідком його продовження, матеріали справи не містять.

Отже, підстав вважати погоджений сторонами строк кредитування продовженим після закінчення 14-денного Дисконтного періоду судом не встановлено.

Разом із тим пунктом 8.4 договору передбачено, що після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 % річних, що становить 2,98 % на день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника, за кожний день користування ним.

Оцінюючи можливість стягнення процентів, нарахованих на підставі цієї умови після закінчення погодженого сторонами строку кредитування, суд враховує наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 сформулювала висновок, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або пред`явлення вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України; після цього права кредитора забезпечуються положеннями частини другої статті 625 ЦК України.

У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду уточнила зазначений підхід та вказала на необхідність розмежовувати проценти за правомірне користування кредитом, передбачені статтею 1048 ЦК України, і проценти, які нараховуються внаслідок прострочення грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо кредитний договір передбачає нарахування процентів після закінчення строку кредитування, суд повинен шляхом тлумачення його умов установити, чи визначили сторони такі проценти як міру відповідальності за прострочення, чи вони є платою за користування кредитом.

Отже, саме по собі передбачення договором нарахування процентів після закінчення Дисконтного періоду не є достатньою підставою для висновку про можливість їх стягнення як процентів за користування кредитом.

Якщо передбачені пунктом 8.4 договору проценти у розмірі 2,98 % на день є платою за користування кредитними коштами в розумінні статті 1048 ЦК України, право кредитодавця на їх нарахування припинилося зі спливом погодженого сторонами строку кредитування, оскільки доказів його пролонгації матеріали справи не містять. Неповернення кредитних коштів у встановлений договором строк саме по собі не продовжує період правомірного користування кредитом.

Водночас, якщо зазначені проценти за своєю правовою природою встановлені сторонами як інший розмір процентів, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання, вони також не підлягають стягненню з відповідача з огляду на спеціальне законодавче регулювання.

Так, відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Кредитний договір укладений 30 квітня 2023 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану, а весь період, за який позивачем здійснено спірні нарахування після закінчення Дисконтного періоду, припадає на період дії зазначеного спеціального правового регулювання.

Таким чином, незалежно від можливої правової кваліфікації передбачених пунктом 8.4 договору процентів, правових підстав для їх стягнення після закінчення погодженого сторонами строку кредитування у цій справі немає: як проценти за користування кредитом відповідно до статті 1048 ЦК України вони не підлягають нарахуванню поза межами погодженого строку кредитування, а у разі їх кваліфікації як відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, позичальник у спірний період звільнений від такої відповідальності в силу пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

З огляду на викладене суд доходить висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог в частині стягненню заборгованості за відсотками, і з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти у розмірі 1 461,10 грн, нараховані в межах погодженого сторонами 14-денного строку кредитування.

Таким чином, встановлений судом розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №633802419 від 30 квітня 2023 року становить 15 161,10 грн, з яких: 13 700 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 1 461,10 грн - проценти за користування кредитом.

Щодо заходів досудового врегулювання

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що у позивача не виникло право на стягнення заборгованості у зв`язку з ненаправленням відповідачу вимоги про дострокове повернення кредиту, з огляду на таке.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на положення статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» та зазначає, що кредит за спірним договором є споживчим, однак кредитодавцем не було направлено йому вимоги про дострокове повернення кредиту та не надано передбаченого законом строку для її виконання. У зв`язку з цим відповідач вважає, що у кредитора не виникло право на дострокове стягнення кредитної заборгованості, а у позичальника - обов`язок дострокового виконання зобов`язання.

На обґрунтування таких доводів відповідач, зокрема, посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26 травня 2020 року у справі №638/13683/15-ц, відповідно до яких у правовідносинах споживчого кредитування необхідно враховувати спеціальний порядок реалізації кредитодавцем права вимагати дострокового повернення кредиту.

Разом із тим наведені відповідачем положення законодавства та правові висновки стосуються випадків, коли кредитодавець у зв`язку з порушенням позичальником умов договору змінює встановлений договором строк виконання основного зобов`язання та вимагає дострокового повернення споживчого кредиту.

Натомість предметом розгляду у даній справі не є вимога про дострокове повернення кредиту.

Як встановлено судом, відповідно до пункту 3.1 кредитного договору строк Дисконтного періоду користування кредитом становив 14 днів від дати отримання позичальником першого траншу, а пунктом 7.1 договору сторони визначили орієнтовною датою погашення всієї суми кредиту за наданими траншами та датою закінчення Дисконтного періоду 14 травня 2023 року.

Доказів продовження відповідачем Дисконтного періоду у передбаченому договором порядку матеріали справи не містять.

Отже, обов`язок відповідача повернути отримані кредитні кошти виник у зв`язку з настанням погодженого сторонами строку їх повернення, а не внаслідок реалізації кредитодавцем права вимагати дострокового виконання зобов`язання.

Відповідно, направлення позичальнику вимоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про споживче кредитування» для випадків дострокового повернення споживчого кредиту, за встановлених у цій справі обставин не є юридичним фактом, від якого залежить виникнення у кредитора права вимагати повернення кредитних коштів після спливу погодженого сторонами строку кредитування.

Посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №638/13683/15-ц наведеного висновку не спростовує, оскільки сформульовані у ній висновки стосуються необхідності дотримання встановленого законом порядку саме при достроковому стягненні споживчого кредиту, тобто до настання визначеного договором строку виконання відповідного зобов`язання.

Крім того, умовами договору сторони окремо врегулювали питання досудового вирішення спорів. Так, пунктом 10.3 кредитного договору передбачено, що у разі прострочення будь-якого з платежів кредитодавець може вживати заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення позичальнику претензії, проведення переговорів щодо врегулювання спору мирним шляхом тощо. Водночас цим же пунктом прямо визначено, що заходи досудового врегулювання спорів не є обов`язковими перед поданням позову до суду, а їх непроведення не позбавляє кредитодавця права на подання позову до суду.

Таким чином, ні характер заявлених у цій справі вимог, ні умови укладеного договору не дають підстав вважати направлення відповідачу попередньої вимоги про дострокове повернення кредиту необхідною передумовою звернення кредитора до суду після настання погодженого строку виконання зобов`язання.

За таких обставин відсутність у матеріалах справи доказів направлення та отримання ОСОБА_1 вимоги про дострокове повернення кредиту не свідчить про передчасність пред`явлення цього позову та не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку з чим відповідні доводи відповідача суд відхиляє.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 633802419 від 30.04.2023 у розмірі 15 161,10 грн, яка складається з 13 700 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 1 461,10 грн - проценти за користування кредитом.

Щодо стягнення судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 633,23 грн. (2 662,40 грн. Х 23,78%).

Крім того, позивач просить стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 7 000 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу до позовної заяви додав (в копіях):

- договір № 20/08/25-01 про надання правничої допомоги від 20.08.2025, укладений між ТОВ «ФК «ЕЙС» та АО «Соломко та Партнери»;

- додаткову угоду № 25771161998 від 01.09.2025 до Договору № 20/08/25-01 про надання правничої допомоги від 20.08.2025;

- акт прийому-передачі наданих послуг № 20/08/25-01 від 20.08.2025, в якому зазначено перелік наданих послуг, час витрачений на кожну з послуг та вартість такої послуги. Загальна вартість наданих послуг складає 7 000 грн.

Правила розподілу судових витрат унормовано статтею 141 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду від 10.08.2023 у справі № 759/17885/19 сформовано висновок, що випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною другою статті 141 ЦПК України, також визначені положеннями частин четвертої, п`ятої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд враховує, що розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу є непропорційним до предмета спору. При цьому справа, що розглядається, не є складною, оскільки її предметом є стягнення кредитної заборгованості, що не потребувало формування складної правової позиції. З огляду на викладене, а також враховуючи конкретні обставини справи, часткове задоволення позовних вимог (на 23,78%), заперечення відповідача щодо розміру витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 1 500 грн.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 633,23 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 1 500 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, оф. 13) заборгованість за Кредитним договором № 633802419 від 30.04.2023 у розмірі 15 161 (п`ятнадцять тисяч сто шістдесят один) гривень 10 копійок, яка складається з 13 700 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 1 461,10 грн - проценти за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, оф. 13) витрати по сплаті судового збору в розмірі 633 (шістсот тридцять три) гривень 23 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, оф. 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя В.А. Смирнов