Вирок № 140274069, 01.10.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/1680/26 Провадження №-1-кп/613/191/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Богодухівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Богодухові справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню №12026221010000306 від 30 травня 2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мурафа, Богодухівського району Харківської області, українця, громадянина України, одруженого, непрацюючого, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , 29 травня 2026 року близько 23.00 год., перебуваючи в парку поблизу домоволодіння АДРЕСА_3 , маючи умисел на знищення чужого майна, підійшов до свого автомобіля марки «Chevrolet Niva» д.н.з. НОМЕР_1 , де з багажного відділення вказаного автомобілю, дістав каністру з бензином та підійшов до скутера марки «Suzuki Lets New» з номером рами НОМЕР_2 без реєстраційного номеру, що належить ОСОБА_6 . Після чого, відкривши кришку каністри, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно облив частиною бензину поверхню вищевказаного скутера та за допомогою сірників умисно підпалив його, внаслідок чого виникла пожежа, в результаті якої повністю знищено вказаний скутер, що належав ОСОБА_6 . Після чого, ОСОБА_5 , покинув місце вчинення кримінального правопорушення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині свою вину визнав повністю, пояснив, що дійсно умисно здійснив підпал скутера, який належить ОСОБА_6 при обставинах, зазначених в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся, додав, що шкоду потерпілому відшкодував.

Потерпілий ОСОБА_6 надав до суду клопотання, відповідно до змісту якого, не заперечував проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, наслідки цього йому роз`яснені, відомі та зрозумілі. Претензій матеріального та морального характеру не має. Стосовно міри покарання обвинуваченому, покладався на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Суд дійшов висновку про доведеність винності обвинуваченого ОСОБА_5 в межах пред`явленого обвинувачення, а саме: умисному знищенні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 194 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого та тяжкість скоєного правопорушення , яке згідно з положеннями ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, характеристику особистості обвинуваченого, обумовлену тим, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітню дитину.

Обставиною, що пом`якшує покарання, відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, відшкодування шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України, складовими покарання є не тільки кара та виправлення засуджених, а й запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так й іншими особами, що є найбільш актуальним в обстановці, що склалася. Тому при призначенні покарання суд повинен суворо дотримуватися засад призначення покарання, оскільки саме через них реалізуються принципи справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

У частині 2 ст. 65 КК України сформульований принцип доцільності покарання, відповідно до якого винній у кримінальному правопорушенні особі має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Додержання цих вимог закону припускає, що в кожному конкретному випадку суд, призначаючи покарання, повинен мотивувати, чому саме цей вид покарання він вважає за необхідне призначити винному і чому саме обрана ним конкретна міра цього виду покарання є достатньою для досягнення зазначеної мети. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною.

Мета покарання - це те, чого прагне держава, застосовуючи його, щодо особи, яка вчинила правопорушення. Покарання повинно володіти силою впливу та стримування, що полягає не у жорстокості, а у невідворотності та можливої швидкості. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Уилкокс и Херфорд проти Сполученого Королівства» (заяви № № 43759/10 та 43771/12), зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення. Системне тлумачення цих правових норм дозволяє дійти висновку, що питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання. Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

З урахуванням викладеного, враховуючи особу обвинуваченого, його поведінку та ставлення до скоєного злочину, разом з конкретними обставинами справи, думки потерпілого, який претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, оскільки, шкода йому відшкодована, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_5 покарання, в межах санкції інкримінованої статті, із застосуванням ст. 69-1 КК України, у виді позбавлення волі та вважає за можливе застосувати ст.75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.

Враховуючи призначене судом покарання, суд вважає за необхідне, змінити запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов`язання, поклавши обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

При вирішенні питання щодо процесуальних витрат, судом враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинувачених на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

З огляду на викладене, судом встановлено, що в даному кримінальному провадженні понесені процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 13 740 грн. 30 коп. - за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № 9617 від 21 липня 2026 року та в сумі 11 552 грн. 64 коп. - за проведення судової пожежно-технічної експертизи № СЕ-19/121-26/18288-ПТ від 04 серпня 2026 року, які підлягають стягненню в дохід держави з обвинуваченого.

Питання речових доказів суд вирішив відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 /ТРИ/ роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 /ДВА/ роки.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У разі направлення обвинуваченого ОСОБА_5 для відбування покарання з підстав, визначених ч. 2 ст. 78 КК України зарахувати в строк відбування покарання період перебування попереднього ув`язнення, відповідно до ч. ч. 5 ст. 72 КК України, як день за день, починаючи з 30 травня по 01 червня 2026 року. На підставі ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк цілодобового домашнього арешту, з 02 червня 2026 року по 01 жовтня 2026 року , з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, обраний відносно ОСОБА_5 , змінити на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на ОСОБА_5 до вступу вироку в закону силу наступні обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця проживання та місця роботи.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави (Отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача UA048999980313050115000020649, Код класифікації доходів бюджету 24060300, Стягувач Держава) витрати на залучення експертів в сумі 25 292 (двадцять п`ять тисяч двісті дев`яносто дві) гривні 94 копійки.

Речові докази:

- спортивну кофту чорного кольору марки «The North Face», футболку синього кольору марки «Hector», штани спортивні синього кольору марки «Est.1991», кросівки спортивні синього кольору марки «Reebok», мобільний телефон марки «Iphone 11» ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 з мобільним номером телефону НОМЕР_5 - повернути власнику ОСОБА_5 ;

- автомобіль марки Chevrolet Niva реєстраційний номер НОМЕР_6 - залишити власнику ОСОБА_7 ;

- пошкоджену металеву раму СА1РА - № НОМЕР_2 скутера марки «Suzuki Lets New» - повернути власнику ОСОБА_6 , скасувавши накладений на них арешт.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя