Рішення № 140273557, 29.09.2026, Старосинявський районний суд Хмельницької області

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 684/465/26

Провадження № 2/684/425/2026

29 вересня 2026 року селище Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Галиш І.Б.,

за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,

представника позивача Скаско В.О.,

представника відповідача Брушко Б.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник позивача ТОВ «Коллект Центр» за допомогою електронної системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором в розмірі 36503,27 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 17 липня 2018 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_1 укладено Договір № 010/0326/82/0725082. Згідно даного договору, основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього Договору. Відповідно до умов договору банк зобов`язаний надати кредит в сумі поточного кредитного ліміту 13200,00 грн строком на 48 місяців з 17 липня 2018року по 17 липня 2022 року. Банк надав позичальнику грошові кошти відповідно до умов передбачених цим договором, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк зазначений та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 45,00 %. Ознайомившись з паспортом кредиту та підписавши його відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних мною умов кредитування. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, та згідно з умовами договору позичальник зобов`язаний у встановлений строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені договором.

20 вересня 2019 року було укладено договір №114/2-19-F відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0326/82/0725082.

03 жовтня 2022 року було укладено договір №03-10/2022 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0326/82/0725082.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача за договором №010/0326/82/0725082 в сумі 36503.27 грн, з яких, заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 15874.77 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 20628.50 грн.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав своє зобов`язання, оскільки не здійснив погашення існуючої заборгованості ні на рахунки попередніх кредиторів ні позивачу. Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Коллект центр» за кредитним договором № 010/0326/82/0725082 в розмірі 36503,27 грн, які позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також стягнути судові витрати, а саме, 2662,40 грн судового збору та 13000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 03 серпня 2026 року призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін, задоволено клопотання позивача про витребування доказів у АТ «Райффайзен Банк Аваль».

12 серпня 2026 року відповідачем ОСОБА_1 подано до суду відзив на позовну заяву, а також подано клопотання про зупинення провадження у справі.

Відповідно до поданого відзиву відповідач вказує, що позовні вимоги ТОВ «Колект Центр» він не визнає у повному обсязі, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на повний сплив строків позовної давності. Перебіг позовної давності за кредитним договором в цілому, а також за кожним окремим щомісячним платежем закінчився ще у вересні 2022 року, а ТОВ «Колект Центр» звернувся до суду з даним позовом лише у серпні 2026 року, тобто майже через 7 років після закінчення строку дії договору та з пропуском передбаченого законом трирічного строку позовної давності більш ніж на 3,5 роки. Одночасно відповідач повідомляє, що він є діючим військовослужбовцем Національної гвардії України, на підтвердження чого надав довідку №2414 від 02 жовтня 2025 року, тому, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

17 серпня 2026 року представник позивача направив до суду відповідь на відзив, та зауважує, що строк кредиту встановлено п. 1.4 договору. На дату підписання заяви строк кредиту становить 48 місяців, що починається з 17 липня 2018 року та закінчується 17 липня 2022 року Відсотки за користування кредитними коштами було нараховано в межах строку кредитування. Щодо позовної давності, позивач вказує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19 » № 540-ІХ від 30.03.2020 Перехідні та прикінцеві положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану 259, 362 , 559 , 681 , 728 , 786 , 1293 строки, цього Кодексу визначені статтями 257, продовжуються на строк його дії. 24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації по відношенню до України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до цього часу. Законом України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 року пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено та цей Закон набирав чинності 4 вересня 2025 року. Таким чином, враховуючи, що до введення воєнного стану загальний строк позовної давності не минув, позовна заява подана в межах строку позовної давності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні 10 вересня 2026 року оголошена перерва для надання можливості відповідачу ОСОБА_2 надати суду актуальну довідку про перебування на військовій службі на час розгляду справи для вирішення питання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 22 вересня 2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у клопотанні відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, оскільки відповідач звільнений із військової служби.

22 вересня 2026 року оголошено перерву у судовому засіданні за клопотанням відповідача ОСОБА_2 для реалізації права на отримання правничої допомоги.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що визнає ту обставину, що отримав у АТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитні кошти та має їх повернути, однак в нього є фінансові труднощі, просить врахувати, що на даний час він безробітний, має на утриманні дитину та дружину із інвалідністю. Після оголошеної перерви для реалізації права на отримання правничої допомоги відповідач ОСОБА_1 додатково пояснив, що кредитний договір №010/0326/82/0725082 закінчився 17 липня 2022 року, а загальний строк позовної давності становить три роки, однак позивач звернувся до суду із позовом лише у липні 2026 року, а позовна давність для вимог, строки яких спливали під час воєнного стану закінчилася 4 вересня 2025 року, що є підставою для відмови у позові.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши подані докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 17 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Райффайзен Банк Аваль» із Заявою на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка».

17 липня 2018 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено договір, шляхом підписання Заяви про надання кредиту «Кредитна картка» №010/0326/82/0725082 (тип кредиту - кредитування рахунку) до Договору банківського обслуговування (укладеного підписанням Угоди від 19.11.2015 року), відповідно до умов якої з дати початку кредитування клієнт має право отримати, а банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) коштів на картковому рахунку НОМЕР_1 надати клієнту в межах поточного ліміту кошти (кредит), а клієнт зобов`язується повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування.

Відповідно до п. 1.3. договору розмір поточного ліміту на дату початку кредитування 13200,00 грн.

За даними п. 1.4 Договору строк кредиту становить 48 місяців, що починається з дати встановлення поточного ліміту з 17 липня 2018 року до 17 липня 2022 року.

Проценти за користування кредитом складають - 45% річних (п. 1.5 Договору).

Договір укладений у письмовій формі та підписаний особистим підписом відповідача.

Також 17 липня 2018 року сторонами підписано паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка», який містить основні умови кредитування, інформацію щодо реальної процентної ставки тощо.

20 вересня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №114/2-19-F, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» передало (відступило) на користь ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні АТ «Райффайзен Банк Аваль» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 23 вересня 2019 року до договору відступлення права вимоги №114/2-19-F від 20 вересня 2019 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №010/0326/82/0725082 загальна сума заборгованості 16874,77 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №010/0326/82/0725082, проведеного ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість ОСОБА_1 станом на дату розрахунку 03 жовтня 2022 року складає 36503,27 грн, яка складається із: заборгованість по основній сумі кредиту 15874,77 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 508,86 грн, нараховані відсотки за період з 23.09.2019 по 17.07.2022 - 20119,64 грн.

03 жовтня 2022 року укладено договір №03-10/2022 про відступлення (купівлю - продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників.

Відповідно до реєстру боржників до договору №03-10/2022 про відступлення (купівлю - продаж) прав вимоги від 03 жовтня 2022 року, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №010/0326/82/0725082 від 17 липня 2018 року в розмірі 36503,27 грн.

Згідно наданого позивачем ТОВ «Коллект центр» розрахунку заборгованості за договором №010/0326/82/0725082 від 17 липня 2018 року станом на 24 липня 2026 року за період з 03 жовтня 2022 року по 24 липня 2026 року нарахувань не здійснювалось, заборгованість ОСОБА_1 облікована у розмірі 36503,27 грн., з яких 15874,77 грн заборгованість за тілом кредиту, 20628,50 грн заборгованість за відсотками.

Ухвалою суду від 03 серпня 2026 року за клопотанням позивача витребувано у АТ «Райффайзен Банк Аваль» документальне підтвердження, щодо надання (видачі) кредитних коштів за договором №010/0326/82/0725082 від 17.07.2018 року, укладеним між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 , а також детальний розрахунок заборгованості за договором №010/0326/82/0725082 від 17.07.2018 року.

На виконання ухвали суду АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» надано виписку про рух коштів із дати підписання договору №010/0326/82/0725082 від 17.07.2018 року із позичальником ОСОБА_1 по дату відступлення прав вимоги, з якої встановлено отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, а також розрахунок заборгованості за даним договором від 17.07.2018 року по дату відступлення прав вимоги.

Факту укладення кредитного договору із АТ «Райффайзен Банк Аваль» та отримання на підставі нього грошових коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував, доказів сплати заборгованості у повному обсязі та у строки, визначені договором, не надав.

Так, відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.12 ЦПК України).

У відповідності до вимог ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту. Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 лютого 2018 року у справі №569/8962/16-ц.

Судом встановлено, що в порушення умов укладеного договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором в установлений строк не виконала ні первісному, ні новому кредитору, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту та за процентами перед позивачем ТОВ «Коллект Центр», який набув права грошової вимоги за вказаним договором.

В даному випадку позивач, як новий кредитор, просить стягнути з відповідача на свою користь борг за договором №010/0326/82/0725082 від 17 липня 2018 року у розмірі 36503,27 грн, з яких: 15874,77 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 20628,50 грн - сума заборгованості за відсотками.

Позивачем на підтвердження наявності заборгованості та її розміру подано до суду розрахунки заборгованості за договором №010/0326/82/0725082 від 17 липня 2018 року, які здійснені первісним кредитором АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» станом на 23 вересня 2019 року та ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 03 жовтня 2022 року.

Згідно умов договору №010/0326/82/0725082 від 17 липня 2018 року строк кредиту становить 48 місяців, що починається з дати встановлення поточного ліміту з 17 липня 2018 року до 17 липня 2022 року, проценти за користування кредитом складають - 45% річних.

Згідно розрахунку заборгованості АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» станом на 23 вересня 2019 року заборгованість ОСОБА_1 за договором №010/0326/82/0725082 від 17 липня 2018 року становить 16549,86 грн., з яких заборгованість за овердрафтом 15874,77 грн, заборгованість за відсотками 508,86 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 03 жовтня 2022 року заборгованість ОСОБА_1 за договором №010/0326/82/0725082 від 17 липня 2018 року становить 36503,27 грн, яка складається із: заборгованість по основній сумі кредиту 15874,77 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 508,86 грн, нараховані відсотки за період з 23.09.2019 по 17.07.2022 - 20119,64 грн.

ТОВ «Коллект Центр» після набуття прав вимоги 03 жовтня 2022 року за договором №010/0326/82/0725082 від 17 липня 2018 року жодних нарахувань не здійснювало.

Суд, не погоджується з доводами відповідача про нарахування процентів після спливу строку кредитування, який закінчився 17.07.2022 року, оскільки дане твердження спростовується розрахунками заборгованості, які здійснені первісним кредитором та ТОВ «Вердикт Капітал», згідно яких нарахування відсотків за договором №010/0326/82/0725082 від 17 липня 2018 року проведено у межах строку дії кредитного договору по 17.07.2022 року.

ТОВ «Коллект Центр» заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості на дату відступлення прав вимоги і самостійно нарахувань не здійснювало.

Відповідачем не спростовано наявність укладеного кредитного договору, як і не надано доказів належного виконання умов договору в строки, визначені договором, а тому суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором №010/0326/82/0725082 від 17 липня 2018 року у розмірі 36503,27 грн, з яких: 15874,77 грн - заборгованість за сумою кредиту, 20628,50 грн - заборгованість за відсотками.

Щодо заяви відповідача, викладеній у відзиві на позов та у судовому засіданні, про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно із положеннями ч. ч 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. При цьому, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається ст. 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України), а за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

30.03.2020 був прийнятий Закон України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, п. 12 якого визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний Закон набрав чинності 02.04.2020, а тому саме з цієї дати строк позовної давності продовжувався у зв`язку із введенням на території України карантину. Строк карантину неодноразово продовжувався й закінчився 30.06.2023.

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Крім того, згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом №2102-ІХ від 24.02.2022, в зв`язку з військовою агресією рф проти України, в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, з подальшими його продовженнями, який триває і наразі.

Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності. Так, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема п.19, згідно якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

У постанові від 02 липня 2025 року у справі №903/602/24 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності від 14 травня 2025 року № 4434-IX, який набрав чинності 04 вересня 2025 року пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився до 04 вересня 2025 року.

Враховуючи вищевикладене, з 02 квітня 2020 року діяв механізм продовження позовної давності на строк дії карантину (п. 12 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону №540-ІХ), який тривав до 30 червня 2023 року, а з 17 березня 2022 року також продовження на строк дії воєнного стану (п.19 у редакції Закону №2120-ІХ) до 29 січня 2024 року. Надалі з 30 січня 2024 року до 04 вересня 2025 року перебіг позовної давності був зупинений (нова редакція п. 19 Закон №34450-ІХ), а з 04 вересня 2025 року зазначений пункт виключено (Закон №4434-ІХ), що поновило перебіг строків.

З урахуванням продовження позовної давності та зупинення перебігу строку позовної давності, станом на 30 липня 2026 року (дата звернення ТОВ «Коллект Центр» до суду з позовом) позивачем не пропущений строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором, строк дії якого становив з 17 липня 2018 року до 17 липня 2022 року, а тому заява відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ч.1 п. 1, ч. 3 ст.133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи та входять до складу судових витрат.

Згідно договору №01-07/2024 про надання правничої допомоги від 01 липня 2024 року правову допомогу позивачу у справі надавало адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс».

Згідно заявки про надання юридичної допомоги №2305 від 01 червня 2026 року, по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 вартість надання усної консультації становить 2 год - 4000 грн. та складання позовної заяви 3 год - 9000 грн, ( витяг з Акту №23 про надання юридичної допомоги від 30 червня 2026 року).

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, беручи до уваги складність справи та обсяг виконаних робіт, характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, оцінивши надані докази щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 5 000 гривень, які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-81,141, 263-265, 289 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 551, 610,612,616, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, рахунок НОМЕР_3 у АТ «Сенс Банк», МФО 300346) заборгованість за кредитним договором №010/0326/82/0725082 від 17 липня 2018 року у розмірі 365503,27 грн, з яких: 15874,77 грн - заборгованість за сумою кредиту, 20628,50 грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, рахунок НОМЕР_3 у АТ «Сенс Банк», МФО 300346) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, а всього 7662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 01 жовтня 2026 року.

Головуюча суддя Галиш І.Б.