Рішення № 140272857, 02.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/81/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2026 Справа № 908/1822/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи № 908/1822/26

за позовом Акціонерного товариства Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут ЕНЕРГОПРОЕКТ (61003, м. Харків, проспект Героїв Харкова, буд. 10/12, ідентифікаційний код 14078902)

до відповідача: Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Філії - Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код 19355964)

про стягнення 10371,66 грн.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Акціонерне товариство Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут ЕНЕРГОПРОЕКТ з позовом до відповідача: Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Філії - Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про стягнення 3% річних у сумі 2536,58 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 7835,08 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором № 11024/21/19-121-08-21-10674 від 14.09.2021.

Позов заявлено на підставі норм ст. ст. 598, 599, 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1822/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, присвоєно справі номер провадження 33/81/26. Встановлено відповідачу строк для надання суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву з доказами направлення відзиву позивачу - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив з доказами направлення заперечень позивачу - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали надати суду платіжні інструкції про зарахування коштів на рахунок позивача з відміткою банку. Повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 02.09.2026.

Копію ухвали доставлено до електронних кабінетів сторін 03.08.2026 після 17-ї години, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

05.08.2026 від позивача на виконання ухвали суду надійшла заява про приєднання до матеріалів справи відповідних платіжних інструкцій про зарахування коштів на рахунок позивача з відміткою банку.

Суд приєднав надані докази до матеріалів справи, оскільки вони надані на виконання ухвали суду.

13.08.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В разі відмови в задоволенні заяви про сплив строку позовної давності ухвалити рішення з урахуванням позиції відповідача, зазначеної у відзиві на позовну заяву, та з урахуванням наданого контррозрахунку, висновків Верховного Суду та наявної судової практики щодо розгляду аналогічних питань.

Зокрема, у відзиві відповідач посилається на те, що на дату відкриття провадження в даній справі заборгованість відповідача перед позивачем за рішеннями суду у справі № 908/2224/22 і № 908/3538/25 є погашеною в порядку примусового виконання рішення. Відповідач не погодився із здійсненим позивачем розподілом сплачених відповідачем сум, і як наслідок, із розрахунком 3% річних та інфляційних втрат. Вважає, що стаття 534 Цивільного кодексу України щодо черговості зарахування платежів, яку застосував позивач, не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах. Посилається на висновки Верховного Суду про те, що проценти, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов`язання, погашаються після суми основного боргу, а інфляційні нарахування не передбачені ст. 534 Цивільного кодексу України, тому погашають вимоги кредитора після погашення основної суми боргу.

Також відповідач вважає, що судовий збір та витрати на правничу допомогу не є витратами, пов`язаними з одержанням виконання, в зв`язку з чим відображення в бухгалтерському обліку їх погашення здійснюється після погашення суми основного боргу, оскільки без стягнення основного боргу, відповідно, не було би стягнення судового збору та витрат на правничу допомогу.

На думку відповідача, позивачем, у зв`язку з неправильним застосуванням ст. 534 Цивільного кодексу України (зарахування в погашення стягнутих сум у рахунок інших платежів), порушений принцип диспозитивності. Державний виконавець, діючи відповідно до вимог Закону «Про виконавче провадження», здійснює виконавчі дії з метою виконання судового рішення. Закон України «Про виконавче провадження» не містить норм стосовно черговості погашення вимог в порядку, який визначено позивачем.

Крім того, відповідач вказує, що позивач просить суд стягнути інфляційні витрати, двічі нараховані на суму основного боргу за листопад 2025 та вже стягнуті з відповідача в примусовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, відповідач надав суду свій контррозрахунок 3% річних за період з 27.11.2025 по 26.01.2026 у сумі 2 211,94 грн. та інфляційних втрат за період з 27.11.2023 по 26.01.2026 в сумі 3 889,08 грн.

Також відповідач вважає, що строк позовної давності щодо стягнення основного боргу за договором сплив 30.08.2025, тому строк для нарахування річних і інфляційних витрат також сплив 30.08.2025. Рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/3538/25 з АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП ЗАЕС» вже стягнуто 3% річних та інфляційні втрати за період з 30.08.2022 по 26.11.2025. За таких умов безпідставним вважає нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних за період з 27.11.2025 по 26.01.2026.

Відповідач відзначив, що відіграє ключову роль у стабільності енергосистеми України.

Суд прийняв відзив до розгляду.

17.08.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач визнав доводи та контррозрахунок відповідача необґрунтованими, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує, що позивачем під час визначення черговості погашення заборгованості не враховувалися 3% річних та інфляційні втрати, а було враховано лише судові витрати, стягнуті судовим рішенням. Також позивач зауважив, що останній місяць, за який були стягнуті інфляційні втрати судовим рішенням у справі №908/3538/25, є жовтень 2025 року, тому нарахування інфляційних втрат за листопад 2025 року пред`явлено до стягнення обґрунтовано. Щодо спливу строку позовної давності позивач зауважив, що стягнення 3% річних та інфляційних втрат можливо до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується трьома роками, які передували подачі позову.

Позивач відзначив, що власником 50,000040% у статутному капіталі товариства є Держава в особі Міністерства енергетики України.

Суд прийняв відповідь на відзив до розгляду.

Заперечень на відповідь на відзив від відповідача не надійшло.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Між Акціонерним товариством «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «ЕНЕРГОПРОЕКТ» (далі позивач, підрядник) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі головного інженера (першого заступника генерального директора) відокремленого підрозділу «ЗАПОРІЗЬКА АЕС» (далі відповідач, замовник) було укладено договір № 11024/21/19-121-08-21- 10674 від 14.09.2021 (далі договір).

Відповідно до умов укладеного договору замовник доручив та зобов`язався оплатити, а Підрядник прийняв на себе зобов`язання виконання проектних робіт: «Реконструкція. Технічне переоснащення. ВП ЗАЕС, м. Енергодар, Промислова, 133. Енергоблок № 3. Реакторне відділення. Турбінне відділення. Впровадження системи «промислового» телебачення для пожежо/вибухонебезпечних та не обслуговуваних приміщень. Розробка проектно-кошторисної документації.

Відповідно до пункту 2.1 договору вартість робіт за цим договором зазначається у протоколі узгодження договірної ціни і визначена на підставі договірної ціни складає: 926 714 (дев`ятсот двадцять шість тисяч сімсот чотирнадцять) грн., 87 коп. з ПДВ.

За змістом пункту 2.2 договору вартість договору являється динамічною та може уточнюватися у ході виконання проектних робіт шляхом оформлення додаткової угоди.

Додатковою угодою № 2 від 01.02.2022 до договору пункт 2.1 договору було викладено у новій редакції та визначена вартість робіт за договором з ПДВ у розмірі 947703 (дев`ятсот сорок сім тисяч сімсот три) грн. 79 коп.

У зв`язку із зміною вартості робіт за договором між сторонами було підписано протокол узгодження договірної ціни у новій редакції (додаток № 2 до додаткової угоди №2).

Згідно з п. 2.3 договору оплата виконаних робіт здійснюється за фактично виконаний обсяг робіт на підставі Акта здачі-приймання виконаних робіт, підписаних обома сторонами, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати підписання акта здачі-приймання виконаних робіт. Оплата замовником частини вартості робіт у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від підрядника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених ПК України випадках та порядку.

30.06.2022 сторонами підписано акт № 1 здачі-приймання виконаних робіт до договору.

Відповідно до вказаного акту робота виконана за етапом № 1, № 2 та здана, виконана робота задовольняє умовам договору, технічним вимогам та належним чином оформлена. Вартість виконаних робіт по акту № 1 разом із ПДВ складає 947703 (дев`ятсот сорок сім тисяч сімсот три) грн. 79 коп.

Таким чином починаючи з 01.07.2022 для відповідача розпочався строк для виконання грошового зобов`язання по сплаті відповідного акту.

Замовник свій обов`язок щодо оплати виконаних та прийнятих робіт у порядку та строки, передбачені договором, не виконав.

Стягнення основної суми заборгованості за вказаним договором було предметом судового розгляду у справі № 908/2224/22. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.05.2023 у справі № 908/2224/22 стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», на користь Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «ЕНЕРГОПРОЕКТ» 947703 (дев`ятсот сорок сім тисяч сімсот три) грн. 79 коп. основного боргу, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення у апеляційному порядку не оскаржувалося, набуло законної сили.

Рішення у справі № 908/2224/22 засвідчує факт порушення зобов`язання відповідачем.

Тривале невиконання грошового зобов`язання відповідачем стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення 3% річних за період прострочення з 30.08.2022 по 26.11.2025 включно, інфляційних втрат за період прострочення з вересня 2022 року по жовтень 2025 року включно та пені.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.01.2026 у справі № 908/3538/25 стягнуто з Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі філії - Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція на користь Акціонерного товариства Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут Енергопроект 3% річних в сумі 92 225,85 грн., інфляційних втрат у сумі 319849,88 грн. та пені в сумі 57809,93 грн. В частині стягнення пені в сумі 231239,73 грн. відмовлено. Рішення набуло законної сили.

Сума 947703,79 грн. основного боргу фактично сплачена була відповідачем в рамках примусового виконання рішення суду у справі № 908/2224/22 на підставі виданого господарським судом наказу від 08.06.2023.

Так, постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) від 16.04.2024 було відкрито ВП № 74750812 на підставі наказу № 908/2224/22.

Постановою від 16.04.2024 виконавче провадження №74750812 було приєднано до зведеного виконавчого провадження №74403832, яке вів Шевченківський ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ).

АТ «НАЕК «Енергоатом» на рахунок Шевченківського ВДВС у м. Києві КМУ МЮ на погашення заборгованості за зведеним виконавчим провадженням № 74403832 були перераховані грошові кошти платіжними інструкціями № 7567 від 04.12.2025 (173 923 001,39 грн.) та № 550 від 27.01.2026 (169 211 251, 20 грн.).

Головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Києві КМУ МУЮ було здійснено розподіл стягнутих з боржника сум для задоволення вимог стягувачів за зведеним виконавчим провадженням № 74403832 та в подальшому перераховано на рахунок позивача платіжними інструкціями № 432 від 14.01.2026 на суму 516254,79 грн. та № 1528 від 30.01.2026 на суму 448664, 56 грн., усього на рахунок позивача перераховано 964919, 35 грн.(сума боргу та судові витрати).

Статтею 534 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Згідно з судовим рішенням у справі № 908/2224/22 з відповідача на користь позивача було стягнуто 947703,79 грн. основного боргу, 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 14215,56 грн. судового збору.

Отже, отримавши часткову оплату першим траншем 516254,79 грн. (розподілені виконавцем кошти, що сплачені відповідачем 04.12.2025 на рахунок ВДВС) позивачем були погашені: 1) в першу чергу - 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 14215,56 грн. судового збору; 2) друга черга відсутня; 3) у третю чергу - 499039,23 грн. сума основного боргу (516254,79 грн. 3000,00 грн. 14215,56 грн.).

Залишок основного боргу в сумі 448664,56 грн. (947703,79 грн. 499039,23 грн.) вважається погашеним 27.01.2026 (дата другого платежу, здійсненого відповідачем на рахунок ВДВС).

З огляду на вищевикладене та оскільки перерахування АТ «НАЕК «Енергоатом» коштів на рахунок органу державної виконавчої служби в рамках зведеного виконавчого провадження № 74403832 (до якого було приєднано виконавче провадження з примусового виконання рішення у справі № 908/2224/22) було здійснено двома траншами 04.12.2025 та 27.01.2026, а також зважаючи на положення ст. 534 Цивільного кодексу України, зобов`язання відповідача з погашення заборгованості в сумі 947703,79 грн. є фактично виконаним 04.12.2025 (частина основного боргу в сумі 499039,23 грн.) та 27.01.2026 (залишок основного боргу в сумі 448664, 56 грн.), коли кошти надійшли з рахунку боржника на відповідний рахунок органу ДВС.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У даній справі №908/1822/26 позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за прострочення відповідачем сплати суми основної заборгованості 947703,79 грн. за період прострочення з 27.11.2025 по 03.12.2025 (04.12.2025 - день фактичної оплати відповідачем на рахунок ВДВС не враховується за загальним правилом) та з 04.12.2025 по 26.01.2026 (27.01.2026 - день фактичної оплати відповідачем на рахунок ВДВС не враховується за загальним правилом) на суму основної заборгованості у розмірі 448664,56 грн.

Суд перевірив розрахунок 3% річних та інфляційних втрат і визнав позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 2536,58 грн. та інфляційних втрат у сумі 7835,08 грн. обґрунтованими.

Щодо заперечень відповідача проти невірного визначення позивачем черговості зарахування сплачених коштів відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Позивачем під час визначення черговості погашення заборгованості не враховувалися 3% річних та інфляційні втрати, а було враховано лише судові витрати, стягнуті судовим рішенням у справі № 908/2224/22, яке виконувалося в межах виконавчого провадження №74750812 (приєднано до зведеного виконавчого провадження № 74403832).

Судові витрати відносяться до витрат кредитора, пов`язаних з одержанням виконання, тому вірно зараховані позивачем у першу чергу погашення вимог відповідно до п. 1 ч .1 ст. 534 Цивільного кодексу України.

Під час визначення черговості погашення заборгованості позивачем не враховувалися 3% річних та інфляційні втрати (друга черга відсутня), а грошові кошти, що залишились після відшкодування судових витрат у справі № 908/2224/22, були зараховані позивачем у погашення основного боргу у справі № 908/2224/22 в межах того виконавчого провадження, в якому відбувалося їх стягнення (ВП №74750812), призначення платежу не змінювалося, що є правомірним.

Доводи відповідача про те, що рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/3538/25 вже було стягнуто з відповідача інфляційні втрати за листопад 2025 року суд визнав безпідставними з огляду на те, що останній місяць, за який були стягнуті інфляційні втрати судовим рішенням у справі №908/3538/25, є жовтень 2025 року, що вбачається зі змісту цього судового рішення. Інфляційні втрати за листопад 2025 року пред`явлені позивачем до стягнення вперше в даній справі №908/1822/26.

Щодо спливу строку позовної давності суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України).

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02.04.2020.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а скасований він був з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02.04.2020 до 30.06.2023.

Поряд із цим Указом Президента України від 24..02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України. Цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257- 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон №2102-IX набрав чинності 17.03.2022.

Надалі Законом України від 08.11.2023 № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон №3450-ІХ набрав чинності 30.01.2024.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29.01.2024, а після 30.01.2024 перебіг такого строку зупинився.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 підсумувала, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02.04.2020, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30.06.2023 - на строк дії карантину, а надалі до 29.01.2024 - на строк дії воєнного стану), а з 30.01.2024 перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

Перебіг позовної давності було відновлено із набранням чинності Законом № 4434-IX від 14.05.2025, який набув чинності 04.09.2025.

Стягнення 3% річних та інфляційних втрат можливо до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується трьома роками, які передували подачі позову.

Отже, строк позовної давності позивачем за первісним позовом не пропущений.

Не заперечуючи важливу роль відповідача у стабільності енергосистеми України, суд враховує, що 3% річних розраховані позивачем у мінімальному гарантованому статтею 625 Цивільного кодексу України розмірі, та є незначними, а тому не підлягають зменшенню судом. Зменшення інфляційних втрат законодавством не передбачено.

Враховуючи викладене, позовні вимоги судом задоволені в повному обсязі.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі 3328,00 грн.

Згідно з підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовна заява подана в системі «Електронний суд».

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням викладеного, судовий збір за розгляд позовної заяви в даній справі складає 2662,40 грн. (3328,00 х 0,8 = 2662,40 грн.).

Позивач сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн. платіжною інструкцією №2469 від 28.07.2026. Судовий збір зараховано до Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Філії - Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код 19355964) на користь Акціонерного товариства Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут ЕНЕРГОПРОЕКТ (61003, м. Харків, проспект Героїв Харкова, буд. 10/12, ідентифікаційний код 14078902) 3% річних у сумі 2 536,58 грн. (дві тисячі п`ятсот тридцять шість грн. 58 коп.), інфляційні втрати в сумі 7 835,08 грн. (сім тисяч вісімсот тридцять п`ять грн. 08 коп.), витрати на сплату судового збору в розмірі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. 40 коп.).

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 02.10.2026.

Суддя М.В. Мірошниченко