Рішення № 140272650, 21.09.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1600/25

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Соловей Л.А..

за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Вандяєв О.О., виписка з ЄДР;

від відповідача: Мостіпака І.М., ордер серія АМ №1200034 від 14.04.2026;

від відповідача: Кацімон О.А., директор, виписка з ЄДР;

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області(с.Тетерівка Житомирського району Житомирської області)

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Придорожній комплекс "Аркобалено"(с.Перлявка Житомирського району Житомирської області)

про розірвання договору оренди землі.

Процесуальні дії по справі. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Тетерівська сільська рада Житомирського району Житомирської області звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Придорожній комплекс "Аркобалено" про стягнення 867 731,66грн заборгованості з орендної плати за землю та розірвання договору оренди землі, укладеного між Тетерівською сільською радою Житомирського району Житомирської області та ТОВ "Придорожній комплекс "Аркобалено" від 25.07.2018, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №42371082 від 03.08.2018 та №42370465 від 03.08.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, всупереч умов договору оренди землі від 25.07.2018 не сплачує орендну плату, що є підставою для стягнення заборгованості та розірвання такого договору в судовому порядку.

Ухвалою суду від 15.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 19.01.2026.

Ухвалою суду від 19.01.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, по 15.03.2026 (включно); відкладено підготовче засідання на 16.02.2026.

Ухвалою суду від 16.02.2026 продовжено строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відкладено підготовче засідання на 17.03.2026.

Ухвалою суду від 17.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.04.2026.

В судовому засіданні 14.04.2026 оголошено перерву до 12.05.2026, відповідно до ч.2 ст.216 ГПК України.

Ухвалою суду від 14.04.2026 закрито провадження у справі №906/1600/25 за позовом Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Придорожній комплекс "Аркобалено" в частині вимоги про стягнення 867 731,66грн заборгованості з орендної плати за землю, у зв`язку з відсутністю предмета спору, на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України; продовжено розгляд справи №906/1600/25 в частині розірвання договору оренди землі від 25.07.2018.

Ухвалою суду від 12.05.2026 відкладено розгляд справи по суті на 26.05.2026.

В судовому засіданні 26.05.2026 оголошено перерву до 22.06.2026, яку було продовжено до 21.07.2026 та до 21.09.2026, відповідно до ст.216 ГПК України.

21.09.2026 представником позивача подано клопотання про зупинення провадження у справі №906/1600/25 у зв`язку із неможливістю її розгляду до вирішення пов`язаної з нею іншої справи №295/12342/26.

Розглянувши заяву Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 18.09.2026 року про зупинення розгляду справи суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Відповідно до п.1-3-1 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках:

1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи;

3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;

3-1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації.

Пунктом 1 частини першої статті 228 ГПК України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.

Представник позивача у клопотанні про зупинення провадження у справі посилається на п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, згідно якого суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що нормами ГПК України не передбачено можливість зупинення провадження у справі, на підставі п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, на стадії розгляду справи по суті, у зв`язку із чим заяву про зупинення провадження у справі слід залишити без розгляду.

Крім того, суд зазначає, що предметом спору у даній справі є розірвання договору оренди землі від 25.07.2018, натомість в рамках кримінального провадження №42026062020000062 проводиться досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, за фактом заволодіння земельною ділянкою комунальної форми власності, яка знаходиться на території Тетерівської об`єднаної територіальної громади Житомирського району Житомирської області, а тому відсутні підстави об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

В судовому засіданні 21.09.2026 представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача не скористався правом подання письмового відзиву, в засіданні суду проти позовних вимог заперечив.

В судовому засіданні 21.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Рішенням Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 22.08.2017 №1053 "Про передачу в оренду земельних ділянок" вирішено передати в оренду ТОВ "Придорожній комплекс "Аркобалено" в оренду на 20 років земельні ділянки площею 2,8672га для обслуговування майнового комплексу, кадастровий номер 1822083800:04:001:0053 та площею 0,0628га для обслуговування майнового комплексу тваринницької ферми, кадастровий номер 1822083800:04:001:0052, що в с.Перлявка, вул. Житомирська 21, Житомирського району Житомирської області (а.с.159).

На виконання даного рішення 25.07.2018 між Тетерівською сільською радою Житомирського району Житомирської області (орендодавець/позивач) та ТОВ "Придорожний комплекс "Аркобалено" (орендар/відповідач) укладено договір оренди землі (а.с.8-10).

Відповідно до п.1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове (строком на 20 років) в платне користування земельні ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі та для обслуговування майнового комплексу (згідно рішення №1053 від 22.08.2017), які знаходиться на території Тетерівської сільської ради в межах села Перлявка по вул.Житомирська, буд.21, Житомирського району Житомирської області.

В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 2,93га. Кадастровий номер земельної ділянки 1822083800:04:001:0052 та 1822083800:04:001:0053. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі, а також інші об`єкти інфраструктури (п.п.2,3 договору).

Пунктом п.5 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 9597089,74грн, згідно Витягу виготовленого Управлінням Держземагенства у Житомирському районі від 09.06.2017 №450/0/213-17 та №449/0/213-17.

Орендна плата вноситься у грошовій формі: у розмірі 95 970,90грн - 1% від нормативної грошової оцінки (згідно рішення №1053 від 22.08.2017) на рахунок Тетерівської сільської ради. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції та при зміні нормативної грошової оцінки землі та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими КМУ формами, які заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його (п.9,10 договору).

Згідно з п.10 договору орендна плати вноситься щомісячно до 20 числа місяця наступного за звітним у рівних частках.

Відповідно до п.38 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендарем земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до акта приймання-передачі об`єкта оренди Тетерівська сільська рада Житомирського району Житомирської області передала, а ТОВ "Придорожній комплекс "Аркобалено" прийняло у своє володіння і користування земельні ділянки загальною площею 2,93га із кадастровими номерами 1822083800:04:001:0052 та 1822083800:04:001:0053, терміном на 20 років (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі та майнового комплексу.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 01.08.2028 державним реєстратором Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області Санніковою І.В. за ТОВ "Придорожній комплекс "Аркобалено" зареєстровано право оренди на земельні ділянки із кадастровими номерами 1822083800:04:001:0052 та 1822083800:04:001:0053 (а.с.15-16).

Тетерівською сільською радою 01.05.2025 до Головного управління ДПС у Житомирській області направлено лист № 346 щодо видачі довідки про наявність/відсутність заборгованості з орендної плати з юридичних осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Придорожній комплекс "Аркобалено" для встановлення факту порушення податкового законодавства та стягнення заборгованості орендної плати (а.с.20).

26.05.2025 отримано відповідь від 16.05.2025 №4586/5/06/30-13-02, в якій зазначено, що згідно з даними автоматизованих інформаційно-комунікаційних систем ДПС, ТОВ "Придорожній комплекс "Аркобалено" не подано податкові декларації з плати за землю (орендна плата) за 2018-2025 роки з врахуванням всіх земельних ділянок (а.с.25-26)

12.05.2025 року Тетерівською сільською радою направлено відповідачу претензію №1 щодо сплати заборгованості з орендної плати (а.с.21-23), однак остання залишена без відповіді та задоволення.

Згідно з листом Відділу фінансів Тетерівської сільської ради від 25.11.2025 року №778 ТОВ "Придорожній комплекс "Аркобалено" станом на 01.11.2025 має заборгованість з орендної плати за землю у сумі 867731,66грн. За період з 03.08.2018 по 25.11.2025 орендна плата за землю за таким платником не сплачувалася (а.с.61-64).

За таких обставин позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з ТОВ "Придорожній комплекс "Аркобалено" 867 731,66грн заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди землі від 25.07.2025.

Під час розгляду справи в суді відповідач сплатив заборгованість з орендної плати за землю у повному обсязі, у зв`язку з чим ухвалою суду від 14.04.2026 провадження у справі закрито в частині стягнення 867 731,66грн, на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Спір розглядається в частині вимог про розірвання договору оренди землі, укладеного між Тетерівською сільською радою Житомирського району Житомирської області та ТОВ "Придорожній комплекс "Аркобалено" від 25.07.2018.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.

Згідно зі ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частиною 1 ст.124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Отже, майнові відносини, що виникають із договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються також актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі визначається як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Зі змісту статті 13 вказаного Закону вбачається, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Позивачем доведено факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині сплати орендної плати за землю за період з 03.08.2018 по 01.11.2025 у розмірі 867 731,66грн. Вказане порушення було усунено орендарем під час розгляду справи в суді.

З посиланням на факт систематичної несплати орендної плати за землю, норми ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі", ст.141 Земельного кодексу та умови договору оренди позивач просить суд розірвати договір оренди землі від 25.07.2018.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно зі ст.34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

З договору оренди землі від 25.07.2018 вбачається, що в оренду передано земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі та майнового комплексу в с.Перлявка по вул.Житомирська, 21.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що на орендованій земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна, які належать ТОВ "Придорожній комплекс "Аркобалено" на праві приватної власності, а саме: комора А, свинарник Б, склад насіння В, телятник Г, будинок пасічника Д, свердловина Є, силосна траншея Л, башта з будкою М, загальною площею 2347,3кв.м

Право приватної власності відповідача на вказані об`єкти нерухомого майна підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 451268618220 (а.с.142-143, 148-149, 154).

Право власності виникло у відповідача на підставі договору міни від 16.03.2017, договору купівлі-продажу від 16.03.2017 та договору купівлі-продажу частини комплексу від 11.05.2017 (а.с.138-141, 144-147, 150-153).

Частиною 1 ст. 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною 3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Вказані норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

Визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду.

Набуття земельної ділянки відповідачем в користування обумовлене набуттям права власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці, без якої існування будівель та їх використання є неможливим. Наявність на земельній ділянці об`єктів нерухомості, належних на праві приватної власності відповідачу, свідчить про те, що у нього виникло право на користування земельною ділянкою.

За приписами ст.4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами ст.11 ГПК України, ст.17 Закону України Про визнання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

ЄСПЛ виходить із того, що положення ст. 1 Першого протоколу містить три правила: (а) перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; (б) друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у право на мирне володіння майном правомірним; (в) третє визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила не застосовуються окремо, вони мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє правило стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що втручання держави у право особи на мирне володіння своїм майном (у тому числі внаслідок постановлення судового рішення) є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного інтересу", при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Це поняття має широке значення, втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу "пропорційності" - "справедливої рівноваги (балансу)" між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Вимога законності, яка випливає з Конвенції, означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права (див. рішення у справі "Ентріч проти Франції" (Hentrich v. France) від 22 вересня 1994 року, серія А, № 296-A, с. 19л-20, п. 42). Хоча проблему тлумачення національного законодавства мають вирішувати передусім національні органи влади, зокрема, суди, завдання Суду полягає в тому, щоб з`ясувати, чи не суперечить результат такого тлумачення положенням Конвенції (див. рішення у справі "Кушоґлу проти Болгарії" (Kushoglu v. Bulgaria) від 10 травня 2007 року, № 48191/99, п. 50).

Як встановлено судом вище, на орендованій земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, право приватної власності на які належить відповідачу.

Оскільки стороною договору є відповідач, який користується земельною ділянкою у зв`язку із правом власності на нерухоме майно, що на ній розташоване, і знаходження нерухомого майна на земельній ділянці фактично унеможливлює виконання відповідачем зобов`язання з повернення земельної ділянки орендодавцю в разі розірвання договору оренди землі, суд вважає, що підстави для розірвання такого договору оренди земельної ділянки відсутні, так як його розірвання не спрямоване на захист прав чи законних інтересів позивача, а навпаки, порушує право ТОВ "Придорожній комплекс "Аркобалено" на визначене положеннями чинного законодавства право оренди земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно, що належить на праві приватної власності, що становить втручання у право відповідача мирно володіти своїм майном.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ч.ч.1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено ефективності обраного ним способу захисту порушеного права шляхом розірвання договору оренди землі від 25.07.2018, не доведено можливості її передачі в користування іншому землекористувачу чи використання іншим способом, який би забезпечив більш ефективне і раціональне її використання та досягнення кращого економічного результату для територіальної громади, відтак у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди землі слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Враховуючи висновок суду про відмову у задоволенні позову в частині розірвання договору оренди землі, судовий збір, в силу приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, покладається на позивача.

Разом з тим слід роз`яснити, що згідно з ч.3 ст.130 ГПК України, у разі подання позивачем відповідної заяви суд присуджує стягнення понесених ним у справі витрат (за вимогу майнового характеру) з відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2- позивачу через "Електронний суд";

3- відповідачу код ЄДРПОУ 41203368 (рек. з повід).